742/3426/21 Про визначення порядку користування земельною ділянкою - 24.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Прилуцької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_2,треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 має у власності 17/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ). Належні позивачу 17/100 частин будинку є частиною житлового одноповерхового будинку, який складається з чотирьох ізольованих з окремими входами житлових приміщень (квартир). 9/100 частин будинку (квартира АДРЕСА_2, в якій проживає ОСОБА_4 ; 17/100 частин будинку (квартира АДРЕСА_3 ) знаходиться у власності ОСОБА_3 ; 6/25 частин будинку (квартира АДРЕСА_4 ) спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_6 ; 33/100 знаходиться у комунальній власності Прилуцької міської ради (квартира АДРЕСА_5 ), в якій проживає ОСОБА_5 . Зазначила, що у зв`язку з наявністю в одному будинку декількох співвласників склався певний порядок користування спільним майном, а тому поділ будинку в натурі захистить права та інтереси всіх співвласників, визначить в натурі належне позивачу та відповідачам майно, надасть можливість розпоряджатися належним майном та нести відповідні обов`язки щодо цього майна, тому виділ в натурі належних позивачу приміщень в об`єкті нерухомого майна, як окремого та цілого об`єкта нерухомого майна, який підлягає реєстрації, є необхідністю.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просила:

встановити порядок користування земельною ділянкою для обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_6 для ОСОБА_1 та відповідачів ОСОБА_2, Прилуцької міської ради, ОСОБА_3 відповідно до розміру часток ОСОБА_1 в житловому будинку у відповідності до варіанта 2, запропонованого судовим експертом Денисенком А. В. за результатами проведення у цій справі судової земельно-технічної експертизи;

виділити в натурі ОСОБА_1 належну їй квартиру в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6, як окремий та цілий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна - окремий житловий будинок, який підлягає державній реєстрації, та включає приміщення в житловому будинку під літ. А1 - 2-2 кухня площею 6,7 кв. м; 2-3 кімната площею 22,7 кв. м; по прибудові під літ. А1 - 2-1 коридор площею 6,2 кв. м; ганок під літ. Кр2.

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до Прилуцької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_7, треті особи:ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання окремим та цілим об`єктом нерухомого майна.

Зустрічний позов мотивований тим, що ОСОБА_2 визнає у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 та підтверджує, що поділ будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою захистить права та інтереси всіх співвласників будинку. Вказав, що має у власності наступні приміщення: по житловому будинку під літ. А1 - 4-4 кімната площею 12,8 кв. м; 4-5 кімната площею 16,6 кв. м, по прибудові під літ. а4 - 4-2 санвузол площею 3,9 кв. м; 4-3 кухня площею 11,6 кв. м, по тамбуру під літ. а5 - коридор площею 3,7 кв. м; ганок під літ. Кр1, зазначені приміщення відповідно до висновку Комунального підприємства "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Прилуцьке МБТІ") є відокремленими з окремим входом і можуть бути виділені в натурі як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна - окремий житловий будинок.

ОСОБА_2 просив:

виділити ОСОБА_2 в натурі належну йому квартиру в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_6, як окремий та цілий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна - окремий житловий будинок, який підлягає державній реєстрації, та включає приміщення в будинку під літ. А1 - 4-4 кімната площею 12,8 кв. м, 4-5 кімната площею 16,6 кв. м, по прибудові під літ. а4 - 4-2 санвузол площею 3,9 кв. м; 4-3 кухня площею 11,6 кв. м, по тамбуру під літ. а5 - коридор площею 3,7 кв. м; ганок під літ. Кр1.

Короткий зміст судових рішень

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2022 року первісний позов ОСОБА_1 до Прилуцької міської ради, ОСОБА_8, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою та виділ частки будинку задоволено.

Встановлено порядок користування земельною ділянкою для обслуговування будинку за адресою АДРЕСА_6, для ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відповідно до розміру їх часток в житловому будинку згідно із варіантом 2, запропонованим судовим експертом Денисенком А. В. за результатами проведення у цій справі судової земельно-технічної експертизи - висновок № С-6 від 25 жовтня 2021 року.

Виділено в натурі ОСОБА_1 належну їй квартиру в житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_6, як окремий та цілий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна - окремий житловий будинок, який підлягає державній реєстрації, та включає приміщення в житловому будинку під літ. А1 - 2-2 кухня площею 6.7 кв. м; 2-3 кімната площею 22.7 кв. м; по прибудові під літ. а1 - 2-1 коридор площею 6.2 кв. м; ганок під літ. Кр2.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Прилуцької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання окремим та цілим об`єктом нерухомого майна задоволено.

Виділено в натурі ОСОБА_2 належну йому квартиру в житловому будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_6, як окремий та цілий індивідуально визначений об`єкт нерухомого майна - окремий житловий будинок, який підлягає державній реєстрації, та включає приміщення в будинку під літ. А1 4-4 кімната площею 12.8 кв. м; 4-5 кімната площею 16.6 кв. м; по прибудові під літ. а4 4-2 санвузол площею 3.9 кв. м; 4-3 кухня площею 11.6 кв. м; по тамбуру під літ. а5 коридор площею 3.7 кв. м.; ганок під літ. Кр1.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивоване тим, що сторони у справі є співвласниками спірного будинку, житловий будинок розділений між співвласниками та кожним із співвласників здійснено переобладнання належної йому частки, будинок має окремі входи, поділ будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою захистить права та інтереси всіх співвласників будинку, розташованого в АДРЕСА_6 .

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року відмовлено представнику ОСОБА_3 - адвокату Сотніченко О. М. у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2022 року у справі та повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2022 року заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Сотніченко О. М. про перегляд заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у справі № 742/3426/21 від 11 березня 2022 року залишено без задоволення.

Ухвала суду мотивована тим, що згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень дійсно перед ухваленням судом заочного рішення учасники справи повідомлялися лише про судове засідання, яке мало відбутися 03 березня 2022 року. 11 березня 2022 року судом першої інстанції ухвалено заочне рішення, яке 22 квітня 2022 року отримано ОСОБА_3, однак заяву про перегляд заочного рішення не було подано ОСОБА_3 протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. ОСОБА_3 та його представником в судовому засіданні не було зазначено про причини, які судом можуть бути розцінені поважними, а сам лише факт запровадження в Україні воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках. Таким чином, суд першої інстанції зробив висновок про те, що оскільки ОСОБА_3 та його представником без жодних поважних причин було пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву належить залишити без задоволення.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою адвокатом Сотніченко О. М., на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2022 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до Прилуцької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визначення порядку користування земельною ділянкою та виділ частки будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Прилуцької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання окремим та цілим об`єктом нерухомого майна.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.

Заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2022 року скасовано.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Прилуцької міської ради Чернігівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою та виділ частки будинку та зустрічного позову ОСОБА_2 до Прилуцької міської ради Чернігівської області, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про визнання окремим та цілим об`єктом нерухомого майна відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції по 1 832,92 грн та у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції по 3 250,00 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до правовстановлюючих документів, наявних у матеріалах справи, об`єктами їх права власності є квартири, власники квартир за адресою: АДРЕСА_6, володіють ними не на засадах спільної часткової власності, а кожен окремо своєю квартирою, як індивідуально визначеним об`єктом нерухомого майна, позивачі є власниками двох з п`яти квартир багатоквартирного будинку, зазначений багатоквартирний житловий будинок не перебуває на балансі будь-яких підприємств, установ і організацій, які здійснюють управління цим будинком, рішення про виділення земельної ділянки під вказаним будинком відсутнє, дані, що співвласниками вказаного багатоквартирного житлового будинку створено об`єднання співвласників відсутні, нормами земельного законодавства не передбачена можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини. Співвласники багатоквартирного будинку набувають права власності чи права користування земельною ділянкою, необхідною для його обслуговування та задоволення їх житлових потреб, після передачі такої ділянки у їх власність чи у постійне користування на загальних підставах у вставленому законом порядку. Розміри такої земельної ділянки визначаються відповідно до технічної документації із землеустрою, яка подається на затвердження уповноваженому на прийняття такого рішення органу місцевого самоврядування.

Суд апеляційної інстанції вважав обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано, що земельна ділянка, встановлення порядку користування якою є предметом позову, не є сформованою, відомості про неї відсутні в Державному земельному кадастрі, спірна земельна ділянка сторонам у справі не передана в користування, зареєстрованого права користування нею ні учасники справи, ні інші особи не мають.

Не ґрунтуються на нормах права і висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо виділення в натурі належної їй квартири АДРЕСА_7 та ОСОБА_6 щодо виділення в натурі належної йому кватири в житловому будинку за адресою по АДРЕСА_6, як окремі та цілі індивідуально визначені об`єкти нерухомого майна, враховуючи наступне.

Фактично в даному випадку мова йде про визнання вказаних квартир, які на даний момент є частиною будинку, самостійними об`єктами нерухомого майна, на момент подачі позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не звертались до міської ради з заявою про зміну статусу належних їм квартир, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про технічну можливість виділу в натурі об`єкту нерухомого майна. Суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції не досліджувалось питання щодо технічної можливості такого виділу належних позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_6 приміщень квартир, фактичної відокремленості приміщень від інших приміщень, що належать співвласникам, можливість створення окремого самостійного об`єкту нерухомого майна із самостійним окремим виходом та окремою системою життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення, вентиляції, тощо), отже судом першої інстанції допущено неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушено норми процесуального та матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню, з постановленням судом апеляційної інстанції нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання окремим та цілим об`єктом нерухомого майна слід відмовити.

Суд апеляційної інстанції, врахувавши принцип обґрунтованості та пропорційності, задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, стягнув з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції по 3250,00 грн з кожного.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2022 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний Суд" подала касаційну скаргу, у якій просить ухвалу Чернігівського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 21 вересня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року скасувати, справу повернути до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадію відкриття апеляційного провадження у новому складі суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції всупереч правовій позиції Верховного Суду, викладеній Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, безпідставно (помилково) прийнято рішення про відкриття апеляційного провадження та здійснено розгляд апеляційної скарги, яка не підлягала розгляду по суті. Вказує, що, оскільки заяву про перегляд оскарженого заочного рішення залишено без задоволення з тих підстав, що ОСОБА_3 та його представником було пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, відповідач, який подав апеляційну скаргу, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Проте, обґрунтування поважності причин пропуску строку відповідачем в апеляційній скарзі не було наведено. Судом апеляційної інстанції не було вирішено клопотання від 20 жовтня 2022 року про врахування та застосування до спірних правовідносин у даній справі висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16. Судом апеляційної інстанції причини пропуску строку на подання апелянтом заяви про перегляд заочного рішення не визнавались поважними, а також не надано оцінки змісту правовстановлюючих документів щодо спірного будинку та статусу спірного майна.

Вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами апеляційної інстанції до аналогічних правовідносин по різному застосовуються висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16.

Також зазначає, що заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду від 11 березня 2022 року набрало законної сили 31 травня 2022 року, тому, у даному випадку, з урахуванням викладених обставин, необхідно забезпечити у цій справі дотримання принципу правової визначеності.

Позиція інших учасників справи

У березні 2023 року ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_9, в якому просить ухвалу Чернігівського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 21 вересня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення, стягнути з позивача судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 2 000 грн.

Відзив обґрунтований тим, що доводи касаційної скарги про відсутність в матеріалах справи доказів та обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення є необґрунтованими, оскільки територія Прилуцького району Чернігівської області з 28 лютого 2022 року була окупованою російськими військами внаслідок агресії рф, у зв`язку з чим діяльність Прилуцького міськрайонного суду була зупинена, що, в даному випадку, є поважною причиною для поновлення строку на скасування заочного рішення. Доводи касаційної скарги про не надання судом апеляційної інстанції оцінки змісту правовстановлюючих документів щодо спірного будинку та статусу спірного майна спростовуються висновками суду апеляційної інстанції. ОСОБА_1 не вказано жодного рішення Верховного Суду із застосуванням норми права у подібних правовідносинах, що стосується суті спору.

У березні 2023 року ОСОБА_1 подала відповідь на відзив.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 742/3426/21, витребувано справу з суду першої інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року заяву ОСОБА_3, яка подана представником ОСОБА_9, про направлення копії касаційної скарги повернуто.

У лютому 2023 року матеріали цивільної справи № 742/3426/21надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року продовжено ОСОБА_3 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року повернуто.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2023 рокузазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Глава 11"Заочний розгляд справи" Розділу ІІІ "Позовне провадження" ЦПК України (1618-15) встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284- 288 ЦПК України).

Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина перша статті 280 ЦПК України).

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 20 січня 2021 року у справі № 759/11218/18 (провадження № 61-3610св20) зроблено висновок, що "судом першої інстанції ухвали про заочний розгляд справи постановлено не було. У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із відзивом на позовну заяву, тобто на час розгляду справи в суді першої інстанції існувало лише три визначених законом з чотирьох обов`язкових елементів, що унеможливлювало винесення заочного рішення у справі. Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено … Роз`яснено сторонам, що рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказівка в резолютивній частині рішення про те, що воно може бути оскаржене не як заочне рішення, було однією із підстав для ОСОБА_2 звернутися до апеляційного суду із апеляційною скаргою, а не із заявою про перегляд заочного рішення. Такі порушення потягли за собою правову невизначеність відповідача щодо порядку та строку оскарження судового рішення".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року№ 554/3246/18 (провадження № 61-12269св20) зазначено, що "з матеріалів справи вбачається, що 07 червня з2018 року до суду першої інстанції надійшов відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, а 03 грудня 2019 року - його заява про відкладення розгляду справи, призначеного на 12 грудня 2019 року (день ухвалення заочного рішення місцевим судом), в якій відповідач посилався на неможливість з`явитися в судове засідання у зв`язку з перебуванням у відрядженні за межами України. За таких обставин суд першої інстанції не дотримався умов проведення заочного розгляду справи та ухвалив заочне рішення в цій справі з порушенням вимог частини першої статті 280 ЦПК України".

У частині першійстатті 282 ЦПК Українипередбачено, що за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями263 і 265цього Кодексу. ЦПК України (1618-15) встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок - апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Порядок оскарження судових рішень передбачений статтею 354 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

У справі, що переглядається:

23 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Прилуцької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою, підготовче засідання призначено на 29 вересня 2021 року;

у жовтні 2021 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до Прилуцької міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_7, треті особи:ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання окремим та цілим об`єктом нерухомого майна;

25 листопада 2021 року через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом) подала відзив на зустрічний позов ОСОБА_2 (т. 1 а. с. 88);

15 грудня 2021 року представник ОСОБА_3 (відповідач за первісним та зустрічними позовами) - адвокат Сотніченко О. М. подала відзив на позовну заяву ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 92-94);

ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 грудня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 23 грудня 2021 року;

23 грудня 2021 року складена довідка про те, що справа відкладена на 10-00 год 03 березня 2022 року;

11 березня 2022 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області ухвалено заочне рішення, якимпервісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено;

аналіз матеріалів справи свідчить, що в справі відсутня інформація щодо проведення судового засідання 03 березня 2022 року (протокол чи довідка), відкладення розгляду справи на 11 березня 2022 року та повідомлення учасників справи на 11 березня 2022 року, проведення судового засідання 11 березня 2022 року (протокол чи довідка) та відповідно ухвала про заочний розгляд справи;

17 травня 2022 року представник ОСОБА_3 - адвокат Сотніченко О. М. подала апеляційну скаргу на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2022 року, в якій, в тому числі просила поновити строк на апеляційне оскарження у зв`язку з несвоєчасним врученням повного тексту рішення суду;

ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 31 травня 2022 року відмовлено представнику ОСОБА_3 - адвокату Сотніченко О. М. у прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2022 року та повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції заочне рішення ще не переглядалося у порядку, встановленому статей 284- 287 ЦПК України, що є обов`язковою умовою для подальшого його оскарження в суді апеляційної інстанції, тому суд апеляційної інстанції позбавлений можливості розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка подана адвокатом Сотніченко О. М. в апеляційному порядку, так як відповідач не дотримався встановленого законом порядку перегляду заочного рішення, тобто у відповідача не виникло право на подачу апеляційної скарги у загальному порядку;

16 червня 2022 року ОСОБА_3 через представника Сотніченко О.М. звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2022 року (т. 1 а.с. 155-159);

ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 16 серпня 2022 року заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Сотніченко О. М. про перегляд заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у справі № 742/3426/21 від 11 березня 2022 року залишено без задоволення, оскільки ОСОБА_3 та його представником було пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення;

ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 21 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою адвокатом Сотніченко О. М., на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2022 року;

постановою Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 березня 2022 року скасовано, у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено;

натомість, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося те, що ОСОБА_3 був поданий відзив на позовну заяву, його не було повідомлено про розгляд справи 11 березня 2022 року, коли ухвалено рішення, тобто умови проведення заочного розгляду справи, передбачені статтею 280 ЦПК України, були відсутні;

отже суд апеляційної інстанції помилково вважав, що по справі прийнято заочне рішення;

за таких підстав, суд апеляційної інстанції передчасно, без вирішення питання про дотримання ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження судового рішення, передбачених статтею 354 ЦПК України, відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та вирішив справу по суті.

Таким чином, оскаржені судові рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржені судові рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно із підпунктом "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141- 142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: "у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".