Постанова
Іменем України
18 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 465/1014/20
провадження № 61-6341св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України", дочірнє підприємство приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Західукргеологія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" та дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Західукргеологія" на рішення Франківського районного суду м. Львова у складі судді Кузь В. Я.
від 10 листопада 2022 року, додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 09 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О., від 27 березня 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ "НАК "Надра України", ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 28 січня 2020 року на його адресу надійшов наказ № 9-к від 22 січня 2020 року ПрАТ"НАК "Надра України" "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора
ДП "Західукргеологія", а також наказ № 6-к від 23 січня 2020 року ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Західукргеологія". Відповідно до змісту наказу його звільнено 22 січня 2020 року з посади директора ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" на підставі, передбаченої контрактом № 1 від 09 березня 2016 року та додаткової угоди № 1 від 31 січня 2019 року до нього (пункт 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України). Підставою прийняття зазначеного наказу відповідач визначив рішення правління ПрАТ "НАК "Надра України" (протокол № 5 від 22 січня 2020 року). Про вказаний протокол № 5 засідання правління ПрАТ "НАК "Надра України" від 22 січня 2020 року, посилання на який здійснено в наказі № 9-к від 22 січня 2020 року, йому стало відомо лише 30 січня 2020 року, тобто через 8 днів після звільнення. Відповідно до зазначеного протоколу засіданням правління ПрАТ "НАК "Надра України"від 22 січня 2020 року вирішено звільнити його з посади директора ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" 22 січня 2020 року відповідно до підстави, передбаченої контрактом № 1 від 09 березня 2016 року зі змінами та розірвати контракт № 1 від 09 березня 2016 року зі змінами.
3. На думку позивача, його звільнення з посади відбулось за відсутності законних на те підстав, з порушенням процедури звільнення. В наказі
ПрАТ "НАК "Надра України" № 9-к від 22 січня 2020 року, наказі № 6-к
від 23 січня 2020 року ДП ПрАТ "НАК "Надра України""Західукргеологія", протоколі № 5 засідання правління ПрАТ "НАК "Надра України"
від 22 січня 2020 року не вказано чіткої підстави для його звільнення та не здійснено посилання на відповідний пункт контракту, який міг би слугувати підставою для звільнення.
4. Позивач зазначав, що він 22 січня 2020 року прибув на виклик голови правління ПрАТ "НАК "Надра України "Західукргеологія", яким в розмові до нього була заявлена вимога про написання заяви на звільнення за угодою сторін. Жодної законної підстави для вчинення таких дій не названо. Відтак, 22 січня 2020 року ним була написана заява на ім`я голови правління НАК "Надра України", в якій вказано на факти примушування його до звільнення, що є незаконним і таким, що порушує гарантоване йому, як громадянину України, право на працю. Позивач наголошував, що виконання ним посадових обов`язків відбувалось із чітким та сумлінним додержанням контракту та законодавства України, за що його було неодноразово нагороджено грамотами та подяками. Поряд із цим, за весь час роботи на посаді директора ДП "Західукргеологія" до нього не було вжито жодного заходу дисциплінарного стягнення, а також не застосовувалися ні зауваження, ні попередження. Будь-які порушення, а тим більше систематичні порушення у його роботі жодним документом не зафіксовано. Відтак, з врахуванням усього вищевикладеного позивач вважав, що його звільнення відбулося без законної на те підстави.
5. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив визнати незаконним і скасувати наказ № 9-к від 22 січня 2020 року ПрАТ "НАК "Надра України" "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Західукргеологія", а також наказ № 6-к від 23 січня 2020 року ДП ПрАТ"НАК "Надра України" "Західукргеологія" "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Західукргеологія". Поновити його на роботі на посаді директора ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія". Стягнути із ДП ПрАТ"НАК "Надра України" "Західукргеологія" на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення.
Основний зміст та мотиви рішення та додаткового суду першої інстанції
6. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 10 листопада
2022 року, з урахуванням ухвали Франківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2022 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
7. Визнано незаконним і скасовано наказ ПрАТ "НАК "Надра України"
від 22 січня 2020 року № 9-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Західукргеологія".
8. Визнано незаконним і скасовано наказ ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" № 6-к від 23 січня 2020 року "Про звільнення
ОСОБА_1 з посади директора ДП "Західукргеологія".
9. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" з 23 січня 2020 року.
10. Стягнуто з ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 23 січня 2020 року у розмірі 832 252 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі. Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
11. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у пункті 7.2 контракту визначено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний за рішенням правління компанії за поданням голови правління компанії до закінчення строку дії цього контракту, зокрема, у випадку систематичного не виконання (протягом двох звітних кварталів) показників фінансового плану. Однак, в матеріалах справи відсутнє окреме подання голови правління компанії про звільнення позивача ОСОБА_1 у зв`язку з систематичним невиконанням (протягом двох звітних кварталів) показників фінансового плану, а також відсутні належні та допустимі докази на підтвердження систематичного невиконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених контрактом, та застосування до нього дисциплінарних стягнень за такі порушення. Матеріали справи не містять інформації про те, у чому саме конкретно полягало систематичне невиконання позивачем своїх обов`язків і які заходи дисциплінарного стягнення до нього застосовувалися, та чи застосовувались взагалі протягом виконання позивачем своїх обов`язків.
12. Ухвалюючи рішення про поновлення позивача на роботі, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу у розмірі, який визначено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п)
.
13. Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова
від 09 грудня 2022 року стягнуто з ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 жовтня 2022 року до 10 листопада 2022 року
у розмірі 34 269, 20 грн.
14. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що однією із заявлених позивачем вимог була вимога про стягнення з відповідача на його користь середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу. При ухваленні рішення у справі судом взято до уваги розрахунок середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу станом на 03 жовтня 2022 року. Разом з тим, судом встановлено, що по суті розгляд справи завершився ухваленням рішення суду у справі 10 листопада 2022 року. Відповідно до розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з
04 жовтня 2022 року по 10 листопада 2022 року розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу в цей період склав 34 269, 20 грн.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
15. Постановою Львівського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційні скарги ПрАТ "НАК "Надра України" та ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" залишено без задоволення. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2022 року та додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 09 грудня 2022 року залишено без змін.
16. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про задоволення позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять інформації про те, у чому саме полягало систематичне невиконання позивачем його обов`язків і які заходи дисциплінарного стягнення до нього застосовувалися, та чи застосовувались взагалі протягом виконання позивачем своїх обов`язків. Крім того, відповідно до пункту 7.6 контракту у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених у контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні. У цьому випадку, а також у разі розірвання контракту з ініціативи керівника чи компанії за цей період (два тижні) керівник повинен передати керівництво справами підприємства першому заступнику, про що скласти відповідний акт приймання-передачі справ, майна та документів підприємства і подати його на розгляд компанії. У матеріалах справи відсутнє попередження від ПАТ "НАК "Надра України" на адресу ОСОБА_1 про його звільнення.
17. При перегляді рішення суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено порушень норм права, водночас встановлено, що відповідач не довів наявності порушень конкретних умов контракту на підставі належних і допустимих доказів.
Узагальнені доводи касаційних скарг
18. ПрАТ "НАК "Надра України" та ДП ПрАТ "НАК "Надра України" "Західукргеологія" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами (доводи яких є тотожними), в яких заявники просять скасувати рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2022 року, додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 09 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 березня
2023 року і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
19. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявники зазначають неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 та
у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18, від 01 червня 2020 року у справі № 487/79/18, від 23 вересня 2020 року
у справі № 701/1088/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того вказують, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначають, що суди не дослідили зібрані у справі докази і не надали їм належної правової оцінки та грубо порушили положення статей 270, 430 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
20. Заявники стверджують, що при вирішенні спору суди неправильно застосували положення частини третьої статті 21, пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України. В рамках судового розгляду було встановлено, що підставою для звільнення позивача було саме систематичне невиконання (протягом двох звітних кварталів) фінансового плану та збиткові показники фінансово-господарської діяльності за три квартали 2019 року, яка передбачена підпунктом ж) пункту 7.2 контракту, а не систематичне невиконання якихось інших обов`язків, що могло б виступати підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
21. Заявники зазначають, щоПоложення про порядок укладання контрактів при прийнятті на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 (170-94-п)
, не можна застосовувати до спірних правовідносин, оскільки абзацом 2 пункту 5 вказаного положення чітко визначено, що Положення не поширюється на керівників підприємств державної форми власності, а
ДП "Західукргеологія", керівником якого був позивач, відноситься до державної форми власності.
22. У касаційних скаргах висловлені доводи про те, що на службовій записці № 93/4 від 22 січня 2020 року міститься подання голови правління ПрАТ "НАК "Надра України" у вигляді напису "На правління", з підписом голови правління, що і є по суті поданням на розгляд правління ПрАТ "НАК "Надра України".
23. Суд першої інстанції неправильно застосував положення частини
другої статті 235 КЗпП України щодо обрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не врахував, що справа довго розглядалася у суді з вини позивача, а апеляційний суд взагалі не розглянув апеляційну скаргу в цій частині.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. Ухвалами Верховного Суду від 31 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 465/1014/20.
25. Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
26. У поданому відзиві на касаційні скарги ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, посилається не те, що касаційні скарги є необґрунтованими, доводи, викладені у них, суперечать фактичним обставинам справи. Ним 22 січня 2020 року була написана заява на ім`я голови правління ПрАТ "НАК "Надра України", в якій вказано на факти примушування до звільнення, що є незаконним і таким, що порушує гарантоване громадянину України право на працю. У матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які б підтверджували дані фінансового стану ДП "Західукргеологія", вказані у протоколі засідання правління № 4 (первинні бухгалтерські документи, звіти, акти перевірок Держаудитслужби, фінансові плани, акти службових розслідувань тощо). Таким чином, дані, вказані у протоколі № 4, є суперечливими, не підтвердженні належними доказами. У цій справі звільнення відбулося у період досудової санації підприємства, план якої (санації) погоджений засновником - ПрАТ "НАК "Надра України". І саме ця обставина могла спричинити негативні наслідки для підприємства. Доводи касаційної скарги про те, що позивачем затягувались строки розгляду справи вважає безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
27. ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із забезпеченням його участі у режимі відеоконференції. Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що заявлене клопотання не підлягає до задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28. Між ПАТ "НАК "Надра України" та ОСОБА_1 09 березня 2016 року укладено контракт № 1 з керівником дочірнього підприємства НАК "Надра України" "Західукргеологія", відповідно до пункту 1.1 якого керівник приймається на роботу директором дочірнього підприємства "НАК "Надра України" "Західукргеологія" на строк до 07 березня 2019 року.
29. Відповідно до пункту 1.2 цей контракт як особлива форма трудового договору спрямований на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності директора, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін.
30. Пунктом 1.4 визначено, що керівник підзвітний правлінню та голові правління компанії у межах, встановлених чинним законодавством, статутом підприємства та контрактом.
31. Згідно з пунктом 2.2 цей контракт відповідно до частини третьої
статті 21 КЗпП України є трудовим договором, на підставі якого виникають трудові відносини між підприємством та керівником. Контракт обумовлює умови для організації праці та матеріального забезпечення керівника, умови його розірвання та інші положення, які встановлюються цим контрактом за згодою сторін. На правовідносини за контрактом поширюються норми законодавства про працю України та інші нормативні акти, що регулюють трудові правовідносини.
32. Відповідно до підпункту "г" пункту 7.1 контракту цей контракт припиняється рішенням правління компанії за поданням голови правління компанії до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених пунктом 7.2 цього контракту.
33. Пунктом 7.2 контракту визначено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний за рішенням правління компанії за поданням голови правління компанії до закінчення строку дії цього контракту, зокрема, у випадку систематичного невиконання (протягом двох звітних кварталів) показників фінансового плану.
34. Відповідно до пункту 7.6 контракту у разі невиконання або неналежного виконання Сторонами зобов`язань, передбачених у даному Контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної Сторони за два тижні.
35. Наказом голови правління НАК "Надра України" № 8-к
від 31 січня 2019 року ОСОБА_1 продовжено термін роботи на посаді директора ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" з 08 березня
2019 року по 07 березня 2024 року включно, на умовах, передбачених контрактом.
36. Відповідно до протоколу № 5 засідання правління ПАТ "НАК "Надра України" від 22 січня 2020 року вирішено звільнити директора ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" ОСОБА_1 22 січня 2020 року з посади відповідно до підстави, передбаченої контрактом № 1 від 09 березня 2016 року зі змінами (пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України), та розірвати контракт № 1 від 09 березня 2016 року зі змінами.
37. Головою правління ПАТ "НАК "Надра України" винесено наказ № 9-к від 22 січня 2020 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора
ДП "Західукргеологія".
38. 23 січня 2020 року т. в. о. директора ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" Грибенком Р. винесено наказ № 6-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП "Західукргеологія" на виконання наказу № 9-к від 22 січня 2020 року, відповідно до підстави, передбаченої контрактом № 1 від 09 березня 2016 року та додатковою угодою № 1
від 31 січня 2019 року (пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
39. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
40. Згідно з пунктом 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
41. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
42. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
43. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
44. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
45. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
46. У відповідності до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
47. Частиною другою статті 2 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
48. Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Припинення трудового договору може мати місце лише з підстав, передбачених законодавством (стаття 3 КЗпП України).
49. Статтею 5-1 КЗпП України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
50. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України (частина третя статті 21 КЗпП України).
51. Контракт як особлива форма трудового договору повинен спрямовуватися на забезпечення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівника, враховуючи його індивідуальні здібності та професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність працівника.
52. Припинення трудового договору можливе на підставах, передбачених контрактом (пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України).
53. У контракті можуть визначатися додаткові, крім встановлених чинним законодавством, підстави його розірвання. У разі розірвання контракту з ініціативи роботодавця з підстав, установлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення проводиться за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством і контрактом.
54. Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України (322-08)
, так і підвищену відповідальність керівника і додаткові підстави розірвання трудового договору (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 22 лютого 2017 року у справі № 757/42262/15-ц).
55. Судами установлено, що відповідно до підпункту "г" пункту 7.1 контракту, цей контракт припиняється рішенням правління компанії за поданням голови правління компанії до закінчення строку дії контракту у випадках, передбачених пунктом 7.2 цього контракту.
56. Пунктом 7.2 контракту визначено, що керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний за рішенням правління компанії за поданням голови правління компанії до закінчення строку дії цього контракту, зокрема, у випадку систематичного невиконання (протягом двох звітних кварталів) показників фінансового плану (підпункт ж).
57. Відповідно до пункту 7.6 контракту у разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов`язань, передбачених у даному контракті, його може бути достроково розірвано з попередженням відповідної сторони за два тижні.
58. Слід зазначити, що звільнення працівника на підставі пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України з формулюванням причини - невиконання чи неналежне виконання обов`язків, передбачених контрактом - не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, які не виконував, чи неналежним чином виконував працівник, і без встановлення на підставі належних і допустимих доказів допущених ним з його вини конкретних порушень.
59. Подібні правові висновки викладені постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, (провадження № 14-157цс19), у постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 357/11936/18 (провадження № 61-9348св19),
від 27 вересня 2023 рокуу справі № 677/1181/22 (провадження
№ 61-6104св23).
60. Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що законність звільнення у цій категорії справ повинен довести роботодавець.
61. У цій справі, роботодавець визначив підставою для розірвання контракту з позивачем - систематичне не виконання (протягом двох звітних кварталів) показників фінансового плану. Обґрунтовуючи законність звільнення позивача, відповідачі посилалися на протокол № 4 та протокол № 5 від 22 січня 2020 року засідання правління ПАТ "НАК "Надра України", відповідно до яких виявлено, що протягом І, ІІ, ІІІ кварталів 2019 року мало місце невиконання підприємством показників фінансового плану. За результатами фінансово-господарської діяльності за 9 місяців 2019 року
ДП "Західукргеологія" отримало збиток у розмірі 3,46 млн. грн. при запланованій беззбитковій діяльності.
62. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
63. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
64. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, перевіривши доводи сторін спору та подані ними докази, дійшов загалом обґрунтованого висновку, що звільнення позивач було здійснено роботодавцем без додержання умов контракту та у порушення вимог трудового законодавства.
65. При вирішенні спору судами не встановлено, а відповідачами, у підтвердження своїх доводів про законність звільнення позивача у зв`язку із порушенням умов трудового контракту, не доведено, у чому саме конкретно проявилося систематичне невиконання позивачем фінансового плану. Фінансовий план надано не було.
66. В оскаржуваних наказах зазначено загальну підставу звільнення, визначену пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України - підстави, передбачені контрактом, а посилання на конкретний пункт контракту в наказах відсутні.
67. Окрім зазначеного, в матеріалах справи відсутнє окреме мотивоване подання голови правління компанії про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з систематичним невиконанням (протягом двох звітних кварталів) показників фінансового плану.
68. Стороною відповідачів не доведено які саме показники фінансового плану ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" не були виконані.
69. Слід також вказати, що роботодавцем не було дотримано вимоги пункту 7.6 контракту щодо попередження позивача за два тижні до його звільнення у зв`язку із неналежним виконанням умов контракту.
70. Із урахуванням викладеного, слід погодитися із висновками судів попередніх інстанцій, що звільнення позивача відбулося із порушенням умов укладеного між сторонами контракту, а тому права позивача підлягають захисту шляхом поновлення його на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
71. Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
72. Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, тобто виконувати трудову функцію.
73. Вимушений прогул відбувається виключно за наявності вини роботодавця, який незаконно звільнив найманого працівника. Тому за цей час працівник, права якого були порушені роботодавцем, відповідно до державних гарантій має безумовне право на отримання заробітної плати, розмір якої обраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п)
.
74. Зазначені висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду
від 03 серпня 2023 року у справі № 683/1256/22.
75. У разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.
76. Встановивши факт незаконного звільнення позивача та поновивши його на роботі, суди дійшли правильних висновків про наявність правових підстав для захисту порушених прав позивача у спосіб, визначений частиною другою статті 235 КЗпП України.
77. Стягуючи із роботодавця на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, навів обґрунтований розрахунок та правильно застосував норми матеріального права.
78. Розрахунок здійснений стороною позивача з урахуванням долученої представником відповідача довідки про заробітну плату за листопад - грудень 2019 року.
79. Відповідачами не надано доказів, які б спростовували заявлений розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню за час вимушеного прогулу.
80. Вирішуючи питання про стягнення визначеної позивачем суми середнього заробітку, судами попередніх інстанцій також враховано, що відповідачами у справі подавалися неодноразові клопотання про відкладення розгляду справи, які обґрунтовувалися, зокрема, зміною представників відповідачів, ознайомленням з матеріалами справи, подачею додаткових письмових пояснень у справі, що вплинуло на строки розгляду справи.
81. Із урахуванням зазначеного, слід погодитися із висновками судів попередніх інстанцій, за встановлених у цій справі обставин, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
82. Водночас слід враховувати, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
83. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди, за встановлених у цій справі обставин, правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли цілком обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
84. Висновки судів першої та апеляційної інстанції з урахуванням обставин цієї справи не суперечать висновкам Верховного Суду, на які заявник посилався в обґрунтування доводів касаційної скарги.
85. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційні скарги приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" та дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" "Західукргеологія" залишити без задоволення.
2. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2022 року, додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова
від 09 грудня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 27 березня 2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович