489/4198/21 Про стягнення коштів - 10.01.2024 Прийняття

Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Литвиненко І. В. на ухвалу Верховного Суду від 10 січня 2024 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач),

Литвиненко І. В., Петрова Є. В. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

На підставі статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку на вказану ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду з таких підстав.

У червні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 532 691,93 грн.

Ленінський районний суд м. Миколаєва рішенням від 07 лютого 2023 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22 лютого 2023 року, позов задовольнив.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 24 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2023 року без змін.

У вересні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Ткачук Г. М. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 лютого 2023 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року.

Верховний Суд ухвалою від 12 жовтня 2023 року відмовив ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження, оскільки ним подано касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму, які не підлягають касаційному оскарженню.

19 грудня 2023 року Ткачук Г. М., яка діє від імені ОСОБА_1, через підсистему "Електронний Суд" подала до Верховного Суду заяву про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 10 січня 2024 року у відкритті провадження за заявою про перегляд ухвали Верховного Суду за виключними обставинами відмовив.

Не можу погодитись з рішенням колегії суддів Верховного Суду з наступних міркувань.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини третьої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Частинами першою та другою статті 425 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Відповідно до зазначених вимог закону переглянуті за виключними обставинами можуть бути лише ті рішення суду касаційної інстанції, якими судове рішення було змінено або ухвалено нове судове рішення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що судові рішення, у яких вирішені процедурні питання, пов`язані з рухом справи, не є предметом перегляду за виключними обставинами (постанови Великої Палати Верховного Суду

від 20 березня 2018 року у справі № 2-3435/11 (провадження № 14-12звц18),

від 17 квітня 2018 року у справі № 2-1178/11 (провадження № 14-10свц18),

від 17 квітня 2018 року у справі № 235/2573/13-ц (провадження № 14-3звц18)

від 17 квітня 2018 року № 243/2748/16-ц (провадження № 14-26свц18), від 15 травня 2018 року у справі № 0529/5417/2012, від 22 січня 2019 року у справі

№ 2-4646/11 (провадження № 14-7свц18)).

Ухвалами, якими закінчено розгляд справи, є: ухвали суду першої інстанції про (1) закриття провадження у справі, (2) залишення заяви без розгляду, (3) відмову

у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду, (4) скасування рішення третейського суду, (5) видачу виконавчого листа, (6) відмову у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції про скасування судового рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду (постанови Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 127/2-н-439/09 (провадження

№ 61-18192св18), від 06 березня 2020 року у справі № 1121/1717/12-ц (провадження № 61-22788св19), від 11 листопада 2020 року у справі № 461/11703/15-ц (провадження № 61-2382св20)).

Ухвали суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, ухвали суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими скасовано судове рішення

і направлено справу на новий розгляд, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження не є ухвалами, якими закінчено розгляд справи, тому вони не можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами.

Ухвала Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи, відповідно Верховний Суд не є судом, який у розумінні приписів ЦПК України (1618-15) ухвалив своє рішення, яким закінчено розгляд справи.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 427 ЦПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Частинами першою та другою статті 366 КАС України передбачено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду, який визначається в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із частиною другою статті 323 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.

Таким чином з наведеного вбачається, що процесуальним законом як у цивільному, адміністративному так і господарському у судочинстві передбачений уніфікований порядок вирішення питання про відкриття провадження за виключними обставинами суддею (суддею-доповідачем) шляхом постановлення відповідної ухвали.

За таких обставин, на мою думку, заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштівне підлягає розгляду Верховним Судом та підлягає поверненню заявнику.

На моє глибоке переконання Верховний Суд не може вирішувати питання про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року за виключними обставинами, оскільки касаційний суд справу по суті не розглядав, свого рішення, яким закінчено розгляд справи не ухвалював.

Разом із тим хочу відмітити, що питання відмови у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у випадку, якщо касаційний суд такого рішення по суті справи не ухвалював нормами ЦПК України (1618-15) не врегульоване.

Аналогія закону, тобто інші норми ЦПК України (1618-15) , нормами якого врегульовано питання відкриття касаційного провадження до спірних правовідносин застосуванню не підлягає, адже право на звернення до касаційного суду із скаргою на рішення судів попередніх інстанцій прямо передбачене законом, і таке питання вирішується колегією судів у складі трьох суддів (стаття 394 ЦПК).

Таким чином вважаю, що заява ОСОБА_1 підлягає поверненню шляхом постановлення ухвали суддею одноособово, адже, як вже зазначалось вище, Верховний Суд не є тим судом, який взагалі може вирішувати питання про відкриття провадження за такою заявою, а відтак не може вирішувати і питання про відмову у відкритті.

Наведене узгоджується із сталою практикою Верховного Суду, викладеною в ухвалах: від 31 травня 2023 року у справі № 240/15850/20 (провадження

№ Зн/990/11/23); від 31 липня 2023 року у справі № 640/9551/20 (провадження

№ Зн/990/21/23); від 11 жовтня 2023 року у справі № 240/15850/20 (провадження

№ Зн/990/22/23); від 06 грудня 2023 року у справі № 466/7277/21 (провадження

№ 61-17330во23); від 13 грудня 2023 року у справі № 591/5193/22 (провадження

№ 61-17236во23); від 13 грудня 2023 року у справі № 440/4627/19 (провадження

№ К/990/34470/23); від 08 грудня 2023 року у справі № 489/4198/21 (провадження

№ 61-17431во23); від 19 грудня 2023 року у справі № 420/7448/21 (провадження

№ 3в/990/75/23); від 27 грудня 2023 року у справі № 753/21315/20-ц (провадження № 61-18310во23); від 29 грудня 2023 року у справі № 710/1298/21 (провадження