541/146/20 Про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частини комплексу нежитлових будівель - 31.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2023 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Абрамова П. С., Дряниці Ю. В.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного підприємства "Райагропостач" (далі - ПП "Райагропостач"), треті особи: приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Пазинич Р. В., ОСОБА_3, про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу.

Позов мотивував тим, що йомуналежить на праві власності 1/100 частки у праві спільної часткової власності комплексу будівель, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 22 травня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д. В. та на підставі додаткового договору до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д. В. 13 червня 2013 року.

У квітні 2019 року йому стало відомо, що 06 березня 2018 року приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Р. В. посвідчено договір купівлі-продажу 21/100 частки комплексу будівель за вищевказаною адресою, між ПП "Райагропостач" та ОСОБА_2 .

Вказував, що оскільки він є власником 1/100 частки комплексу будівель, то мав переважне право на купівлю іншої частки у праві спільної часткової власності, однак не був належно повідомлений про намір ПП "Райагропостач" продати належні підприємству 21/100 частки майнового комплексу.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд перевести на нього права та обов`язки покупця 21/100 часток комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 06 березня 2018 року, укладеним між ПП "Райагропостач" та ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Р. В. за № 321.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року у складі судді Ячала Ю. І. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1, який є власником 1/100 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, при посвідченні приватним нотаріусом Пазиничем Р. В. договору купівлі-продажу від 06 березня 2018 року, а саме продажу ПП "Райагропостач" 21/100 частки у спільній частковій власності, не був належним чином повідомлений про намір продавця продати частку майна підприємства, тому права ОСОБА_1, як співвласника, на першочергове придбання частки вказаного нерухомого майна порушені.

Проте, позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачами.

Додатковим рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року скасовано арешт, накладений ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 січня 2020 року, на частину будівель, загальною площею 528,5 кв. м, що складається з приміщень: склад А-2 загальною площею 205,9 кв. м, цех Б-1 загальною площею 200,1 кв. м, цех В-1 загальною площею 122,5 кв. м, які розташовані на орендованій земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області площею 0,87328 га, кадастровий номер 5310900000:50:060:0236, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06 березня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за № 321, посвідченого приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Р. В.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Апеляційну скаргу представника приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Пазинича Р. В. - адвоката Долженко О. М. задоволено частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року та додаткове рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 22 липня 2022 року скасовано й ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Переведено на ОСОБА_1 права та обов`язки покупця 21/100 часток комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ПП "Райагропостач" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Р. В. за № 321.

Судове рішення мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення права позивача, передбаченого статтею 362 ЦК України, проте помилково вказав на пропуск ним строку позовної давності, який пропущено не було, так як дізнався про порушення свого права тільки 15 квітня 2019 року, отримавши довідку реєстру права власності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що вона є дружиною ОСОБА_2, спірне майно було придбано у шлюбі з нею, а відтак є спільним сумісним майном подружжя. За таких обставин, рішення у цій справі стосуються її прав та обов`язків, а суди не залучили її до розгляду справи, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень.

Відзиви на касаційну скаргу учасники справи не подали.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2023 відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції та зупинено дію постанови апеляційного суду.

07 грудня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до договору дарування від 22 травня 2013 року та додаткового договору до договору дарування від 13 червня 2013 року ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_1 прийняв у дар 1/100 частину комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що в цілому складається з: прибудови Д-1, загальною площею 46 кв. м, вбиральні И-1, загальною площею 2,2 кв. м, підкранової колії 50 м. п., залізнично-шляховий тупик, загальною оціночною вартістю 144 900 грн.

Право власності на вищевказане майно зареєстроване за ОСОБА_1 22 травня 2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 64893553109.

06 березня 2018 року між ПП "Райагропостач" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Пазиничем Р. В., що зареєстрований в реєстрі за № 321, за умовами якого ПП "Райагропостач" передав у власність ОСОБА_2 частину будівель, загальною площею 528,5 кв. м, що складається з приміщень: складу А-2, загальною площею 205,9 кв. м; цех Б-1, загальною площею 200,1 кв. м; цех В-1, загальною площею 122,5 кв. м, розташовані на орендованій земельній ділянці Миргородської міської ради Полтавської області, площею 0,87328 га, кадастровий номер 5310900000:50:060:0236, та складає 21/100 частину будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні спору суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1, який є власником 1/100 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, при посвідченні приватним нотаріусом Пазиничем Р. В. договору купівлі-продажу від 06 березня 2018 року, а саме продажу ПП "Райагропостач" 21/100 частки у спільній частковій власності, не був належно повідомлений про намір продавця продати частку майна підприємства (стаття 362 ЦК України).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_4 вказує порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція наведених норм права свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, ОСОБА_4 надала суду копію свідоцтва про одруження з ОСОБА_2, відповідно до якого вони одружилися 16 лютого 1982 року.

Даних про те, що на час укладення договору купівлі-продажу від 06 березня 2018 року 21/100 частки комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_1 між ПП "Райагропостач" та ОСОБА_2 їх шлюб було розірвано у матеріалах справи немає.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (частина перша статті 196 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з положеннями частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Апеляційний суд, вирішуючи спір по суті, на вказане уваги не звернув, не перевірив наявність згоди подружжя на відчуження майна (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19 (провадження № 14-94цс21).

Відповідно до вимог частини третьої статті 400 ЦПК України не може залишитися без уваги й рішення районного суду, який порушив норми ЦПК України (1618-15) щодо належного проведення підготовчого провадження й ухвалив судове рішення, яке може порушувати права незалучених до участі у справі осіб.

При новому розгляді справи суду слід звернути увагу на правові висновки Верховного Суду, які є релевантними до цих правовідносин, а саме викладені у постановах від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20) та від 11 жовтня 2023 року у справі № 756/8056/19(провадження № 14-94цс21).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Оскільки ОСОБА_4, яка не приймала участі у справі, подала касаційну скаргу та обґрунтовує її тим, що судові рішення стосуються її прав та обов`язків і надала докази того, що є співвласником спірного майна за законом, то оскаржувані судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для детальної перевірки її доводів та розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 14 липня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 березня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.