2-570/12 Про визнання незаконними та скасування розпоряджень, рішень сесії ради, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки - 17.01.2024 Прийняття

Постанова

Іменем України

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 2-570/12

провадження № 61-16053св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - прокурор Київської області, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового господарства та мисливського господарства, Державного підприємства "Київське лісове господарство",

відповідачі за первісним позовом: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, Білогородська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

треті особи за первісним позовом: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_1 : заступник прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Київське лісове господарство", Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 : ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_31,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_36,

відповідачі за зустрічним позовом ОСОБА_37 : заступник прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Київське лісове господарство", Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом ОСОБА_37 : ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_31,

особа, яка не брала участь в справі та подала апеляційну скаргу - ОСОБА_38,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_39, яка підписана представником ОСОБА_40, на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року в складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У листопаді 2011 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП "Київське лісове господарство" звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконними та скасування розпоряджень, рішень сесії ради, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 грудня 2014 року позов заступника прокурора Київської області задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 26 липня 2007 року № 478 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Державного підприємства "Київське лісове господарство" та передачі її до земель запасу в с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області".

Визнано незаконними та скасовано рішення 8 сесії 5 скликання Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 червня 2007 року: № 167/3 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_23", № 167/4 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_15", № 167/5 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_18", № 167/6 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_17", № 167/9 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_19", № 167/10 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_20", № 167/11 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_41", № 167/12 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_21", № 167/13 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_22", № 167/14 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_25", № 167/15 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_26", № 167/16 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_27", № 167/17 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_28", № 167/18 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_29", № 167/19 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_24", № 167/21 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_42", № 167/22 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_16", № 167/23 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_43", № 167/24 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_10", № 167/25 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_11", № 167/26 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_12", № 167/27 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_13", № 167/28 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_14".

Визнано незаконними та скасовано рішення 10 сесії 5 скликання Білогородської сільської ради Кисво-Святошинського району Київської області від 02 жовтня 2007 року: № 187/18 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_44", № 187/19 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки -у власність гр. ОСОБА_10", № 187/20 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_11", № 187/21 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_12", № 187/22 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_13", № 187/23 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_14", №187/24 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_15", № 187/25 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_16", № 187/28 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_17", №187/29 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_18", № 187/30 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_19", № 187/31 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_20", №187/32 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_21", №187/33 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_22", № 187/34 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_23", № 187/36 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_24", № 187/37 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_25", №187/38 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_26", № 187/39 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_27", № 187/40 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_28", № 187/41 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_29", №187/42 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_42", № 187/45 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_41".

Визнано недійсним державний акт серії ЯД № 978290 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, у АДРЕСА_1, з кадастровим номером 3222480401:01:014:0091, виданий 20 грудня 2007 року ОСОБА_45, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010732900980, та скасовано його державну реєстрацію.

У іншій частині позову заступника прокурора Київської області відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_1 добросовісним набувачем таких земельних ділянок: земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,2483 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0109; земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,2498 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0110; земельної ділянки № НОМЕР_3 площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0111; земельної ділянки № НОМЕР_4 площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0112; земельної ділянки № НОМЕР_5 площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0113; земельної ділянки № НОМЕР_6 площею 0,1007 га з кадастровими номером 3222480401:01:014:0099; земельної ділянки № НОМЕР_7 площею 0,1006 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0096, що розташовані по АДРЕСА_1 .

У іншій частині зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_46 задоволено частково.

Визнано ОСОБА_47 добросовісним набувачем таких земельних ділянок: земельної ділянки № НОМЕР_8 площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0091, земельної ділянки № НОМЕР_9 площею 0,1006 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0095, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У іншій частині зустрічного позову ОСОБА_46 відмовлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року апеляційні скарги першого заступника прокурора Київської області, ОСОБА_2., ОСОБА_64., ОСОБА_65, ОСОБА_1, ОСОБА_46 задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 грудня 2014 року в частині відмови у задоволенні первісного позову про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та їх скасування і задоволення зустрічних вимог про визнання добросовісними набувачами скасовано і ухвалено у цій частині нове рішення.

Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП "Київське лісове господарство" про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та їх скасування задоволено.

Визнано недійсними та скасовано державні акти на право власності на земельні ділянки, що на АДРЕСА_1, видані на ім`я:

ОСОБА_10, серії ЯД № 978314, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:012:0047 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_11, серії ЯД № 978313, площею 0,1133 га, кадастровий номер 3222480401:01:012:0048 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_12, серії ЯД № 978312, площею 0,1133 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0092 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_13, серії ЯД № 97831 1, площею 0,2133 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0093 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_14, серії ЯД № 978310, площею 0,1007 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0094 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_15, серії ЯД № 978309, площею 0,1006 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0095 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_16, серії ЯД № 978308, площею 0,1006 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0096 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_17, серії ЯД № 978305, площею 0,1007 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0099 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_18, серії ЯД № 978304, площею 0,1012 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0100 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_19, серії ЯД № 978303, площею 0,2467 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0101 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_20, серія ЯД № 978302, площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0102 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_48, серії ЯД № 978301, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0103 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_21, серії ЯД № 978300, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0104 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_22, серії ЯД № 978299, площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0105 від 20 грудня 2007 року;

ОСОБА_23, серії ЯД № 978298, площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0106 від 28 грудня 2007 року;

ОСОБА_24, серії ЯД № 978296, площею 0,2488 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0108 від 28 грудня 2007 року;

ОСОБА_25, серії ЯД № 978295, площею 0,2483 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0109 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_26, серії ЯД № 978294, площею 0,2498 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0110 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_27, серії ЯД № 978293, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0111 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_49, серії ЯД № 978292, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0112 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_29, серії ЯД № 978291, площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0113 від 19 грудня 2007 року;

ОСОБА_50, серії ЯД № 978315, площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:012:0049 від 20 грудня 2007 року.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_46 про визнання добросовісними набувачами земельних ділянок відмовлено.

У іншій частині рішення залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст судових рішень суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2015 року касаційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_51 та першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України відхилено.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 грудня 2014 року в частині, залишеній без змін рішенням Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року, та рішення Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 14 грудня 2016 року заяву заступника Генерального прокурора України задоволено частково, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2015 року, рішення Апеляційного суду Київської області від 02 березня 2015 року та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 грудня 2014 року в частині вимог прокурора про витребування земельних ділянок - скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Короткий зміст судових рішень після направлення справи на новий розгляд

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року та постановою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року позов прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП "Київське лісове господарство" задоволено.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки: площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0091; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5314; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5313; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5312; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5311; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5225; площею 0,1250 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5224; площею 0,1249 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5424; площею 0,1249 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5423; площею 0,0503 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5612; площею 0,1007 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5810;

ОСОБА_3 земельні ділянки: площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:012:0047; площею 0,2113 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0093; площею 0,1007 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0094; площею 0,1012 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0100; площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:012:0049;

ОСОБА_2, земельні ділянки: площею 0,2467 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0101; площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0102; площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0103; площею 0,2500 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0104;

ОСОБА_8 земельні ділянки: площею 0,1000 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5141; площею 0,3971 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5147; ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0106;

ОСОБА_46 земельні ділянки: площею 0,0503 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5213; площею 0,0503 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5211;

ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2266 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:0152;

ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5166, які розташовані в селі Білогородка Києво-Святошинського району Київської області.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

У червні 2023 року, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник особи, яка не брала участь в справі ОСОБА_52 - ОСОБА_53 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення в частині витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:5166, яка розташована в селі Білогородка Києво-Святошинського району Київської області скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора в частині витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 вказаної земельної ділянки відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року та постановою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року в частині витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:5166, яка розташована в селі Білогородка Києво-Святошинського району Київської області необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора в частині витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 вказаної земельної ділянки відмовити, оскільки це рішення стосується права власності ОСОБА_52, так як земельна ділянка площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:5166, яка розташована в АДРЕСА_1 набута в 2016 році шляхом купівлі по нотаріально посвідченому договору під час її перебування в шлюбі з ОСОБА_6, який було зареєстровано 25 липня 2010 року.

Земельна ділянка належить ОСОБА_52 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності. На вказаній земельній ділянці в 2017 році був збудований житловий будинок, який також належить ОСОБА_52 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності. Рішення суду першої інстанції стосується прав ОСОБА_52, а також прав її п`ятьох малолітніх дітей, які проживають в житловому будинку, спорудженому за сімейні кошти на спірній земельній ділянці. Судом першої інстанції при ухваленні рішення не було визначено належність спірної ділянки до лісогосподарських земель. ОСОБА_6 та ОСОБА_52 набули спірну земельну ділянку не в порядку безоплатної приватизації, а в оплатному порядку за нотаріально посвідченим договором, тобто є добросовісними набувачами. Будь-які обтяження цієї земельної ділянки станом на 22 серпня 2016 року були відсутні. Про те, що продавець не мав права відчужувати земельну ділянку, покупці не знали і не могли знати, оскільки нотаріусом при посвідченні договору встановлена відсутність будь-яких обмежень щодо вказаної земельної ділянки. Про судовий спір, який тривав з 2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_54 при купівлі ділянки не знали і не могли знати, оскільки ОСОБА_6 був залучений у справу в якості відповідача з врахуванням уточнених вимог лише 19 лютого 2018 року. При пред`явленні позовних вимог пропущено строк позовної давності про витребування від ОСОБА_6 та ОСОБА_54 спірної земельної ділянки.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участь в справі ОСОБА_52 - ОСОБА_53 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що:

з матеріалів справи становлено, що ОСОБА_6, в інтересах якого діяв представник ОСОБА_55 приймав участь в якості відповідача у даній справі, при цьому останній діяв в інтересах добросовісного набувача спірної земельної ділянки, у тому числі й ОСОБА_52, з якою ОСОБА_6 перебував і перебуває у зареєстрованому шлюбі. Спір між подружжям відносно поділу майна подружжя на час розгляду справи та ухвалення судових рішень судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій був відсутній. Правова визначеність передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Оскарження судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом;

ОСОБА_6 реалізував право на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі. ОСОБА_6 звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою та до Верховного Суду з касаційною скаргою. Процесуальні дії ОСОБА_6 були спрямовані на захист права добросовісного набувача щодо спірної земельної ділянки площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:5166, яка розташована в селі Білогородка Києво-Святошинського району Київської області. Отже відповідач ОСОБА_6 діяв у цій справі в спільних інтересах: своїх та своєї дружини ОСОБА_52, як добросовісних набувачів земельної ділянки, у спорі з власником майна про його витребування. Щодо цієї земельної ділянки спору між подружжям на час розгляду справи в судах не існувало;

оскільки розгляд справи тривав з 2011 року, відповідач ОСОБА_6 з вересня 2017 року був залучений до участі у справі в якості відповідача та приймав активну участь у розгляді справи через свого представника, а відтак ОСОБА_52, яка перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_6, не могла не знати про те, що стосовно спірної земельної ділянки існує судовий спір;

Є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_52 діють очевидно недобросовісно, подавши у червні 2023 році, після перегляду справи Верховним Судом України, від імені ОСОБА_52 апеляційну скаргу на остаточне рішення суду першої інстанції. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №522/14240/15-ц;

Апелянтом не доведено порушення її прав та законних інтересів рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року, оскільки відповідач ОСОБА_6 діяв у цій справі в спільних інтересах: своїх та своєї дружини ОСОБА_52, як добросовісних набувачів земельної ділянки, у спорі з власником майна про його витребування. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2023 року ОСОБА_52 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_56, на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року (повне судове рішення складено 13 жовтня 2023 року), в якій просила:

оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати;

справу направити на новий розгляд до апеляційного суду;

вирішити питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

апеляційний суд не врахував, що особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

висновки апеляційного суду про те, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя свідчить про солідарний характер зобов`язань подружжя суперечить змісту частини третьої статті 65 СК України. Тим більше нормами матеріального права не передбачено солідарної відповідальності за зобов`язаннями подружжя;

апеляційному суду були надані належні докази про те, що оскарженим рішенням витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку, яка є його та його дружини апелянта ОСОБА_52 спільною сумісною власністю. Ділянка набута ними на оплатній основі як добросовісними набувачами за значні кошти під час перебування в зареєстрованому шлюбі. На цій же ділянці за значні спільні сімейні кошти збудований будинок, що в силу принципу нерозривності будинку та земельної ділянки є самостійною підставою набуття права спільної сумісної власності. При цьому, в житловому будинку постійно проживають п`ять малолітніх дітей подружжя. Не дивлячись на наявність вказаних доказів, в порушення зазначених норм матеріального права, апеляційний суд в ухвалі від 09 жовтня 2023 року у справі № 2-570/12 прийшов до висновку, що апелянтом не доведено порушення її прав та законних інтересів рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року, оскільки відповідач ОСОБА_6 діяв у цій справі в спільних інтересах: своїх та своєї дружини ОСОБА_52, як добросовісних набувачів земельної ділянки, у спорі з власником майна про його витребування. Однак, участь чоловіка ОСОБА_52 - ОСОБА_6 через свого представника в розгляді справи № 2-570/12 не позбавляє ОСОБА_52 її невід`ємного особистого процесуального права брати участь в розгляді цієї справи як співвласника набутої без будь-яких порушень законодавства, на платній основі, за спільні сімейні кошти земельної ділянки та співвласника житлового будинку, спорудженого відповідно до вимог чинного законодавства за спільні сімейні кошти на вказаній земельній ділянці;

судове засідання апеляційного суду 09 жовтня 2023 року проведене без участі адвоката - представника ОСОБА_52, який попередив апеляційний суд про наявність у нього поважних причин неможливості прибути в судове засідання, а саме 09 жовтня 2023 року значно погіршився стан здоров`я представника, що виключало можливість участі в судовому засіданні. Вказана обставина вплинула на те, що доводи ОСОБА_52 щодо обґрунтованості та законності її апеляційної скарги апеляційним судом не були враховані;

апеляційний суд не повернув без розгляду клопотання прокурора про закриття апеляційного провадження, яке надійшло до суду 09 серпня 2023 року без доказів надсилання копії цього клопотання апелянту. При цьому, відзив на апеляційну скаргу, з надсиланням його копії апелянту, суду не наданий;

ухвала Київського апеляційного суду в порушення норм процесуального права винесена на підставі припущень, без належного дослідження наявних у справі доказів, В ухвалі апеляційного суду зазначено, що оскільки розгляд справи тривав з 2011 року, відповідач ОСОБА_6 був залучений до участі у справі в якості відповідача та приймав участь у розгляді цієї справи через свого представника, а відтак ОСОБА_52, яка перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_6 не могла не знати про те, що стосовно спірної ділянки існує судовий спір. Цей висновок суду зроблений на підставі нічим не підтверджених припущень. Насправді про важливий для її майнових прав спір ОСОБА_52 не знала до 08 червня 2023 року, оскільки ОСОБА_6 не міг наважитись повідомити свою дружину, яка була вагітною четвертою дитиною, а після народження ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_57 здійснювала догляд за цією грудною дитиною та ще за трьома малолітніми дітьми. За цих обставин рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року у справі № 2-570/12 ухвалене без відома ОСОБА_54 . Після апеляційного оскарження вказаного рішення ОСОБА_6 не інформував ОСОБА_52 про це, оскільки на її догляді була одна грудна дитина та троє малолітніх дітей. З січня 2021 року ОСОБА_52 була вагітною п`ятою дитиною і ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дочку ОСОБА_58 . З цих причин постанова Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року, якою рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 червня 2018 року у справі № 2-570/12 залишене без змін, ухвалена без відома ОСОБА_54 . Після касаційного оскарження вказаної постанови ОСОБА_6 не інформував ОСОБА_52 про це, оскільки вона була вагітною, а потім на її догляді була одна грудна дитина та чотири малолітніх дитини. Про знаходження справи в суді касаційної інстанції ОСОБА_6 також не інформував про це свою дружину ОСОБА_52, оберігаючи від додаткових хвилювань, оскільки хвилювань у неї вистачало через бойові дії в місці їх постійного проживання з п`ятьма малолітніми дітьми. ОСОБА_52 була позбавлена можливості надати відзив належними доказами до суду першої інстанції, заперечення відповіді на відзив, прийняти участь в судових засіданнях, а також подати апеляційну скаргу. Не приймаючи участь у справі, ОСОБА_52 не мала можливості довести те, що дійсні обставини справи є підставами для відмови в позові;

один з подружжя, який вказаний стороною оспорюваного договору, укладеного за письмової нотаріально посвідченої згоди іншого подружжя, вважається таким, що представляє в суді інтереси іншого з подружжя без отримання від іншого з подружжя будь-яких повноважень, не говорячи вже про нотаріально посвідчену згоду на представництво. Не враховуються при цьому сума вимог та інші важливі для іншого з подружжя обставини. Цьому сприяють явно некоректні висновки Верховного Суду, який навіть створює явно незаконний прецедент щодо солідарного характеру зобов`язань подружжя за договорами укладеними одним з подружжя за згодою іншого. Тобто до участі в справі той член подружжя, який не вказаний стороною договору, не залучається навіть в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог, однак на нього може бути покладена солідарна відповідальність. Оскаржена ухвала свідчить про те, що навіть військова повномасштабна агресія російської федерації, яка фактично розлучила мільйони членів сім`ї, не спонукала змінити ті висновки Верховного Суду, які є явно неприйнятними в нинішніх умовах. Тому необхідно відступити від вказаних висновків замінивши їх висновком, що в судових справах стосовно майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, кожний з подружжя має особисті процесуальні права сторони в справі незалежно від участі в справі іншого з подружжя.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

04 січня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 14 грудня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 10 березня 2006 року ДП "Київське лісове господарство" в листі за № 02-121 до голови Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зазначило, що земельна ділянка, яка знаходиться в межах с. Білогородка, є не перспективною для ведення лісового господарства, тому ДП "Київське лісове господарство" не заперечує проти припинення права постійного користування земельною ділянкою та передачу земельної ділянки площею 5,8000 га лісів та інших лісовкритих площ до земель запасу Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Київське лісове господарство" та передачі її до земель запасу в с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, виготовленого

ДП "Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на замовлення Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 07 квітня 2007 року №124/1 та за договором №3519 від 24 квітня 2007 року, земельна ділянка лісового фонду Приміського лісництва в кварталі 50 діл. 3.5 ДП "Київське лісове господарство" розташована в межах населеного пункту Білогородка в центральній частині Білогородської сільської ради і межує з південно-західної та західної частини - із землями загального користування, з усіх інших сторін - із землями ДП "Київське лісове господарство". Вказана земельна ділянка має форму, близьку до форми трикутника, та вкрита земельними насадженнями. Земельна ділянка вільна від забудови, має рівнинний рельєф із загальним ухилом з півдня на північ. Площа земельної ділянки становить 5,8000 га лісів та інших лісовкритих площ (інші лісові землі).

25 квітня 2007 року було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.

04 травня 2007 року за № 12125 Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів погодив проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Київське лісове господарство" та передачі їх до земель запасу с.Білогородка в межах Білогородської сіл ьської ради.

15 травня 2007 року за № 4997 відділ містобудування і архітектури Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області погодив проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Київське лісове господарство" та передачу їх до земель запасу с.Білогородка в межах Білогородської сільської ради.

15 травня 2007 року за № 1598 Києво-Святошинська районна санітарно- епідеміологічна станція своїм висновком погодила проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою державного підприємства "Київське лісове господарство" та передачу її до земель запасу в с.Білогородка Білогородської сільської ради Києво- Святошинського району Київської області. Вказаний висновок дійсний без зміни власника та цільового призначення.

17 травня 2007 року за № 11/1141/01 Управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації надало висновок про погодження проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Київське лісове господарство" та передачу її до земель запасу в с.Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району, який дійсний протягом терміну

13 червня 2007 року за № 06-13/4707 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області погодило проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Київське лісове господарство" та передачу її до земель запасу с. Білогородка Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Однак у погодженні зазначено, що воно не дає права на вирубку дерев.

Рішенням 8 сесії 5 скликання Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району від 26 червня 2007 року № 167/13 надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,2499 га, під будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_22 в АДРЕСА_2 .

Рішенням 10 сесії 5 скликання Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 02 жовтня 2007 року № 187/33 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_22 для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарчих споруд, надано ОСОБА_22 безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,2499 га в АДРЕСА_2 . На підставі вказаного рішення 20 грудня 2007 року вона отримала державний акт серії ЯД № 978299 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:014:0105.

За договором купівлі-продажу від 12 червня 2008 року ОСОБА_22 продала належну їй земельну ділянку площею 0,2499 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:0105, ОСОБА_2, який на підставі вказаного договору 04 вересня 2009 року отримав державний акт серії ЯЗ №348584 на право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_2 належну йому земельну ділянку, кадастровий номер 3222480401:01:014:0105, площею 0,2499 га відчужив ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 22 серпня 2016 року №4839, посвідченим приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О.В., яка рішенням про державну реєстрацію прав від 22 серпня 2016 року №31045152 зареєструвала право власності ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку.

Відповідно до заяви ОСОБА_6 від 23 серпня 2016 року №2534 на підставі технічної документації із землеустрою здійснено поділ вказаної земельної ділянки на дві ділянки площею 0,1665 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:5100, та площею 0,0834 га, кадастровий номер 3222480401:01:014:5101, без зміни цільового призначення новоутворених земельних ділянок. Рішеннями про державну реєстрацію прав державного реєстратора Гореницької сільської ради Києво-Святошинського район від 23 вересня 2016 року №31531532 та №31532720 зареєстровано право власності ОСОБА_6 на вказані земельні ділянки. Надалі ОСОБА_6 об`єднав належні йому земельні ділянки площею 0,1665 га з 3222480401:01:014:5100 та площею 0,0834 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5101 у земельну ділянку площею 0,2499 га з кадастровим номером 3222480401:01:014:5166.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_52 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 липня 2010 року.

Сторони мають п`ять дітей: ОСОБА_59, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_60, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_61, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_62, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_63, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спірна земельна ділянка придбана ОСОБА_6 під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_52 22 серпня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу.

ОСОБА_6, в інтересах якого діяв представник ОСОБА_55 приймав як відповідач у цій справі, при цьому останній діяв в інтересах добросовісного набувача спірної земельної ділянки, у тому числі й ОСОБА_52, з якою ОСОБА_6 перебував і перебуває у зареєстрованому шлюбі. Спір між подружжям відносно поділу майна подружжя на час розгляду справи та ухвалення судових рішень судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій був відсутній. ОСОБА_6 реалізував право на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі.

Позиція Верховного Суду

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що "аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що "у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 754/4108/18 (провадження № 61-14888св20) зазначено, що:

"право подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя врегульовано в статті 65 СК України. Дружина, чоловік розпоряджуються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Законодавець у вказаній нормі передбачив як загальне правило так звану презумпцію згоди одного з подружжя на укладення другим з подружжя договорів щодо спільного майна, за винятком тих, що потребують обов`язкового нотаріального посвідчення (частина третя статті 65 СК України). Права одного з подружжя, який надавав тільки згоду на відчуження спільного майна, але не був стороною договору, у разі розгляду справи про визнання договору відчуження (дарування, міни, купівлі-продажу) майна недійсним і позовних вимог до нього не пред`явлено, не порушуються, оскільки ці права захищаються тим з подружжя, який уклав договір, і є відповідачем у справі".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 грудня 2021 року в справі № 522/14240/15-ц (провадження № 61-14305св21) зазначено, що:

"переглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції на зазначені положення законодавства увагу не звернув, не врахував, що спірна земельна ділянка була придбана ОСОБА_2 під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 та з її письмової згоди. ОСОБА_2 приймав участь в якості відповідача у справі, яка протягом 2015 - 2018 років розглядалась судами чотирьох інстанцій, при цьому він діяв в інтересах добросовісних набувачів спірної земельної ділянки, у тому числі й ОСОБА_4, з якою перебував і перебуває у зареєстрованому шлюбі. Спір між подружжям відносно поділу майна подружжя на час розгляду справи та ухвалення судових рішень судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій був відсутній. Правова визначеність передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Оскарження судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Необхідно зазначити, що добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Тому дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (частина друга статті 13 ЦК України). При цьому учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. ОСОБА_2 реалізував право на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, а також право на його перегляд Верховним Судом України у порядку, який був передбачений ЦПК України (1618-15) 2004 року. Так, ОСОБА_2 звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою, до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, а також до Верховного Суду України із заявою про перегляд рішення суду касаційної інстанції. Процесуальні дії ОСОБА_2 були спрямовані на захист права добросовісного набувача щодо спірної земельної ділянки. Отже відповідач ОСОБА_2 діяв у цій справі в спільних інтересах: своїх та своєї дружини ОСОБА_4, як добросовісних набувачів земельної ділянки, у спорі з власником майна про його витребування. Щодо цієї земельної ділянки спору між подружжям на час розгляду справи в судах не існувало. Вказані обставини залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції. Оскільки розгляд цієї справи тривав з 2015 року, ОСОБА_4, яка перебуває у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, що приймав активну участь у розгляді цієї справи, не могла не знати про те, що стосовно спірної земельної ділянки існує судовий спір. Враховуючи обставини цієї справи, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_4 діють очевидно недобросовісно, подавши у 2020 році, після перегляду справи Верховним Судом України, від імені ОСОБА_4 апеляційну скаргу на остаточне рішення суду першої інстанції".

Подібні висновки зробив Верховний Суд у постановах від 22 лютого 2022 року у справі № 307/3081/17 (провадження № 61-4059св21), від 04 травня 2022 року у справі № 274/4134/15-ц (провадження № 61-806св22), від 22 грудня 2023 року у справі № 303/4749/14-ц (провадження № 61-6572св23).

У справі, що переглядається:

встановивши, що рішенням суду першої інстанції не вирішувались питання про права, свободи і інтереси ОСОБА_52,апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про закриття апеляційного провадження.

висновки апеляційного суду про те, що оскарженим судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу не вирішувалося є обґрунтованими та зроблені з урахуванням висновків Верховного Суду, а тому підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні. Тому касаційний суд відмовляє в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Касаційний суд відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотанні представника відкласти розгляд справи, оскільки апеляційний суд належно мотивував підстави своєї відмови, а основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (див постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19)).

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним, касаційний суд вважає, що: в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити; касаційну скаргу належить залишити без задоволення; ухвалу апеляційного суду залишитибез змін; відмовити в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_39, яке підписане представником ОСОБА_40,про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_39, яка підписана представником ОСОБА_40, залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук