ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 463/801/19
провадження № 61-5304св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат Заремба Олександр Олександрович, та касаційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в інтересах яких діє адвокат Басистий Владислав Олексійович, на постанову Львівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р.,
Приколоти Т. І.,Савуляка Р. В., від 06 березня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва та зобов`язання до вчинення дій.
2. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що їй на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . До листопада 2003 року цей будинок складався з двох частин із окремими входами. Однією частиною будинку, а саме 39/100 володів її батько ОСОБА_5, а іншою частиною, а саме 61/100 володіла ОСОБА_2 .
3. На підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації № 1219 від 07 листопада 2003 року частині будинку, що належить ОСОБА_2, був визначений окремий номер 49-а. Конструктивно будинок № 49 та 49-а є одним цілим, має один фундамент, спільну стіну.
4. Починаючи із 2017 року відповідачі розпочали реконструкцію з розширенням житлового будинку за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок на АДРЕСА_1 . При цьому ними був повністю зруйнований будинок № 49-а по спільній стіні із належним їй будинком. Наслідком демонтажу спільної стіни, яка не є несучою та фундаменту, що був зруйнований, стало утворення тріщини всередині її будинку.
5. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові була проведена перевірка на вказаному об`єкті та було встановлено ряд порушень з боку відповідачів, а саме: проведений демонтаж існуючого житлового будинку на АДРЕСА_1 та будівельні роботи на об`єкті "Реконструкція з розширенням житлового будинку на
АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок" здійснені з відхиленням від розробленого робочого проекту, а саме: виконано демонтаж капітальних зовнішніх та внутрішніх стін та перегородок, змінено конфігурацію фундаменту існуючого житлового будинку в осях робочого проекту, проведено будівництво фундаменту та цегляної колони в осях робочого проекту, влаштовано вікно в господарському приміщенні в осях робочого проекту.
6. На підставі виявлених порушень, з боку інспекції були винесені приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
7. Однак незважаючи на приписи, відповідачі продовжують виконувати будівельні роботи. Будівництво ведеться з грубим порушенням ДБН, зокрема, недотримані протипожежні та побутові відстані, частина будинку, що будується, розміщена на відстані 0,1 м від межі земельних ділянок, в стіні на межі земельних ділянок з торцевої сторони облаштовані вікна.
8. Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні належною їй власністю шляхом знесення самочинно збудованої будівлі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 під час виконання останніми будівельних робіт на об`єкті "Реконструкція з розширенням житлового будинку на
АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок" за їх рахунок;
- зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відновити становище будинку на АДРЕСА_1 до стану, що існував до порушення власними силами і за власний рахунок шляхом відновлення фундаменту, капітальних несучих стін, даху.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова, у складі судді Жовніра Г. Б., від 29 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
10. Суд першої інстанції виходив із недоведеності позивачем того, що виявлені порушення при здійснені будівельних робіт не можуть бути усуненні шляхом проведення необхідної перебудови та є співмірними із застосуванням крайнього заходу у виді знесення будівлі. Також судом не встановлено безспірного взаємозв`язку між проведеними відповідачами будівельними роботами та пошкодженнями належного позивачу будинку.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
11. Постановою Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєдналася Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю, задоволено, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2021 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову.
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_1 у володінні її житловим будинком на
АДРЕСА_1 шляхом знесення побудованого самочинного житлового будинку на АДРЕСА_1, за рахунок відповідачів.
12. Постанова апеляційного суду обґрунтована тим, що будівництво відповідачів є самочинним, оскільки проводиться без дозвільного документа, що дає право виконувати будівельні роботи. Під час будівництва відповідачі не реагували на приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, не намагалися усунути допущені відхилення від проекту.
13. Суд першої інстанції, дійшовши висновку про недоведеність позивачем причинно-наслідкового зв`язку між проведеними відповідачами будівельними роботами та спричиненими пошкодженнями у її житловому будинку, помилково врахував висновок будівельно-технічного дослідження № 6371
від 22 грудня 2020 року, який не містить вказівки на те, що його підготовлено для суду та, що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
14. Крім того, суд першої інстанції вибірково вказав у рішенні наявні пошкодження будинку позивача, які наведені у висновку судової будівельної експертизи № 52/20 від 14 липня 2021 року, і безпідставно врахував висновок за результатами обстеження конструкцій та інженерних мереж зблокованого будинку АДРЕСА_2, підготовлений у 2014 році. Натомість будівельні роботи по реконструкції проводилися після 2015 року.
15. При вирішенні спору по суті судом першої інстанції не взято до уваги, що побудова нового житлового будинку на межі та в притул до житлового будинку ОСОБА_1, зміна конфігурації новозбудованого будинку, облаштування вікон на другому поверсі торцевої стіни в сторону будинку позивача наочно без необхідності спеціальних знань, свідчать про порушення прав позивача щодо обслуговування її будинку, порушує недотримання відстані від межі будинку. Будівництво відповідачами в притул до житлового будинку позивача, негативно впливає на містобудівні норми, є порушенням кварталу забудови м. Львова.
16. Також колегія суддів врахувала ігнорування відповідачами зауважень, приписів, наказів державних органів та неправомірне оформлення прав власності на новозбудований об`єкт.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
17. У касаційних скаргах ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат
Заремба О. О., а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах яких діє адвокат Басистий В. О. просять постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
18. 07 квітня 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат Заремба О. О. подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду
від 06 березня 2023 року.
19. 14 квітня 2023 року представникОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Басистий В. О. подав касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року.
20. Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат Заремба О. О., витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. Зупинено, до закінчення перегляду в касаційному порядку, виконання постанови Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року в частині знесення будинку на АДРЕСА_1 .
21. Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах яких діє адвокат Басистий В. О.
22. У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
23. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
24. Підставою касаційного оскарження судового рішення представник ОСОБА_4 - адвокат Заремба О. О. зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц, від 12 квітня 2021 року у справі № 653/104/19,
від 05 лютого 2019 року у справі № 821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі № 2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі № 807/242/14, у постановах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі
№ 6-1721цс16, від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14 (пункт 1
частини другої статті 389 ЦПК України).
25. Вказує, що пошкодження будинку позивачки були зафіксовані ще у
2014 році, тобто до початку проведення відповідачами будівельних робіт. Вказані пошкодження пов`язанні з несвоєчасним проведенням ремонтних робіт по утриманню і догляду за будинком, який побудовано у 1959 році.
26. Наголошує, що висновок судової будівельної експертизи № 52/20
від 14 липня 2021 року ґрунтується на припущеннях, оскільки в ньому зазначено, що пошкодження будинку позивача можуть бути наслідком проведення відповідачами будівельних робіт. Однак ці висновки не є категоричними.
27. Зазначає, що апеляційним судом не враховано того, що після отримання згоди позивача на проведення відповідачам будівельних робіт та погодження меж земельних ділянок, ОСОБА_1 не має перешкод у користуванні земельною ділянкою та свідомо приховує своє проживання у новому двоповерховому будинку, який збудований замість аварійного будинку.
28. Стверджує, що постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові за 2018-2019 роки щодо притягнення відповідачів до відповідальності за нібито порушення містобудівного законодавства під час реконструкції спірного будинку були скасовані у судовому порядку.
29. Звертає увагу, що знесення будинку є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення особи до відповідальності.
30. Підставою касаційного оскарження судового рішення представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат Басистий В. О. зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 653/104/19, від 31 травня 2021 року у справі № 320/1889/17-ц,
від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 206/6229/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
31. Наголошує, що знесенню, як крайньому заходу, передує виконання частини сьомої статті 376 ЦК України, відповідно до якої у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
32. Вказує, що у розглядуваній справі апеляційний суд не оцінив чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, а також безпідставно взяв до уваги припущення, висловленні в експертному висновку.
33. Зауважує, що пошкодження будинку позивача були зафіксовані ще в 2014 році та пов`язанні з несвоєчасним проведенням ремонтних робіт по утриманню і догляду за будинком.
34 . Також наголошує, що постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові за 2018-2019 роки щодо притягнення відповідачів до відповідальності за порушення містобудівного законодавства під час реконструкції спірного будинку були скасовані у судовому порядку.
Доводи особи, яка подала відзиви на касаційні скарги
35. У травні та червні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзиви на касаційні скарги, в яких, посилаючись на обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови апеляційного суду, просить касаційні скарги залишити без задоволення.
36. Зазначає, що внаслідок спірного будівництва порушенні її права, як власника суміжної земельної ділянки. Відповідачі змінили конфігурацію свого будинка у порівнянні із затвердженим проектом, на будівництво за яким вона надавала згоду.
37. Фактично замість реконструкції старого будинку було збудовано новий будинок з порушенням відстані його розташування від межі суміжної ділянки. Більш того відповідачами зроблені вікна у стіні, що проходить по лінії розмежування земельних ділянок, що також унеможливлює у майбутньому проведення нею реконструкції належного їй будинку.
38. Наголошує, що нею побудовано новий будинок з дотримання вимог ДБН на новому місці, а не на місці старого будинку.
39 . Вважає, що висновок судової будівельної експертизи № 52/20
від 14 липня 2021 року містить чітку відповідь стосовно того, що наявні пошкодження її будинку можуть являтись наслідком проведення будівельних робіт відповідачами, тоді як висновок будівельно-технічного дослідження
№ 6371 від 22 грудня 2020 року, зроблений на замовлення відповідачів, не містить відомостей про те, що його підготовлено для суду та, що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
40. Звертає увагу, що органами державної влади, які здійснюють контроль у сфері будівництва, були вжитті всі передбаченні законодавством заходи з метою припинення порушень з боку відповідачів, під час здійснення спірного будівництва.
41. Зауважує, що два приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про зупинення будівництва та наказ про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт не були скасовані в судовому порядку.
Фактичні обставини справи встановлені судами
42. ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 30 жовтня 2014 року належить 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 . Інша частина житлового будинку належала ОСОБА_2 .
43. На підставі розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради № 1219 від 07 листопада 2003 року присвоєно окремий будинковий номер 49-а частині будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 .
44. Відповідно до технічного висновку, складеного за результатами обстеження конструкцій та інженерних мереж зблокованого будинку
АДРЕСА_2 та рекомендації з реконструкції вбачається, що станом на 2014 рік загальний стан обстежених конструкцій аварійний і вони потребують часткового демонтажу та заміни.
45. Починаючи із 2017 року відповідачі розпочали реконструкцію з розширенням житлового будинку за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок на АДРЕСА_1 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 04 серпня 2015 року серія ЛВ № 08215243269, зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на об`єкт "Реконструкція з розширення житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок". Також отримали містобудівні умови та обмеження щодо земельної ділянки.
46. Внаслідок звернень ОСОБА_1 з приводу руйнації належного їй будинку Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у
м. Львові проведена перевірка та встановлено ряд порушень відповідачами,
а саме: проведений демонтаж існуючого житлового будинку
АДРЕСА_1, а будівельні роботи по його реконструкції здійснені з відхиленням від розробленого робочого проекту, а саме: виконано демонтаж капітальних зовнішніх та внутрішніх стін та перегородок, змінено конфігурацію фундаменту існуючого житлового будинку в осях робочого проекту, влаштовано вікно в господарському приміщенні в осях робочого проекту.
47. На підставі виявлених порушень, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю виносились приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт, про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
48. 06 липня 2018 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові видала наказ № 19/18, яким скасувала декларацію про початок будівельних робіт від 04 серпня 2015 року серія ЛВ № 082152432690 на об`єкт "Реконструкція з розширенням житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок".
49. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 28 травня
2019 року за клопотанням ОСОБА_1 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - Львівський НДІСЕ).
50. 22 січня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання від
ОСОБА_1 про повернення справи із експертної установи без виконання, оскільки Львівський НДІСЕ не має можливості провести призначену експертизу у стислі терміни, та просить направити ухвалу про призначення експертизи до іншої експертної установи.
51. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 24 лютого
2020 року за клопотанням ОСОБА_1 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам
ТзОВ "СЕРБ".
52. На виконання ухвали суду складено висновок експерта № 52/20
від 14 липня 2021 року, з якого, зокрема вбачається, що:
- будівництво об`єкту будівництва "Реконструкція з розширенням житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок" проведено з відхиленнями від проектної документації та порушеннями вимог будівельних норм і правил, а саме: демонтовано зовнішні стіни 1-го поверху будівлі, які згідно проектної документації підлягали збереженню; змінено пляму забудови будинку, що призвело до зміни техніко-економічних показників будинку; змінено фасади будинку (облаштовано нові віконні прорізи, змінено їх розміри, облаштовано балкони); влаштовано віконні прорізи в протипожежній стіні в осях "1-1"; змінено конфігурацію фундаменту існуючого житлового будинку в осях робочого проекту (А-Д) (1-5), проведено будівництво фундаменту та цегляної колони в осях робочого проекту (Л-Е1) (1-31), влаштовано вікно в господарському приміщенні кв. 2 по експлікації приміщень 2-81 в осях робочого проекту (Л-К), (6); не забезпечено здійснення авторського нагляду за будівництвом, чим порушено порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 903 від 11 липня 2007 року (903-2007-п) ;
- наявні пошкодження житлового будинку розташованого за адресою:
АДРЕСА_1, а саме: наявність тріщини, відшарування місцями накривного шару в нижньому куті фасаду будинку, що примикає до сусіднього будинку (в районі пересічення осей "1" та "Б"); сліди протікання, плями, відшарування, здуття і відпадання шару фарби зі шпаклівкою на поверхні внутрішніх стін, що примикають до стіни сусіднього будинку, можуть являтись наслідком проведення будівельних робіт із реконструкції будинку АДРЕСА_1 .
53. Із висновку Львівського НДІСЕ № 6371 від 22 грудня 2020 року, складеного на замовлення ОСОБА_2, ОСОБА_4, за результатами проведеного будівельно-технічного дослідження, встановлено, зокрема, що:
- за конструктивним рішенням основних об`ємно-планувальних елементів будівлі суттєвих невідповідностей проекту не виявлено. Незначні невідповідності, які не впливають на функціональність будівлі, не потребують додаткових погоджень та не порушують державні будівельні норми виявлені в частині зміни конфігурації ганку (сходів перед входом у будинок) та зміни конфігурації внутрішніх перегородок у приміщеннях під літ.-3 та 1-4, під
літ. 2-16. Збудований житловий будинок на АДРЕСА_1 відповідає вимогам державних будівельних норм щодо будівництва та реконструкції;
- виконання робіт по демонтажу конструктивних елементів, в тому числі демонтажу "старих" капітальних зовнішніх стін, внутрішніх стін та перегородок, зміни конфігурації та влаштування нового фундаменту будинку на АДРЕСА_1 відповідають проектній документації по об`єкту "Реконструкція з розширення житлового будинку на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови під родинний будинок";
- виконані будівельні роботи по об`єкту відповідають містобудівним умовам та обмеженням, затвердженим наказом № 137 від 23 квітня 2015 року департаменту містобудування за винятком основних техніко-економічних показників, які не є обов`язковими і зазначаються як орієнтовні;
- під час огляду будинку АДРЕСА_1 місцями було виявлено незначні тріщини та відпадання штукатурного шару оздоблення стін. В місцях відпадання штукатурного шару спостерігається оголення цегляної кладки. Металева покрівля вкрита іржею, темні плями на штукатурному шарі стін будинку, що свідчить про протікання покрівлі. Наявні на час проведення дослідження пошкодження конструктивних елементів будинку № 49 є наслідком несвоєчасного проведення ремонтних робіт для утримання та догляду за будинком і не пов`язані із проведенням робіт по реконструкції будинку № 49-а .
54. Висновок Львівського НДІСЕ № 6371 від 22 грудня 2020 року не містить відомостей про те, що його підготовлено для суду та що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
55. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
56. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
57. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
58. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
59. Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
60. При цьому за положеннями частини четвертої цієї статті, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
61. За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
62. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
63. Відповідно до положень статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
64. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
65. Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновків про те, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.
66. З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.
67. За змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.
68. Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
69. До подібних висновків дійшов Верховного Суду у постановах
від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц, від 12 квітня 2021 року у справі № 653/104/19, від 31 травня 2021 року у справі № 320/1889/17-ц,
від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 206/6229/15, на які заявники посилаються в касаційних скаргах як підставу касаційного оскарження.
70. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
71. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
72. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
73. У розглядуваній справі саме на позивача, згідно з вимогами процесуального закону, покладено обов`язок доведення факту порушення її права, свобод чи законних інтересів неправомірними діями відповідачів при здійсненні будівництва на суміжній земельній ділянці.
74. Натомість позивачем не було доведено обставин, якими вона обґрунтовує порушення своїх прав.
75. Висновок експерта № 52/20 від 14 липня 2021 року, на який посилається ОСОБА_1, містить не категоричні твердження, а припущення, що наявні пошкодження будинку позивача можуть бути наслідком проведення відповідачами будівельних робіт із реконструкції будинку АДРЕСА_1 . На що суд першої інстанції правильно звернув увагу.
76. Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що відповідно до технічного висновку, складеного за результатами обстеження конструкцій та інженерних мереж зблокованого будинку
АДРЕСА_2 та рекомендації з реконструкції, вбачається, що вже станом
на 2014 рік загальний стан обстежених конструкцій є аварійним і вони потребують часткового демонтажу та заміни.
77. Тобто ще до початку здійснення відповідачами будівельних робіт з реконструкції будинку АДРЕСА_1 загальний стан обстежених конструкцій, належного позивачу будинку № 49, вже був аварійним.
78. У вказаному технічному висновку було встановлено, зокрема, що стан дерев`яних конструкцій даху є аварійним і їх не можна безпечно в подальшому експлуатувати. Такий стан призвів до замокання стелі та стін в усіх житлових приміщеннях зблокованого будинку. В тиньку стін прибудови 1-7 виявлено тріщини від різниці деформацій різних ділянок стін протягом експлуатації будинку. Інші дефекти у стінах виявлено у вигляді цвілі та грибка.
79. Апеляційний суд помилково відхилив вказаний технічний висновок.
80. Посилаючись на те, що реконструкція будинку відповідачами здійснена на межі та впритул до житлового будинку ОСОБА_1, апеляційний суд не врахував, що зблокований будинок № 49 та 49-а був одним цілим, мав один фундамент, спільну стіну, та ще до здійснення відповідачами реконструкції знаходився на межі суміжних земельних ділянок сторін.
81. Щодо облаштування вікон у будинку № 49-а на другому поверсі торцевої стіни в сторону будинку позивача, то такі обставини не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки їх усунення не потребує знесення будівлі.
82. Стосовно посилань апеляційного суду на недотримання містобудівних норм об`єкта будівництва будинку АДРЕСА_1, то з відповідним позовом не позбавлений можливості звернутися до суду уповноважений на це орган, якому делеговані повноваження по здійсненню державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.
83. Натомість у розглядуваній справі предметом розгляду є позов суміжного землевласника, а не відповідного органу, якому делеговані повноваження щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності.
84. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов загалом правильного висновку про те, що позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження факту порушення її прав, свобод чи законних інтересів внаслідок здійснення відповідачами реконструкції будинку, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
85. Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
86. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційні скарги підлягають задоволенню, постанова Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року - скасуванню, із залишенням в силі рішення Личаківського районного суду
м. Львова від 29 листопада 2021 року.
87. Оскільки постанова Львівського апеляційного суду від 06 березня
2023 року підлягає скасуванню, тому її виконання в частині знесення будинку не може бути поновленим відповідно до статті 436 ЦПК України.
Керуючись статтями 400, 409, 413, 415, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги ОСОБА_4, в інтересах якої діє адвокат Заремба Олександр Олександрович, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах яких діє адвокат Басистий Владислав Олексійович, задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного суду від 06 березня 2023 року скасувати, залишити в силі рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29 листопада 2021 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович