718/3117/21 Про припинення іпотечного договору та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно - 30.08.2023 Прийняття

Постанова

Іменем України

30 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 718/3117/21

провадження № 61-9548св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа - Мамаївська сільська рада об`єднаної територіальної громади,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа - Мамаївська сільська рада об`єднаної територіальної громади, про припинення іпотечного договору та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лягу Юрія Мірчовича на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2022 року у складі судді Скорейка В. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року у складі колегії суддів Литвинюк І. М., Владичана А. І., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, підстави якого уточнив в процесі розгляду справи та просив припинити іпотечний договір від 30 травня 2007 року за участю ОСОБА_1 та припинити обтяження речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 22 травня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ЗАТ "Промінвестбанк"), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, був укладений кредитний договір № 1283. 30 травня 2007 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ "Промінвестбанк", ОСОБА_1 та його матір`ю ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, був укладений іпотечний договір за умовами якого в іпотеку банку був переданий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті позичальника ОСОБА_2 відкрилася спадщина, однак через відсутність спадкоємців частина іпотечного майна, а саме 1/4 частина будинку на АДРЕСА_1 рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області 13 жовтня 2011 року у справі № 2-0-13/2011 визнана відумерлою спадщиною та передана територіальній громаді с. Мамаївка.

Змінивши підстави позову позивач посилався на статтю 523 ЦК України та на частину другу статті 215 ЦК України, із цих підстав позивач вважав за можливе припинити договір іпотеки на підставі частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" через визнання іпотечного договору недійсним.

Враховуючи наведене позивач просив припинити іпотечний договір, оскільки укладаючи його він погоджувався забезпечувати виконання зобов`язання саме померлим ОСОБА_2, а не кимось іншим (правонаступником), та припинити обтяження речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Кіцманський районний суд Чернівецької області рішенням від 26 квітня 2022 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відносини, які виникли між сторонами, регулюються спеціальним Законом України "Про іпотеку" (898-15) та загальними положеннями про забезпечення виконання зобов`язань. Водночас позивач не довів обставин, які давали підстави для припинення договору іпотеки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Чернівецький апеляційний суд постановою від 16 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_1, залишив без задоволення. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2022 року залишив без змін.

Судове рішення апеляційний суд мотивував правильністю висновків місцевого суду про відмову в задоволенні позову, оскільки договір іпотеки не припинений, а майнова порука поширюється на спадкоємців в розмірі відповідно вартості належних їм часток, підстав для визнання іпотеки припиненою немає. Також суд погодився з висновком місцевого суду про те, що інститут поруки не застосовується до правовідносин кредитора з майновим поручителем за договором іпотеки. При цьому апеляційний суд виходив з того, що посилання позивача на статтю 523 ЦК України як на підставу припинення іпотеки, є безпідставними.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лягу Ю. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову про припинення іпотечного договору та повністю скасувати постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким припинити іпотечний договір від 30 травня 2007 року за участю ОСОБА_1, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставою касаційного оскарження вказував те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 310/5359/18, від 10 травня 2022 року у справі № 521/17134/18.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій у мотивувальних частинах оскаржуваних рішень встановили обставину, яка не відповідає дійсності та не підтверджується матеріалами справи, адже після смерті матері ОСОБА_1 не приймав спадщини та не отримував свідоцтва про право на спадщину. Тобто доказів про спадкування чи правонаступництва після позичальника ОСОБА_2 чи після майнового поручителя ОСОБА_3 у матеріалах справи немає.

Подаючи письмові пояснення на відзив від 26 квітня 2022 року, позивач відмовився від підстав позову з посилання на статтю 559 ЦК України, а наполягав на застосуванні частини першої статті 523 ЦК України, однак суди на це уваги не звернули. Зокрема, апеляційний суд визнав безпідставним посилання на статтю 523 ЦК України через те, що смерть боржника не може бути підставою для припинення іпотеки. У зв`язку з цим позивач просив надати правову оцінку можливості припинення кредитного договору від 22 травня 2007 року № 1283 на підставі частини першої статті 523 ЦК України через відсутність згоди позивача забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

У листопаді 2022 року ТОВ "Кредитні ініціативи"подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки ці судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. Також просило зупинити касаційне провадження до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 570/3891/14 (14-44цс22).

У серпні 2023 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало додаткові пояснення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

03 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року касаційне провадження у цій справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 570/3891/14 (провадження № 14-44цс22).

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року поновлено касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди попередніх інстанцій встановили, що 22 травня 2007 року між ЗАТ "Промінвестбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1283, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 45 000,00 євро з кінцевим терміном повернення не пізніше 15 травня 2020 року.

30 травня 2007 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ЗАТ "Промінвестбанк", ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, був укладений іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку банку був переданий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який належав на праві спільної часткової власності по 1/2 частини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно з пунктом 1.1 договору іпотеки майнові поручителі позичальника ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно зобов`язані в межах вартості предмета іпотеки в порядку, передбаченому кредитним договором та іпотечним договором, повернути іпотекодержателю кредитну заборгованість.

Після смерті ОСОБА_2, належну йому 1/4 частину будинку ніхто не успадкував.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2011 року у справі № 2-0-13/2011 спадщину у розмірі 1/4 частини будинку на АДРЕСА_1 визнано відумерлою та передано територіальній громаді с. Мамаївка Кіцманського району Чернівецької області.

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті матері у розмірі 1/4 частини житлового будинку.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 11 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 серпня 2019 року у справі № 718/315/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Кредитні ініціативи", третя особа - Мамаївська сільська рада об`єднаної територіальної громади про припинення кредитного договору від 22 травня 2007 року № 1283, припинення іпотечного договору від 30 травня 2007 року та зняття обтяження із житлового будинку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Результат аналізу пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що "за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що "позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір".

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Отже суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядаються судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного з цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.

Європейський суд з справ людини у рішеннях від 25 липня 2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" та від 28 жовтня 1999 року у справі "Брумареску проти Румунії" зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень" суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 22 серпня 2012 року у справі № 2408/2-40/2012 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", правонаступником якого є ТОВ "Кредитні ініціативи", треті особи: приватний нотаріус Кіцманського районного нотаріального округу Чернівецької області Троянська М. М., Мамаївська сільська рада Кіцманського району Чернівецької області про розірвання договору іпотеки, визнання зобов`язань припиненим та зобов`язання вчинити дії та за зустрічним позовом ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ОСОБА_1, Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 липня 2012 року скасовано. В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 про розірвання договору іпотеки від 30 травня 2007 року та визнання зобов`язання за цим договором такими, що припинились, про зняття заборони щодо відчуження житлового будинку та зобов`язання приватного нотаріуса виключити запис про обтяження нерухомого майна - житлового будинку відмовлено. Зустрічний позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 22 травня 2007 року № 1283 в сумі 40 020,20 євро звернуто стягнення на предмет іпотеки житловий будинок, 1993 року побудови, що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та Мамаївській сільській раді Кіцманського району Чернівецької області шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У зазначеній справі ОСОБА_1 просив: розірвати договір іпотеки від 30 травня 2007 року та визнати зобов`язання за цим договором такими, що припинилися; зняти заборону щодо відчуження житлового будинку; зобов`язати приватного нотаріуса виключити запис про обтяження нерухомого майна - житлового будинку з Державного реєстру іпотек. Як на підставу позову посилався на те, що предметом договору іпотеки є житловий будинок, який належав йому та його матері на праві спільної часткової власності. Після смерті матері він успадкував 1/4 частину вказаного будинку, а 1/4 частина належить Мамаївській сільській раді як відумерла спадщина на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 жовтня 2011 року. До Мамаївської сільської ради перейшли зобов`язання ОСОБА_2, і вона є новим боржником. Він не бажає поручатися за нового боржника у зобов`язанні, а тому вважає, що договір іпотеки є припиненим.

У справі, яка переглядається ОСОБА_1, зокрема посилався на те, що він не бажає поручатися за нового боржника у зобов`язанні, а тому вважає, що договір іпотеки є припиненим, а обтяження предмета іпотеки підлягає припиненню (зняттю).

Аналіз матеріалів справи та зміст відповідних судових рішень свідчать про те, що підстави та предмет позову у цій справі є тотожними підставам та предмету позову у справі № 2408/2-40/2012, в якій ухвалені рішення, що набрали законної сили.

Таким чином, вже існують рішення, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суди попередніх інстанцій не врахувати змісту пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, не проаналізували позовні заяви у справі, яка переглядається, та у справі № 2408/2-40/2012 на предмет їх тотожності.

За таких обставин суди попередніх інстанцій помилково повторно розглянули позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 до ТОВ "Кредитні ініціативи" (правонаступник ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") про припинення іпотечного договору та припинення (зняття) обтяжень речових прав на нерухоме майно про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 255, 400, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лягу Юрія Мірчовича задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 квітня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", третя особа - Мамаївська сільська рада об`єднаної територіальної громади, про припинення іпотечного договору та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов