Печерський районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді Вовк С.В.

при секретарі Горовій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничи-комерційної фірми "Олімпекс ЛТД" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4про визнання права власності, стягнення штрафу та визнання договору недійсним, -

У квітні 2005 року ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" звернулась до суду із позовом ОСОБА_2про спонукання до укладення договору, в якому просило зобов'язатиОСОБА_2укласти з ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" основні договори купівлі-продажу квартирАДРЕСА_1

У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовомОСОБА_2та ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" про визнання недійсних правочинів, в якому просила визнати недійсними попередні договори від 11.10.2004 року.

Ухвалою судді Печерського районного суд м. Києва від 19.07.2005 року справу №2-827-1/05за позовом ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" до ОСОБА_2 про зобов'язання укладення договорів купівлі-продажу об'єднано в одне провадження із справою №2-938-1/05 за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2та ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" про визнання недійсними попередніх договорів від 11.10.2004 року та додаткових угод від 06.11.2004 року.

05.09.2005 року ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" доповнили позов вимогою про стягнення ізОСОБА_2штраф за необґрунтоване відхилення від укладення двох основних договорів купівлі-продажу квартирАДРЕСА_1в сумі 1000000 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.02.2006 року позов ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" залишено без задоволення, вимоги ОСОБА_1 задоволенні повністю, яке ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26.04.2006 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2006 року позов ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" задоволено в повному обсязі, а в задоволенні Позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суд м. Києва від 31.01.2007 року в задоволенні позовних вимог ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" відмовлено, а позов ОСОБА_1 задоволено та визнанні недійсними попередні договори від 11.10.2004 року щодо кв.кв.АДРЕСА_1.

Ухвалою Верховного Суду України від 17.10.2007 року рішення апеляційного суду м. Києва від 31.01.2007 року та рішення Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2006 року скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому касаційна інстанція виходила з того, що суди не з'ясували природу укладення спірних попередніх договорів між ТОВ ВКФ "Оліпекс ЛТД" та його учасниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1, не дослідивши право установлюючи документи товариства, тоді як у відповідності до ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" рішення загальних зборів є обов'язковими для виконання всіма учасниками.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.12.2007 року скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2007 року за позовом ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" до ОСОБА_2., ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним за нововиявленими обставинами, а справа за цим позовом об'єднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" до ОСОБА_2., ОСОБА_1. про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу.

У грудні 2007 року позивач подав до суду заяву про зміну предмету спору в порядку ст.ст. 27, 30 ЦПК України, в якій просить визнати за ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" право власності на квартири АДРЕСА_1; зобов'язатиОСОБА_3 звільнити та передати ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" квартируНОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1; зобов'язатиОСОБА_1 таОСОБА_2звільнити та передати ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" квартиру НОМЕР_2в будинку АДРЕСА_1; стягнути зОСОБА_2на користь ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" штраф у розмірі 1000000,00 грн. за невиконання зобов'язань щодо двох попередніх договорів купівлі-продажу квартир заНОМЕР_1 і НОМЕР_2в будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2008 року позовна заява ОСОБА_1 доОСОБА_2та ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" про визнання недійсними попередніх договорів від 11.10.2004 року та додаткових угод від 06.11.2004 року залишена без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

ПредставникОСОБА_3 - ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та просить в їх задоволенні відмовити посилаючись на їх безпідставність.

Суд оголосивши та дослідивши матеріали справи, подані прийшов до висновку що вимоги ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 В. та ОСОБА_3 про визнання права власності на квартириНОМЕР_1 та НОМЕР_2в будинку АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_3 звільнити та передати ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" квартируНОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 підлягають задоволенню, а позовом ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" до ОСОБА_2., ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним - задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1- обидва з подружжя станом на 11 листопада 2004 року були учасниками ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД".

11 жовтня 2004 року ОСОБА_1та ОСОБА_2., одночасно діючи і як подружжя, і маючи корпоративні права та виконуючи функції голови та секретаря зборів учасників, надали згоду на укладання договорів купівлі-продажу належного їм як фізичним особам по праву спільної сумісної власності нерухомого майна, про що свідчить протокол № 06/04 зборів учасників товариства від 11 жовтня 2004 року.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства є вищим органом товариства, а прийняті загальними зборами товариства рішення є обов'язковими для виконання всіма його учасниками.

Таким чином учасники ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" - ОСОБА_1та ОСОБА_2взяли на себе зобов'язання щодо продажу вказаних квартирНОМЕР_1 та НОМЕР_2в будинку АДРЕСА_1 на користь ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД".

ОСОБА_2. отримав від ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" грошові кошти у сумі 1568248,23 гривень, що підтверджується видатковими касовим ордерами, таким чином отримав оплату передбачену попередніми договорами, а ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" виконало взяті на себе зобов'язання з оплати квартирНОМЕР_1 та НОМЕР_2в будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ст. 615 ЦК України).

Попередні договори, посвідчені 11 жовтня 2004 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, та зареєстровані за №9649, №9650, не є договорами щодо розпорядження майном, а укладання цих договорів у відповідності до ст. ст. 14, 629 ЦК України визначає обов'язковість виконання прийнятих сторонами на себе зобов'язань.

Таким чином ОСОБА_2. отримавши грошові кошти від ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" взяв на себе зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу квартирНОМЕР_1 та НОМЕР_2в будинку АДРЕСА_1, які не виконав в майбутньому.

Так ОСОБА_2. міг відмовитися від отримання грошових коштів від ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" і вказане свідчило про припинення зобов'язань між ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" та ОСОБА_2та ОСОБА_1 за попередніми договорами, що посвідчені 11 жовтня 2004 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, та зареєстровані за №9649, №9650.

У разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання. Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування. (ст. 620 ЦК України).

КвартираНОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 була відчужена ОСОБА_2та ОСОБА_1 на користь громадянина ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 10 листопада 2006 року.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник, або особа, яка має право користуватися тими ж засобами захисту, що і власник, має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно із ч. 1. ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Водночас, згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього тільки, якщо таке майно згідно із ст. 388 ЦК України не може бути витребуване у нього.

Приписи ст. 330 та ст. 388 ЦК України не пов'язують право власника на витребування майна від добросовісного набувача із визнанням недійсним договору, на підставі якого спірне майно вибуло із володіння власника, в тому числі і договорів про відчуження, які укладалися його подальшими набувачами.

Таким чином, згідно вказаних норм право позивача на визнання за ним права володіння, користування і розпорядження спірним майном, а також права вимагати його звільнення і повернення базується на визнанні права власності абсолютним правом, яке не втрачається із незаконним вибуттям речі з володіння власника і переходом у володіння інших осіб. ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" не є стороною вказаного правочину і тому не може вимагати визнання його недійсним. Таким чином право ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" може бути захищене віндикацією (витребуванням майна) та визнанням права власності. Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України (435-15) , та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У ч.1 ст. 228 ЦК України встановлено ознаки правочину, який порушує публічний порядок. Відповідно до цієї норми таким правочином є правочин, якщо він спрямовується на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення і пошкодження фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громад, незаконне заволодіння ним.

У ч.2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин який порушує публічний порядок є нікчемним.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин є нікчемним і визнання його недійсним судом не вимагається.

Відчуження квартир було здійснено з порушенням конституційних прав ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД"та було спрямоване на незаконне заволодіння земельними ділянками. Тому я вважаю, що немає підстав визнавати недійсними правочини, які по самій суті вже за законом є нікчемними, тобто недійсними на визначених законом підставами, оскільки спрямовані на порушення моїх конституційних справ та незаконне заволодіння майном господарського товариства - юридичної особи (ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД"), а тому договір купівлі-продажу квартириНОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 від 10 листопада 2006 року укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_3 є нікчемним відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України і визнання його недійсним судом не вимагається.

Пунктом 2 попередніх договорів визначено, що сторона яка необґрунтовано ухиляється від укладення основних договорів купівлі-продажу квартир зобов'язана сплатити потерпілій стороні штраф у розмірі 500 000,00 грн. за кожний договір при цьому потерпіла сторона має право подати позов у суд з вимогою укласти договір.

Таким чином ОСОБА_2. не виконав взяті на себе зобов'язання з укладення договорів купівлі-продажу квартирНОМЕР_1 та НОМЕР_2в будинку АДРЕСА_1, а тому з нього на користь ТОВ ВКФ "Олімпекс ЛТД" підлягає стягненню штраф у розмірі 500000,00 гривень за кожним попереднім договором, а всього 1000000,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, суд, -

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Виробничи-комерційної фірми "Олімпекс ЛТД" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4про визнання права власності, стягнення штрафу та визнання договору недійсним - задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс ЛТД" право власності на квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_3 звільнити та передати Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс ЛТД" квартируНОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити та передати Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс ЛТД" квартиру НОМЕР_2в будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Олімпекс ЛТД" штраф у розмірі 1000000,00 гривень за невиконання зобов'язань щодо двох попередніх договорів купівлі-продажу квартир за НОМЕР_1 і 2 в будинку АДРЕСА_1.

Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничи-комерційної фірми "Олімпекс ЛТД" по 850 грн.

В решті задоволення позовних вимог відмовити

Рішення може бути оскаржено на підставі ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Поданої протягом десяти днів після проголошення рішення, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.