127/31539/21 Про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом у касаційному порядку справи - 29.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника ОСОБА_1 - Мазура Олександра Валентиновича про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом у касаційному порядку справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання припиненими зобов`язань та вчинення дій,

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, в якому просив суд:

- визнати припиненими зобов`язання за кредитним договором від 21 листопада 2005 року №111-49 та додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту № 1 від 21 листопада 2005 року до договору про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки № 000174 від 15 листопада 2005 року;

- визнати припиненими зобов`язання за договором іпотеки від 21 листопада 2005 року;

- виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис, внесений реєстратором, приватним нотаріусом Стеблюк Н. В. 21 листопада 2005 року, за реєстраційним номером обтяження 2614253, яким зареєстровано тип обтяження - заборона на нерухоме майно, на підставі іпотечного договору, 4153, 21 листопада 2005 року, об`єкт обтяження - квартира, адреса: АДРЕСА_1, власник - ОСОБА_1 ;

- виключити з Державного реєстру іпотек запис, внесений реєстратором, приватним нотаріусом Стеблюк Н. В., 21 листопада 2005 року, за реєстраційним номером обтяження № 2614309, яким зареєстровано тип обтяження - іпотека, на підставі іпотечного договору, 4153, 21 листопада 2005 року, об`єкт обтяження - квартира, адреса: АДРЕСА_1, іпотекодавець - ОСОБА_1, іпотекодержатель - АКІБ "УкрСиббанк".

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнано припиненими зобов`язання за кредитним договором № 111/49

від 21 листопада 2005 року та додатковою угодою про встановлення ліміту овердрафту № 1 від 21 листопада 2005 року до договору про відкриття карткового рахунку та видачу платіжної картки № 000174 від 15 листопада 2005 року, укладеними між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк".

Визнано припиненими зобов`язання за договором іпотеки від 21 листопада 2005 року, укладеним між ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк", посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Стеблюк Н. В. та зареєстрованим у реєстрі за № 4153.

Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис, внесений реєстратором - приватним нотаріусом Стеблюк Н. В., 21 листопада 2005 року, за реєстраційним номером обтяження 2614253, яким зареєстровано тип обтяження - заборона на нерухоме майно, на підставі іпотечного договору, 4153, 21 листопада 2005 року, об`єкт обтяження - квартира, адреса: АДРЕСА_1, власник - ОСОБА_1 .

Виключено з Державного реєстру іпотек запис, внесений реєстратором - приватним нотаріусом Стеблюк Н. В., 21 листопада 2005 року, за реєстраційним номером обтяження № 2614309, яким зареєстровано тип обтяження - іпотека, на підставі іпотечного договору, 4153, 21 листопада 2005 року, об`єкт обтяження - квартира, адреса: АДРЕСА_1, іпотекодавець - ОСОБА_1, іпотекодержатель - АКІБ "УкрСиббанк", код ЄДРПОУ 09807750.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області

від 08 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року, стягнуто з АТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку АТ "УкрСиббанк".

Постановами Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року основне та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 03 жовтня 2023 рокувідмовлено у задоволенні клопотання АТ "УкрСиббанк" про зупинення провадження в справі.

Касаційну скаргу АТ "УкрСиббанк" залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2022 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2022 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 19 січня 2023 року залишено без змін.

Короткий зміст клопотання про ухвалення додаткового судового рішення, позиції інших учасників справи

У листопаді 2023 року представник ОСОБА_1 - Мазур О. В. звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у касаційному порядку, та просить стягнути із АТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 під час перегляду справи у касаційному порядку отримав професійну правничу допомогу, яку надав адвокат Мазур О. В. У матеріалах справи на підтвердження надання професійної правничої допомоги та понесених витрат на правову допомогу містяться:

- відзив на касаційну скаргу, який містить клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу;

- договір про надання правничої допомоги від 24 березня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Мазуром О. В.;

- копія ордеру про надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Верховному Суді на підставі договору про надання правничої допомоги від 24 березня 2023 року;

- фіскальний чек про здійснення оплати за договором про надання правничої допомоги від 24 березня 2023 року на загальну суму у розмірі 5 000,00 грн.

Також у порядку частини восьмої статті 141 ЦПК України заявником надано докази відправки АТ "УкрСиббанк" відзиву на касаційну скаргу, яке містить клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи судом касаційної інстанції, з відповідними додатками, про що надано фіскальний чек (т. 2, а.с. 193).

Заперечень від АТ "УкрСиббанк" з приводу заяви ОСОБА_1, яке подане представником - адвокатом Мазуром О. В., про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу до Верховного Суду не надходило.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи клопотання представника ОСОБА_1 - Мазура О. В. щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.

Нормативно-правове обґрунтування

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (5076-17) , про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України (254к/96-ВР) та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат. У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та висновки за результатами розгляду клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 24 березня 2023 року ОСОБА_1 уклав з адвокатом Мазуром О. В. договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат Мазур О. В.зобов`язався надати ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у справі № 127/31539/21 у Верховному Суді.

Укладеним договором визначено, що гонорар адвоката становить 5 000,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції у справі № 127/31539/21, адвокат Мазур О. В. надав:

- відзив на касаційну скаргу, який містить клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу;

- акт виконаних робіт та наданих послуг від 31 березня 2003 року з детальним описом послуг, наданих адвокатом Мазуром О. В., у зв`язку з оскарженням АТ "УкрСиббанк" судових рішень у справі № 127/31539/21, де вказано, що адвокат Мазур О. В. витратив 5 годин на підготовку та подачу до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу. Вартість однієї години становить 1 000,00 грн;

Подані адвокатом Мазуром О. В. документи дають підстави для висновку про доведеність понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді касаційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн.

Також адвокатом Мазуром О. В. до відзиву на касаційну скаргу, який містить клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, надано докази його направлення та отримання АТ "УкрСиббанк" (т. 2, а.с. 193, 206).

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката на адресу Верховного Суду не надходило.

За таких обставин, клопотання про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом у касаційному порядку справи за позовом ОСОБА_1 до АТ "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання припиненими зобов`язань та вчинення дій підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - Мазур Олександра Валентиновича про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом у касаційному порядку справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання припиненими зобов`язань та вчинення дій, задовольнити.