526/2910/21 Про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речового права - 04.10.2023 Прийняття

У грудні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-край" (далі - ТОВ "Агро-край") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ямпольська С. М. (далі - приватний нотаріус), про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

Позовна заява мотивована тим, що 14 травня 2008 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Фіалка" (далі - СТОВ "Фіалка") та ОСОБА_1 було укладено договір оренди належної їй на праві власності земельної ділянки, площею 3,19 га, кадастровий номер: 5320481400:00:002:0195, яка розташована у с. Великі Будища Миргородського району Полтавської області, строком на 10 років.

06 жовтня 2017 року між ОСОБА_1, СТОВ "Фіалка" та ТОВ "Агро-край" було укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди землі від 14 травня 2008 року, згідно з умовами якої права та обов`язки орендаря, передбачені цим договором, передано ТОВ "Агро-край".Строк дії договору оренди землі від 14 травня 2008 року продовжено на 7 років.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30 січня 2018 року № 112128392 зазначені зміни зареєстровано.

Позивач зазначав, що 12 серпня 2021 року на поштову адресу ТОВ "Агро-край" надійшов лист від 06 серпня 2021 року № 642/01-16 приватного нотаріуса Ямпольської С. М. про те, що 06 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із наміром продати належну їй земельну ділянку, площею 3,1888 га. Запропоновано ТОВ "Агро-край", як орендарю вказаної земельної ділянки та суб`єкту переважного права на придбання цієї земельної ділянки, протягом місяця з дня одержання цього листа скористатися переважним правом або відмовитися від укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, проєкт якого долучено.

Відповідно до пункту 3 проєкту договору купівлі-продажу земельної ділянки, продаж земельної ділянки вчиняється за 257 426,08 грн, які продавець отримує повністю від покупця до підписання цього договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 06 серпня 2021 року № 269391744, приватний нотаріус Ямпольська С. М. на підставі заяви від 06 серпня 2021 року з реєстраційним номером 47184550 зареєструвала намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки, площею 3,1888 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1472295353204, кадастровий номер 5320481400:00:002:0195, яка розташована на території Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області. Номер запису про обтяження: 43364868, дата державної реєстрації: 06 серпня 2021 року.

Разом з тим, 04 серпня 2021 року між ТОВ "Агро-край" та ОСОБА_3 було укладено договір про співробітництво № 04/08-21Б, предметом якого є взаємодія та узгоджене співробітництво сторін, пов`язане із набуттям у довірчу власність ОСОБА_3 земельних ділянок сільськогосподарського призначення за власний рахунок на свою користь, але в інтересах і за рекомендацією ТОВ "Агро-край", із одночасною передачею їх в оренду на користь ТОВ "Агро-край". Під земельними ділянками сторони визначили земельні ділянки сільськогосподарського призначення, власники яких виявили бажання щодо їх продажу (як з реєстрацією наміру продажу земельної ділянки, так і без) і відносно яких ТОВ "Агро-край" виступає орендарем за договорами оренди землі. Під взаємодією та узгодженим співробітництвом сторони розуміють наступне: узгодження умов щодо придбання ОСОБА_3 земельної ділянки у свою власність у додатковій угоді, яка укладається сторонами щодо кожної окремої земельної ділянки; укладення між ТОВ "Агро-край" та ОСОБА_3 договору про передачу (безоплатне відчуження) переважного права купівлі земельної ділянки за формою, визначеною в додатку № 1 до цього договору; укладення ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки, який повинен відповідати погодженим у додатковій угоді умовам придбання такої земельної ділянки, з одночасним встановленням довірчої власності щодо такої земельної ділянки, де ОСОБА_3 виступає довірчим власником, а ТОВ "Агро-край" - довірчим засновником; укладення сторонами договору оренди землі за формою додатку № 2, зі строком дії такого договору не менше, ніж 30 років. У разі реєстрації власником земельної ділянки наміру про її продаж, ТОВ "Агро-край" повинне про це повідомити ОСОБА_3 . При цьому ТОВ "Агро-край" повинне здійснити дії, необхідні для здійснення реєстрації передачі переважного права на придбання земельної ділянки протягом п`яти днів з моменту одержання від нотаріуса повідомлення про час та дату укладення відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

09 вересня 2021 року приватний нотаріус Ямпольська С. М. отримала від ТОВ "Агро-край" повідомлення від 01 вересня 2021 року про намір скористатися переважним правом на придбання вказаної земельної ділянки та про право передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Отже, ТОВ "Агро-край" не відмовлялося від свого переважного права та його реалізацію у спосіб, визначений законодавством України, не відмовлялося від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, а навпаки, виявило бажання, як суб`єкт переважного права другої черги, ним скористатися.

При цьому, 01 вересня 2021 року між ТОВ "Агро-край" та ОСОБА_3 укладено договір про передачу (безоплатне відчуження) переважного права купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер: 5320481400:00:002:0195. Водночас, державна реєстрація передачі переважного права за вказаним правочином не була здійснена, а мала бути здійснена протягом п`яти днів з моменту одержання від нотаріуса повідомлення про час та дату укладення відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки, що передбачено пунктом 2.1.8. договору від 04 серпня 2021 року № 04/08-21Б про співробітництво між ТОВ "Агро-край" та ОСОБА_3 .

Проте, приватний нотаріус Ямпольська С. М. не виконала вимоги статті 130-1 ЗК України, не повідомила ТОВ "Агро-край" про дату та час продажу земельної ділянки, що мало наслідком нез`явлення суб`єкта переважного права для укладення такого договору та, відповідно, продаж 04 листопада 2021 року ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 3,1888 га, кадастровий номер: 5320481400:00:002:0195, розташованої на території Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, ОСОБА_2 .

Позивач вважав, що вищевказані дії приватного нотаріуса щодо неповідомлення суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки про дату та час укладення відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки вчинено свідомо з метою усунення від купівлі спірної земельної ділянки суб`єкта переважного права - ТОВ "Агро-край" та сприяння ОСОБА_2 у оформленні права власності на спірну земельну ділянку.

Посилаючись на викладене, ТОВ "Агро-край" просило суд:

- визнати укладений 04 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 3,1888 га, кадастровий номер: 5320481400:00:002:0195, розташованої на території Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, посвідчений приватним нотаріусом Ямпольською С. М. за реєстровим № 1320, недійсним;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 листопада 2021 року, індексний номер 61367637, здійснене приватним нотаріусом Ямпольською С. М., та проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 листопада 2022 року позовну заяву ТОВ "Агро-край" залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладений 04 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки відповідав вимогам законодавства України, його зміст не суперечив положенням ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства, моральним засадам. Сторони правочину мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлено цим договором.

ТОВ "Агро-край" є юридичною особою з іноземним елементом, де кінцевим бенефіціарним власником є громадянин іноземної держави - громадянин Сполучених Штатів Америки (далі - США), тому в силу вимог статті 130 ЗК України позивач не може бути покупцем спірної земельної ділянки.

ТОВ "Агрокрай" не зареєструвало передачу свого переважного права ОСОБА_3 та не повідомило про це власника земельної ділянки, хоча згідно положень ЗК України (2768-14) це було його обов`язком. Судом не встановлено будь-яких об`єктивних обставин, які б перешкоджали позивачу зареєструвати в установленому законом порядку передачу свого переважного права протягом двох місяців. У разі своєчасного укладення договору про співпрацю з ОСОБА_3 та своєчасної реєстрації передачі переважного права з відповідним позовом до суду мала б звернутися ОСОБА_3, однак вона не скористалася таким правом щодо захисту своїх інтересів, що свідчить про формальність самого договору, вона не була залучена до участі у справі, хоча коло учасників справи визначено позивачем.

Крім того, згідно з частинами четвертою, п`ятою та сьомою статті 130-1 ЗК України у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

Отже, законодавством врегульовано процедуру способу захисту порушеного переважного права купівлі земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, якою передбачено пред`явлення позову про переведення прав та обов`язків покупця земельної ділянки на суб`єкта переважного права, який, зокрема, може виступати стороною договору як покупець за наявності відповідної правосуб`єктності та внесення відповідних депозитних коштів на рахунок суду. Проте позивач не скористався визначеною законом процедурою і звернувся з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, а тому обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "Агро-край" залишено без задоволення. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 листопада 2022 року залишено без змін.

Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що ТОВ "Агро-край" не надало належних та допустимих доказів того, що оспорений договір купівлі-продажу від 04 листопада 2021 року земельної ділянки був укладений з порушенням вимог статей 203, 215 ЦК України, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання його недійсним.

Щодо порушення переважного права на придбання спірної земельної ділянки, то суд першої інстанції вірно зазначив, що ТОВ "Агро-край" є юридичною особою з іноземним елементом, де кінцевим бенефіціарним власником є громадянин іноземної держави - ОСОБА_4, тому в силу закону позивач не може бути покупцем спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а договір про передачу переважного право іншій особі своєчасно не був зареєстрований.

Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що в разі своєчасного укладення договору про співпрацю з ОСОБА_3 та своєчасної реєстрації передачі переважного права, з відповідним позовом до суду мала б звернутися ОСОБА_3, яка до участі у справі залучена не була.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ "Агро-край", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов товариства задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Гадяцького районного суду Полтавської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2023 року справу за позовом ТОВ "Агро-край" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Ямпольська С. М., про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію речового права призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ "Агро-край" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що ТОВ "Агро-край" не відмовлялося від свого переважного права укласти договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, а навпаки, виявило бажання, як суб?єкт переважного права другої черги, ним скористатися.

01 вересня 2021 року між ТОВ "Агро-край"та ОСОБА_3 укладено договір про передачу (безоплатне відчуження) переважного права купівлі земельної ділянки, кадастровий номер 5320481400:00:002:0195. Державна реєстрація передачі переважного права за вказаним правочином відповідно до пункту 2.1.8. договору про співробітництво № 04/08-21Б, укладеного 04 серпня 2021 року між ТОВ "Агро-край" та ОСОБА_3, мала бути здійснена протягом п`яти робочих днів з моменту одержання від нотаріуса повідомлення про дату та час укладення відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки. Проте приватний нотаріус Ямпольська С. М. не виконала вимоги статті 130-1 ЗК України, не повідомила ТОВ "Агро-край" про дату та час продажу земельної ділянки, що мало наслідком нез?явлення суб`єкта переважного права для укладення такого договору та, відповідно, продаж земельної ОСОБА_2 . Суди не врахували, що у ТОВ "Агро-край" існувало правомірне очікування, що спірна земельна ділянка буде придбана ОСОБА_3 та передана в оренду товариству зі строком дії такого договору не менше, ніж 30 років. Протиправні дії приватного нотаріуса вчинено свідомо з метою усунути від купівлі земельної ділянки суб?єкта переважного права та сприяти ОСОБА_2 у оформленні права власності на вищевказану земельну ділянку.

Крім того, суди не звернули уваги на доводи позивача про те, що під час укладення оспореного договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки вчинялися незаконні дії з метою усунення ТОВ "Агро-край", як законного орендаря. Новий власник земельної ділянки у порушення положень статті 148-1 ЗК України не повідомив орендаря у 30-денний строк про зміну власника земельної ділянки, тобто штучно створює умови для неотримання орендної плати з метою у подальшому ініціювати дострокове розірвання договору оренди у судовому порядку.

ТОВ "Агро-край" обрало спосіб судового захисту, який є найбільш ефективний у ситуації, що склалася у цій справі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - на касаційну скаргу ТОВ "Агро-край", в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Позивач обрав неефективний спосіб захисту порушеного переважного права орендаря, оскільки пред`явив позов про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію, тоді як положеннями статті 130-1 ЗК України визначено, що у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

Крім того, суди дійшли вірного висновку про те, що позивач не наділений суб`єктивним правом бути покупцем земельної ділянки, оскільки ТОВ "Агро-край" є юридичною особою з іноземним елементом, де кінцевим бенефіціарним власником є громадянин іноземної держави - громадянин США. При цьому ТОВ "Агро-край" не здійснило державну реєстрацію передання переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення іншій особі, не повідомило власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права, що передбачено положеннями частини п`ятої статті 130-1 ЗК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 02 серпня 2004 року серії ПЛ № 048742 ОСОБА_1 була власником земельної ділянки, площею 3,19 га, кадастровий номер: 5320481400:00:002:0195, яка розташована у с. Великі Будища Миргородського району Полтавської області (т. 1, а. с. 15).

14 травня 2008 року між СТОВ "Фіалка" та ОСОБА_1 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строком на 10 років (т. 1, а. с. 11-12).

06 жовтня 2017 року між ОСОБА_1, СТОВ "Фіалка" та ТОВ "Агро-край" укладено додаткову угоду до вищевказаного договору оренди землі від 14 травня 2008 року, згідно з умовами якої права та обов`язки орендаря, передбачені договором оренди землі, передано ТОВ "Агро-край". Строк дії договору оренди землі від 14 травня 2008 року продовжено на 7 років (т. 1, а. с. 13).

30 січня 2018 року державним реєстратором Комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба" Опішнянської територіальної громади Полтавської області зареєстроване право оренди зазначеної земельної ділянки, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1472295353204, номер запису про інше речове право: 24583866, дата державної реєстрації: 26.01.2018.

06 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Ямпольської С. М. із наміром продати земельну ділянку, площею 3,1888 га.

12 серпня 2021 року на поштову адресу ТОВ "Агро-край" надійшов лист від 06 серпня 2021 року № 642/01-16 приватного нотаріуса Ямпольської С. М. про те, що 06 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із наміром продати належну їй земельну ділянку, площею 3,1888 га. Запропоновано ТОВ "Агро-край", як орендарю вказаної земельної ділянки та суб`єкту переважного права на придбання цієї земельної ділянки, протягом місяця з дня одержання цього листа скористатися переважним правом або відмовитися від укладення договору купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, проєкт якого долучено (т. 1, а. с. 16).

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 06 серпня 2021 року № 269391744 приватний нотаріус Ямпольська С. М. на підставі заяви від 06 серпня 2021 року з реєстраційним номером 47184550 зареєструвала намір власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки, площею 3,1888 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1472295353204, кадастровий номер 5320481400:00:002:0195, яка розташована на території Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області. Номер запису про обтяження: 43364868, дата державної реєстрації: 06 серпня 2021 року.

09 вересня 2021 року приватний нотаріус отримала від ТОВ "Агро-край" повідомлення від 01 вересня 2021 року про намір скористатися переважним правом купівлі вказаної земельної ділянки (т. 1, а. с. 20).

04 серпня 2021 року між ТОВ "Агро-край" та ОСОБА_3 укладено договір про співробітництво №04/08-21Б.

04 листопада 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 3,1888 га, кадастровий номер: 5320481400:00:002:0195, розташованої на території Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, посвідчений приватним нотаріусом Ямпольською С. М. за реєстровим № 1320 (т. 1, а. с. 130-131).

Відповідно до платіжного доручення акціонерного товариства "Банк Січ" від 04 листопада 2021 року № 75258 ОСОБА_2 перерахував ОСОБА_1 257 426,08 грн, призначення платежу: за земельну ділянку кадастровий № 5320481400:00:002:0195 згідно з договору від 04 листопада 2021 року (т. 1, а. с. 141).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованого 04 листопада 2021 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку № 5320481400:00:002:0195 (т. 1, а. с. 207).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Головним елементом правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тобто основним юридичним фактом, що підлягає встановленню судами, є дійсна спрямованість волі сторін на укладення договору.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ "Агро-край" не надало належних та допустимих доказів того, що оспорений договір купівлі-продажу від 04 листопада 2021 року земельної ділянки був укладений з порушенням вимог статей 203, 215 ЦК України, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для визнання його недійсним.

Щодо порушення переважного права позивача на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення

Згідно з частиною першою, другою статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини першої статті 130-1 ЗК України зазначено, що переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти:

а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення, якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб`єкта переважного права першої черги або відмови суб`єкта першої черги від реалізації такого права. Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.

У разі якщо відповідно до закону особа, зазначена у пунктах "а" і "б" цієї частини, не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вона може в порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб`єктом іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку. Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб`єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки. Про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передає переважне право, зобов`язана письмово повідомити власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права. Повідомлення здійснюється цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку (частина п`ята статті 130-1 ЗК України).

Підпунтом б) пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (2768-14) визначено, що до 1 січня 2024 року забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв). Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі (частина перша статті 130 ЗК України).

Судом установлено, що ТОВ "Агро-край" є юридичною особою з іноземним елементом, де кінцевим бенефіціарним власником є громадянин іноземної держави - громадянин США ОСОБА_4 .

Отже, суди дійшли правильного висновку про те, що позивач в силу вимог закону не може набути у власність спірну земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому, позивачем не передано переважне право фізичній особі у порядку частини п`ятої статті 130-1 ЗК України, оскільки він не здійснив заходів щодо державної реєстрації передачі переважного права на купівлю земельної ділянки ОСОБА_3 у порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки, та не повідомив про це власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права.

Щодо способу захисту порушеного права

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19).

Відповідно до частини четвертої статті 130-1 ЗК України у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

До особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов`язки попереднього суб`єкта такого права за правовідносинами, пов`язаними з реалізацією такого права (частина четверта статті 130-1 ЗК України).

Отже, у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб`єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130-1 цього Кодексу.

Подібні за змістом правові висновки висловлені Верховним Судом України у постанові від 31 жовтня 2012 року у справі № 6-61цс12, а також Верховним Судом у постанові від 30 травня 2023 року у справі № 130/3560/21, провадження № 61-9580св22.

У пункті 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" (v0005740-14) судам роз`яснено, що під час розгляду позову про переведення на підставі статті 362 ЦК України прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним з порушенням переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, суду слід виходити з дійсної вартості частки на час розгляду справи. Невнесення одночасно з пред`явленням позову на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець, є підставою для відмови в позові.

Таким чином, законодавством врегульовано процедуру способу захисту порушеного переважного права купівлі земельної ділянки товарного сільськогосподарського виробництва, якою передбачено пред`явлення позову про переведення прав та обов`язків покупця земельної ділянки на суб`єкта переважного права, який, зокрема, може виступати стороною договору як покупець за наявності відповідної правосуб`єктності та внесення відповідних депозитних коштів на рахунок суду.