296/6693/23 Про захист цивільного права та інтересу, стягнення моральної шкоди - 24.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 18 липня 2023 року у складі судді Рожкова О. С. та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Галацевич О. М.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист цивільного права та інтересу, стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що має пільгу на послуги опалення місць загального користування. ОСОБА_2, як розпорядником публічної інформації, порушено Закон України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) під час розгляду її запитів на надання інформації від 12 червня 2023 року № 25/Д-164із, від 19 червня 2023 року № 176із. Вказувала, що відповідь на запит від 12 червня 2023 року № 25/Д-164із надана 15 червня 2023 року за підписом заступника міського голови С. Кондратюка, не містила запитувану інформацію (копію проєкту рішення про встановлення тарифів, копію протоколу сесії міської ради від 08 жовтня 2021 року, тільки в частині витрат на опалення місць загального користування, копію рішення від 08 жовтня 2021 року № 1175, копію проєкту рішень, копію протоколу сесії, копію рішення сесії про уточнення або затверджених тарифів) та оформлена з порушенням законодавства (відсутнє підтвердження того, що документ відповідає оригіналу). Зазначила, що запит на інформацію від 19 червня 2023 року № 176із поданий ОСОБА_2 особисто, як керівнику розпоряднику, було розглянуто заступником міського голови С. Кондратюком, дії якого оспорювалися у запиті. Крім того, відповідачем незаконно відмовлено у наданні інформації на запит. Вказувала, що зазначені порушення закону призвели до погіршення здоров`я позивача, душевних страждань, погіршення життєвих зв`язків.

Позивач просила:

визнати недійсним правочин, відмовою отримати розрахунок тарифу за опалення місць загального користування;

стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 40 000,00 грн моральної шкоди, заподіяної сімома порушеннями законодавства.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 18 липня 2023 року, яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі № 296/6693/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист цивільного права та інтересу, відшкодування моральної шкоди. Роз`яснено позивачу, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом.

Судові рішення мотивовані тим, що:

з матеріалів позовної заяви встановлено, що 12 червня 2023 року за № 25/Д-164із, 19 червня 2023 року за № 176із ОСОБА_1 подано запити у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) до голови Житомирської міської ради ОСОБА_2;

відповідно до зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_1 вважає, що відповідачем, як розпорядником публічної інформації (суб`єкт владних повноважень), при розгляді поданих нею запитів про надання публічної інформації, не дотримано вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) , внаслідок чого порушено її права та заподіяно моральну шкоду;

з урахуванням наведеного, приписів Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) , позовна заява ОСОБА_1 підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства;

вимога про стягнення моральної шкоди також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач під час розгляду клопотання ОСОБА_1 від 12 червня 2023 року та 19 червня 2023 року здійснював владні управлінські функції та реалізовував свої контрольні функції у сфері управління, такий спір є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 18 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року скасувати, змінити оскаржувані рішення не передаючи справу на новий розгляд, передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки судами порушені правила предметної юрисдикції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, а саме:

судом першої інстанції змінені обґрунтування позовної заяви. Так у позові (вимога № 3) позивач просила "прийняти випадки недодержання встановлених законом, при вчиненні правочину, при розгляді питання отримати розрахунок тарифу за опалення місць загального користування, яким порушені цивільні права та інтереси ОСОБА_1". Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі суд вказав, що позивач посилається на порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) під час розгляду її запитів";

суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові послався на правові висновки Верховного Суду, які не підлягають застосуванню при розгляді справи, не розглянув вимоги про визначення юрисдикції справи, не надав правової оцінки всім доводам апеляційної скарги щодо недодержання судом першої інстанції вимог закону, порушив норми статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) );

судами незаконно відмовлено у доступі до правосуддя, порушено право на справедливий суд, застосовано надмірний формалізм.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 296/6693/23, витребувано з суду першої інстанції цивільну справу № 296/6693/23.

У листопаді 2023 року матеріали цивільної справи № 296/6693/23 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 24 жовтня 2023 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

У частині першій статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Приписами пункту 7 частини першої статті 19 КАС України визначена предметна юрисдикція публічно - правових спорів фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації, як така, що поширюється на адміністративні суди.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України зазначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначаються Законом України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) .

Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (стаття 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації (стаття 12 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2023 року у справі № 201/7758/23 (провадження № 61-14011св23) зазначено, що: "відповідно до частини другої статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача (частина друга статті 23 ЗУ "Про доступ до публічної інформації"). В частині третій статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" зазначено, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) ".

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 звернулася з позовом про захист цивільного права та інтересу, визнання недійсним правочину, відмовою отримати розрахунок тарифу за опалення місць загального користування, стягнення моральної шкоди. Позов обґрунтувала тим, що ОСОБА_2, як розпорядником публічної інформації, порушено Закон України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) під час розгляду її запитів на надання інформації від 12 червня 2023 року № 25/Д-164із, від 19 червня 2023 року № 176із. Вказувала, що відповідь на запит від 12 червня 2023 року № 25/Д-164із надана 15 червня 2023 року не містила запитувану інформацію, запит на інформацію від 19 червня 2023 року № 176із, поданий ОСОБА_2 особисто, як керівнику розпоряднику, було розглянуто заступником міського голови С. Кондратюком, дії якого оспорювалися у запиті. Крім того, відповідачем незаконно відмовлено у наданні інформації на запит.

суди встановили, що 12 червня 2023 року за № 25/Д-164із, 19 червня 2023 року за № 176із ОСОБА_1 подані запити у відповідності до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) до голови Житомирської міської ради ОСОБА_2 Позивач вважає, що відповідачем, як розпорядником публічної інформації (суб`єкт владних повноважень), при розгляді поданих нею запитів про надання публічної інформації, не дотримано вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) , внаслідок чого порушено її права та заподіяно моральну шкоду;

таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 з огляду на те, що спір у цій справі є публічно-правовим і підлягає вирішенню за правилами КАС України (2747-15) , оскільки пов`язаний із наданням відповіді на запит розпорядником публічної інформації.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не свідчать про те, що судами порушено норми процесуального права, тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Підстави для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду передбачені статтею 403 ЦПК України.

Тлумачення змісту частини п`ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

З урахуванням того, що у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування передбачених статтею 403 ЦПК України підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, висновків Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити.