Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
29 грудня 2009 року
Справа № 2- 4466- 2009 рік
|
Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі : головуючого – судді: Старинщук О. В.,
при секретарі: Гречка О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ВАТ "Кредитпромбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Кредитпромбанк" про розірвання кредитного договору, додаткових угод, договорів іпотеки, -
ВСТАНОВИВ:
29 жовтня 2009 року ВАТ Кредитпромбанк" в особі Вінницької філії ВАТ "Кредитпромбанк" звернувся в суд з позовом, яким просив, звернути стягнення на предмет іпотеки - житлову квартиру під № 19, що знаходиться у житловому будинку під АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за рахунок чого задовольнити вимоги ВАТ "Кредитпромбанк" в особі Вінницької філії на погашення заборгованості по кредитному договору № 31.3ВН/75/07-Склв від 29.08.2007 року в розмірі 376975,87 гривень, з яких заборгованість по отриманому кредиту в розмірі 342710,00 гривень, нараховані проценти за користування кредитними коштами в розмірі 29884,31 гривень, нарахована пеня за несвоєчасне виконання умов кредитного договору в розмірі 4381,56 гривень, відшкодування витрат судового збору та ІТЗ судового процесу. Визначити спосіб реалізації майна - шляхом продажу на прилюдних торгах.
На обґрунтування своїх вимог ВАТ "Кредитпромбанк" зазначив, що між ним та ОСОБА_1 29 серпня 2007 року було укладено кредитний договір № 31.3ВН/75/07-Склв. За кредитним договором Банк відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 50000,00 доларів США строком до 28 серпня 2014 року з встановленням процентної ставки за користування кредитними коштами в іноземній валюті в розмірі 13,5 % за період з 29.08.2007 року по 31.07.2009 року та 15% починаючи з періоду 01.08.2008 року.
В забезпечення зобов'язань по вищевказаному кредитному договору був укладений іпотечний договір 31.3ВН/75/І07/07-Склв, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 29.08.2007 року за реєстровим № 2852 між банком та відповідачами: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
У відповідності до п. 2.1. кредитного договору позивачем з відновлюваної кредитної лінії було надано відповідачу (ОСОБА_1) кредит на загальну суму 43000,00 доларів США. 05 жовтня 2009 року відповідач здійснила останню сплату нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Погашення кредиту здійснювалось у відповідності до графіку викладеного у п. 3.1 кредитного договору.
В ході судового розгляду представник ВАТ "Кредитпромбанк" підтримав позовні вимоги в повному обсязі, детально пояснивши обставини, викладені в позовній заяві та заперечив проти задоволення зустрічного позову.
Представник відповідачів - позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 – ОСОБА_5 позов ВАТ "Кредитпромбанк" не визнав, та підтримав зустрічний позов та згідно вимог просив розірвати вказаний вище кредитний договір, договір іпотеки з додатковими угодами, оскільки внаслідок всесвітньої економічної кризи з жовтня 2008 року на валютному ринку України спостерігаються суттєві зміни, які викликали постійне підвищення курсу долара США відносно національної валюти, як наслідок було збільшено фактичний розмір щомісячного платежу по поверненню суми кредиту та сплати відсотків за його користування. ОСОБА_1, отримує свій прибуток у національній валюті України - гривні, та має купувати долари США за гривні, витрачаючи набагато більше, ніж при укладенні договору, існує істотна зміна обставин, яка значно погіршує її становище за кредитним договором, додатково пояснивши, що ОСОБА_1 була переведена відповідно до наказу № 8 від 30.01.2009 року на неповний робочий день, що істотно вплинуло на її заробітну плату.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:
Між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1 29 серпня 2007 року було укладено кредитний договір № 31.3ВН/75/07-Склв. За кредитним договором відповідачу було відкрито відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 50000,00 доларів США строком до 28 серпня 2014 року з встановленням процентної ставки за користування кредитними коштами в іноземній валюті в розмірі 13,5 % за період з 29.08.2007 року по 31.07.2009 року та 15% починаючи з періоду 01.08.2008 року.
В забезпечення зобов'язань по вищевказаному кредитному договору був укладений іпотечний договір 31.3ВН/75/І07/07-Склв, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 29.08.2007 року за реєстровим № 2852 між банком та відповідачами: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Згідно умов Договору кредиту, Кредитор прийняв на себе зобов'язання надати кредитні кошти позичальнику, в порядку визначеному в кредитному договорі.
Позичальник, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання, повернути Кредит в повному обсязі, із нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями в порядку, що визначений умовами договору кредиту, відповідно до графіку погашення кредиту та відсотків.
Зобов'язання щодо відкриття відновлюваної кредитної лінії банком виконано в повному обсязі. Факт отримання позичальником кредитних коштів в сумі, 20000,00 доларів США, 18000,00 доларів США, 5000,00 доларів США підтверджується заявками на видачу готівки, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник свої зобов'язання, передбачені Договором кредиту щодо погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом, не виконує.
Станом на 20 жовтня 2009 року заборгованість за кредитним договором № ЗІ.ЗВН/75/07-Склв від 29.08.2007 року - становить 43000,00 доларів США, що еквівалентно за встановленим курсом НБУ гривні до іноземних валют станом на 20.10.2009 року - 342710,00 гривень, нараховані проценти за користування кредитними коштами, а саме: 3749,60 доларів США, що еквівалентно за встановленим курсом НБУ гривні до іноземних валют станом на 20.10.2009 року 29884,31 гривень, нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 973,19 гривень, нарахована пеня за несвоєчасно погашення нарахованих процентів в розмірі 3408,37 гривень.
Частина 2 статті 1050 ЦК України передбачає, що в разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повертати отриману позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась не сплаченою та сплати процентів.
У відповідності до ч. І ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
В ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто досягнувши згоди щодо усіх істотних умов сторони укладають договір і згідно вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України він є обов'язковим для виконання.
Під час розгляду справи судом встановлено, що також не заперечувалось представником банку, те, що ОСОБА_1, як позичальник здійснювала усі необхідні дії, направлені на належне виконання взятих на себе зобов'язань, що передбачені кредитним договором, однак у відповідності до додаткової угоди про внесення змін до кредитного договору від 31.07.2008 року процентна ставка за кредитом збільшилась та стала дорівнювати 15% річних, що істотно вплинуло на рівень щомісячних платежів за кредитом, з врахуванням збільшення курсу долара США до національної валюти України - гривні з жовтня 2008 року.
Заробітна плата виплачується ОСОБА_1 у національній валюті, що підтверджується копією наказу про заробітну плату, крім того вона переведена на неповний робочий день.
Враховуючи цю обставину ОСОБА_1 повинна купувати валюту кредитного договору (долари США) за гривню, при цьому витрачаючи набагато більше, ніж при укладенні договору. Позивач наполягає на тому, що на момент укладення кредитного договору вона зважала на стабільну фінансову ситуацію на валютному ринку країни і зважала на положення ст. 6 Закону України "Про Національний Банк України", згідно якого основною його функцією є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Крім того, в позивача суттєво погіршилось матеріальне становище, заробітної плати не вистачає для погашення навіть половини платежів за кредитом. Також у зв'язку з фінансовою кризою в позивача погіршились сімейні стосунки, що спричинило розлучення з чоловіком. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно постанов правління Національного банку України № 461 від 06.08.2009 року (v0461500-09)
, № 413, від 04.12.2008 року (v0413500-08)
, банкам рекомендовано під час роботи з фізичними особами, які потрапили в скрутне фінансове становище в наслідок настання непередбачених, обставин, що спричинили негативний вплив на їх здатність забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання своїх зобов’язань за кредитами, переглядати в бік зменшення процентної ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті. А непередбачені обставини: це зменшення заробітної плати, розлучення, тощо, що в даному випадку відноситься до конкретної ситуації з ОСОБА_1 Як пояснив представник відповідача-позивача, ніхто ніяких пропозицій щодо зменшення процентної ставки їм не пропонував.
Судом в процесі розгляду справи з'ясовано, що в момент укладання договору сторони не знали і не могли передбачити, що така зміна настане ( внаслідок всесвітньої економічної кризи з жовтня 2008 року на валютному ринку України спостерігається постійне підвищення курсу долара США відносно національної валюти, а як наслідок було збільшено фактичний розмір щомісячного платежу по поверненню суми кредиту та сплати відсотків за його користування).
Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Згідно ч. З ст. 652 ЦК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Згідно ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Іпотечний договір № 31.3ВН/75/І07/07-Склв, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Козловою I.A. 29.08.2007 року за реєстровим № 2852 був укладений в якості забезпечення моїх зобов'язань за кредитним договором. Цей договір має похідний характер від основного зобов'язання, тобто кредитного договору. Оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняться внаслідок його розірвання, договір іпотеки також необхідно припинити шляхом його розірвання.
За наведених обставин суд вважає, що на час розгляду справи існує зміна обставин і ця обставина значно погіршує становище ОСОБА_1 за її зобов'язаннями перед ВАТ "Кредитпромбанк".
Згідно ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства тощо. При цьому справедливість можна трактувати як визначення нормою права обсягу, межі здійснення і захисту цивільних прав та інтересів особи адекватно її ставленню до вимог правових норм. Добросовісність означає прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. Розумність - це зважене вирішення питань регулювання цивільних відносин з урахуванням інтересів усіх учасників, а також інтересів громади (публічного інтересу).
Таким чином, суд дійшов висновку, що у спорі що виник відносно кредитного договору 31.3ВН/75/07-Склв від 29.08.2007 року наявні усі умови, зазначені в вищевказаних нормах Цивільного кодексу України (435-15)
, а тому вимоги ОСОБА_1 по зустрічному позову є обґрунтованими та доведеними, а тому зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Разом з тим при вирішенні справи суд констатує, що факт розірвання зазначеного кредитного договору не скасовує зобов'язання позивача ОСОБА_1 повернути ВАТ "Кредитпромбанк" отримані на підставі кредитного договору грошові кошти.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ст. 217 Цивільно-процесуального кодексу України - суд який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 543, 553, 554, 652, 653, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 88, 214- 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову ВАТ "Кредитпромбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.
Позов ОСОБА_1 до ВАТ "Кредитпромбанк" про розірвання кредитного договору, додаткових угод, договорів іпотеки задовольнити.
Розірвати кредитний договір № 31.3ВН/75/07-Склв від 29.08.2007 року, укладений між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1, додаткову угоду про внесення змін до кредитного договору № 31.3ВН/75/07-Склв від 29.08.2007 року. Розірвати договір іпотеки № 31.3ВН/75/101/07 Склв, укладений між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1 та додаткову угоду до нього.
Наслідком розірвання кредитного договору визначити сплату ОСОБА_1 на користь ВАТ "Кредитпромбанк" залишку заборгованості за кредитним договором у строк до 28.08.2014 року рівними щомісячними платежами.
Стягнути з ВАТ "Кредитпромбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 8,50 грн. судового збору та 37,00 грн. витрат на ІТЗ та 1500,00 грн. за витрати на правову допомогу.
рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Замостянський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти діб з моменту його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 діб з моменту подачі заяви.