473/4047/22 Про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та її повернення - 18.01.2024 Прийняття

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, у складі судді Лузан Л. В., від 08 червня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду, у складі колегії суддів:

Тищук Н. О., Крамаренко Т. В., Темнікової В. І., від 06 вересня 2023 року,

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2022 року керівник Вознесенської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, природного заповідника "Єланецький степ" до Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та її повернення.

2. Посилаючись на те, що надана ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 4822080400:09:000:0112 розташована в межах природного заповідника "Єланецький степ", тобто належить до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює її передачу у приватну власність, прокурор просив суд усунути перешкоди Миколаївській обласній державній адміністрації у користуванні та розпорядженні вказаною земельною ділянкою, шляхом:

- визнання незаконним та скасування рішення Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області № 12 від 20 лютого

2019 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" стосовно затвердження проєкту землеустрою щодо відведення та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 4822080400:09:000:0112;

- скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та зобов`язання ОСОБА_1 повернути її у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

3. Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, позов в частині представництва прокурором інтересів природного заповідника "Єланецький степ" залишено без розгляду.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що природний заповідник "Єланецький степ" не є ні органом державної влади, ні суб`єктом владних повноважень, в особі якого прокурор може звертатися до суду з позовом в інтересах держави.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченко Д. В. просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині залишення без розгляду позову прокурора в інтересах держави в особі природного заповідника "Єланецький степ", а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

6. У жовтні 2023 року перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури Фальченко Д. В. подав касаційну скаргу на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 червня 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 473/4047/22.

7. Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. У листопаді 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Підставою касаційного оскарження судових рішень прокурор зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні питання про залишення позову без розгляду.

9. Наголошує, що у розглядуваній справі прокурор захищає інтереси не конкретного державного органу чи державної організації (установи, закладу), а інтереси держави у збережені існуючої мережі об`єктів природно-заповідного фонду. В даному випадку на природний заповідник "Єланецький степ" покладено функції держави з управління територіями заповідника.

10. Звертає увагу, що природний заповідник "Єланецький степ" є державною організацією (установа, заклад), тобто є суб`єктом, який має відмінну організаційно-правову форму господарювання від державного підприємства, в особі якого не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави.

11. Стверджує, що позов прокурора про усунення перешкод у користуванні майном спрямований на повернення земельних ділянок дійсному власнику - державі, однак з огляду на наявність прав природного заповідника "Єланецький степ", як титульного володільця, наділеного обов`язком щодо охорони земель та використання їх з урахуванням інтересів суспільства і територіальних громад, останній виступає позивачем у цій справі.

12. Посилається на наявність підстав для відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, з огляду на те, що природний заповідник "Єланецький степ" є титульним володільцем спірних земельних ділянок на іншій підставі, передбаченій законом, і визначення його позивачем є ефективним способом судового захисту, оскільки не вимагатиме від власника вчинення додаткових розпорядчих дій з передання спірної земельної ділянки належному користувачу.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив

Обставини справи встановлені судами

13. Рішенням Дорошівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області № 12 від 20 лютого 2019 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" затверджено проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 4822080400:09:000:0112.

14. Природний заповідник "Єланецький степ" є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науково-дослідною установою та входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, утримується за рахунок коштів державного бюджету, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні Казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету, відноситься до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (підпункти 1.2, 1.3, 1,4 Положення про природний заповідник "Єланецький степ", затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 31 серпня 2020 року № 104).

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

15. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

16. За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження постанови апеляційної суду, прийнятої за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

17. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

18. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

19. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

21. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

22. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

23. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

24. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який визначає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

25. Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на частину другу

статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті зазначеного відсутність у Законі інших визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

26. Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

27. У постановах Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі

№ 204/6292/18 та від 17 червня 2020 року у справі № 204/7119/18 викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення її завдань і функцій, але, на відміну від органів державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

28. Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, зокрема, в особі природного заповідника "Єланецький степ".

29. Суди встановили, що природний заповідник "Єланецький степ" є самостійною юридичною особою, бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, науково-дослідною установою та входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання, утримується за рахунок коштів державного бюджету, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні Казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету, відноситься до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (підпункти 1.2, 1.3, 1,4 Положення про природний заповідник "Єланецький степ", затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 31 серпня 2020 року № 104).

30. Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (пункт 2 частини першої статті 257 ЦПК України).

31. У подібних справах за позовом керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, Національного природного парку "Бузький Гард" Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для залишення без розгляду позову прокурору, поданого в інтересах держави в особі Національного природного парку "Бузький Гард", який не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень (постанови від 23 листопада 2023 року у справі № 473/1983/22, від 22 грудня 2023 року в справі № 473/1190/23).

32. Верховний Суд у зазначених справах вказав на правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що прокурор не може бути представником державних підприємств, організацій, юридичних осіб, які не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень.

33. При цьому Національний природний парк "Бузький Гард", так само як і природний заповідник "Єланецький степ" за своєю організаційно-правовою формою є державною організацією (установою, закладом).

34. З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі природного заповідника "Єланецький степ", необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки природний заповідник не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень.

35. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги в частині можливості пред`явлення прокурором позову в інтересах держави в особі природного заповідника "Єланецький степ" та посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права.

36. Також колегією суддів не встановлено передбачених статтею 403 ЦПК України правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, про що просив прокурор у касаційній скарзі.

37. Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

38. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі "Пономарьов проти України") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

39. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

40. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.

41. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанцій та постанови апеляційного суду - без змін.

42. За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а отже, відсутні правові підстави для розгляду скарги в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та Офісу Генерального прокурора.