710/2516/13-ц Про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - 26.07.2023 Прийняття

заявник - Шполянський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ),

заінтересована особа: ОСОБА_1 (боржник),

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Новікова О. М., Вініченка Б. Б., Нерушак Л. В.,

Короткий зміст вимог та судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Відділ державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції (після зміни назви - Шполянський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)) звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року подання задоволено.

Обмежено громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань по сплаті аліментів на суму 18 551,14 грн.

Заборонено відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області видачу боржнику паспорта/проїзного документа.

Доручено Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у боржника паспортів/проїзних документів, обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань шляхом внесення відомостей про нього в базу даних осіб, обмежених у праві виїзду за межі України.

Зобов`язано відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області у разі наявності у боржника іншого паспорта/проїзного документа внести відмітку про вилучення першого паспорта у той документ, що залишився в користуванні боржника.

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на цю ухвалу.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року.

Ухвала мотивована тим, що провадження у цій справі втрачено, у його відновленні суд першої інстанції відмовив. У зв`язку з цим апеляційний суд позбавлений можливості перевірити законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, тому наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 надіславдо Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 рокута ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні подання.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалою суду першої інстанції незаконно обмежені його права громадянина України. У свою чергу, апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на цю ухвалу, порушив положення частини десятої статті 10 ЦПК України, якими встановлено заборону відмовляти в розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, чим позбавив його права на судовий захист.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Шполянського районного суду Черкаської області від 07 листопада 2013 року.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в частині ухвали Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2022 рокута витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

23 березня 2023 року справа № 710/2516/13-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Підстави та порядок відмови у відкритті апеляційного провадження врегульовані статтею 358 ЦПК України.

Згідно з частинами першою та другою цієї статті суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Цей перелік підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження є вичерпним. Інших підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження ЦПК України (1618-15) не передбачає.

Водночас, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, апеляційний суд виходив з можливості застосувати до спірних правовідносин за аналогією закону частину четверту статті 494 ЦПК України, з огляду на те, що судове провадження в цій справі втрачено, а у його відновленні суд першої інстанції відмовив.

Проте колегія суддів з таким висновком не погоджується, з огляду на таке.

У статті 494 ЦПК України визначено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.

У частині дев`ятій статті 10 ЦПК України зазначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Водночас частиною десятою статті 10 ЦПК України визначено, що забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.

Застосування судом аналогії закону можливе виключно у тому разі, якщо є прогалина у законі у регулюванні певних відносин, тобто існують суспільні відносини, що відносяться, зокрема до сфери регулювання процесуального права, проте ці відносини не врегульовані жодними нормами процесуального права, втім за своїм змістом, значущістю та актуальністю вимагають такого правового врегулювання у процесуальному законі. ЦПК України (1618-15) надає суду апеляційної інстанції повноваження, зокрема, приймати та досліджувати докази, перевіряти законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, переглянути справу по суті заявлених вимог тощо.

Тож апеляційний суд, будучи судом встановлення, дослідження та з`ясування питань про факти, може встановлювати обставини справи, приймати, досліджувати та надавати оцінку доказам.

Той факт, що в ЦПК України (1618-15) не визначено повноважень для суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження у разі втрати судового провадження та неможливості його відновити повністю або в необхідній частині, не є прогалиною у законодавстві, яка підлягає довільному усуненню.

Подібний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі № 2-7985/2003.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, не врахував, що ЦПК України (1618-15) не передбачає такої підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження як відсутність матеріалів справи й зазначене не є прогалиною у законодавчому регулюванні, з огляду на відмінність у призначенні та повноваженнях суду апеляційної інстанції та суду касаційної інстанції, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили ухвалення законного та обґрунтованого рішення по суті розгляду спору, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та ухвали про відкриття апеляційного провадження й передачі справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року скасувати, а справу передати до апеляційного суду для нового розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.