638/16038/19 Про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - 24.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Іванченко Анастасії Валеріївни

про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.

У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, поділ майна подружжя.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 березня 2020 року позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2022 року у складі судді Аркатової К. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Здійснено поділ квартири АДРЕСА_1, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Здійснено поділ транспортного засобу Toyota Avensis легковий седан - В, повна маса 2 000, маса без навантаження 1 455, № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 798 см. куб, пробіг 120 415, номер шасі (кузова, рам) НОМЕР_2, колір синій, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину транспортного засобу Toyota Avensis легковий седан - В, повна маса 2 000, маса без навантаження 1 455, № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 798 см. куб, пробіг 120 415, номер шасі (кузова, рам) НОМЕР_2, колір синій.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 лютого 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, припинивши її право власності на цілу частку.

У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль TOYOTA AVENSIS, легковий седан - В, повна маса 2 000, маса без навантаження 1 455, реєстраційний номер НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 798 см. куб, номер шасі (кузова, рам) НОМЕР_2, колір синій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 148 560 грн грошової компенсації вартості автомобіля TOYOTA AVENSIS, легковий седан - В, повна маса 2 000, маса без навантаження 1 455, реєстраційний номер НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 798 см. куб, номер шасі (кузова, рам) НОМЕР_2, колір синій, припинивши права власності ОСОБА_2 на 1/2 частку вказаного автомобіля.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Іванченко А. В., на постанову Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року задоволено.

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Іванченко А. В., на додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року задоволено частково.

Постанову Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року змінено, виключено з мотивувальної частини абзац такого змісту:

"Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не довела належними та допустимими доказами придбання спірної квартири за особисті кошти. Так, спірна квартира була придбана на запозичені кошти, отримані за договором позики від 28 вересня 2015 року під час шлюбу. Тобто, даний договір укладено в інтересах сім`ї та кошти використані в інтересах сім`ї. Отже, фактично квартира придбана за спільні кошти подружжя. Таким чином, надана ОСОБА_2 розписка не спростовує презумпції права спільної сумісної власності на квартиру, придбану подружжям в період шлюбу".

В іншій частині постанову Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року залишено без змін.

Додаткову постанову Харківського апеляційного суду від 02 травня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок.

У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Іванченко А. В. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанцій у розмірі 70 000 грн.

Верховний Суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно з вимогами підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції, зокрема, складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з вимогами частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

У касаційній скарзі представником ОСОБА_1 - адвокатом Іванченко А. В. зазначено, зокрема, що орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_1 очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складає 70 000 грн. Докази, що підтверджують надання адвокатом Іванченко А. В. правничої допомоги буде надано додатково.

У матеріалах справи наявні документи, на які посилається представник ОСОБА_1 - адвокат Іванченко А. В., як на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

- ордер серії АН № 1164291 від 11 травня 2023 року;

- копія договору про надання правничої допомоги від 24 вересня 2021 року;

- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5149 від 30 серпня 2018 року;

- копія додаткової угоди № 3 до договору про надання правничої допомоги №б/н від 24 вересня 2019 року;

- акт приймання-передавання юридичних послуг від 18 листопада 2023 року.

Встановлено, що копію постанови Верховного Суду від 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 отримав у системі "Електронний суд" 17 листопада 2023 року, а із заявою про ухвалення додаткового судового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Іванченко А. В. звернулася до Верховного Суду 24 листопада 2023 року.

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Вільчинський А. В. також посилався на недійсність укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Іванченко А. В. договору про надання правничих послуг.

У січні 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Вільчинського А. В. про зменшення витрат на правничу допомогу.

Клопотання мотивовано тим, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним складності справи та виконаній адвокатом роботі. Крім того, представником ОСОБА_1 - адвокатом Іванченко А. В. не зазначено детального опису робіт, які виконала адвокат, не надано суду доказів оплати витрат на правничу допомогу. Вважає, що співмірним розміром витрат на правничу допомогу, за умови подання до суду доказів їх понесення, може бути 5 500 грн.

У січні 2023 року до Верховного Суду надійшло заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката Іванченко А. В. на клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Вільчинського А. В. про зменшення витрат на правничу допомогу, у якому вона просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 70 000 грн та зазначає про відсутність підстав для зменшення заявлених витрат.

Колегія суддів вважає, що клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Іванченко А. В. про ухвалення додаткового рішення у справі підлягає частковому задоволенню, оскільки заявником підтверджено належними доказами понесення ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

При цьому Верховний Суд враховує клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката Вільчинського А. В. про зменшення витрат на правничу допомогу, яке подане 22 січня 2024 року, й заперечення представника ОСОБА_1 - адвоката Іванченко А. В. проти такого клопотання, подане Верховному Суду 24 січня 2024 року.

Встановлено, що за результатами розгляду справи судом касаційної інстанції касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Іванченко А. В., на постанову Харківського апеляційного суду від 11 квітня 2023 року задоволена, оскаржувана постанова змінена шляхом виключення з її мотивувальної частини абзацу.

Проаналізувавши долучений до матеріалів справи акт приймання-передавання юридичних послуг від 18 листопада 2023 року, який містить опис наданих ОСОБА_1 адвокатом Іванченко А. В. послуг, а також подані ним документи, колегія суддів вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом Іванченко А. С. роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт.

Так, у зазначеному акті вказано, що на вивчення судової практики, визначення та погодження з клієнтом правової позиції у справі адвокатом витрачено 4 години. Підготовка, складення та подання касаційної скарги зайняло у адвоката 7 год. Загальна вартість роботи адвоката визначена у розмірі 70 000 грн на підставі додаткової угоди № 3 від 14 квітня 2023 року до договору про надання правничої допомоги № б/н від 24 вересня 2019 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги доводи ОСОБА_2 щодо наявності підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу, Верховний Суд вважає, що справедливим і співмірним є часткове задоволення клопотання ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на суму 10 000 грн.

Керуючись статтями 141, 270, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Іванченко Анастасії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.