555/1434/22 Про захист прав споживачів та зобов`язання проведення реструктуризації боргу - 18.10.2023 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" на рішення Березнівського районного суду Рівненської області у складі судді Мельничук Н. В. від 15 березня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду у складі колегії суддів:

Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Вейтас І. В. від 23 травня 2023 року.

Зміст позовної заяви та її обґрунтування

1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ПАТ АБ "Укргазбанк" про захист прав споживачів та зобов`язання проведення реструктуризації боргу.

2. На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що 22 серпня 2008 року між ним та ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", було укладено кредитний договір № 378-Ф/08, за умовами якого йому надано кредит в сумі 49 500,00 дол. США на строк

з 22 серпня 2008 року по 21 серпня 2024 року або по день, визначений у пункті 1.6 та/або у пункті 3.3.11 цього договору, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,8 % річних, для задоволення споживчих потреб. Крім того, у цей же день між банком та ОСОБА_3,

ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, предметом якого став будинок АДРЕСА_1, а також між банком та ОСОБА_2 - договір поруки.

3. Зазначав, що станом на 10 вересня 2015 року він погасив кредит разом з процентами на суму 55 487,24 дол. США.

4. 21 липня 2021 року він направив на адресу ПАТ АБ "Укргазбанк" заяву про реструктуризацію боргу від 20 липня 2021 року за кредитним договором

№ 378-Ф/08 від 22 серпня 2008 року. Однак отримав відповідь

ПАТ АБ "Укргазбанк" № 124/32550/2021 від 21 серпня 2021 року, у якій банк повідомив, що ним не було долучено до заяви (та вимагав долучити) документи про склад сім`ї; довідки про доходи іпотекодавця та членів його сім`ї; розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця.

5. Посилався на те, що у зв`язку із збройною агресією держави-агресора та введенням в Україні воєнного стану було припинено функціонування державних реєстрів та баз даних, які адмініструються державою, а тому він не мав можливості надати відповідачу розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно.

6. 07 липня 2022 року, після відновлення роботи відповідних реєстрів, він виконав вимоги відповідача та надав запитувані ним документи.

7. Листом від 02 серпня 2022 року № 124/14986/2022 ПАТ АБ "Укргазбанк" відмовило у реструктуризації заборгованості за кредитним договором

№ 378-Ф/08 від 22 серпня 2008 року.

8. Посилався позивач на те, що предмет іпотеки (будинок АДРЕСА_1 ) є єдиним житлом його та поручителів, у них немає права власності на інше житлове нерухоме майно, а тому його заява про реструктуризацію заборгованості від 20 липня 2021 року підлягала задоволенню.

9. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати незаконною відмову ПАТ АБ "Укргазбанк" у здійсненні реструктуризації зобов`язань за кредитним договором № 378-Ф/08 від 22 серпня 2008 року; зобов`язати

ПАТ АБ "Укргазбанк" провести реструктуризацію його зобов`язань за кредитним договором № 378-Ф/08 від 22 серпня 2008 року.

10. Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області

від 27 лютого 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, -

Стислий виклад позиції відповідача

11. Відповідач ПАТ АБ "Укргазбанк" заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на недобросовісність дій позичальника, зловживання ним правом на подання позову та перешкоджання банку в реалізації свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Зазначав, що подана позивачем заява про реструктуризацію боргу не відповідала вимогам, які ставляться до такого виду заяв, у ній була відсутня сума заборгованості, згода поручителя на реструктуризацію, відомості про реєстрацію місця проживання іпотекодавця у спірному майні. Також заява подана з пропуском встановленого законом строку. Крім того, вважав, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, з огляду на те, що реструктуризація заборгованості відноситься до дискреційних повноважень кредитора.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області

від 15 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

13. Визнано незаконною відмову ПАТ АБ "Укргазбанк" у здійсненні реструктуризації зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором

№ 378-Ф/08 від 22 серпня 2008 року, укладеним між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" № 1381-IX (1381-20) .

14. Зобов`язано ПАТ АБ "Укргазбанк" провести реструктуризацію зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 378-Ф/08

від 22 серпня 2008 року, укладеним між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", на підставі заяви про проведення реструктуризації від 20 липня 2021 року відповідно до пункту 7 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) із здійсненням всіх обчислень, необхідних для проведення реструктуризації.

15. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дії відповідача не відповідають вимогам пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) . З огляду на відповідність поданої ОСОБА_1 заяви про реструктуризацію його зобов`язань за кредитним договором вимогам зазначеного вище Закону, відмова відповідача є незаконною. Ураховуючи, що предмет іпотеки є єдиним житлом для позичальника та поручителів, у їх власності відсутнє інше житлове нерухоме майно, а ОСОБА_3 не може бути зареєстрована за адресою предмета іпотеки у зв`язку із відмовою банку у наданні згоди на таку реєстрацію, суд першої інстанції вважав належним та ефективним заявлений позивачем спосіб відновлення порушених прав.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

17. Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 травня 2023 року

апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без задоволення. Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 15 березня 2023 року залишено без змін.

18. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, зазначивши про імперативний характер норми Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) , обов`язковість реструктуризації зобов`язань за договором про споживчий кредит, який надано в іноземній валюті, та про ухилення відповідача без достатньої правової підстави від проведення реструктуризації.

Узагальнені доводи касаційної скарги

19. 16 червня 2023 року ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 15 березня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

20. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, обґрунтовуючи необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановіВерховного Суду

від 07 вересня 2022 року у справі № 274/6004/21 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, не передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України. Банк зазначає, що суд цивільної юрисдикції не може втручатися в договірні відносини між сторонами та примушувати банк змінити умови договору.

22. Вважає, що судом не встановлено який розмір заборгованості за кредитним договором підлягає реструктуризації, а тому висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на припущеннях.

23. Крім того, зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні докази направлення заяви позичальника про реструктуризацію 21 липня 2023 року, яку банк отримав лише 26 липня 2021 року, тобто поза межами строку, встановленого Законом. У заяві не наведено конкретних умов реструктуризації, не зазначені обставини неплатоспроможності позичальника та не додано документів, які це підтверджують.

24. Посилається на те, що з моменту отримання позивачем листа банку про необхідність надання відповідних документів та до введення в Україні воєнного стану у ОСОБА_1 не було обмежень для отримання необхідної інформації.

25. Зосереджує увагу на тому, що адреса місця реєстрації іпотекодавця

ОСОБА_3 є відмінною від адреси місцезнаходження предмета іпотеки, а тому відсутні правові підстави для проведення реструктуризації. Водночас, вважає, що положення підпункту 2 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) не вказує на альтернативність використання житла позичальника або майнового поручителя, а лише відокремлює їх у разі якщо позичальник є відмінним від іпотекодавця. Щодо застосування указаних положень Закону відсутній відповідний правовий висновок Верховного Суду.

26. З огляду на ненадання позивачем доказів відсутності простроченої заборгованості за кредитним договором станом на 01 січня 2014 року, відсутні правові підстави для зобов`язання кредитора здійснити реструктуризацію заборгованості.

27. У письмових поясненнях, які надійшли на адресу суду 19 вересня 2023 року, банк наполягає на задоволенні вимог касаційної скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу

ПАТ АБ "Укргазбанк" залишено без руху та надано строк для усунення недоліку касаційної скарги.

29. Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 555/1434/22, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

30. 20 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

31. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

32. 30 серпня 2023 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат

Чехомський О. В., через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

33. Зазначає, що застосований судами попередніх інстанцій спосіб захисту є належним, ефективним та відповідає судовій практиці Верховного Суду щодо розгляду подібних спорів. Вважає доводи касаційної скарги ідентичними доводам апеляційної скарги, яким судом було надано обґрунтовану правову оцінку. Рішення суду вважає справедливими, законними та обґрунтованими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

34. 22 серпня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 378-Ф/08, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 49 500,00 дол. США на строк з 22 серпня 2008 року по 21 серпня 2024 року або по день, визначений в пункті 1.6 та/або в пункті 3.3.11 цього договору, за сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,8 % річних.

35. Кредит надавався на задоволення споживчих потреб позичальника (пункт 1.5 кредитного договору).

36. 22 серпня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та майновими поручителями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку банку було передано будинок АДРЕСА_1 .

37. 22 серпня 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_2 поручалася за виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 378-Ф/08

від 22 серпня 2008 року.

38. Станом на 10 вересня 2015 року ОСОБА_1 погасив кредит разом з процентами на суму 55 487,24 дол. США.

39. 21 липня 2021 року ОСОБА_1 на адресу ПАТ АБ "Укргазбанк" направив рекомендованим листом заяву про реструктуризацію боргу

від 20 липня 2021 року за кредитним договором № 378-Ф/08 від 22 серпня

40. Листом № 124/32550/2021 від 21 серпня 2021 року ПАТ АБ "Укргазбанк" повідомило ОСОБА_1, що ним не було долучено до заяви (та вимагало долучити): документи про склад сім`ї; довідки про доходи іпотекодавця та членів його сім`ї; розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця. Додатково зазначено, що оскільки адреса реєстрації ОСОБА_3, яка є однією з майнових поручителів, відмінна від знаходження предмету іпотеки, то це є підставою для відмови у проведені реструктуризації заборгованості.

41. На виконання вимоги банку ОСОБА_1 07 липня 2022 року (після відновлення роботи відповідних реєстрів, функціонування яких було тимчасово зупинено у зв`язку із збройною агресією держави-агресора та введенням в Україні воєнного стану Указом Президента України №64/2022), надав ПАТ АБ "Укргазбанк" відповідь на вимогу № 124/32550/2021 та оригінали наступних документів: 1) довідка про склад сім`ї та осіб зареєстрованих за адресом: АДРЕСА_1 ; 2) відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 (на 2 арк.); 3) відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_3 ; 4) відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_2 (на 2 арк.); 5) відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_4 ; 6) довідка про доходи ОСОБА_1 ; 7) довідка про доходи ОСОБА_2 ; 8) інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_3 ; 9) інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_4 (на 3 арк.); 10) інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно

ОСОБА_2 ; 11) інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 .

42. Листом № 124/14986/2022 від 02 серпня 2022 року ПАТ АБ "Укргазбанк" відмовило ОСОБА_1 у реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 378-Ф/08 від 22 серпня 2008 року.

Позиція Верховного Суду

43. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

44. Відповідно до пунктів 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

45. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

46. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

47. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

48. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

49. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду

від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5)). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14)).

50. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі

№ 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67),

від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого

2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі

№ 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі

№ 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19),

від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі

№ 143/591/20 (пункт 8.31), від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56)).

51. Спірні правовідносини стосуються наявності передбачених Законом України "Про споживче кредитування" (1734-19) підстав для реструктуризації зобов`язань позивача за кредитним договором № 378-Ф/08 від 22 серпня

52. Стаття 3 Закону України "Про споживче кредитування" визначає, що цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами, передбаченими частиною другою цієї статті.

53. 13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті" № 1381-IX (1381-20) , який набрав законної сили 23 квітня 2021 року. Цим законом внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) , а саме Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 7.

54. Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) обов`язковій реструктуризації підлягають зобов`язання, передбачені договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, у разі:

- наявності станом на день набрання чинності цим пунктом будь-якого непогашеного грошового зобов`язання (простроченого грошового зобов`язання та/або грошового зобов`язання, строк сплати якого не закінчився) перед кредитором, крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя (заставодавця) у зв`язку з виконанням ним зобов`язань позичальника;

- відсутності станом на 01 січня 2014 року простроченої заборгованості, яку згідно з договором позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше 01 січня

2014 року (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів, нарахованих у зв`язку із простроченням позичальником платежів, та/або будь-якої заборгованості, строк сплати якої відповідно до договору спливає після 01 січня 2014 року, але яку кредитор вимагав повернути достроково (у строк до 01 січня 2014 року) у зв`язку з простроченням позичальником платежів), або якщо зазначену прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

- виконання зобов`язань за договором забезпечено предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку" у вигляді майна, віднесеного до об`єктів житлового фонду (житлове нерухоме майно), або об`єкта незавершеного житлового будівництва, або майнових прав на нього, або садового будинку, або земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а загальна площа такого нерухомого майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку -

250 квадратних метрів, для садового будинку - 250 квадратних метрів, для земельної ділянки - площі, визначеної пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України.

55. Крім того, вимагається виконання хоча б однієї з таких умов:

- предмет іпотеки - житлове нерухоме майно використовується як місце постійного проживання позичальника або майнового поручителя (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- у власності позичальника або майнового поручителя, який є власником предмета іпотеки - об`єкта незавершеного житлового будівництва, відсутнє інше житлове нерухоме майно (крім житлового нерухомого майна, що розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предмет іпотеки - нерухоме житлове майно придбавалося повністю або частково за рахунок кредитних коштів, отриманих за договором, і умовами договору або іпотечного договору передбачено заборону реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою розташування житлового нерухомого майна, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя іншого житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, площа якого не перевищує 250 квадратних метрів, розташованого на зазначеній земельній ділянці, та житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);

- предметом іпотеки є садовий будинок, за умови відсутності у власності позичальника або майнового поручителя житлового нерухомого майна (крім житлового нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі).

56. Згідно з підпунктом 3 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) реструктуризація зобов`язань, передбачених договором, здійснюється за заявою, що подається кредитору позичальником (особою, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

57. Відповідно до підпункту 4 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) у заяві про проведення реструктуризації зазначаються: прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) позичальника; найменування кредитодавця (повне або скорочене); інформація про дату укладення договору, яким передбачені зобов`язання, щодо реструктуризації яких подається заява; інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника); інформація про всі наявні у власності позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса); інформація про зареєстроване та фактичне місце проживання майнового поручителя та про всі наявні у його власності на дату підписання заяви об`єкти нерухомого майна, віднесені до об`єктів житлового фонду (зазначається кожен такий об`єкт нерухомого майна та його адреса), - у разі наявності майнового поручителя; документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї - на вимогу кредитора), розширену інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно кожного члена сім`ї іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя).

58. Закон України "Про споживче кредитування" (1734-19) визначає вичерпний перелік обставин, при яких кредитор має право відмовити у реструктуризації за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) критеріям (незалежно від дати укладення договору), та підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника:

- у разі пропуску позичальником строків на подачу заяви кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим законом (абзац 7 підпункту 3 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) );

- у разі ненадання позичальником необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 4 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення", кредитор звільняється від обов`язку проведення реструктуризації зобов`язань за іпотечним кредитом на умовах, визначених цим пунктом (абзац 9 підпункту 4 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) ).

59. Заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про проведення реструктуризації інформації.

60. У разі якщо заявник не зазначив у заяві про проведення реструктуризації об`єкт нерухомого майна, віднесений до об`єктів житлового фонду, що на момент підписання заяви належав на праві власності позичальнику (особі, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майновому поручителю, або заявник зазначив недостовірну інформацію про зареєстроване на момент підписання заяви місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, або заявник зазначив недостовірну інформацію про фактичне місце проживання позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або майнового поручителя, то в разі встановлення однієї з цих обставин судом або в разі підтвердження однієї з таких обставин наявними у кредитора офіційними документами (виданими суб`єктами, уповноваженими відповідно до закону видавати такі документи), це є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації.

61. Відповідно до підпункту 4 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) у заяві про проведення реструктуризації позивач саме на вимогу кредитора мав надати документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім`ї, про доходи іпотекодавця (позичальника та/або майнового поручителя) та членів його сім`ї.

62. Судами попередніх інстанцій встановлено, що кредитний договір

№ 378-Ф/08 від 22 серпня 2008 року є споживчим, кредит наданий позичальнику в іноземній валюті, станом на 01 січня 2014 року за договором була відсутня прострочена заборгованість, предмет іпотеки використовується позичальником та майновим поручителем ОСОБА_4 як місце постійного проживання, доказів наявності у позичальника та майнових поручителів у власності іншого житлового нерухомого майна не надано.

63. Ураховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 21 липня 2021 року звернувся до банку із заявою, у якій просив провести реструктуризацію його зобов`язань за договором відповідно до пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) та надав на вимогу кредитора запитувані ним документи, що не спростовується банком, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов загалом правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

64. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності доводів відповідача про пропуск строку для подання заяви про проведення реструктуризації зобов`язань позичальника за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті. Судами надано належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам направлення заяви про реструктуризацію саме 21 липня 2021 року, що відповідає строку подання такої заяви, визначеному підпунктом 3 пункту 7Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) .

65. Посилання касаційної скарги на необхідність подання такої заяви особисто суперечить положенням зазначеного пункту Закону, який передбачає можливість надсилання заяви рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

66. В контексті наявності у кредитора законних підстав для відмови у реструктуризації за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідає зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) критеріям, колегія суддів звертає також увагу на не встановлення судами попередніх інстанцій обставин зазначення позичальником у заяві про реструктуризацію заборгованості недостовірної інформації про зареєстроване на момент підписання заяви місце проживання позичальника або майнового поручителя, або зазначення заявником недостовірної інформації про фактичне місце проживання позичальника або майнового поручителя.

67. Судами попередніх інстанцій було ураховано, що місце проживання одного із майнових поручителів, а саме ОСОБА_3 зареєстровано за адресою, відмінною від місцезнаходження предмета іпотеки, однак, з огляду на встановлені обставини відмови кредитора у наданні згоди на реєстрацію її місця проживання у предметі іпотеки, що не спростовується заявником, та з огляду на відсутність доказів наявності у її власності іншого житлового нерухомого майна, реєстрацію місця проживання та використання предмета іпотеки як єдиного житла самим позичальником та іншим майновим поручителем, висновок судів про відповідність зобов`язань за кредитним договором № 378-Ф/08 від 22 серпня 2008 рокукритеріям, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) , є законним та справедливим.

68. Посилання касаційної скарги на не встановлення судами попередніх інстанцій розміру заборгованості, який підлягає реструктуризації, є необґрунтованим, з огляду на відсутність вимоги щодо зазначення таких даних у заяві про реструктуризацію (підпункт 4 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) ), а також наявності такої інформації у кредитора.

69. Водночас, відсутність передбаченої підпунктом 1 пункту 7 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (1734-19) простроченої заборгованості станом на 01 січня 2014 року підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості станом на 14 вересня 2015 року, підписаним заступником головного бухгалтера АБ "Укргазбанк" і завіреним печаткою банку. Інших доказів, зокрема наданих кредитором, щодо наявності простроченої заборгованості за кредитним договором № 378-Ф/08 від 22 серпня 2008 року станом на 01 січня 2014 року матеріали справи не містять.

70. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

71. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

72. Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій правильно визначилися із характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

73. В контексті доводів касаційної скарги щодо неналежного способу захисту прав позивача (не передбаченого статтею 16 ЦПК України), колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

74. Законодавчі обмеження матеріально-правових спорів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, не передбачений статтею 16 ЦК України, якщо такий є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

75. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 10 листопада 2011 року у справі № 1-26/2011 вказав, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. Тим самим держава одночасно убезпечує добросовісного продавця товарів (робіт, послуг) від можливих зловживань з боку споживачів.

76. Ураховуючи встановлену судами попередніх інстанцій протиправність відмови відповідача у проведенні обов`язкової реструктуризації зобов`язань позивача за договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, заявлений спосіб захисту (визнання відмови банку незаконною та зобов`язання провести реструктуризацію відповідно до закону) спрямований на поновлення прав позивача.

77. Ефективність застосування саме такого способу захисту прав позичальника підтверджується відповідними правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07 вересня 2022 року у справі № 274/6004/21, від 26 квітня 2023 року у справі № 209/800/22, від 21 червня 2023 року у справі № 569/18312/21, від 22 червня 2023 року у справі

№ 593/1509/21, від 28 червня 2023 року у справі № 756/16109/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 357/12698/21, від 25 вересня 2023 року у справі

№ 756/19574/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 722/479/22.

78. Судова практика щодо розгляду подібних спорів є сталою, підстав для відступу від неї, зокрема від правових висновків щодо належності та ефективності такого способу захисту прав позичальника як зобов`язання кредитора провести реструктуризацію відповідно до Закону, викладених у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 274/6004/21, не встановлено.

79. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів.

80. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

81. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в судових рішеннях судів попередніх інстанцій, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.