501/2357/19 Про визнання за особою право власності на реконструйовану квартиру - 31.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області, у якому просив визнати за ним право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1, у якій здійснив реконструкцію шляхом улаштування балкона.

Реконструкція квартири здійснена без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, тому вона вважається самочинним будівництвом.

Оскільки він має перешкоди у введені в експлуатацію реконструйованого об`єкта та в реєстрації свого права власності на реконструйоване нерухоме майно, просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2019 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2, та складається з: коридор площею 6,8 кв.м, їдальня площею 10,1 кв.м, кухня площею 4,7 кв.м, житлова кімната площею 4,3 кв.м, житлова кімната площею 11,7 кв.м, санвузол площею 3,5 кв.м, житлова кімната площею 16,3 кв.м, балкон площею 1,1 кв.м.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що реконструкція квартири здійснена з дотриманням архітектурних, будівельних, екологічних, протипожежних та інших норм і правил. Технічна можливість надійної та безпечної експлуатації квартири підтверджена відповідним звітом про проведення технічного огляду квартири.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У вересні 2019 року ОСОБА_2, який не брав участі в справі, подав апеляційну скаргу на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2019 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2019 року закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2023 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суди не врахували, що позивач не отримував згоди сусідів на перепланування його квартири та добудови балкона. Реконструкцію квартири здійснив без отримання права на виконання будівельних робіт. Діями позивача порушені права сусідів, у тому числі його, на підтвердження чого він надав достатньо доказів.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 08 серпня 2019 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 .

У 2018-2019 роках позивач здійснив реконструкцію належної йому квартири шляхом демонтажу вікна в житловій кімнаті, улаштування на його місці дверного балконного блоку з дверима, демонтажу частини несучої огороджувальної стіни під вікном та улаштування металевої конструкції балкону консольного типу з профільних металевих труб.

Внаслідок реконструкції загальна площа квартира збільшилась до 58,5 кв.м, у тому числі балкон площею 1,1 кв.м, що підтверджується технічним паспортом на квартиру.

У зв`язку зі здійсненням будівництва без відповідних дозвільних документів постановою № 01-07/47по справі про адміністративне правопорушення, винесеною начальником відділу Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області 09 липня 2017 року, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 96 КУпАП України, накладено штраф.

Листом від 12 липня 2019 року № 012-581 Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області повідомило про відповідність державним будівельним нормам реконструйованої квартири АДРЕСА_1 .

Згідно зі звітом про проведення технічного огляду квартири від 15 липня 2019 року № 64-07-19, за результатами обстеження встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації реконструйованої квартири АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями реалізації права на судовий захист.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Рішення суду першої інстанції ухвалено щодо визнання за позивачем права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 .

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 зазначав, що рішенням вирішено питання про його права та обов`язки, оскільки він є сусідом позивача, його квартира розташована на другому поверсі будинку, над квартирою ОСОБА_1 . Добудова балкона порушує принципи добросусідства та завдає йому незручностей.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив.

Частиною другою статті 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно зі статтею 179 ЖК Української РСР користування будинками державного й громадського житлового фонду, а також приватного житлового фонду та утримання їх здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

У пункті 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 (45-2006-п) , передбачено, що власник наймач (орендар) приміщень житлових будинків має право на: переобладнання та перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

ОСОБА_2 не є співвласником спірної квартири. У апеляційній скарзі не навів, яким саме чином визнання за позивачем права власності на цю квартиру порушує принципи добросусідства та завдає йому незручностей. Відповідних доказів на підтвердження цих обставин не надав, як і не довів, що такі дії позивача можуть призвести до негативних наслідків для всього будинку.

Сам по собі факт, що заявник є співвласником багатоквартирного будинку, у якому позивач здійснив реконструкцію квартири, без доведення факту порушення його конкретних прав внаслідок таких дій, не свідчить про те, що ухваленим у справі рішенням вирішені питання про його права чи обов`язки.

До того ж апеляційний суд установив, що сам ОСОБА_2 також здійснив добудову балкона до своєї квартири.

За викладених обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що рішенням суду першої інстанції не вирішувалися питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2, у зв`язку з чим правильно закрив апеляційне провадження за його апеляційною скаргою.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріально і процесуального права.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам закону й підстав для її скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.