ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Київ

справа № 686/13984/22

провадження № 61-13193св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: ОСОБА_3, орган опіки та піклування Хмельницької міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Грох Л. М., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог позовної заяви

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, орган опіки та піклування Хмельницької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, визначення участі баби у вихованні онука та спілкуванні з ним.

Позов мотивований тим, що син позивачки ОСОБА_3 та відповідачка є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який залишився проживати разом із матір`ю ОСОБА_2 . Між сторонами склались неприязні відносини, через що відповідачка не дає можливості зустрічатися бабі з онуком. Позивачка вважала таку поведінку ОСОБА_2 неправомірною, оскільки остання порушує її права та права дитини на спілкування з бабою. Вона бажає спілкуватись з онуком, брати участь у його вихованні.

Позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у спілкуванні з онуком ОСОБА_4 ;

встановити їй час для побачень та спілкування з онуком, а саме:

щотижня у понеділок, середу, п`ятницю з 18:00 год до 19:30 год поза місцем проживання дитини, у парках відпочинку, на дитячих майданчиках, у розважальних закладах;

щосуботи з 11:00 год до 13:00 год за місцем проживання ОСОБА_1 ;

день народження дитини з 17:00 год до 19:00 год у дитячих кафе, розважальних закладах;

день народження бабусі з 17:00 год до 19:00 год за місцем проживання ОСОБА_1 ;

на свята: 02, 06 січня, другий день Великодніх свят, 19 грудня з 12:00 год до 14:00 год або інший час за домовленістю з матір`ю дитини.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визначено такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме встановлено дні та час спілкування з ним:

щотижня у понеділок, середу, п`ятницю з 18:00 год до 19:30 год за місцем проживання дитини, у парках відпочинку, на дитячих майданчиках, у розважальних закладах;

щонеділі з 11:00 год до 13:00 год за місцем проживання батька;

у день народження онука з 17:00 год до 19:00 год у дитячих кафе, розважальних закладах;

у день народження батька з 17:00 год до 19:00 год за місцем проживання батька;

02 та 06 січня кожного року, другий день Великодніх свят, 19 грудня кожного року з 12:00 год до 14:00 год за домовленістю з матір`ю.

Всі зустрічі мають відбуватися у присутності матері до досягнення онуком ОСОБА_4 трирічного віку.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:

син позивачки ОСОБА_3 та відповідачка перебували у шлюбі, який розірвано за рішенням суду. Між ними склались неприязні відносини і позивач, як баба ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, бажає спілкуватись із онуком, приймати участь у його вихованні, однак відповідачка перешкоджає такому спілкуванню з незрозумілих мотивів. Вирішити це питання в позасудовому порядку з відповідачкою не вдається;

оцінивши надані суду докази, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задоволити частково, оскільки дитина малолітня, прив`язана до матері, має певний розпорядок дня, а тому з урахуванням інтересів дитини необхідно встановити такі дні у спілкуванні з дитиною: щотижня у понеділок, середу, п`ятницю з 18:00 год до 19:30 год за місцем проживання дитини, у парках відпочинку, на дитячих майданчиках, у розважальних закладах; щонеділі з 11:00 год до 13:00 год за місцем проживання батька; у день народження онука з 17:00 год до 19:00 год у дитячих кафе, розважальних закладах; у день народження батька з 17:00 год до 19:00 год за місцем проживання батька; 02 та 06 січня кожного року, другий день Великодніх свят, 19 грудня кожного року з 12:00 год до 14:00 год за домовленістю з матір`ю. Всі зустрічі мають відбуватися у присутності матері до досягнення онуком ОСОБА_4 трирічного віку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 квітня 2023 року в частині способів участі баби у вихованні онука змінено.

Визначено способи участі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено такий час спілкування з дитиною до досягнення нею п`ятирічного віку:

щосереди з 18:00 год до 19:30 год у присутності матері за місцем проживання дитини;

після досягнення дитиною п`ятирічного віку:

щонеділі з 11:00 год до 13:00 год без присутності матері, але за попереднім узгодженням із матір`ю дитини, з можливим відвідуванням спортивних, розвиваючих, навчальних, виховних, розважаючих, культурних закладів за місцем проживання дитини.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 744,30 грн.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_1 має право на спілкування з онуком і на участь у його вихованні;

проте, визначаючи способи участі ОСОБА_1 у вихованні онука, суд не врахував усі обставини спірних правовідносин, а саме вік малолітнього ОСОБА_4 та особливості його розвитку, конфліктні взаємовідносини між бабою, батьком та матір`ю хлопчика;

у зв`язку з цим обраний судом порядок і спосіб участі позивачки у вихованні та спілкуванні з малолітнім онуком не в повній мірі відповідає найкращим інтересам дитини;

орган опіки та піклування надав суду висновок про способи участі баби у вихованні онука, з яким суд апеляційної інстанції частково не може погодитися;

з урахуванням усіх обставин, малолітнього віку дитини, її перебування у тісному контакті з матір`ю, потреб дитини у чіткому дотриманні режиму дня, затвердженого порядку зустрічей з батьком, конфліктних відносин між колишніми членами родини, найкращих інтересів дитини, а також те, що малолітня дитина не знає та не спілкувалася з позивачкою, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне визначити способи участі ОСОБА_1 у вихованні онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши такий час спілкування з дитиною до досягнення нею п`ятирічного віку:

щосереди з 18:00 год до 19:30 год у присутності матері за місцем проживання дитини;

після досягнення дитиною п`ятирічного віку:

щонеділі з 11:00 год до 13:00 год без присутності матері, але за попереднім узгодженням із матір`ю дитини, з можливим відвідуванням спортивних, розвиваючих, навчальних, виховних, розважаючих, культурних закладів за місцем проживання дитини;

суд апеляційної інстанції не прийняв заявлений ОСОБА_1 порядок її участі у вихованні та спілкуванні з онуком, оскільки цей порядок не в повній мірі відповідає найкращим інтересам дитини;

апеляційний суд наголосив, що дитина є найбільш вразливою стороною у будь-яких сімейних конфліктах, оскільки на її долю припадає найбільше страждань та втрат;

судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не лише спірні питання між батьками та іншими особами, а фактично визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини;

не врахувавши всіх обставин справи та указаних норм матеріального права, суд першої інстанції неправильно визначив порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім внуком ОСОБА_4, у зв`язку з чим ухвалене рішення належить змінити;

оскільки апеляційна скарга щодо однієї з двох позовних вимог немайнового характеру задоволена частково, то з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути 744,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги ((2 977,20:2):2)).

Аргументи учасників

У вересні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що:

апеляційний суд стягнув з позивачки судовий збір за подання апеляційної скарги, поданої ОСОБА_2, незважаючи на те, що вона є особою з інвалідністю ІІ групи, тобто особою, звільненою від сплати судового збору;

при зміні рішення суду першої інстанції апеляційний суд вказав, що висновок виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24 лютого 2023 року № 534/01/31 не в повній мірі відповідає найкращим інтересам дитини, не навівши відповідного обґрунтування такому твердженню;

матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачка має негативний вплив на онука, а лише неприязні стосунки сторін не є підставою для обмеження її прав на спілкування з онуком;

апеляційний суд фактично встановив, що можливість побачень ОСОБА_1 з онуком ОСОБА_4 залежить від волевиявлення матері дитини. Однак з урахуванням неприязних відносин між бабусею і матір`ю остання може формально послатися на такий висновок апеляційного суду, що унеможливить спілкування баби та онука.

У жовтні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_3 надійшов відзив, мотивований тим, що касаційна скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою, тому постанову апеляційного суду належить скасувати із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

На переконання ОСОБА_3, при прийнятті оскарженої постанови апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин і порушив норми процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року відзив ОСОБА_6 на касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 308/9575/18, від 08 квітня 2020 року у справі 635/2771/17, від 26 квітня 2022 року у справі № 466/7725/20.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 березня 2022 року розірвано.

У шлюбі в подружжя народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Малолітній ОСОБА_7 проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 є бабою малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до висновку виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23 червня 2022 року № 418 орган опіки та піклування вважає за потрібне визначити батьку ОСОБА_3 порядок участі у вихованні малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 : щотижня у понеділок, середу, п`ятницю з 18:00 год до 19:30 год за місцем проживання дитини, у парках відпочинку, на дитячих майданчиках, у розважальних закладах; щонеділі з 11:00 год до 13:00 год за місцем проживання батька (мати привозить та забирає дитину); день народження хлопчика з 17:00 год до 19:00 год у дитячих кафе, розважальних закладах; день народження батька з 17:00 год до 19:00 год за місцем його проживання; на свята: 02, 06 січня, другий день Великодніх свят, 19 грудня з 12:00 год до 14:00 год або інший час за домовленістю з матір`ю. Зустрічі мають відбуватися з урахуванням стану здоров`я малолітнього. До досягнення ОСОБА_4 трирічного віку - в присутності матері.

Згідно з висновком виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24 лютого 2023 року №534/01/31 орган опіки та піклування визначив доцільними такі способи участі ОСОБА_1 у вихованні онука, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 : щотижня у понеділок, середу, п`ятницю з 18:00 год до 19:30 год за місцем проживання дитини, у парках відпочинку, на дитячих майданчиках, у розважальних закладах; щонеділі з 11:00 год до 13:00 год за місцем проживання батька ( ОСОБА_2 привозить дитину до місця проживання батька); день народження хлопчика з 17:00 год до 19:00 год у дитячих кафе, розважальних закладах; день народження батька з 17:00 год до 19:00 год за місцем його проживання; на свята 02, 06 січня, другий день Великодніх свят, 19 грудня з 12:00 год до 14:00 год або за домовленістю з матір`ю. Всі зустрічі мають відбуватися у присутності матері до досягнення ОСОБА_4 трирічного віку.

Відповідно до висновку психолога Хмельницького обласного центру соціально-психологічної допомоги від 26 вересня 2022 року № 55/01-06, враховуючи необхідність дотримання режиму дня дитини та виділення дитині часу для ігор і розваг, а також зважаючи на складність взаємовідносин між колишніми свекрухою та невісткою, запропоновано спланувати зустрічі ОСОБА_1 з онуком за місцем проживання хлопчика, оскільки це спростить організацію зустрічей баби з онуком; один раз на тиждень з 11:00 год до 12:30 год, оскільки дитина повинна мати достатньо часу для ігор і розваг та у будні дні, оскільки зустрічі малолітнього ОСОБА_4 з батьком сплановані у неділю та інший вихідний, субота, має бути відведений для планування ігор та розваг з матір`ю. Планування зустрічей у вихідні та святкові дні, а також на день народження дитини планувати за попередньою домовленістю та згодою з матір`ю.

Позиція Верховного Суду

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року).

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України).

Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні (частина перша статті 257 СК України).

Спори щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу (стаття 263 СК України).

Суд визначає способи участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Тлумачення статті 159 СК України свідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частини п`ята та шоста статті 19 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України (435-15) ).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року в справі № 607/13092/16-ц (провадження № 61-1713св17) зазначено, що "будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Відповідно до статті 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 СК України. За змістом статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Вирішуючи спір у цій справі, апеляційний суд встановив характер спірних правовідносин сторін у справі, норми матеріального права, які їх регулюють, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передумов вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з їх онукою. При цьому апеляційним судом були досліджені і враховані наявні в матеріалах справи висновки органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 12 квітня 2017 року № 233, психолога-консультанта Тернопільської міської психолого-медико-педагогічної консультації ОСОБА_9 від 23 січня 2017 року щодо індивідуального діагностичного обстеження ОСОБА_3, характеристика психолога Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16 ОСОБА_10, складена за результатами психологічного обстеження ОСОБА_3, якими установлено підвищену тривожність ОСОБА_3, пов`язану з родиною батька, страх, спровокований поведінкою бабусі, яка постійно говорить ОСОБА_3, що її заберуть від мами. В цілому емоційний стан ОСОБА_3 задовільний, за умови усунення факторів, які провокують підвищену тривожність і страх. Таким чином, встановивши, що відсутність об`єктивної можливості спілкування позивачів з онукою не пов`язана виключно з позицією ОСОБА_3 як матері щодо участі відповідачів у вихованні її дочки, апеляційний суд правомірно відмовив у позові з підстав, зазначених у рішенні".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2023 року у справі № 208/4682/20 (провадження № 61-11294св22) вказано, що "визначаючи способи участі баби та діда у спілкуванні та вихованні онука, потрібно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення рішення, зокрема, суд передусім повинен враховувати інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати її бажанням, а також вік, стан здоров`я, психоемоційний стан дитини".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 (провадження № 61-11704св22) зазначено, що "У справі, що переглядається: при задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкуванні з онуками, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_3 не чинить позивачам перешкоди в спілкуванні з онуками, проте суд послався на те, що відмова у задоволенні цієї вимоги порушить принцип правової визначеності, оскільки сторонами не погоджено способи участі позивача у вихованні онуків; суди не врахували, що задоволення вимоги про зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спілкуванні з онуками можливе лише у разі наявності перешкод позивачам з боку відповідача. З урахуванням обставин встановлених судами та які визнавалися учасниками справи відсутні підстави вважати, що відповідач чинить позивачам будь-які перешкоди у спілкуванні з їх онуками. Тому суди зробили неправильний висновок про задоволення цієї позовної вимоги; з урахуванням того, що сторонами не погоджено способи участі позивачів у вихованні онуків (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, то суди обґрунтовано встановили наявність підстав для визначення порядку участі позивачів у спілкуванні та у вихованні онуків шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у такі дні: кожної I та III неділі з 15:00 год. до 18:00 год.; 10 днів у період літніх канікул. Проте при вирішенні спору щодо участі позивачів у вихованні онуків, суди не звернули увагу на частину шосту статті 19 СК України та не в повній мірі врахували інтереси дітей; суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вказав, що "у перших шість місяців, після набрання рішенням законної сили побачення повинні відбуватися у присутності матері ОСОБА_3, в подальшому самостійно, без присутності матері". Проте суди не врахували, що позивачі не просили встановити такий порядок побачень; згідно висновку органу опіки та піклування Тернопільської міської ради побачення мають відбуватися без присутності матері за бажанням дітей (а. с. 32). За таких обставин, з урахуванням висновку органу опіки та піклування та інтересів дітей, колегія суддів вважає доцільним визначити порядок побачень у присутності матері дітей ( ОСОБА_3 ) за бажанням дітей; апеляційний суд у мотивувальній частині зазначив, що брати є дружніми між собою та їх роз`єднання на 10 днів літніх канікул негативно впливало би на їх психоемоційний стан. Разом із тим, у резолютивній частині апеляційний суд не вказав про зміну графіку, визначеного судом першої інстанції. За таких обставин, з урахуванням інтересів дітей, доцільним є надання позивачам можливості бачитися з обома дітьми 10 днів у період літніх канікул; пославшись на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22 червня 2022 року у справі № 607/13888/21 визначено спосіб участі батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми апеляційний суд не врахував, що це рішення не набрало законної сили, та не могло підтверджувати відповідні обставини згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України; позивачі просили встановити систематичні зустрічі, без обмеження місця проведення та з правом поїздок по території України. З урахуванням інтересів дітей, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що побачення повинні відбуватися за бажанням дітей за місцем проживання (перебування) дітей, в громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, та інших громадських місцях), що призначені для їх повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров`я дітей. За погодженням із ОСОБА_3, побачення можуть відбуватися також в інших місцях (за місцем проживання бабусі, дідуся, тощо). За таких обставин, оскаржені судові рішення належить скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити частково, визначивши позивачам спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у такі дні: кожної I та III неділі з 15:00 год. до 18:00 год.; 10 днів у період літніх канікул; побачення дітей повинні відбуватися у присутності їх матері ( ОСОБА_3 ) за бажанням дітей. Побачення повинні відбуватися за бажанням дітей за місцем проживання (перебування) дітей, в громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, та інших громадських місцях), що призначені для їх повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров`я дітей. За погодженням із ОСОБА_3, побачення можуть відбуватися також в інших місцях (за місцем проживання бабусі, дідуся, тощо). У задоволенні іншої частини позову належить відмовити. Колегія суддів відхиляє посилання у касаційній сказі про те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що малолітній ОСОБА_5 не бажав бачитись з дідом і бабою у відсутності матері з підстав застосування до нього фізичного, психологічного та економічного насильства дідом і бабою. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). ОСОБА_3 ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції не посилалася на факти застосування до малолітнього ОСОБА_5 насильства дідом і бабою".

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

ОСОБА_1 є бабою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який залишився проживати разом із матір`ю ОСОБА_2 ;

при зверненні до суду з цим позовом позивачка посилалася на те, що між сторонами склались неприязні відносини, відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з онуком;

ОСОБА_1 вважала, що запропований нею спосіб участі у вихованні онука відповідатиме найкращим його інтересам, передбачав зустрічі: щотижня у понеділок, середу, п`ятницю з 18:00 год до 19:30 год поза місцем проживання дитини, у парках відпочинку, на дитячих майданчиках, у розважальних закладах; щосуботи з 11:00 год до 13:00 год за місцем проживання ОСОБА_1 ; у день народження дитини з 17:00 год до 19:00 год у дитячих кафе, розважальних закладах; у день народження бабусі з 17:00 год до 19:00 год за місцем проживання ОСОБА_1 ; на свята: 02, 06 січня, другий день Великодніх свят, 19 грудня з 12:00 год до 14:00 год або інший час за домовленістю з матір`ю дитини;

при визначенні способів участі ОСОБА_1 у вихованні онука суд апеляційної інстанції врахував усі обставини спірних правовідносин, зокрема: вік малолітнього ОСОБА_4 та особливості його розвитку, конфліктні відносини між бабою, батьком з одного боку та матір`ю хлопчика з другого боку, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність встановлення такого часу спілкування з дитиною до досягнення нею п`ятирічного віку: щосереди з 18:00 год до 19:30 год у присутності матері за місцем проживання дитини; після досягнення дитиною п`ятирічного віку: щонеділі з 11:00 год до 13:00 год без присутності матері, але за попереднім узгодженням із матір`ю дитини, з можливим відвідуванням спортивних, розвиваючих, навчальних, виховних, розважаючих, культурних закладів за місцем проживання дитини.

Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що апеляційний суд не навів мотивів неврахування висновку виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 24 лютого 2023 року № 534/01/31. При оцінці означеного висновку органу опіки та піклування у сукупності з іншими доказами та окремо апеляційний суд вказав, що цей висновок не в повній мірі відповідає найкращим інтересам дитини з огляду на вік дитини, що зумовлює необхідність побачень онука з бабою у присутності матері до досягнення п`ятирічного віку дитиною.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

У зв`язку з цим постанова суду апеляційної інстанції у частині визначення способів участі баби у вихованні онука підлягає залишенню без змін.

У пункті 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

У частині шостій статті 141 ЦПК України вказано, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз матеріалів свідчить, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи довічно (а. с. 26).

Оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, то судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 744,30 грн необхідно компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин постанова апеляційного суду у частині стягнення судового збору за подання апеляційної скарги підлягає зміні:

у мотивувальній частині шляхом викладення її у редакції цієї постанови;

у резолютивній частині шляхом викладення абзацу четвертого у такій редакції: "компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 744,30 грн".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду частково прийнята з порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, постанову апеляційного суду у частині визначення способів участі баби у вихованні онука - залишити без змін, у частині стягнення судового збору за подання апеляційної скарги змінити: у мотивувальній частині шляхом викладення її у редакції цієї постанови; у резолютивній частині шляхом викладення абзацу четвертого у такій редакції: "Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 744,30 грн".

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у частині визначення способів участі баби у вихованні онука залишити без змін.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 серпня 2023 року у частині стягнення судового збору за подання апеляційної скарги змінити:

у мотивувальній частині шляхом викладення її у редакції цієї постанови;

у резолютивній частині шляхом викладення абзацу четвертого у такій редакції: "Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 744,30 грн".

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук