646/337/21 Про відшкодування моральної шкоди - 17.01.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова у складі судді Проценко А. М.від 01 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Дорош А. І., Лобова О. А., від 18 липня 2023 року.

Короткий зміст заявлених позовних вимог

1. У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 10 жовтня 2013 року заступником начальника відділу прокуратури Харківської області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013220000000290 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 Кримінального кодексу України, в подальшому після здійснення перекваліфікації йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

3. У вказаному кримінальному провадженні здійснювався ряд слідчих дії слідчими прокуратури Харківської області, 27 серпня 2014 року було складено обвинувальний акт та передано його до Київського районного суду м. Харкова.

4. Позивач вказав, що вироком Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року у справі № 640/14837/14-к, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2019 року, його виправдано за частиною четвертою статті 368 КК України у зв`язку з відсутністю в його діянні кримінального правопорушення.

5. Загальний строк проведення досудового розслідування та судового розгляду склав 7 років 53 дні, у період з 01 листопада 2013 року по 01 грудня 2013 року ухвалою слідчого судді було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Ухвалами слідчого судді його було відсторонено від посади старшого слідчого управління відділу з розслідування дорожньо-транспортних пригод ГУ МВС України в Харківській області та накладено арешт на його особисті речі.

6. Позивач посилався також на те, що судом першої інстанції у вироку надано оцінку неналежному оформленню його затримання, під час якого йому не було роз`яснено право на захист та не забезпечено захисником. Факт його затримання було зафіксовано та викладено у мережі Інтернет працівниками прокуратури Харківської області. Це відео набрало сотні тисяч переглядів, було викладено до винесення вироку судом першої інстанції. Крім того, співробітниками УВБ в Харківській області було заблоковано двері його квартири. Під час досудового розслідування він неодноразово перебував на лікуванні: з 10 грудня 2013 року до 06 січня 2014 року, з 13 січня 2014 року по 27 січня 2014 року, з 04 лютого 2014 року по 13 лютого 2014 року.

7. З урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив: стягнути з Держави України в особі Харківської обласної прокуратури: моральну шкоду, завдану незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури за час його знаходження під слідством та судом з 10 жовтня 2013 року по 29 серпня 2019 року, виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі 423 800 грн; моральну шкоду, завдану незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури у зв`язку з незаконним затриманням та обмеженням волі у вигляді домашнього арешту, незаконним вилученням особистих речей, проведенням незаконного обшуку кабінету та незаконним відстороненням від посади у розмірі 1 000 000 грн; моральну шкоду, завдану незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури під час знаходження у лікарні та проведенням операції, у розмірі 500 000 грн; моральну шкоду, завдану незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури та працівників УВБ в Харківській області кримінальним провадженням за вказівкою працівників Харківської обласної прокуратури, у розмірі 1 000 000 грн; моральну шкоду, яка завдана та завдається незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури у виді розповсюдження в мережі Інтернет його незаконного затримання, у розмірі 3 000 000 грн.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

8. Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня

2021 року позов задоволено частково.

9. Стягнуто з Держави України за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури під час знаходження під слідством та судом з 31 жовтня 2013 року по 29 серпня 2019 року, у розмірі 419 626, 00 грн.

10. Стягнуто з Держави України за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури, пов`язаними з незаконним затриманням, незаконним вилученням особистих речей, проведенням незаконного обшуку кабінету, у розмірі 20 000, 00 грн.

11. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

12. Судові витрати компенсовано за рахунок держави.

13. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Харківської обласної прокуратури 439 626 (419 626 + 20 000) грн, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт перебування ОСОБА_1 під кримінальним переслідуванням протягом 69 місяців та 29 днів, позивач зазнав душевних переживань, втратив авторитет серед оточення, зазнав надзвичайного впливу, що призвів до глобальної зміни його життєвого укладу та завдав йому значних страждань.

14. Суд першої інстанції окремо визначив відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві внаслідок таких процесуальних дій, як незаконне затримання, незаконне вилучення речей та проведення незаконного обшуку кабінету, у розмірі 20 000 грн, який вважав пропорційним, достатнім та таким, що відповідає встановленим судом обставинам.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

15. Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задоволено частково.

16. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2021 року змінено. Викладено абзаци другий та третій резолютивної частини рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2021 року в наступній редакції:

"Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури під час знаходження під слідством та судом з 31 жовтня 2013 року по 29 серпня 2019 рік, виходячи з мінімальної заробітної плати, у розмірі 419 612, 90 грн".

"Стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури, пов`язаними з незаконним затриманням у розмірі 20 000 грн".

17. Доповнено резолютивну частину рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2021 року абзацом четвертим в наступній редакції:

18. "У задоволенні вимог ОСОБА_1 до Харківської обласної прокуратури про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним вилученням особистих речей, проведенням незаконного обшуку кабінету, - відмовити".

19. В іншій частині рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2021 року залишено без змін.

20. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивачем доведено, що він зазнав незаконного втручання у своє особисте життя та власність, переніс тяжкі емоційні хвилювання та стрес через дії органу досудового розслідування. Незаконне затримання притягнення до кримінальної відповідальності спричинили йому тяжкі душевні страждання та вимагали від нього значних додаткових зусиль для організації свого життя.

21. Суд першої інстанції в цілому правильно визначив формулу розрахунку кінцевої суми моральної шкоди, завданої незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури під час знаходження ОСОБА_1 під слідством та судом з 31 жовтня 2013 року по 29 серпня 2019 року, однак припустився арифметичної помилки під час розрахунку. Так, за 69 місяців сума моральної шкоди складає 414 000 (69 х 6000) грн, а за 29 днів - 5 612, 90 ((6000:31)х29) грн, всього - 419 613 грн, а тому рішення суду в цій частині уточнено.

22. Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, той факт, що

10 жовтня 2013 року справу було порушено за фактом, а тому вона не стосувалася безпосередньо позивача до моменту вручення йому підозри.

23. Доводи Харківської обласної прокуратури про те, що позивач не довів факту незаконності його затримання та відповідно спричинення саме цими діями йому моральної шкоди, апеляційний суд відхилив, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, вироком Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року, яким ОСОБА_1 виправдано за частиною четвертою статті 368 КК України у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення. Водночас у мотивувальній частині вказаного судового рішення, яке залишено без змін апеляційним та касаційним судами, містяться чіткі висновки щодо незаконності затримання позивача.

24. Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність достатніх і належних доказів незаконності дій відповідача, пов`язаних з вилученням особистих речей, проведенням обшуку кабінету, а тому рішення суду першої інстанції змінено.

Узагальнені доводи касаційної скарги

25. У серпні 2023 року заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного судувід 18 липня 2023 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з Держави України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури, пов`язаними з незаконним затриманням, у розмірі 20 000, 00 грн і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовити.

26. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції прокурор зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду

від 22 лютого 2023 року у справі № 610/381/19, від 30 березня 2023 року у справі № 308/12810/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

27. Прокурор зазначає, що оскаржені судові рішення в частині визначення наявності підстав для відшкодування моральної шкоди окремо за незаконне затримання, суперечать положенням статті 1176 ЦК України, Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) . Позивач перебував під слідством з 31 жовтня 2013 року по 29 серпня 2019 року, тобто

69 місяців та 29 днів. На підставі виправдувального вироку позивач набув право на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним переслідуванням. Проте, судами зроблено помилковий висновок про необхідність відшкодування моральної шкоди окремо за шкоду, пов`язану з незаконним затриманням, у розмірі 20 000 грн.

28. Прокурор стверджує, що відповідно до положень Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) розмір відшкодування моральної шкоди визначається виходячи із сукупності незаконних дій, які призвели до заподіяння громадянину фізичних чи психологічних страждань, в цілому за необґрунтоване кримінальне переслідування. Визначення розміру відшкодування моральної шкоди за кожну неправомірну процесуальну дію протягом перебування під слідством не відповідає приписам спеціального Закону. До того ж судами не зазначено, з огляд на які докази вони дійшли висновку про необхідність стягнення моральної шкоди на користь позивача окремо за незаконне затримання.

29. Таким чином прокурором судові рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржуються в частині стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури, пов`язаними з незаконним затриманням, у розмірі 20 000 грн, а тому в силу положень частини першої статті 400 ЦПК України в іншій частині судові рішення не є предметом касаційного перегляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

30. Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 646/337/21.

31. 15 листопада 2023 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 646/337/21 розподілено судді-доповідачеві.

32. Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

33. 10 жовтня 2013 року заступником начальника відділу прокуратури Харківської області було внесено відомості до ЄРДР про кримінальне провадження за № 42013220000000290 за ознаками злочину, передбаченого частиною третьою статті 364 КК України за фактом зловживання службовим становищем працівником правоохоронного органу, що займає відповідальне становище.

34. 31 жовтня 2013 року з 12:40 год. до 13:30 год. було проведено огляд місця події - робочого кабінету, під час якого ОСОБА_1 був фактично затриманий.

35. 31 жовтня 2013 року слідчим змінено кваліфікацію кримінального правопорушення на частину четверту статті 368 КК України, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за виконання в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища. ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначеного злочину.

36. Відповідно до листків непрацездатності серії АГА № 527943,

АГА № 528879, АГА № 528350 ОСОБА_1 був непрацездатним з 10 грудня 2013 року до 06 січня 2014 року, з 13 січня 2014 року по 27 січня

2014 року, з 04 лютого 2014 року по 13 лютого 2014 року. Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 361 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 04 лютого 2014 року по 13 лютого 2014 року.

37. 27 серпня 2014 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 було передано до Київського районного суду м. Харкова.

38. Вироком Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року у справі № 640/14837/14-ц ОСОБА_1 виправдано за частиною четвертою статті 368 КК Україниу зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

39. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, вирок Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року залишено без змін.

40. Постановою Верховного Суду України від 02 грудня 2020 року касаційну скаргу прокурора залишено без задоволення, ухвалу Харківського апеляційного суду від 29 серпня 2019 року, вирок Київського районного суду м. Харкова від 29 грудня 2016 року залишено без змін.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

41. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

42. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою

статті 411 цього Кодексу.

43. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

44. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

45. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

46. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

47. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

48. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

49. Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

50. Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

51. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець відокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

52. Відповідно до частини першої статті 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

53. Згідно з пунктом 1 частини першої та частини другої статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

54. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає, у тому числі, у випадках постановлення виправдувального вироку суду (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду") або встановлення у обвинувальному вироку чи іншому судовому рішенні факту незаконного проведення процесуальних дій у межах кримінального провадження (пункт 1-1 частини першої статті 2 Закону).

55. Згідно з пунктом 5 статті 3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" у наведених в статті 1 Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.

56. У частинах четвертій та п`ятій статті 4 указаного Закону визначено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

57. Згідно з частинами другою, третьою статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

58. При вирішенні спору суди дійшли висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, перебування під слідством та судом з 31 жовтня 2013 року по 29 серпня 2019 року.

59. Водночас, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 окремо відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури, пов`язаними із затриманням підозрюваного.

60. Слід звернути увагу, що у випадку постановлення судом виправдувального вироку розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом саме за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності (з урахуванням, зокрема, ступеню обмежень прав заявника, що призвели до негативних для нього наслідків), а не за окремо вчинену у межах досудового розслідування чи судового розгляду кримінального провадження процесуальну (слідчу) дію, що обмежувала права заявника, чи окремо застосований захід забезпечення кримінального провадження.

61. Відшкодуванню на користь позивача у цій справі підлягає моральна шкода, завдана внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності протягом відповідного періоду часу, під час якого до позивача застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема затримання, тимчасове вилучення майна, відсторонення від посади, запобіжний захід, а також проводився обшук.

62. Побідних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 лютого

2023 року у справі № 610/381/19 (провадження № 61-4949св22),

63. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого в незмінній частині погодився й апеляційний суд, вищезазначеного не врахували, не обґрунтували своїх висновків про наявність підстав для стягнення з Держави Україна 20 000 грн моральної шкоди, завданої незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури, пов`язаними з незаконним затриманням у кримінальному провадженні.

64. Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

65. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами

повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині задоволення позову про стягнення з Держави Україна на користь

ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури, пов`язаними з незаконним затриманням, у розмірі 20 000 грн, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

2. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 липня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь з Держави Україна моральної шкоди, завданої незаконними діями органів Харківської обласної прокуратури, пов`язаними з незаконним затриманням, у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн, скасувати і ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.