816/905/16 Про стягнення податкової заборгованості з транспортного податку з фізичних осіб власників транспортних засобів - 19.06.2018 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 (суддя - Канигіна Т.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 (головуючий суддя - Лях О.П., судді - Яковенко М.М., Старосуд М.І.) у справі № 816/905/16 за позовом державної податкової інспекції у м. Полтаві головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ДПІ у м. Полтаві) до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -

ДПІ у м. Полтаві звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 податковий борг з транспортного податку фізичних осіб.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанцій та ухвалу суду апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовити.

В доводах касаційної скарги відповідач посилається на те, що рішення міської ради прийнято у січні 2015 року, в зв'язку з чим оподаткування транспортним податком може мати місце не раніше наступного бюджетного року, а саме - 2016 року, у зв'язку з чим нарахування такого податку 2015 році є неправомірним.

Також ОСОБА_2 звертає увагу суду, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 09.07.2015 № 185-17 оскаржено в судовому порядку. За наслідками розгляду справи постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 вказане податкове повідомлення-рішення визнане протиправним і скасоване.

Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень на касаційну скаргу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 03.10.2017 №2147-VІІІ, що діє з 15.12.2017).

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, за ОСОБА_2 з 23.06.2015 зареєстровано автомобіль марки Porsche Cayenne.

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) . Згідно з вказаним нормативно-правовим актом статтею 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ) запроваджено транспортний податок.

На підставі означеного закону податковим повідомленням - рішенням від 09.07.2015 № 185-17 ДПІ у м. Полтаві визначено ОСОБА_2 суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 14583,33 грн.

На момент звернення до суду з позовом сума транспортного податку відповідачем сплачена не була та обліковувалась як податковий борг у сумі 14583,33 грн, що виник у результаті несплати у встановлений законодавством термін транспортного податку в розмірі 14583,33 грн.

В зв'язку з викладеним ДПІ у м. Полтаві звернулась до суду за стягненням суми податкового боргу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що доказів сплати суми транспортного податку або здійснення передбаченої пунктом 56.1 статті 56 ПК України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 09.07.2015 № 185-17, а також його оскарження до суду відповідачем до матеріалів справи не надано, отже визначена сума грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 14583,33 грн за вказаним податковими повідомленням-рішенням є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Надаючи оцінку обставинам у справі Верховний Суд виходить з наступного.

Як вбачається з касаційної скарги відповідач скористався правом оскарження податкового повідомлення-рішення від 09.07.2015 № 185-17 в судовому порядку, за наслідками якого постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 у справі № 816/1217/16 позов задоволено, спірне податкове повідомлення-рішення скасоване.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов'язковості (що передбачає обов'язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов'язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

При цьому, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, а також його узгодженість.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 у справі № 816/1217/16 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2018 постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 скасовано, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 у справі № 816/1217/16 залишено в силі.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 09.07.2015 № 185-17 в судовому порядку визнане протиправним та скасоване.

Згідно підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно пункту 60.5 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Підсумовуючи вищенаведене відсутні підстави вважати узгодженим грошове зобов'язання відповідача, оскільки податкове повідомлення-рішення, на підставі якого податковим органом заявлено вимогу про стягнення у даній справі, скасовано, тому стягнення суми за цим рішенням є необґрунтованим, що є підставою, відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 скасувати.