342/365/18 Про відстрочення виконання постанови апеляційного суду - 31.01.2024 Прийняття

заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Городенківська міська рада Івано-Франківської області,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року у складі колегії суддів Бойчука І. В., Пнівчук О. В., Мальцевої Є. Є.,

у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність виконавця, заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Городенківська міська рада Івано-Франківської області.

Короткий зміст скарги

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність виконавця, заінтересовані особи: відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВПВР), Городенківська міська рада Івано-Франківської області.

Скарга мотивована тим, що 27 березня 2019 року Івано-Франківський апеляційний суд постановив визнати неправомірною бездіяльність Городенківської міської ради щодо непроведення капітального ремонту квартири АДРЕСА_1 та зобов`язав Городенківську міську раду провести капітальний ремонт квартири АДРЕСА_2 та стягнув на користь наймача квартири ОСОБА_1 5 000,00 грн відшкодування заподіяної моральної шкоди.

20 листопада 2020 року Снятинським районним судом Івано-Франківської областізатверджено мирову угоду в процесі виконання судового рішення, згідно якої відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 в частині виконання мирової угоди: "Сторона боржника передає у власність Сторони стягувача грошові кошти в сумі 767 932,7 грн, що виділені рішенням ради на придбання резервного житлового приміщення у комунальну власність Городенківської міської ради з подальшим використанням даного приміщення у випадку форс-мажорних обставин, переспрямовуючи їх у компромісне виконання рішення від 27 березня 2019 року, яке постановив Івано-Франківський апеляційний суд у справі № 342/365/18".

03 лютого 2021 року Івано-Франківським апеляційним судом стягнуто з Городенківської міської ради на користь ОСОБА_1 18 000,00 грн витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

24 грудня 2021 року Снятинським районним судом Івано-Франківської областічастково задоволено заяву Городенківської міської ради про відстрочення виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у справі № 342/365/18, а саме: виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 27 березня 2019 року у справі № 342/365/18 відстрочено до отримання висновку за результатом проведення експертизи у кримінальному провадженні № 1020090150000015, але не більше ніж на 3 місяці.

На момент подачі скарги, виконавче провадження за № НОМЕР_1 від 15 березня 2021 року не переривалось, не зупинялось, триває понад два роки та частину мирової угоди від 20 листопада 2020 року не виконано. Боржник не виконує судове рішення, а суб`єкт оскарження внаслідок бездіяльності не здійснює заходи примусового виконання даного рішення.

Заявник просила суд:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта оскарження - виконавця ВПВРщодо виконання судового рішення, затвердженого мировою угодою в частині виконання мирової угоди: "Сторона боржника передає у власність Сторони стягувача грошові кошти в сумі 767 932,7 грн, що виділені рішенням ради на придбання резервного житлового приміщення у комунальну власність Городенківської міської ради з подальшим використанням даного приміщення у випадку форс-мажорних обставин, переспрямовуючи їх у компромісне виконання рішення від 27 березня 2019 року, яке постановив Івано-Франківський апеляційний суд у справі № 342/365/18", що здійснюється виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

- зобов`язати суб`єкта оскарження на користь стягувача здійснити додаткове виконання судового рішення за власні кошти чи за рахунок боржника, яке у виконавчому провадженні за № НОМЕР_1 не виконується з 15 березня 2021 року, тобто на розмір інфляційних витрат та 3 % річних станом на 15 червня 2023 року на сукупну суму 360 784,3 грн;

- суб`єкту оскарження призначити обов`язковий строк на виконання судового рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на суму 767 932,7 грн - один тиждень.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2023 року у складі судді Калиновського М. М. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь інфляційних витрат та 3 % річних на загальну суму 360 748,30 грн залишено без розгляду.

Ухвала місцевого суду мотивована тим, що доказів порушення прав стягувача скаржницею не надано, доводи скарги не знайшли свого підтвердження. Державний виконавець вживає всіх передбачених чинним законодавством заходів для виконання рішення суду.

Розділом 7 ЦПК України (1618-15) визначено предмет оскарження сторонами виконавчого провадження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, а вирішення питань щодо наявності та розміру шкоди може бути встановлено за участю фізичних, юридичних осіб і держави, що вказує на наявність спору між сторонами, тому заявлені вимоги у рамках вказаної скарги про стягнення матеріальної шкоди за несвоєчасне виконання зобов`язань з державного виконавця не можуть бути вирішені по суті, оскільки передбачають позовне провадження.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Снятинського районного суду від 13 жовтня 2023 року повернуто апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у цій справі предметом розгляду є скарга на дії державного виконавця. Вказане свідчить про те, що ця справа не є малозначною у розумінні частини шостої статті 19 ЦПК України та не може бути визнана такою судом. Провадження стосовно виконання судових рішень є завершальною й невід`ємною частиною (стадією) судового провадження у конкретній справі, а отже і скарга на дії державного виконавця у виконавчому провадженні не відноситься до категорії малозначних справ. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку, що такі обставини унеможливлюють представництво інтересів ОСОБА_1 ОСОБА_2, як особою, яка діє на підставі довіреності та не має статусу адвоката. Тому апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана ОСОБА_2, який не має права її підписувати, повернуто апелянту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її із Снятинського районного суду Івано-Франківської області.

07 грудня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 23 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 24 січня 2024 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що вказана справа є малозначною (вказане підтверджується ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року у справі № 342/365/18, тобто у цій же справі).

Доводи інших учасників справи

У грудні 2023 року Городенківська міська рада надіслала відзив на касаційну скаргу у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України (1618-15) та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги визначені статтею 356 ЦПК України.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 356 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга подається у письмовій формі. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частинами першою та другою статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Предметом позову у справі № 342/365/18 є захист прав споживача, визнання права на належне, безпечне, комфортне житло; припинення дій Городенківської міської ради Івано-Франківської області, що порушують право ОСОБА_1 на належне, безпечне, комфортне житло в квартирі АДРЕСА_1 ; зобов`язання відповідача виконати невідкладний капітальний ремонт квартири та припинити стягнення з ОСОБА_1 квартирної плати; стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 40 000,00 грн.

В ухвалі Верховного Суду від 07 червня 2019 року у справі № 342/365/18 (тобто у цій же справі) зазначено, що: "справа № 342/365/18 є незначної складності, ціна позову в якій не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною".

Тобто відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України суд визнав цю справу малозначною.

Також, колегія суддів Верховного Суду робить висновок, що згідно існуючої судової практики, справа, яка стосується оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця, може бути визнана малозначною, якщо предмет справи по суті є малозначним.

Схожий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 569/24427/21.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції помилково дійшов до висновку про те, що вказана справа не може бути визнана малозначною, оскільки вказане спростовується вищезазначеним.

Відповідно і висновки суду апеляційної інстанції щодо неможливості представництва ОСОБА_2 інтересів ОСОБА_1, як особи, яка діє на підставі довіреності та не має статусу адвоката, є безпідставними.

З матеріалів справи відомо, що ОСОБА_2 брав участь в розгляді цієї справи по суті спору, підписував позовну заяву, брав участь в судових засіданнях, тобто вказана особа вже допущена до участі у справі в якості представника позивача.

З огляду на викладене, підстав для повернення апеляційної скарги представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 в апеляційного суду не було.

За таких обставин ухвала Івано-Франківського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року не може вважатися законною та обґрунтованою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).