Окрема думка
судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І.
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 645/4165/21
провадження № 61-113св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Крата В. І., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року в частині вирішення вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю скасував, залишив в цій частині в силі рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 7 992,00 грн. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги в суді апеляційної та касаційної інстанцій у загальному розмірі 20 000,00 грн.
Не можу погодитися із висновками колегії суддів з таких мотивів.
1. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
1.1. Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
1.2. Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
1.3. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
2. У справі, що переглядалася:
ОСОБА_2 просив:
визнати його особистою приватною власністю квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
визнати позикові кошти в сумі 150 000 грн, отримані за договором позики такими, що використані в інтересах сім`ї, визнати спільним борговим зобов`язанням подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та здійснити поділ у рівних частках між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільних боргових зобов`язань в сумі 150 000 грн;
стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти (половина залишку боргу та половина коштів сплачених Позивачем після розірвання шлюбу) в сумі 64 665 грн;
судами встановлено, що 24 квітня 2018 року ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційні проекти" уклало з ОСОБА_3 попередній договір № 42/82, за умовами якого сторони зобов`язалися укласти основний договір - договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 вартістю 399 600,00 грн протягом десяти банківських днів з моменту отримання товариством витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджує право власності на цю квартиру, але не пізніше 30 вересня 2018 року. 12 жовтня 2018 року ТОВ "Компанія з управління активами "Інвестиційні проекти" уклало з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 додатковий договір до попереднього договору № 42/82 від 24 квітня 2018 року, згідно з пунктом 1.1. якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 свої права та обов`язки за попереднім договором № 42/82. Відповідно до пункту 1.3. договору товариство зобов`язалося укласти основний договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_2 на умовах та у строк, передбачені попереднім договором № 42/82 від 24 квітня 2018 року.
3. Ціна позову у справі № 645/4165/21 становить 614 265 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.1. Таким чином касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.2. В ухвалі Верховного Суду від 20 січня 2023 року про відкриття касаційного провадження відсутні посилання на пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
4. За таких обставин касаційне провадження у справі підлягало закриттю.
Суддя В. І. Крат