495/72/22 Про стягнення аліментів на навчання дитини - 24.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Коновалової В. А., Назарової М. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на навчання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 лютого 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання дитини відмовлено.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою, поданою на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 лютого 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання дитини.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

06 січня 2022 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 год 45 хв 02 лютого 2022 року. 24 січня 2022 року позивач особисто зверталася до суду із заявою, у якій зазначила, що у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває справа № 495/72/22, розгляд якої відбудеться 02 лютого 2022 року о 08 год 45 хв, просила розглянути справу без її участі;

оскаржуване рішення Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області ухвалене 02 лютого 2022 року, повний текст цього рішення складений 11 лютого 2022 року, апеляційну скаргу на рішення суду ОСОБА_4 подала засобами поштового зв`язку 13 вересня 2023 року, тобто з пропуском річного (присічного) строку на апеляційне оскарження. Матеріали справи не містять відомостей про те, що у межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 354 ЦПК України, позивач зверталася до суду із заявою (клопотанням) про видачу копії повного судового рішення або доказів про те, що вона мала перешкоди у його отриманні. Апеляційна скарга не містить посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду понад рік;

посилання позивача на те, що вона не отримувала копію оскаржуваного судового рішення, а тому є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, оскільки не наведено об`єктивних і непереборних перешкод для його оскарження протягом більше року від дня його ухвалення та складення повного тексту. Позивач є ініціатором позову, була обізнана про розгляд судом справи 02 лютого 2022 року та зверталась з відповідним клопотанням, однак у подальшому рухом справи тривалий час не цікавилася і не реалізувала своє право на оскарження судового рішення у межах строку, регламентованого законом.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просила ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме:

суд апеляційної інстанції не врахував ту обставину, що суд першої інстанції не здійснив належним чином повідомлення (виклик) позивача про час, дату та місце розгляду справи та не виконав обов`язку щодо вручення повного тексту рішення суду першої інстанції. Так, копію повного тексту рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 лютого 2022 року, який складено 11 лютого 2022 року, в установленому статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) порядку, позивач та її представник не отримували, станом на 13 вересня 2023 року його також не вручено стороні позивача, з повним текстом оскаржуваного рішення суду ознайомились під час ознайомлення з матеріалами справи безпосередньо в суді першої інстанції 12 вересня 2023 року;

суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що скан-копія заяви ОСОБА_1, яка надійшла на електрону адресу суду першої інстанції про розгляд справи за її відсутності у судовому засіданні, не містить електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (852-15) . Крім того, зазначена заява була направлена не з офіційної електронної адреси, зареєстрованої в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Будь-які доводи щодо наявності в матеріалах справи паперової форми надісланого клопотання (заяви) ОСОБА_1 не заслуговують на увагу, оскільки примірник такої заяви, що міститься у справі, є роздрукованим варіантом вказаного процесуального документу, що надійшов із застосуванням звичайної електронної пошти.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 495/72/22, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 495/72/22.

У листопаді 2023 року матеріали цивільної справи № 495/72/22 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 509/2523/21 (провадження № 61-11462св23) зазначено, що: "у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2020 року у справі № 296/3261/17 (провадження № 61-678св20) зазначено, що: "виходячи з аналізу частини другої статті 358 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, особа, яка подає скаргу має довести, а апеляційний суд перевірити наявність випадків передбачених пунктами 1-2 вказаної норми".

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання (пункт 3 частини 1 статті 43 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання;

ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 січня 2022 року відкрито провадження у цій справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02 лютого 2022 року на 08 год 45 хв;

при відмові у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав, що 24 січня 2022 року позивач особисто зверталася до суду першої інстанції із заявою, в якій просила розглянути справу (розгляд якої відбудеться 02 лютого 2022 року о 08.45 год) без її участі, апеляційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 січня 2022 року ОСОБА_1 подала після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, апеляційна скарга не містить посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду понад рік;

натомість, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що в матеріалах справи міститься ксерокопія заяви ОСОБА_1 від 24 січня 2022 року про розгляд справи без її участі (вх. № ЕП 330/22), не встановив, в якому порядку ця заява надійшла до суду: засобами поштового або електронного зв`язку, чи наявний оригінал цієї заяви, чи було скріплено її електронним цифровим підписом та передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.

Таким чином ухвалу суду апеляційної інстанції слід скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржене судове рішення скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.