953/20942/20 Про стягнення невиплаченої заробітної плати - 24.01.2024 Прийняття

5. В обґрунтування вимоги про стягнення основної заробітної плати зазначив, що відповідно до пункту 5.2.10 Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2016-2018 роки, пунктів 5.2.10, 5.2.11 Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2019-2020 роки, відповідач повинен був: по-перше, забезпечити у поточному році долю тарифних ставок (посадових окладів) у середній заробітній платі працівників промислових підприємств на рівні 65-70 %; по-друге, забезпечити двічі на рік підвищення заробітної плати на підприємствах галузі не менш ніж на 10 % вище за рівень офіційної інфляції.

6. Щодо персональної надбавки зазначив, що відповідно до наказу по ПрАТ "ФЕД" від 11 травня 2017 року № 130к про прийняття на роботу ОСОБА_1. та наказу про переведення на іншу роботу від 28 березня 2018 року № 139к йому було призначено надбавку до заробітної плати, що була встановлена індивідуально на основі оцінки особистих якостей за результатами співбесіди та попередньо виконаних робіт за 2014-2017 роки,

у розмірі 50 % від тарифної ставки (посадового окладу).

7. Щодо винагороди за вислугу років зазначив, що у період з 15 березня 2004 року до 14 березня 2005 року працював на Авіаційному науково-технічному комплексі імені О. К. Антонова; у період з 29 березня 2006 року до 28 липня 2006 року працював на ДП "Антонов"; у період з 01 вересня

2006 року до 28 лютого 2012 року здобував вищу освіту в Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут". Отже, починаючи з першого місяця роботи на ПрАТ "ФЕД" позивач мав право на винагороду за вислугу років у розмірі 5 % від посадового окладу щомісяця. Окрім того, починаючи з лютого 2019 року мав право на винагороду за вислугу років у розмірі 6,7 % від посадового окладу щомісяця, оскільки станом на цей час позивач мав більше 3 років стажу, що дає право на винагороду за вислугу років.

8. Щодо доплати за знання та використання іноземної мови зазначив, що він вільно володіє англійською та російською мовами. Переважна більшість технічних завдань та стандартів були складені російською мовою, а решта - англійською (за проєктами HPS-DS, HCPS-DS, Airbus A320). Частина технічної документації виконувалася англійською мовою (проєкти HPS-DS, HCPS-DS, Airbus A320), а решта - російською. Використання іноземної мови під час виконання трудових обовязків підтверджується тим, що під час роботи на ПрАТ "ФЕД" він регулярно використовував іноземну мову (англійську та російську) для вивчення наукових статей, стандартів, каталогів виробників компонентів, технічної літератури, патентів, технічних завдань; виконання перекладу на іноземну мову технічних довідок, звітів та технічної документації. Окрім того, відповідно до наказу по ПрАТ "ФЕД" від 12 травня 2017 року № 00280/0/5-17 його було направлено у відрядження до Південної Кореї в м. Пусан тривалістю 10 днів для розробки виробу HPS-DS. Також він здійснював захист математичної моделі даного виробу перед компанією замовником Doosan Mottrol BG. Під час цього відрядження та виконання завдання відповідача використовував англійську мову. Зазначене свідчить про щомісячний характер доплати за знання та використання іноземної мови. У зв`язку з цим за період роботи з 12 травня 2017 року до дня

звільнення 17 квітня 2020 року йому не було виплачено доплати за знання та використання іноземної мови, з урахуванням збільшення тарифної ставки відповідно до Галузевих угод авіаційної промисловості України

на 2016-2018 роки та на 2019-2020 роки.

9. Щодо доплати за суміщення професій при виконанні обовязків начальника бюро функціональних розрахунків зазначає, що відповідач не наймав начальника бюро функціональних розрахунків, у звязку з чим ці обовязки поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, він виконував у межах робочого часу за основною роботою на ПрАТ "ФЕД".

10. Щодо розміру доплати за суміщення професій зазначає, що

до 01 березня 2018 року тарифна ставка начальника бюро функціональних розрахунків дорівнювала тарифній ставці начальника бюро динаміки та математичного моделювання. Оскільки посада начальника бюро функціональних розрахунків за своїми вимогами відповідала посаді начальника бюро динаміки та математичного моделювання, а їхні тарифні ставки є однаковими, то вважає обґрунтованим та справедливим визначення розміру доплати за кожен окремий місяць розміром тарифної ставки позивача, яка була йому виплачена за відповідний місяць.

11. Щодо доплати за суміщення професій при виконанні обовязків інженера-конструктора 2 категорії, зазначив, що у розпорядженні відповідача

є штатний розпис розрахунково-перспективного відділу від 01 березня

2018 року, де зазначено наявність посади інженера-конструктора 2 категорії та відсутність особи, яка б її займала. Оскільки вакансія інженера-конструктора 2 категорії була відкрита весь час роботи позивача на

ПрАТ "ФЕД", то саме позивачем виконувались обовязки

інженера-конструктора у тих випадках, коли на технічній довідці (звіті) відсутній підпис інженера-конструктора і наявний лише підпис позивача.

12. Щодо надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи зазначає, що його робота на ПрАТ "ФЕД" відповідала як критерію інтенсивності, так і критерію особливого характеру, а тому він мав право на виплату надбавки за особливий характер роботи у розмірі 100 % його тарифної ставки, оскільки перераховані вище умови праці мали місце протягом всього робочого дня весь час роботи позивача до дня звільнення.

13. Щодо компенсації за невикористану відпустку працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних машинах, зазначив, що він був прийнятий на роботу та ознайомлений з умовами праці на робочому місці, що було оснащене ЕОМ, робочого місця не змінював, перебував на робочому місці більше 50 % свого робочого часу або більше 2 годин безперервно. Однак, за період роботи на ПрАТ "ФЕД" позивачу жодного разу додаткова щорічна відпустка за роботу на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах не надавалась.

14. Щодо компенсації за невикористану відпустку наукового працівника науково-дослідного підрозділу підприємства зазначив, що відповідно до Додатку до Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ

і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 (346-97-п) , тривалість щорічної основної відпустки інших наукових працівників галузевих науково-дослідних та інших галузевих наукових установ і організацій, а також науково-дослідних та наукових підрозділів установ, організацій, підприємств дорівнює 28 днів. У той же час йому весь час надавалась щорічна відпустка тривалістю 24 дні. Однак, він мав право на щорічну відпустку як працівник наукового підрозділу ПрАТ "ФЕД" тривалістю 28 днів.

15. Щодо невиплаченої частини премії, яка нараховується щомісячно

у розмірі 25 % від тарифної ставки та персональної надбавки, зазначив, що відповідно до пункту 3.11.1 Колективного договору між адміністрацією

ВАТ "ФЕД" та трудовим колективом від 20 березня 2009 року (з усіма змінами та доповненнями) до додаткової заробітної плати відноситься премія за виконання виробничих завдань і функцій, яка встановлюється адміністрацією підприємства і становить 25 %. Премія нараховується також на надбавки до окладів працівників підприємства. З урахуванням того, що у відповідача утворилась заборгованість перед ним з тарифної ставки та персональної надбавки, то відповідно, так само має місце заборгованість з премії від тарифної ставки та персональної надбавки.

16. Щодо невиплаченої частини премії, яка нараховується щомісячно

у розмірі 25 % від надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи, зазначає, що відповідно до пункту 3.12. Колективного договору між адміністрацією ВАТ "ФЕД" та трудовим колективом від 20 березня 2009 року (з усіма змінами та доповненнями) на підприємстві можуть бути встановлені наступні види доплат і надбавок: за інтенсивність праці та особливий характер роботи - у розмірі до 100 % тарифної ставки (посадового окладу). Розмір премії визначається з урахуванням цієї надбавки, яка позивачу виплачена не була, то йому не виплачено й частину премії.

17. Щодо невиплаченої частини премії, яка нараховується щомісячно

у розмірі 25 % від надбавки за вислугу років, зазначив, що відповідно до пункту 3.11.1 Колективного договору між адміністрацією ВАТ "ФЕД" та трудовим колективом від 20 березня 2009 року (з усіма змінами та доповненнями) до додаткової заробітної плати відноситься премія за виконання виробничих завдань і функцій, яка встановлюється адміністрацією підприємства і становить 25 %. Премія нараховується також на надбавки до окладів працівників підприємства.

18. Згідно з Галузевою угодою авіаційної промисловості України на

2016-2018 роки та Галузевою угодою авіаційної промисловості України на 2019-2020 роки (пункт 5.3.4., додаток № 9 вказаних угод) винагорода за вислугу років має статус надбавки, тому на неї мала нараховуватись премія

у розмірі 25 % від розміру надбавки. Так як розмір премії визначається

з урахуванням такої надбавки, яка йому виплачена не була, то не було виплачено й частину премії.

19. Щодо грошової компенсації путівки в сумі її повної вартості, зазначив, що згідно з пунктом 2.3.4. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (z0114-04) , до інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносяться виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі: вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства. Таким чином, компенсація вартості ненаданої путівки відповідно до законодавства України вважається частиною заробітної плати.

20. Згідно з даними офіційного сайту бази відпочинку "Прибой"

(м. Приморськ) вартість денного відпочину родини позивача у двокімнатному стандартному номері коштувала б: 1 150 (основне доросле) + 1 035 (основне дитяче) + 900 (додаткове доросле) = 3 085 грн. За 15 днів відпочинку (друга половина травня 2020 року) вартість відпочинку, яка мала бути сплачена відповідачем, дорівнює: 3 085 грн х 15 = 46 275 грн. Оскільки йому було протиправно відмовлено у наданні санітарно-курортної путівки для нього та його сім`ї за рахунок відповідача, то він має право вимагати компенсацію вартості путівки, що мала бути надана.

21. Щодо недонарахованої оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства зазначив, що йому було недонараховано оплату перших пяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства за весь час роботи на ПрАТ "ФЕД".

22. Щодо компенсації втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати зазначив, що з урахуванням розміру невиплаченої позивачу заробітної плати, з відповідача має бути стягнуто компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати.

23. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1. просив суд стягнути

з відповідача невиплачені основну заробітну плату у розмірі 105 819,23 грн; персональну надбавку у розмірі 52 909,61 грн; винагороду за вислугу років

у розмірі 55 698,97 грн; доплату за знання та використання іноземної мови

у розмірі 63 379,39 грн; доплату за суміщення професії начальника бюро функціональних розрахунків до 01 березня 2018 року

у розмірі 113 208,30 грн; доплату за суміщення професії начальника бюро функціональних розрахунків після 01 березня 2018 року у розмірі

520 585,59 грн; доплату за суміщення професії інженера-конструктора РПВ

2 категорії до 01 березня 2018 року у розмірі 70 036,22 грн; доплату за суміщення професії інженера-конструктора РПВ 2 категорії після 01 березня 2018 року у розмірі 204 313,48 грн; надбавку за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 633 793,91 грн; компенсацію за невикористану відпустку працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах у розмірі 51 776,78 грн; компенсацію за невикористану відпустку наукового працівника наукового-дослідного підрозділу підприємства у розмірі 51 776,78 грн; частину премії, яка нараховується щомісячно у розмірі 25 % від основної заробітної плати та персональної надбавки у розмірі 36 634,67 грн; частину премії, яка нараховується щомісячно у розмірі 25 % від надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 149 985,42 грн; частину премії, яка нараховується щомісячно у розмірі 25 % від надбавки за вислугу років

у розмірі 13 122,11 грн; грошову компенсацію путівки в сумі її повної вартості

у розмірі 46 275,00 грн; недонараховану оплату перших пяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства за весь час роботи позивача на ПрАТ "ФЕД" у розмірі 14 591,24 грн; недонараховану оплату за час щорічної відпустки та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 230 680,32 грн; компенсацію втрати частини заробітної плати у звязку

із порушенням строків її виплати у розмірі 101 445,10 грн.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

24. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня

2021 року у позові відмовлено.

25. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених ним вимог, не довів порушення відповідачем законодавства в частині оплати праці.

26. Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова

від 22 жовтня 2021 року заяву ПрАТ "ФЕД" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1. на користь

ПрАТ "ФЕД" 59 475 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

27. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що

відповідач довів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, надавши належні докази на підтвердження такої допомоги, зокрема, докази сплати витрат на правову допомогу. Враховуючи складність справи,

з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також доводи представника позивача про зменшення судових витрат, районний суд дійшов висновку про зменшення їх розміру.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанцій

28. Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1., в інтересах якого діє адвокат Чумак Р. В. залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року та додаткове рішення Київського районного суду

м. Харкова від 22 жовтня 2021 року залишено без змін.

29. Залишаючи без змін судові рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, виходив з того, що районний суд із дотримання норм процесуального права, правильно застосувавши норми матеріального права, належним чином дослідив докази у справі, надав їм правову оцінку, тому ухвалив судові рішення, які є законними і обґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

30. У касаційній скарзі ОСОБА_1., в інтересах якого діє адвокат

Чумак Р. В., просить рішення Київського районного суду м. Харкова

від 30 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 24 січня 2023 року скасувати, справу передати на новий розгляд. Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 жовтня

2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 січня

2023 року в частині залишення без змін додаткового рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову

у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

31. 28 лютого 2023 року ОСОБА_1., в інтересах якого діє адвокат Чумак Р. В., подав касаційну скаргу на рішення Київського районного суду

м. Харкова від 30 вересня 2021 року, додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 жовтня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 січня 2023 року.

32. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

У червні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

33. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із пяти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

34. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 06 листопада

2019 року у справі № 817/66/16, від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 606/2300/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

35. Крім того посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України):

- щодо фінансової спроможності роботодавця, зокрема в частині того, які критерії фінансової спроможності та якими доказами підтверджується фінансова спроможність роботодавця;

- щодо правомірності застосування положень Колективного договору та його частин (змін до нього), з якими працівника не було ознайомлено;

- щодо застосування статей 105, 110 КЗпП України і статті 30 Закону України "Про оплату праці", пунктів 4, 8, 14-16, 19-23, 26, 28; 30 статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

36. Також вказує на порушення судами норм процесуального права та наявність передбачених пунктами 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

37. Вважає, що судами не застосовано пункти 4, 8, 14-16, 19-23,26, 28-30 статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", які підлягають застосуванню, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

38. Суди не досліджували усі докази у справі, а суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив зміст оскаржуваних рішень, не перевірив доводи апеляційної скарги.

39. Суди проігнорували доводи позивача, не навівши відповідних аргументів щодо їх відхилення, що свідчить про формальний розгляд справи та суперечить статтям 229, 235, 368 ЦПК України.

40. Звертає увагу, що свідки підтвердили факт регулярного використання позивачем під час роботи іноземної мови, проте суди докази на підтвердження вказаного не досліджували, належну оцінку їм не надали.

41. Крім того, вважає, що відповідач має компенсувати йому невикористану відпустку як працівнику, що працює на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, а також як наукового працівника науково-дослідного підрозділу підприємства, що підтверджено характером виконуваної ним роботи.

42. При розгляді вимог щодо компенсації за невикористану відпустку наукового працівника науково-дослідного підрозділу підприємства суди взяли до уваги протокол від 22 березня 2021 року засідання атестаційної комісії

з наукової і науково-технічної діяльності ПрАТ "ФЕД", проте атестаційну комісію створено із порушенням порядку, встановленого законодавством, отже такий доказ не є допустимим.

43. Також недопустимим доказом є наказ від 03 січня 2017 року

№ 00100/1/7-17 по AT "ФЕД", оскільки з цим наказом позивач не ознайомлювався, але суди взяли його до уваги при розгляді вимог щодо стягнення надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи.

44. Наказ голови правління та голови профкому ПрАТ "ФЕД" від 02 квітня 2019 року № 00140/0/7-19 "Про внесення змін в Положення "Про порядок виплати винагороди за вислугу рокі працівникам ПрАТ "ФЕД" є недопустимим доказом та не повинен був врахований судами, оскільки позивач з ним також не ознайомлювався.

45. Апеляційний суд протиправно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів, отже, вийшов за межі апеляційного розгляду справи.

46. Представник відповідача адвокат Єршова О. І. є найманим працівником ТОВ "Юридична компанія "Тацій та партнери", яке в свою чергу не є субєктом надання професійної правничої допомоги, а між нею та відповідачем не було укладено договору про надання правової допомоги, жодної оплати

Єршова О. І. від відповідача як адвокат не отримувала.

47. Крім того, частина доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу була подана представником відповідача з пропуском строків, які встановлені ЦПК України (1618-15) .

48. Апеляційним судом не було оголошено зміст додаткового рішення суду, доводи поданої апеляційної скарги, а позивачу та його представнику не надано можливості надати свої пояснення та виступити у судових дебатах.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

49. У квітні 2023 року ПрАТ "ФЕД" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

50. Зазначає, що на підприємстві коригування заробітної плати та інших виплат здійснюється з урахуванням фінансових можливостей, у межах фонду оплати праці. Таке рішення приймається виконавчим органом підприємства відповідно до повноважень, установлених статутом. Зазначене корелюється

з умовами Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2016-2018 роки та Галузевої угоди авіаційної промисловості України 2019- 2020 роки,

в яких підвищення заробітної плати, виплата надбавок за вислугу років повязана з фінансовими можливостями підприємства.

51. Прийняття керівником підприємства на основі положення та колективного договору і в межах своєї компетенції рішення про відсутність підстав для встановлення надбавок та доплат не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці.

52. Підприємство виплачувало заробітну плату позивачу відповідно до вимог трудового законодавства з врахуванням виконуваної ним роботи.

53. Безперервний стаж роботи ОСОБА_1. у підприємствах авіаційної галузі розпочався з моменту його прийняття на роботу до ПрАТ "ФЕД"

і, відповідно, тривав з 12 травня 2017 року до 17 квітня 2020 року.

54. Враховуючи безперервний стаж позивача до 1 року у період з 12 травня 2017 року до 11 травня 2018 року відповідно до пункту 3 Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років в редакції наказу

№ 00617/1/7-16 від 30 листопада 2016 року, пункту 1.2 Примірного положення про умови виплати винагороди (відсоткової надбавки) за вислугу років працівникам авіаційної промисловості ОСОБА_1. винагорода за вислугу років не виплачувалась.

55. Згідно з наказом від 28 грудня 2019 року № 00592/0/7-19

ОСОБА_1. було виплачено винагороду за вислугу років з 12 травня

2017 року до 11 травня 2018 року відповідно до Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років.

56. Оскільки, ОСОБА_1. звільнений 17 квітня 2020 року за власним бажанням та недопрацював до 11 травня 2020 року (тобто повний розрахунковий період) він не мав права на підставі пункту 8 Положення, пункту 3.8 Примірного положення в редакції галузевої угоди за

2019-2020 роки на отримання винагороди за період з 12 травня 2019 року до дня звільнення.

57. Позивач, як начальник бюро, забезпечував розробку, погодження та затвердження звітної та іншої технічної документації, що знаходиться в межах компетенції бюро в задані терміни, брав участь у виконанні комплексу робіт по вибору та аналізу структурних та принципових схем і основних параметрів виробів по дослідженню динамічних характеристик саме у межах своїх посадових обовязків, а не виконуючи обовязки інших співробітників.

58. Доплата за інтенсивність праці та особливий характер роботи не

є безумовною та залежить від виконання робітником трудових обовязків. Крім того, такий вид надбавки виплачувався позивачу у розмірі 50 % від посадового окладу.

59. Позивачем не надано доказів на підтвердження розробки ним під час виконання посадових обовязків науково-дослідної (наукової) документації, як сукупності документів, що утворилися в процесі науково-дослідних робіт

і науково-технічних розробок, що свідчить про відсутність підстав для віднесення його посади до працівників, що здійснюють наукову діяльність, отже і призначення компенсації за невикористану відпустку наукового працівника науково- дослідного підрозділу підприємства.

60. Крім того, позивачем не підтверджено, що бюро динаміки та математичного моделювання розрахунково-перспективного відділу

є науковим підрозділом.

61. Посадовими обовязками позивача не передбачалося використання іноземної мови, у трудових обовязках позивача не передбачено вивчення наукових статей, стандартів, каталогів виробників компонентів, технічної літератури, патентів, технічних завдань; виконання перекладу на іноземну мову технічних довідок, звітів та технічної документації, відсутнє підтвердження знання працівником іноземної мови відповідним документом, який засвідчує відповідність цих знань державним стандартам, тому надбавка не була йому встановлена. А встановлення доплат і надбавок за знання і використання іноземної мови є правом, а не обовязком роботодавця.

62. Також відсутні правові підстави для компенсації позивачу невикористаної додаткової відпустки, оскільки такі відпустки ОСОБА_1. не передбачені

63. Звертає увагу, що позивач бажає отримати додаткову компенсацію путівки за період, коли він фактично вже не був працівником відповідача.

64. Посилання в касаційній скарзі на не дослідження судами доказів

є безпідставними, оскільки судами надано належну правову оцінку усім доказам у справі у сукупності з показаннями свідків.

65. Клопотання про витребування доказів подане з пропуском строків на його подання.

66. Щодо додаткового рішення, то представник відповідача зазначає, що витрати на правничу допомогу, які були заявлені відповідачем, склали менше 4 % від ціни позову, що свідчить про їх співмірність. Заявлена сума відповідала складності справи, ціні позову, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт на підставі пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України.

Інші заяви сторін

67. В поданих у травні-червні 2023 року відповіді ОСОБА_1. на відзив, запереченні ПрАТ "ФЕД" на відповідь на відзив та додаткових поясненнях ОСОБА_1., сторони фактично продовжували наполягати на своїх доводах, вимогах та запереченнях.

Обставини справи, встановлені судами

68. ОСОБА_1. із 12 січня 2015 року до 31 серпня 2016 року працював на посаді асистента в Національному аерокосмічному університеті

ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут".

69. Наказом від 11 травня 2017 року № 130к ОСОБА_1. 12 травня 2017 року було прийнято на посаду начальника бюро динаміки та математичного моделювання управління головного конструктора ПАТ "ФЕД", з окладом 10 120 грн, умови праці оптимальні та встановленням надбавки та доплати до заробітної плати 50 %. Відповідно до цього наказу

ОСОБА_1. з правилами внутрішнього трудового розпорядку

і колективним договором ознайомлений, що підтвердив своїм підписом.

70. Згідно із протоколом зборів акціонерів від 18 грудня 2017 року

ПАТ "ФЕД" змінило тип підприємства на ПрАТ "ФЕД".

71. Наказом від 28 березня 2018 року № 139к ОСОБА_1. із 01 березня 2018 року був переведений на посаду начальника бюро динаміки

і математичного моделювання до розрахунково-перспективного відділу

з надбавкою 50 %.

72. Відповідно до наказу ПрАТ "ФЕД" від 28 грудня 2019 року

№ 000592/07-19 ОСОБА_1. виплачено винагороду за вислугу років за період з 12 травня 2018 року до 11 травня 2019 року у розмірі 20 % відповідно до Положення про порядок виплати винагороди за вислугу років.

73. Наказом від 17 квітня 2020 року № 329к ОСОБА_1. звільнено за власним бажанням за статтею 38 КЗпП України із 17 квітня 2020 року, з яким він ознайомлений того ж дня.

74. Згідно з витягами зі звіту про вибіркову перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ "ФЕД" за 12 місяців 2018 року, звіту про вибіркову перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ "ФЕД"

за 12 місяців 2019 року вбачається невиконання планових показників діяльності, в тому числі: за звітний 2018 рік вироблено товарної продукції

в діючих цінах на суму 621 250 грн без ПДВ, що на 691 631 грн менше від запланованих в бізнес-плані 1 312 881 грн (виконання плану товарної продукції склало 47,3 %), зниження обсягів товарної продукції у 2018 році на 33 542 грн або 5 % в порівнянні з 2017 роком; за звітний 2019 рік вироблено товарної продукції в діючих цінах на суму 634 442 грн без ПДВ, що на

505 822 грн менше від запланованих в бізнес-плані 1 140 264 грн (виконання плану по товарній продукції склало 55,6 %).

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

75. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

76. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

77. Відповідно до частин першої-другої, пятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо основної заробітної плати

78. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

79. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України (322-08) .

80. Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України (тут і далі, у редакції, чинній на час звільнення) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

81. Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці", частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

82. Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

83. Підприємства самостійно встановлюють умови та розміри оплати праці, в тому числі перелік надбавок та доплат, у колективному договорі

з дотриманням законодавства, генеральної, галузевої угод (стаття 15 Закону України "Про оплату праці", стаття 97 КЗпП України).

84. Крім того, частиною третьою статті 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

85. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про колективні договори і угоди" колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.

86. Відповідно до пункту 1.3 Колективного договору між адміністрацією ВАТ "ФЕД" та трудовим колективом на 2009-2013 роки, прийнятого на загальних зборах трудового колективу ВАТ "ФЕД" 20 березня 2009 року, зареєстрованого Управлінням праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Харкова, реєстраційний № 90 від 17 квітня

2009 року, зі змінами та доповненнями, положення цього колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства та обовязкові як для адміністрації, так і для кожного члена трудового колективу.

87. Нормування та оплата праці на АТ "ФЕД" регулюються розділом 3 вказаного Колективного договору.

88. Зокрема, пунктом 3.8 передбачено, що конкретні розміри посадових окладів для працівників підприємства визначаються в межах коштів на оплату праці у суворій відповідності професіям, кваліфікації працівників, складності та умовам виконуваної ними роботи і встановлюється адміністрацією підприємства в штатному режимі.

89. Водночас, при укладенні трудового договору адміністрація доводить до відома працівника розмір, порядок та строки виплати заробітної плати, умови, згідно з якими можуть проводитися утримання із заробітної плати (пункт 3.4 Колективного договору).

90. Позивач був ознайомлений з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором, що підтверджено його підписом

у наказі від 11 травня 2017 року № 130к про прийняття на роботу.

91. Відповідно до пунктів 5.2.9-5.2.10 Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2016-2018 роки, передбачено за наявності фінансової можливості підприємства забезпечити щорічне підвищення середньомісячної заробітної плати не менш ніж на 5 відсотків вище за рівень офіційної інфляції. Одночасно з введенням нових тарифних ставок і посадових окладів здійснювати заходи щодо упорядкування діючих норм і нормативів праці, систем матеріального заохочення тощо та, за наявності фінансової можливості підприємства, забезпечити у поточному році долю тарифних ставок (посадових окладів) у середній заробітній платі працівників промислових підприємств на рівні 65-70 відсотків. У колективних договорах підприємств передбачати встановлення частки основної заробітної плати

у середній на рівні, не менш ніж досягнутий на 1 січня попереднього року.

92. Згідно з пунктами 5.2.10-5.2.11 Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2019-2020 роки сторона органів виконавчої влади, сторона роботодавців та ДК "Укроборонпром" в межах своєї компетенції доручають керівникам відповідних підприємств в межах фінансових можливостей: забезпечити двічі на рік підвищення заробітної плати на підприємствах галузі не менш ніж на 10 відсотків вище за рівень офіційної інфляції, одночасно з введенням нових тарифних ставок і посадових окладів здійснити заходи щодо упорядкування діючих норм і нормативів праці, систем матеріального заохочення тощо та, за наявності фінансової можливості підприємства, забезпечити у поточному році долю тарифних ставок (посадових окладів) у середній заробітній платі працівників промислових підприємств на рівні 65-70 відсотків. У колективних договорах підприємств передбачати встановлення частки основної заробітної плати

у середній на рівні, не менш ніж досягнутий на 1 січня попереднього року.

93. Умови запровадження й розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються і виплачуються у межах фонду оплати праці з урахуванням результатів фінансово-господарської діяльності компанії, рішення про її встановлення (скасування, зменшення розміру) приймає керівник залежно від наявності коштів (див. постанову Верховного Суду від 16 травня 2019 року

у справі № 522/14513/17)

94. Отже, підвищення середньомісячної заробітної плати, збільшення тарифних ставок (посадових окладів) здійснюється з урахуванням фінансових можливостей підприємства, на підставі відповідного рішення виконавчого органу підприємства, який уповноважений здійснювати дані функції.

95. Судами встановлено, що нові тарифні ставки і посадові оклади на підприємстві були введені у 2018 році згідно наказу ПрАТ "ФЕД" від 31 січня 2018 року № 00040/0/7-18. Оклад ОСОБА_1. у 2017 році складав

10 120 грн, у 2018 році 18 785 грн, що підтверджено зокрема наказами про прийняття на роботу та переведення.

96. При цьому, суди, дослідивши надані відповідачем витяги зі звітів, встановили, що показники зменшення вироблення товарної продукції

з роками є негативними передумовами для формування та перегляду у бік зменшення фонду оплати труда та інших витрат.

97. Оскільки відсутні докази наявності фінансової можливості підприємства забезпечити щорічне підвищення середньомісячної заробітної плати у розмірах, які передбачені галузевими угодами, що в свою чергу виключає обовязок роботодавця здійснити відповідні дії, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність заборгованості відповідача

в частині оплати основної заробітної плати ОСОБА_1.

Щодо винагороди за вислугу років

98. Згідно з пунктом 3.11.3 Колективного договору між адміністрацією

ВАТ "ФЕД" та трудовим колективом на 2009-2013 роки до додаткової заробітної плати відноситься винагорода за вислугу років відповідно до чинного на підприємстві положення.

99. Згідно з Положенням про порядок виплати винагороди за вислугу років працівникам ПрАТ "ФЕД" винагорода за вислугу років виплачується у вигляді річної надбавки від тарифної ставки (посадового окладу з урахування персональної надбавки). Сума надбавки кожному конкретному працівнику нараховується у відсотках від тарифної ставки (посадового окладу

з урахування персональної надбавки) в залежності від стажу роботи

і виплачується у наступних розмірах: непереривний стаж роботи

від 1 до 3 років - 20 %.

100. В пункті 11 вищевказаного положення зазначено, що виплата винагороди за вислугу років проводиться у лютому-березні наступного року за розрахунковим роком.

101. Наказом голови правління та голови профкому ПрАТ "ФЕД"

від 02 квітня 2019 року № 00140/0/7-19 "Про внесення змін в Положення "Про порядок виплати винагороди за вислугу років працівникам ПрАТ "ФЕД", викладено пункти в такій редакції:

пункт 2 "Винагорода за вислугу років відноситься до заохочувальних виплат, виплачується у вигляді річної надбавки від тарифної ставки (посадового окладу з врахуванням персональної надбавки) при наявності фінансової можливості підприємства";

пункт 8 "Працівник, який звільнився за власним бажанням, має право на отримання винагороди за вислугу років, якщо він відпрацював повний рік. Працівнику, звільненому з поважної причини (скорочення штатів чи при виході на пенсію), винагорода за вислугу років нараховується та виплачується пропорційно фактично відпрацьованого часу. Винагорода за вислугу років звільненим працівника виплачується на підставі наказу по підприємству при наявності фінансової можливості підприємства";

пункт 11 "Виплата винагороди за вислугу років проводиться протягом року, який слідує за розрахунковим роком на підставі рішення голови правління наказом по підприємству".

102. Згідно з Примірним положенням про умови виплати винагороди (відсоткової надбавки) за вислугу років працівникам авіаційної промисловості України, що є додатками до Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2016-2018 роки та Галузевої угоди авіаційної промисловості України на 2019-2020 роки, винагорода за вислугу років виплачується в межах фінансових можливостей підприємства у вигляді щомісячної надбавки до тарифної ставки (посадового окладу). Сума надбавки конкретному працівникові нараховується у відсотках тарифної ставки (посадового окладу), в залежності від стажу роботи, та виплачується щомісяця у таких розмірах: безперервний стаж роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років: від 1 до 3 років - 5 відсотків; від 3 до 5 років 6,7 відсотків;

від 5 до 10 років 8,3 відсотків. Зазначені вище розміри є орієнтиром для підприємств при розробці своїх положень, у яких вони можуть встановлювати інші терміни виплати (квартал, півріччя, або рік), а також більші розміри надбавок. Відповідно до пункту 2.1 до стажу роботи, який дає право на одержання винагороди зараховується увесь час безперервної роботи на підприємствах авіаційної промисловості. Відповідно до пункту 3.8 працівник, звільнений за власним бажанням, має право на отримання винагороди, якщо він відпрацював повний розрахунковий період.

103. Отже, виплата додаткової заробітної плати у вигляді винагороди за вислугу років залежить від певних факторів, зокрема: наявність фінансової можливості підприємства, наявність безперервного стажу у певній галузі, відпрацьований період, причина звільнення.

104. Суди, встановили, що безперервний стаж роботи на підприємстві авіаційної галузі у ОСОБА_1. розпочався 12 травня 2017 року, тому, він, відпрацювавши безперервно 1 рік в авіаційній галузі, отримав право на нарахування винагороди за вислугу років саме з 12 травня 2018 року, яку йому і було виплачено.

105. Оскільки, судами встановлено відсутність фінансової можливості підприємства здійснювати виплати винагороди (відсоткової надбавки) за вислугу років у межах, які передбачені галузевими угодами, тому правильними є висновки про здійснення таких виплат на підставі внутрішнього положення роботодавця.

106. Враховуючи, що позивач звільнився за власним бажанням до відпрацювання ним повного року (звільнений до 11 травня 2020 року), то відповідно до норм внутрішнього положення та галузевих угод, він не набув права на отримання винагороди за вислугу років.

Щодо доплати за знання та використання іноземної мови

107. Пунктом 3.12 Колективного договору передбачено, що на підприємстві можуть бути встановлені наступні види доплат і надбавок: за знання

і використання іноземної мови - 10 % тарифної ставки (посадового окладу).

108. Відповідно до Посадової інструкції ДІ 238-18 начальника бюро динаміки та математичного моделювання розрахунково-перспективного відділу

від 06 листопада 2018 року до обовязків начальника бюро динаміки та математичного моделювання РПВ належить: здійснювати адміністративне

і технічне керівництво роботою бюро; брати участь у виконанні комплексу робіт по вибору та аналізу структурних і принципових схем і основних параметрів виробів, по дослідженню динамічних характеристик; самостійно приймати рішення з питань, що знаходяться в межах компетенції, відповідати за правильність прийнятих рішень, забезпечення їх виконання і результати; розробляти щомісячні плани робіт бюро, організовувати їх виконання

у встановлені терміни і своєчасно подавати звіти про їх виконання; брати участь в розробці, захист та погодження в установленому порядку ескізних, технічних і робочих проектів; брати участь у відпрацюванні конструкції виробів з метою ведення їх параметрів до вимог технічного завдання на розробку; забезпечувати розробку, погодження та затвердження звітної документації з питань динаміки і математичного моделювання в задані терміни; володіти в межах компетенції спеціалізованими програмними продуктами; організовувати, при необхідності, проведення дослідницьких

і досвідчених робіт з метою експериментального підтвердження або визначення окремих параметрів виробів; забезпечувати розробку, погодження та затвердження звітної та іншої технічної документації, що знаходиться в межах компетенції бюро в задані терміни; здійснювати перевірку документації, розробленої в бюро; забезпечувати виконання оперативних завдань керівництва підприємства з питань динаміки

і математичного моделювання; здійснення зв`язку з науково-дослідними інститутами і організаціями з метою отримання консультацій, а також вирішення проблемних технічних питань; виїжджати в службові відрядження за дорученням керівництва підприємства; вживати заходів щодо організації технічного навчання і підвищення кваліфікації працівників відділу, організовувати вивчення конструкції нових виробів; виконувати функції управління у сфері охорони праці та пожежної безпеки, встановлені для керівників чинним на підприємстві "Положенні про управління охороною праці"; дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, правила

і норми охорони праці, виробничої санітарії, охорони навколишнього середовища і правила пожежної безпеки, і забезпечувати їх дотримання підлеглими працівниками; дотримуватися режиму комерційної таємниці та конфіденційної інформації, встановленої на підприємстві; знати і розуміти політику підприємства в області якості, цілі підприємства і цілі підрозділу

в області якості, стандарти підприємства та інші документи системи управління якістю і керуватися ними у своїй діяльності.

109. Крім того, у вказаній посадовій інструкції зазначено, що на посаду начальника бюро динаміки і математичного моделювання призначається особа, яка має повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр або спеціаліст) зі стажем роботи по спеціальності не менше 2-х років.

110. Суди, встановивши, що посадовою інструкцією посади, яку обіймав позивач не передбачено обовязкове використання іноземної мови,

а у вимогах на зайняття цієї посади також відсутня відповідна умова, дійшли загалом правильного висновку про відмову в позові у цій частині.

111. Також, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що, враховуючи право роботодавця на встановлення доплати за знання та використання іноземної мови, відсутні докази на підтвердження звернення позивача до відповідача

із заявою про встановлення йому такого виду доплати.

Щодо доплати за суміщення професій

112. Відповідно до статті 105 КЗпП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених

у колективному договорі.

113. Згідно з частиною третьою статті 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

114. Судами встановлено, що ОСОБА_1. працював на посаді начальника бюро динаміки та математичного моделювання управління головного конструктора, пізніше був переведений на посаду начальника бюро динаміки і математичного моделювання до розрахунково-перспективного відділу. Відповідні записи були внесені до трудової книжки позивача.

Із травня 2017 року до квітня 2020 року він, перебуваючи на посаді начальника бюро динаміки і математичного моделювання, виконував обов`язки в межах визначених посадовою інструкцією повноважень, які охоплювали функції, у тому числі, з: розробки, захисту, узгодження

в установленому порядку ескізних, технічних і робочих проектів; забезпечення виконання оперативних задач керівництва підприємства по питанням динаміки і математичного моделювання; відпрацювання конструкції виробу

з метою доведення їх параметрів до вимог технічного завдання на розроблення; виїзд в службові відрядження за дорученням керівництва підприємства.

115. З наданих відповідачем копій наказів підприємства за період

2017-2019 роки вбачається, що на час відсутності начальника розрахунково-перспективного відділу ОСОБА_2., його обовязки покладалися на провідного інженера-конструктора ОСОБА_3. з встановленням доплати в розмірі 100 % окладу відсутнього працівника; начальника бюро динаміки та математичного моделювання ОСОБА_1. з встановленням доплати

в розмірі 50 % окладу відсутнього працівника; інженера-конструктора ОСОБА_4. з доплатою різниці в окладах згідного штатного розпису; провідного інженера-конструктора РПО ОСОБА_5. з встановленням доплати в розмірі 30 % окладу відсутнього працівника.

116. Отже, суди, встановивши, що жодних рішень щодо погодження виконання ОСОБА_1. трудових обовязків за суміщенням посад начальника бюро функціональних розрахунків або інженера конструктора

2 категорії та здійснення будь-яких доплат з цього приводу уповноваженим органом товариства не приймалось, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

117. При цьому, судами правильно враховано, що позивач, стверджуючи про суміщення ним посад упродовж більш ніж двох років, не звертався до роботодавця щодо погодження виконання обовязків за суміщенням посад

і отримання відповідних доплат, а порушив це питання лише після звільнення.

Щодо надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи

118. Пунктом 3.12. Колективного договору між адміністрацією ВАТ "ФЕД" та трудовим колективом від 20 березня 2009 року (з усіма змінами та доповненнями) на підприємстві можуть бути встановлені наступні види доплат і надбавок: за інтенсивність праці та особливий характер роботи - у розмірі до 100 % тарифної ставки (посадового окладу).

119. Тобто, в даному випадку, встановлення надбавки за інтенсивність праці та особливий характер роботи не є безумовним, та залежить від показників виконання фінансового плану, а також виробничих, фінансово-економічних показників діяльності підприємства.

120. Судами встановлено, що позивачу при прийнятті на роботу була встановлена надбавка у розмірі 50 % від посадового окладу, яка визначена в розрахунковому листі як персональна надбавка.

121. Пізніше наказом від 03 січня 2017 року № 00100/1/7-17 по АТ "ФЕД",

у звязку з введенням в експлуатацію розрахункового блоку "Заробітна плата" в системі "IT-Підприємство", з 03 січня 2017 року затверджено "Довідник шифрів та видів нарахувань та утримань в системі

"IT-Підприємство", де під кодом 064 зазначена назва виду: надбавка за інтенсивність праці, скорочена назва в системі "IT-Підприємство" "ПерсонНадбавка".

122. З урахуванням викладеного, суди дійшли правильного висновку, що сама по собі необізнаність позивача про отримувану ним надбавку у звязку із не ознайомленням його з шифруванням видів заробітної плати, не

є підставою для повторного стягнення такої виплати.

Щодо компенсації за невикористану відпустку працівника, який працює на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах

123. Згідно статті 7 Закону України "Про відпустки" щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю

до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов`язаних із негативним впливом на здоровя шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість відпустки, зазначеної

в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

124. Водночас, Галузевими угодами передбачено, що сторони в межах своєї компетенції доручають керівникам відповідних підприємств додаткові оплачувані відпустки надавати працівникам, зайнятим на роботах

із шкідливими і важкими умовами праці - відповідно до Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах у яких дає право на щорічну додаткову відпустку (додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290 (1290-97-п) ) (пункт 7.1.5).

125. Відповідно до пункту 58 підрозділу "Інші види виробництв" розділу XXII "Загальні професії за всіма галузями господарства" Додатку 2 до постанови від 17 листопада 1997 року № 1290 "Про затвердження списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці" максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах складає чотири календарних дні.

126. Колективним договором встановлено додаткову відпустку за: ненормований робочий день; роботу, повязану з підвищеним нервово-емоційним навантаженням (водії транспортних засобів), а інші види додаткової відпустки вказаним внутрішнім актом підприємства не передбачені.

127. Суди, встановивши, що оскільки внутрішніми документами підприємства не включено посаду начальника бюро динаміки та математичного моделювання до переліку посад (професій), робота на яких дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, то позивач не набув права на отримання даного виду додаткової відпустки, й, відповідно, на компенсацію за її невикористання.

128. Крім того, позивач у поданій ним апеляційній скарзі, на підтвердження своїх вимог, посилається на показання свідка ОСОБА_6., який, зокрема, пояснював, що ОСОБА_1. "був на заводі, але не в кабінеті, тому були моменти, що його цілий день не було в кабінеті".

Щодо компенсації за невикористану відпустку наукового працівника науково-дослідного підрозділу підприємства

129. Науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством (пункт 20 частини першої статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність").

130. Водночас, науковий підрозділ - структурний підрозділ юридичної особи, основним завданням якого є провадження наукової, науково-технічної або науково-організаційної діяльності, у штаті якого посади наукових працівників становлять не менш як 50 відсотків. Типами наукового підрозділу є інститут, науково-дослідна частина, управління, відділення, комплекс, центр, відділ, лабораторія, секція, сектор, бюро, група, філіал, дослідна станція, дослідне поле, ботанічний сад, дендропарк, обсерваторія, наукова (науково-технічна) бібліотека, науковий (науково-технічний) музей (пункт 19 частини першої статті 1 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність").

131. Із вказаного вбачається, що для ідентифікації структурного підрозділу підприємства саме як "наукового" необхідно встановити певні, притаманні йому, ознаки: основним завданням є провадження наукової, науково-технічної або науково-організаційної діяльності; у штаті посади наукових працівників становлять не менш як 50 відсотків.

132. Суди, дослідивши протокол від 22 березня 2021 року засідання атестаційної комісії з наукової і науково-технічної діяльності ПрАТ "ФЕД", встановили, що на підприємстві не було необхідності створення наукових підрозділів та/або наукових посад, які уповноважені були проводити наукову (наукову, науково-технічну, науково-організаційну) діяльність на ПрАТ "ФЕД", такої необхідності не було у 2017-2020 роках, тому вимоги позивача про компенсацію за невикористану відпустку наукового працівника науково-дослідного підрозділу підприємства не підлягають задоволенню.

Щодо грошової компенсації путівки

133. Відповідно до пункту 4.2 Колективного договору підприємством встановлюються такі додаткові (не передбачені законодавством) соціальні гарантії, компенсації, пільги: надання працівникам підприємства з метою оздоровлення санітарно-курортних та туристичних путівок з частковою оплатою за рахунок підприємства від 50 до 100 відсотків (при наявності фінансової можливості).

134. Як встановлено судами, 04 лютого 2020 року ОСОБА_1. звернувся до профспілкового комітету ДП ХМЗ "ФЕД" із заявою на отримання путівки на відпочинок, у якій просив надати йому та членам його сім`ї путівку на базу відпочинку "Прибой" (м. Приморськ) на другу половину травня. Листом

від 25 березня 2020 року його було повідомлено про те, що профспілковий комітет на ДП "ХМЗ "ФЕД" не може перейти до розгляду його заяви на отримання путівки на відпочинок у звязку з відсутністю необхідних даних

у заяві, згідно затвердженої форми, а саме пункту 3 та пункту 9, а також повного переліку документів, які додаються до заяви. Запропоновано подати заяву з усіма даними та повний перелік документів, які додаються до заяви, для її розгляду та опрацювання можливості надання путівки на відпочинок

у оздоровчому закладі.

135. Отже, позивачу не було відмовлено в отриманні путівки на відпочинок, а, зокрема, наголошено на необхідності доопрацювання заяви, що не було зроблено.

136. Враховуючи, що ОСОБА_1. під час перебування у трудових відносинах з роботодавцем не набув права на отримання з метою оздоровлення санаторно-курортних або туристичних путівок, оскільки, відповідне рішення не було ухвалено відповідними структурними підрозділами відповідача, тому він не має права на грошову компенсацію.

137. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні

у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення про відмову в позові.

138. У розглядуваній справі не встановлено наявність дискримінації у сфері праці щодо ОСОБА_1.

139. Посилання в касаційній скарзі на те, що факт регулярного використання позивачем під час роботи іноземної мови підтверджено свідками, проте вказане не взято судами до уваги, є безпідставними, оскільки суди оцінили показання свідків у сукупності з іншими доказами у справі.

140. Узагальнені доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права спростовані змістом оскарженої постанови, в якій суд апеляційної інстанції навів належне мотивування своїх висновків із зазначенням аргументів відхилення доводів позивача.

141. Доводи касаційної скарги спрямовані на необхідність Верховному Суду здійснити переоцінку доказів у справі, виходять за межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені статтею 400 ЦПК України.

142. Незгода заявника із висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

143. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів

є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

144. Суди належним чином виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримались вимог статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, повно і всебічно встановили обставини справи та правильно вирішили спір.

145. Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, апеляційний суд навів мотиви такої відмови, з якими погоджується

і Верховний Суд.

146. За встановлених обставин, висновки судів не суперечать висновкам, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого

2020 року у справі № 520/15025/16-а, від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16, від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, від 10 грудня 2019 року у справі № 606/2300/17 на які посилався заявник у касаційній скарзі.

147. Крім того підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначив пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

148. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

149. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню цивільними судами під час вирішення спору.

150. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обовязковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

151. Аргументуючи підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо фінансової спроможності роботодавця, зокрема в частині того, які критерії фінансової спроможності та якими доказами підтверджується фінансова спроможність роботодавця; щодо правомірності застосування положень Колективного договору та його частин (змін до нього), з якими працівника не було ознайомлено; щодо застосування статей 105, 110 КЗпП України і статті 30 Закону України "Про оплату праці", пунктів 4, 8, 14-16, 19-23, 26, 28; 30 статті 1 Закону України "Про наукову

і науково-технічну діяльність".

152. Однак з огляду на встановлені обставини у розглядуваній справі та оцінку доказів надану судами попередніх інстанцій, за результатами якої не доведено зокрема суміщення позивачем у встановленому порядку професій (посад), виконання функцій наукового працівника науково-дослідного підрозділу підприємства тощо, необхідність у додатковому тлумаченні вказаних правових норм відсутня.

153. Що стосується використаного зокрема в Галузевих угодах авіаційної промисловості України формулювання "фінансова можливість підприємства", то вочевидь воно є оціночним і підлягає зясуванню у кожній конкретній справі, за результатами оцінки наданих сторонами доказів.

154. Щодо положень колективних договорів, то відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу

155. Питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу вирішено судом першої інстанції відповідно до вимог статей 136, 137, 141 ЦПК України. Врахувавши складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також доводи представника позивача про зменшення судових витрат, районний суд, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення їх розміру та стягнення

у сумі 59 475 грн, тому відсутні підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції.

156. Доводи касаційної скарги про те, що витрати ПрАТ "ФЕД" на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду справи у суді першої інстанції, не підлягають стягненню є помилковими.

157. Апеляційний суд в цій частині детально проаналізував доводи позивача та надав їм оцінку, з якою погоджується і Верховний Суд.

158. Зокрема, судами встановлено що відповідачем в обґрунтування вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було надано договір про надання юридичних послуг від 20 січня 2021 року № 12Ф/21; акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг

від 20 січня 2021 року № 12Ф/21; платіжне доручення від 04 жовтня 2021 року № 9557 про сплату 100 000 грн за надані послуги.

159. Апеляційний суд, перевіривши наявність договірних відносин між

ПрАТ "ФЕД" та ТОВ "Юридична компанія "Тацій і партнери", а також фактичне надання професійної правничої допомоги відповідачу адвокатом

Єршовою О. І., яка є працівником ТОВ "Юридична компанія "Тацій і партнери", дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення

із позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

160. Доводам апеляційної скарги про порушення відповідачем строків подання доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу апеляційний суд також надав правову оцінку, а саме зазначив, що спір по суті було вирішено Київським районним судом м. Харкова 30 вересня 2021 року, представником відповідача було подано до місцевого суду докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу 04 жовтня 2021 року, тобто в межах передбаченого процесуальним законодавством строку.

161. Докази, які були подані адвокатом Єршовою О. І. 08 жовтня 2021 року (розрахунок мінімального розміру витрат на правничу допомогу за рішенням Ради адвокатів Харківської області №17 від 21 березня 2018 року) та

21 жовтня 2021 року (наказ про здійснення представництва, витяг із сайту Національної асоціації адвокатів України), не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваного додаткового рішення, оскільки не

є основними доказами, на підставі яких встановлюється факт понесення та розмір витрат на професійну правничу допомогу.

162. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обовязку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи.

163. Оскаржувані судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

164. Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

165. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

166. Зважаючи на викладене, Верховний Суд, переглянувши рішення

і додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.

167. Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обовязковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Щодо поданих клопотань

168. Разом з касаційною скаргою та повторно у січні 2024 року представник ОСОБА_1. - адвокат Чумак Р. В. подав до Верховного Суду клопотання про витребування доказів, які мотивовані неможливістю самостійного їх отримання, а також незадоволенням у цій частині судами попередніх інстанцій аналогічного клопотання.

169. Верховний Суд, діючи як суд касаційної інстанції, в межах своїх повноважень, здійснює перевірку судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, яка виключає можливість витребування та дослідження нових доказів на стадії касаційного провадження, а тому у задоволенні вказаних клопотань необхідно відмовити.

170. Крім того у січні 2024 року представник ОСОБА_1. адвокат Чумак Р. В. подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні

з викликом учасників справи, мотивуючи його складністю та багатоаспектністю розглядуваної справи.

171. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.