639/3282/20 Про визначення частки зі спільного майна для звернення стягнення, якою боржник володіє спільно з іншою особою, а саме - житлового будинку, у розмірі частки з метою звернення стягнення - 01.11.2023 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 грудня 2021 року в складі судді Єрмоленко В. Б. та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2023 року в складі колегії суддів: Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,

Короткий зміст вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв О. С.звернувся до суду з поданням про визначення частки зі спільного майна для звернення стягнення, якою боржник володіє спільно з ОСОБА_3, а саме - будинку АДРЕСА_1, у розмірі частки з метою звернення стягнення в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Свої вимоги мотивував тим, що в нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 6606769 з примусового виконання виконавчого листа № 639/3282/20, виданого 29 квітня 2021 року Жовтневим районним судом міста Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів за договором позики від 15 квітня 2007 року в розмірі 666 685,00 грн.

Боржник рішення суду не виконує. У ході проведення виконавчих дій стало відомо, що за дружиною боржника - ОСОБА_3 зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_1 . Право власності на будинок виникло на підставі договору купівлі-продажу від 19 липня 2016 року, під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1, тому це майно є спільною власністю подружжя, розмір часток у якому вважається рівним.

УхвалоюЖовтневого районного суду м. Харкова від 28 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2023 року, подання задоволено.

Визначено частку майна боржника ОСОБА_1 у розмірі частини будинку АДРЕСА_1, якою він володіє спільно з ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 1974, посвідченого 19 липня 2016 року приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Коробець О. М., з метою звернення стягнення в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірний житловий будинок придбано ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час перебування в шлюбі. Будь-яких доказів, що будинок придбано за особисті кошти одного з подружжя немає, тому виходячи з рівності часток подружжя у спільному майні, наявні підстави для задоволення подання.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У липні 2023 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 грудня 2021 рокута постанову Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2023 року й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні подання.

Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суди не врахували, що між нею та ОСОБА_1 існує спір про право, оскільки житловий будинок, на який звернуто стягнення, є її особистою приватною власністю. Відповідно такий спір підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

25 вересня 2023 року справа № 639/3282/20 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 11 грудня 2020 року, що набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти за договором позики від 15 квітня 2017 року в сумі 666 695,00 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 37 979,77 грн та судовий збір у сумі 7 046,75 грн.

29 квітня 2021 року Жовтневим районним судом міста Харкова видано виконавчий лист № 639/3282/20, який перебуває на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва О. С. (виконавче провадження № НОМЕР_1).

Рішення суду боржник не виконує.

З 21 лютого 2009 року боржник ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .

За ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 131,6 кв.м, житловою площею 67,8, кв.м з надвірними будівлями та спорудами, розташований на АДРЕСА_1, на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі продажу від 16 липня 2016 року № 1974.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19)

За змістом частини шостої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений статтею 443 ЦПК України, згідно з частиною першою якої питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право, оскільки розгляд подання державного чи приватного виконавця за правилами цієї статті не забезпечує учасникам судового провадження дієву, реальну можливість надання суду своїх доказів та аргументів за наявності спору про право.

Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження.

При цьому необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає.

За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору.

Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).

Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11.

У справі, що переглядається, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Семендяєв О. С. звернувся до суду для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким, на думку заявника, боржник володіє спільно з іншою особою - ОСОБА_3 .

Водночас установлено, що ОСОБА_3 заперечує належність майна на праві спільної сумісної власності їй та боржнику, вважає себе єдиним власником спірного майна.

Отже у цій справі наявний спір про право. Такий спір вирішується в позовному провадженні, а не в межах справи, у якій вирішено інше питання між боржником і стягувачем, тобто не в порядку розділу VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" ЦПК України (1618-15) .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 2-591/11 зазначено, що якщо під час розгляду подання виконавця або скарги в порядку розділу VI "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" ЦПК України (1618-15) суд дійде висновку про наявність спору про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає подання або скаргу без розгляду і роз`яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати удові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині й закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Враховуючи наявність між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спору щодо спірного майна, колегія суддів дійшла висновку про скасування оскаржуваних судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій та залишення подання приватного виконавця про визначення частки майна боржника без розгляду.

Разом з цим Верховний Суд роз`яснює заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду міста Харкова від 28 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 19 червня 2023 року скасувати.

Подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Семендяєва Олександра Сергійовича, заінтересовані особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визначення частки майна в спільній сумісній власності залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.