299/3228/19 Про скасування запису про державну реєстрацію права власності на землю - 18.07.2023 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Колос" на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2020 року, додаткове рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2021 року у складі судді Трагнюк В. Р. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Собослоя Г. Г., Мацунича М. В., Готри Т. Ю.,

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Велятинської сільської ради Хустського району Закарпатської області Горщара М. В. (далі - державний реєстратор), Фермерського господарства "Колос" (далі - ФГ "Колос"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виноградівська міська рада Закарпатської області, про скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Позов обґрунтований тим, що у провадженні Хустського районного суду Закарпатської області знаходилася цивільна справа № 299/1382/16-ц за позовом ФГ "Колос" до Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі - Виноградівська РДА), Виноградівської районної ради Закарпатської області, ОСОБА_2, згідно з яким ФГ "Колос" просило суд визнати недійсним та скасувати розпорядження Виноградівської РДА від 21 грудня 2019 року № 704, розпорядження Виноградівської РДА від 13 вересня 2000 року № 493 в частині видання актів про право приватної власності на землю згідно зі земельними частками (паями) відповідачу ОСОБА_3 із земель КСГП "8-го Березня", та визнати недійсними державний акт про право приватної власності на землю від 29 грудня 1999 року,серії ЗК № 031597, та державний акт про право приватної власності на землю від 27 вересня 2000 року, серії ЗК №04755, які видані Виноградівською РДА відповідачу ОСОБА_3

ФГ "Колос" позов обґрунтував тим, що нібито йому, як правонаступнику КСГП "8-го Березня", належить, зокрема, земельна ділянка, площею 1,39 гата площею 2,01 га, власником якої є ОСОБА_1 .

На підтвердження своїх позовних вимог представник ФГ "Колос", крім правонаступництва за КСГП "8-го Березня", вказував також на те, що ФГ "Колос" 23 січня 2019 року здійснило державну реєстрацію права власності на будівлю трансформаторної, загальна площа 59,4 кв. м, на АДРЕСА_1, на земельній ділянці ОСОБА_1 .

На підтвердження свого права власності на будівлю трансформаторної, представник ФГ "Колос" надав копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 січня 2019 року, індексний номер витягу: 153559829.

На думку ОСОБА_1 дії державного реєстратора пов`язані із прийняттям рішення про проведення вказаної державної реєстрації є незаконними та такими, що суперечать вимогам законодавства.

Прийняте державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно будівлі трансформаторної за ФГ "Колос", яка розташована на земельній ділянці позивача, порушує його право власності на користування цією земельною ділянкою, що і стало підставою його звернення до суду із цим позовом, оскільки іншого позасудового порядку вирішення цьогопитання немає.

З урахуванням уточнених позовних вимог просив суд скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) від 23 січня 2019 року, індексний номер: 45168202, на будівлю трансформаторної, загальна площа 59,4 кв. м,на АДРЕСА_1, за ФГ "Колос"(том 1, а. с. 2-11, том 3 а. с. 6-11).

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2020 року позов задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу)від 23 січня 2019 року, індексний номер: 45168202, на будівлю трансформаторної, загальна площа 59,4 кв. м, на АДРЕСА_1 б/н у м. Виноградові, за ФГ "Колос".

Додатковим рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2021 року стягнено з ФГ "Колос"та державного реєстратора на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн (з кожного по 384,20 грн) та 16 000,00 грн (з кожного по 8 000 грн) - на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2020 року та додаткове рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2021 року залишено без змін.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державний реєстратор під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності та прийняття рішення про таку реєстрацію за ФГ "Колос" порушив пункти 3, 4 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон), пункт 49 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25 грудня 2015 року № 1127 (1127-2015-п) (далі - Порядок) в редакції на час проведення реєстрації прав.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 просив скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) , оскільки з 16 січня 2020 року змінилося матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин і застосування способу захисту ОСОБА_1 не є виходом за межі позовних вимог та їх обґрунтування, оскільки передбачає судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а не запису про нього.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2021 року ФГ "Колос" звернулось із касаційною скаргою на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2020 року, додаткове рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 січня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 04 жовтня 2021 року,просило їх скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Позивач не навів підстави, якими він обґрунтовує порушення його прав записом про державну реєстрацію права власності на будівлю трансформаторної на АДРЕСА_1 за ФГ "Колос" від 23 січня 2019 року, індексний номер 153559829.

Розгляд іншої справи № 299/1382/16-ц не є підставою для звернення ОСОБА_1 з цим позовом, оскільки таке обґрунтування не підтверджує порушення його прав оскаржуваним записом про право власності.

Позивач не довів його право на будівлю трансформаторної на АДРЕСА_1, отже, звернувся до суду із завідомо безпідставним позовом за відсутності порушення його прав.

Позивач обрав спосіб захисту з метою відновлення його порушених прав, який вважав належним, а саме заявив вимогу про скасування запису про проведення державної реєстрації прав за ФГ "Колос" на будівлю трансформаторної підстанції, обмежившись лише цією вимогою із передбачених Законом можливих способів захисту, не застосувавши спосіб захисту про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Обраний позивачем спосіб захисту пов`язаний із скасуванням самого запису про державну реєстрацію права власності на будівлю трансформаторної за ФГ "Колос" без скасування відповідного рішення державного реєстратора про проведення такої реєстрації права власності є неналежним способом захисту, отже, підставою для відмови в позові.

Заява позивача про приведення прохальної частини позовної заяви у відповідності до змін у законодавстві цивільним процесуальним законодавством не передбачена, оскільки така заява по суті та змісту зводиться до процесуальної дії - зміни предмета позову.

Позивач не навів причини, які унеможливлювали подання ним відповідної заяви про зміну предмета позову до закінчення підготовчого засідання, 17 вересня 2020 року.

У порушення частини третьої статті 49 ЦПК України ОСОБА_1 на стадії розгляду справи по суті змінив предмет позову.

Суд першої інстанції заперечення ФГ "Колос" щодо зміни позивачем предмета спору після закінчення підготовчого провадження не прийняв, у рішенні взагалі не зазначив про зміну позивачем прохальної частини позовної заяви.

Вказані дії головуючого - судді Трагнюк В. Р. вказують на порушення вимог цивільно-процесуального законодавства, а саме сприяння позивачу у позбавленні відповідача права власності на майно.

Заявлений відповідачем відвід залишений без задоволення безпідставно, що є підставою для скасування рішення відповідно до пункту 2 частини першої статті 411 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції ці доводи не взяв до уваги, лише зазначив, що застосуваня способу захисту ОСОБА_1 не є виходом за межі позовних вимог та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 26 Закону, в редакції чинній з 16 січня 2020 року, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Отже, належним способом судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Позивач разом з вимогою про скасування рішення державного реєстратора мав заявити вимогу про припинення права власності ФГ "Колос" на спірну будівлю з метою належного способу захисту його прав відповідно до нової редакції статті 26 Закону.

Вказане є важливим для формування єдиної правозастосовної практики, з подальшим обгрунтуванням висновку Верховного Суду в частині застосування статті 26 Закону в редакції з 16 січня 2020 року.

Проте відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: статті 26 Закону у редакції чинній з 16 січня 2020 року

Державний реєстратор дотримався Закону при проведенні реєстрації права власноті на будівлю трансформаторної за ФГ "Колос" та не порушив прав ОСОБА_1 .

Твердження позивача щодо незаконності проведення державної реєстрації права власності на спірну будівлю є безпідставними, оскільки він не довів та не обґрунтував порушення державним реєстратором законодавства при здійсненні ним реєстраційної дії та його право на цю будівлю.

Суди не врахували висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо належного способу захисту порушеного права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158 гс18, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144 цс 18, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18, Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, провадження № 14-134цс18.

Також суди не врахували висновків у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем предмета спору, викладених у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 917/750/19.

Висновки судів щодо відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є передчасними та незаконними, оскільки жоден із наданих позивачем доказів: договір про надання правової допомоги, квитанції до прибуткових касових ордерів в порушення вимог частини дев`ятої статті 83 ЦПК України не надіслано іншим учасникам справи.

Позивач у порушення вимог статті 134 ЦПК України не подав до суду попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що є самостійною підставою відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аргументи інших учасників справи

Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними, ухваленими з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суди обґрунтовано встановили, що ФГ "Колос" не є власником земельної ділянки, на якій розташована спірна будівля, оскільки її власником є ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом про право власності від 12 липня 2019 року та підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27 січня 2020 року.

Відповідач належним чином вказане не спростував.

Отже, станом на момент вчинення державної реєстрації права власності на спірну будівлю відповідач не мав та не має жодних речових прав на земельну ділянку.

Це також підтверджується рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14 вересня 2018 року у справі № 299/3113/16-ц, постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2019 року у справі № 299/1719/19, яке набрало законної сили згідно з постановою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року.

Також підтвердженням відсутності правонаступництва ФГ "Колос" за КСГП "8-го Березня" є Статут ФГ "Колос", згідно з яким на першому аркуші немає інформації про дату та номер рішення, яким затверджено цей Статут, а лише зазначається: "Затверджено головою фермерського господарства Терек Т. І.".

Згідно з витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФГ "Колос" у графі: відомості про ocoбy, правонаступником якої є юридична особа, вказано, що відомості відсутні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 встановила, що реорганізація КСГП "8-го Березня" шляхом перетворення у ФГ "Колос" не відбувалася, оскільки 26 червня 2000 року було проведено реєстрацію нового підприємства ФГ "Колос".

Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 907/525/18 встановив, що 26 червня 2000 року проводилась реєстрація нового підприємства ФГ "Колос", а не перетворення КСГП "8-го Березня".

ОСОБА_1 обрав ефективний спосіб захисту своїх прав шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірну будівлю за ФГ "Колос". Разом з тим, судові рішення у цій справі ухвалювалися вже після 16 січня 2020 року, тобто після зміни матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин.

З прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) , який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону викладено у новій редакції, із вказаної дати і на час ухвалення оскаржуваних судових рішень істотно змінилось матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин, з урахуванням яких Верховний Суд дійшов висновку, що обраний позивачем та застосований судом спосіб захисту, шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, відповідає вимогам Закону та є ефективним.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19, провадження № 61- 13586св20.

Вчинений державним реєстратором запис про державну реєстрацію прав на нерухоме майно будівлі трансформаторної за ФГ "Колос" порушує право власності позивача на користування земельною ділянкою.

Доводи касаційної скарги щодо участі у справі як співвідповідача державного реєстратора не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки іншим відповідачем є ФГ "Колос", та у справі установлено, що спосіб захисту, обраний позивачем відповідає вимогам Закону та є ефективним.

Подібні правові висновки щодо участі у справі державного реєстратора як співвідповідача викладені у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі №207/3897/18, провадження № 61-17518св20, від 14 липня 2021року у справі № 336/4662/19, провадження №61-19598св20, Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, провадження № 14-397цс19.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 листопада 2021 року справу призначено судді-доповідачу Висоцькій В. С. Визначено суддів, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Литвиненко І. В.

Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 грудня 2021 року справу призначено судді-доповідачу Каларашу А. А. Визначено суддів, які входять до складу колегії: Ткачук О. С., Петров Є. В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 травня 2022 року справу призначено судді-доповідачу Олійник А. С. Визначено суддів, які входять до складу колегії: Усик Г. І., Яремко В. В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 березня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Олійник А. С. Визначено суддів, які входять до складу колегії: Ступак О. В., Яремко В. В.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389, пунктом 2 частини першої статті 411 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що у провадженні Хустського районного суду Закарпатської області на розгляді перебувала цивільна справа № 299/1382/16-ц за позовом ФГ "Колос" до Управління Держгеокадастру у Виноградівському районі Закарпатської області, Виноградівської РДА, ОСОБА_1 .

На підтвердження позовних вимог представник ФГ "Колос" посилався на державну реєстрацію за ФГ "Колос" права власності на спірну будівлю відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 січня 2019 року. Згідно з цим витягом державна реєстрація будівлі проведена державним реєстратором на підставі заяви з реєстраційним номером: 3229996, яка була зареєстрована 17 січня 2019 року, заявник Терек Тамерлан Іванович (уповноважена особа) (том 1, а. с. 35). Рішенням суду позов задоволено (том 2, а. с. 135-141). Проте це рішення не набрало законної сили, тому обставини встановлені в ньому не мають преюдиційного значення для цієї справи відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України.

ОСОБА_1 є законним власником земельних ділянок.

Будівля трансформаторної розташована на земельній ділянці ОСОБА_1, яка йому належить на праві приватної власності, згідно зі свідоцтвом про право власності від 12 липня 2019 року, серії НОМЕР_1, кадастровий номер 2121210100:07:011:0008, площа 0,024 га, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 153559829, як на підставу виникнення права власності, державний реєстратор вказав: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 26 червня 2000 року, видавник: КСГП "8 Березня" та ФГ "Колос"; протокол зборів КСГП "8 Березня", серія та номер:б/н, виданий 30 грудня 1998 року, видавник КСГП "8 Березня"; довідка КП Виноградівського РБТІ, серія та номер:415/4, видана 30 липня 2014 року, видавник Комунальне підприємство Виноградівське районне БТІ; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 29 липня 2014 року, видавник: Комунальне підприємство Виноградівське районне БТІ.

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 30 червня 2020 року витребувано з Відділу з питань державної реєстрації Виноградівської РДА, матеріали реєстраційної справи у електронній формі, сформованої 17 січня 2019 року державним реєстратором, сформованої за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення реєстраційних дій, яка включає документи, на підставі яких прийнято рішення та проведено державну реєстрацію права власності на будівлю трансформаторної за ФГ "Колос".

23 липня 2020 року Відділ з питань державної реєстрації Виноградівської РДА надав матеріали реєстраційної справи у електронній формі на будівлю трансформаторної, у яких є такі документи: заява уповноваженої особи ФГ "Колос" Терек Т. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності від 17 січня 2019 року; копія паспорта; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 26 червня 2000 року, видавник: КСГП "8 Березня" та ФГ "Колос"; протокол зборів КСГП "8 Березня", серія та номер:б/н, виданий 30 грудня 1998 року, видавник КСГП "8 Березня"; довідка КП Виноградівського РБТІ, серія та номер: 415/4, виданий 30 липня 2014 року, видавник Комунальне підприємство Виноградівське районне БТІ; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 29 липня 2014 року, видавник: Комунальне підприємство Виноградівське районне БТІ.

У паперовому примірнику реєстраційної справи на будівлю трансформаторної є: копія свідоцтва про право особистої власності на нерухоме майно від 10 жовтня 1996 року, виданого Виноградівською РДА, копії договору про безоплатну передачу майна цілісного майнового комплексу радгоспу "8 Березня" на користь товариства покупців від 15 жовтня 1996 року, та копія свідоцтва про власність від 18 жовтня 1996 року № 9612, виданого Фондом Державного майна України у Виноградівському районі.

Ці документи відсутні в матеріалах реєстраційної справи в електронній формі на цей об`єкт.

Згідно з листом Виноградівської РДА від 20 листопада 2019 року № 03-24/2840, матеріали реєстраційної справи від державного реєстратора в паперовому вигляді не надходили до Виноградівської РДА, у зв`язку з чим було порушено Порядок формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5 (z1499-16) (далі - Порядок), а саме протягом трьох робочих днів з дати проведення відповідної державної реєстрації, і такі були надіслані лише 11 грудня 2019 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Щодо суті спору

Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 ЦК України.

Вирішуючи спір, суд повинен дати об`єктивну оцінку порушеному праву чи інтересу позивача на момент його звернення до суду.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) , який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону (у редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно зі статтею 26 Закону у чинній редакції, на відміну від частини другої статті 26 Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, зараз способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Разом з тим, з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень, обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства за наявності таких прав.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19.

У позовній заяві ОСОБА_1 просив скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) , відповідно до якого з 16 січня 2020 року змінилося матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин і застосування способу захисту ОСОБА_1 не є виходом за межі позовних вимог та їх обґрунтування, оскільки передбачає судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а не запису про нього.

Отже, з 16 січня 2020 року, законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому позивач, уточнивши зміст вимог, правильно обрав спосіб судового захисту як скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, оскільки цей спосіб захисту у практичному аспекті зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права та надати ефективний захист його прав.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державний реєстратор під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності та прийняття рішення про таку реєстрацію за ФГ "Колос" порушив пункти 3, 4 частини першої статті 24 Закону, пункт 49 Порядку. Позивач довів належними та допустимими доказами порушення свої прав, як власника земельної ділянки на АДРЕСА_1, внаслідок прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності на будівлю трансформаторної, за ФГ "Колос".

Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно з частиною першої статті 12 Закону державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Відповідно до частини п`ятою статті 12 Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Серед підстав для відмови в державній реєстрації прав, передбачених частиною першою статті 24 Закону визначені такі: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування регулюється статтею 26 Закону, згідно з частиною першою якої записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з пунктом 49 Порядку, в редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення державним реєстратором, для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи).

Отже, у вказаній редакції Порядку для державної реєстрації права власності передбачено подання документа, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 27 Закону державна реєстрація права власності проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 153559829 (сформованого 23 січня 2019 року 11:07:42), як підставу для виникнення права власності, державний реєстратор вказав: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 26 червня 2000 року, видавник: КСГП "8 Березня" та ФГ "Колос"; протокол зборів КСГП "8 Березня", серія та номер: б/н, виданий 30 грудня 1998 року, видавник КСГП "8 Березня"; довідка КП Виноградівського РБТІ, серія та номер: 415/4, виданий 30 липня 2014 року, видавник Комунальне підприємство Виноградівське районне БТІ; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 29 липня 2014 року, видавник: Комунальне підприємство Виноградівське районне БТІ.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 30 червня 2020 року відділ з питань державної реєстрації Виноградівської РДА надав матеріали реєстраційної справи у електронній формі на будівлю трансформаторної, у якій є: заява уповноваженої особи ФГ "Колос" Терек Т. І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності від 17 січня 2019 року; копія паспорта; акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер б/н, виданий 26 червня 2000 року, видавник: КСГП "8 Березня" та ФГ "Колос"; протокол зборів КСГП "8 Березня", серія та номер: б/н, виданий 30 грудня 1998 року, видавник КСГП "8 Березня"; довідка КП Виноградівського РБТІ, серія та номер: 415/4, виданий 30 липня 2014 року, видавник Комунальне підприємство Виноградівське районне БТІ; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 29 липня 2014 року, видавник: Комунальне підприємство Виноградівське районне БТІ.

На підставі переліку документів державний реєстратор сформував реєстраційну справу щодо права власності на будівлю трансформаторної за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, а документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, а саме КСГП "8-го Березня", що передається у власність фізичним та юридичним особам у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи, державному реєстратору надано не було, і посилання на такий правовстановлюючий документ немає у Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 січня 2019 року.

Отже, державний реєстратор провів реєстрацію права власності не на підставі документа, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, та документів без правових підстав для їх реєстрації, що не відповідає пункту 49 Порядку.

Разом з тим, під час здійснення державної реєстрації будівлі трансформаторної за ФГ "Колос" державний реєстратор не врахував рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 06 листопада 2015 року № 25935694 на цю будівлю трансформаторної, яке прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції Закарпатської області Свириденко Н. З.

У державній реєстрації було відмовлено, оскільки документ, який підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно за КСГП 8-Березня, подане свідоцтво про право власності, видане Виноградівською РДА 10 жовтня 1996 року на будівлю, що належить господарству "8-Березня" і є районною комунальною власністю. Свідоцтво не зареєстроване у Виноградівському районному бюро технічної інвентаризації, не проведено державну реєстрацію відповідно до чинного законодавства і будівля трансформаторної відсутня у переліку об`єктів.

Суди встановили, що у паперовому примірнику реєстраційної справи на будівлю трансформаторної (том 1, а. с. 201-230) є копії свідоцтва про право особистої власності на нерухоме майно від 10 жовтня 1996 року, виданого Виноградівською РДА, договору про безоплатну передачу майна цілісного майнового комплексу радгоспу "8 Березня" на користь товариства покупців від 15 жовтня 1996 року, свідоцтва про власність від 18 жовтня 1996 року № 9612, виданого Фондом Державного майна України у Виноградівському районі.

Проте цих документів немає в матеріалах реєстраційної справи в електронній формі на будівлю трансформаторної.

Згідно з листом Виноградівської РДА від 20 листопада 2019 року № 03-24/2840, матеріали реєстраційної справи від державного реєстратора у паперовому вигляді не надходили до Виноградівської РДА, у зв`язку із чим було порушено Порядок формування та зберігання реєстраційних справ, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5 (z1499-16) , а саме протягом трьох робочих днів з дати проведення відповідної державної реєстрації (том 1, а. с.199), які були надіслані лише 11 грудня 2019 року (том 1, а. с. 201).

Відповідно до пункту 12 Порядку під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

Проте державний реєстратор не використав такі відомості, оскільки, у разі проведення ним перевірки місця розташування будівлі трансформаторної, повинен був виявити крім іншого, що вказана будівля, розташована на земельній ділянці, на якій вже зареєстроване речове право (право власності) за позивачем ОСОБА_1, кадастровий номер: 2121210100:07:011:0008, площею 0,024 га, яка розташована на АДРЕСА_1 .

Крім того, державний реєстратор всупереч пункту 1 частини третьої статті 10 Закону під час прийняття державним реєстратором поданих представником ФГ "Колос" письмових документів, які стали підставою для прийняття ним рішення про проведення державної реєстрації на будівлю трансформаторної, не встановив невідповідність цих документів вимогам законодавства.

Взявши до уваги копію акта прийому-передачі будівель та споруд від 26 червня 2000 року, укладеного між КСГП "8-го Березня" та ФГ "Колос", який складено на основі протоколу № 7 Зборів уповноважених КСГП "8-го Березня" від 30 грудня 2000 року, державний реєстратор в межах своїх повноважень не перевірив повноваження (органу самоуправління), а саме Зборів уповноважених КСГП "8-го Березня" згідно зі статутом КСГП "8-го Березня".

Також державний реєстратор не перевірив зміст статуту КСГП "8-го Березня", затвердженого загальними зборами КСГП "8-го Березня" від 06 листопада 1993 року, де встановлено, що згідно з пунктом 11.2 статуту КСГП "8-го Березня", Вищим органом управління підприємства є Загальні збори. Статут КСГП "8-го Березня" не передбачає такого вищого органу управління як Збори уповноважених, що також підтверджується обставинами, встановленими рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14 вересеня 2018 року у справі за № 299/3113/16-ц, яке набрало законної сили, згідно з постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 травня 2019 року (том 1, а. с. 67-88), які мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи.

Крім того, державний реєстратор не звернув увагу, що в акті від 26 червня 2000 року немає такого об`єкта нерухомості як - "будівля трансформаторної", а зазначено у пункті 13 об`єкт - "Два ЗТП", без зазначення конкретної адреси місця розташування.

В іншому примірнику акта прийому-передачі будівель та споруд від 26 червня 2000 року, у пунті 7 зазначено - Два ЗТП/не здані в експлуатацію/, без зазначення конкретної адреси місця розташування (том 2, а. с. 22).

Також, державний реєстратор, прийнявши рішення про проведення державної реєстрації спірного об`єкта, не врахував розбіжності заявленим правам, а саме, Збори уповноважених КСГП "8-го Березня", згідно до наданого реєстратору протоколу № 7, відбулися 30 грудня 1998 року, проте як юридична особа ФГ "Колос" за ідентифікаційним кодом 03747509, зареєстровано 26 червня 2000 року Виноградівською РДА.

З урахуванням викладених норм права та встановлених обставин не було підстав для державної реєстрації прав ФГ "Колос" на підставі пунктів 3, 4 частини першої статті 24 Закону.

Прийнявши рішення про проведення державної реєстрації на будівлю трансформаторної за відповідачем ФГ "Колос", державний реєстратор порушив вимоги закону при здійсненні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки представник ФГ "Колос" не надав державному реєстратору необхідних документів, які відповідно до Закону та Порядку (у редакції чинній на час проведення відповідної реєстрації), були б підставою для прийняття рішення про реєстрацію права власності. Разом з тим, невстановлення державним реєстратором невідповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства відповідно до статті 24 Закону і стало підставою для проведення державної реєстрації права власності.

Суди обґрунтовано встановили, що на момент вчинення державної реєстрації права власності на будівлю трансформаторої 23 січня 2019 року ФГ "Колос" не довело набуття права на будівлю, а отже, права власності чи користуванння земельною ділянкою у розмірі, необхідному для обслуговування будівлі, власником якої є позивач ОСОБА_1, загальною площею 0,024 га, на якій розташована будівля трансформаторної.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно з рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14 вересня 2018 року у справі № 299/3113/16-ц, яке набрало законної сили згідно з постановою Закарпатського апеляційного суду від 16 травня 2019 року, відповідач ФГ "Колос" не набув статусу землекористувача чи статусу власника земельних ділянок, які знаходяться у власності ОСОБА_1 .

Велика Палата Верховного суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 встановила, що реорганізація КСП "8 Березня" шляхом перетворення у ФГ "Колос" не відбувалася, оскільки 26 червня 2000 року проведено реєстрацію нового підприємства ФГ "Колос".

Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 907/525/18 встановив, що згідно з витягом з ЄДРУ 26 червня 2000 року проводилась реєстрація нового підприємства - ФГ "Колос", а не перетворення КСП "8 Березня".

Отже, зареєстроване право власності на будівлю трансформаторної, розташованої на земельній ділянці позивача ОСОБА_1 на АДРЕСА_2, за ФГ "Колос" безпосередньо порушує його права та інтереси як законного власника земельної ділянки.

У зв`язку з викладеним суди дійшли правильного висновку, що згідно з частиною третьою статті 26 Закону в редакції, яка набрала чинності з 16 січня 2020 року, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

З огляду на викладене, рішення суду про скасування рішення реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для проведення державним реєстратором припинення речових прав на спірне майно - будівлю трансформаторної на АДРЕСА_1 б/н за ФГ "Колос".

З урахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суді дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 довів порушення своїх прав як власника земельної ділянки на АДРЕСА_2 внаслідок прийняття рішення державним реєстратором про державну реєстрацію права власності на будівлю трансформаторної за ФГ "Колос".

Доводи касаційної скарги, що позивач не навів підстави, якими він обґрунтовує порушення його прав записом про державну реєстрацію права власності на будівлю трансформаторної є необґрунтованими з огляду на те, що такі доводи не спростовують встановлені в судовому засіданні обставини та не містять належних й допустимих доказів на підтвердження проведення державної реєстрації права власності на будівлю трансформаторної з дотриманням встановленого Законом порядку та без порушення прав позивача, як чинного власника земельної ділянки, на якій знаходиться будівля трансформаторної, зареєстрованої за фермерським господарством.

Посилання в касаційній скарзі, що розгляд іншої справи № 299/1382/16-ц не є підставою для звернення ОСОБА_1 з цим позовом, оскільки таке обґрунтування не підтверджує порушення його прав оскаржуваним записом про право власності, не заслуговують на увагу, оскільки підставою звернення ОСОБА_1 до суду було саме порушення його прав проведеною державним реєстратором державної реєстрації права власності на будівлю трансформаторої, яка знаходиться на його земельній ділянці.

З цих підстав Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги, що позивач не довів його право на будівлю трансформаторної на АДРЕСА_1, отже, звернувся до суду із завідомо безпідставним позовом за відсутності порушення його прав.

Доводи касаційної скарги, що обраний позивачем спосіб захисту пов`язаний із скасуванням самого запису про державну реєстрацію права власності на будівлю трансформаторної за ФГ "Колос" без скасування відповідного рішення державного реєстратора про проведення такої реєстрації права власності є неналежним способом захисту, що є підставою для відмови в позові, є необґрунтованими з огляду на таке.

ОСОБА_1, звернувшись до суду у жовтні 2019 року, просив скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проте згідно з частиною третьою статті 26 Закону в редакції, яка набрала чинності з 16 січня 2020 року, звернувся із заявою про уточненння прохальної частини позовної заяви і просив скасувати рішення державного реєстратора, що відповідає вимогам Закону.

Посилання ФГ "Колос" у касаційній скарзі на те, що цивільно-процесуальним законодавством не передбачена така процесуальна дія як подання заяви про приведення прохальної частини позовної заяви у відповідність до змін у законодавстві, оскільки така заява по суті та змісту є зміною предмета позову, є безпідставним з огляду на таке.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, провадження № 12-15гс19, Верховного Суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20, провадження № 15126св21.

Отже, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_1 у грудні 2020 року скористався правом подати вказану заяву, оскільки із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) з 16 січня 2020 року змінилося матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин і застосування ОСОБА_1 способу захисту не є виходом за межі позовних вимог.

Крім того, у цій заяві ОСОБА_1 вказав, що просить врахувати такі уточнення у зв`язку зі зміною законодавства без зміни підстав та предмета позову (том 3, а. с. 11).

Також згідно з протоколом судового засідання від 22 грудня 2020 року за участі представників позивача та відповідача головуючий суддя, з`ясувавши думку сторін щодо заяви про приведення прохальної частини позовної заяви у відповідності до змін у законодавстві, дійшов висновку, що вказана заява не стосується зміни предмета спору (том 3, а. с. 60).

З огляду на викладене безпідставними є доводи касаційної скарги, що ОСОБА_1 в порушення частини третьої статті 49 ЦПК України на стадії розгляду справи по суті змінив предмет позову.

Доводи касаційної скарги, що суд першої інстанції не прийняв заперечення ФГ "Колос" щодо зміни позивачем предмета спору після закінчення підготовчого провадження спростовуються протоколом судового засідання від 22 грудня 2020 року, в якому зазначено, що заперечення сторони відповідача суд відхиляє.

Доводи касаційної скарги, що заявлений відповідачем відвід головуючому - судді Трагнюк В. Р. залишений без задоволення безпідставно, що є підставою для скасування рішення відповідно до пункту 2 частини першої статті 411 ЦПК України, Верховний Суд відхиляє з огляду на викладені судом першої інстанції мотиви відмови у відводі в ухвалі від 22 грудня 2020 року.

Посилання в касаційній скарзі, що позивач повинен був разом з вимогою про скасування рішення державного реєстратора заявити вимогу про припинення права власності ФГ "Колос" на спірну будівлю з метою належного способу захисту прав позивача, передбаченого новою редакцією статті 26 Закону, є безпідставними, оскільки скасування рішення державного реєстратора є підставою для проведення державним реєстратором припинення речових прав на спірне майно - будівлю трансформаторної на АДРЕСА_1 б/н за ФГ "Колос".

Твердження в касаційній скарзі, що державний реєстратор провів реєстрацію права власноті на будівлю трансформаторної за ФГ "Колос" відповідно до Закону та не порушив прав ОСОБА_1 спростовуються встановленими судами обставинами та дослідженими доказами, зокрема, суди встановили, що на момент вчинення державної реєстрації права власності на будівлю трансформаторої 23 січня 2019 року ФГ "Колос" не мало та не має жодних речових прав на земельну ділянку, власником якої є позивач ОСОБА_1, загальною площею 0,024 га, на якій розташована будівля трансформаторної.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 299/1382/16-ц, провадження № 61-128886св21, дійшов висновку, що ФГ "Колос" неє правонаступником КГСП"8 Березня", немаєдоказів, якіб належним чином підтверджувалиправо власностіФГ "Колос" на спірні земельніділянки.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: статті 26 Закону у редакції чинній з 16 січня 2020 року з огляду на усталену практику Верховного Суду, зокрема, правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19.

Як на підставу касаційного оскарження ФГ "Колос" посилається на те, що суди не врахували висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158 гс18, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144 цс 18, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18, Верховного Суду від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, провадження № 14-134цс18 (щодо належного способу захисту порушеного права), у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № 917/750/19 (щодо визначення позивачем предмета спору).

Визначаючи подібність правовідносин, Верховний Суд враховує правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами, насамперед, за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно.

Посилання в касаційній скарзі на неврахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у наведених заявником постановах є безпідставними, оскільки висновки судів у цій справі не суперечать узагальненим висновкам, викладеним у зазначених заявником постановах з урахуванням встановлених обставин.

Щодо додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

У касаційній скарзі ФГ "Колос" посилається на те, що висновки судів щодо відшкодування понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є передчасними та незаконними, оскільки жоден із наданих позивачем доказів: договір про надання правової допомоги, квитанції до прибуткових касових ордерів в порушення вимог частини дев`ятої статті 83 ЦПК України не надіслано іншим учасникам справи.

Позивач в порушення вимог статті 134 ЦПК України не подав до суду попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, що є самостійною підставою відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Такі доводи є безпідставними з огляду на таке.

Суд першої інстанції встановив, що у матеріалах справи є договір про надання правової допомоги від 06 січня 2016 року, укладений між адвокатом Нечаєвим В. В. та позивачемем ОСОБА_1 (том 1, а. с. 89-91).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що у договорі зазначено види юридичних послуг, які адвокат надає замовнику на виконання умов договору, вказаний перелік юридичних послуг кореспондується з видами адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Розмір фактично понесених позивачем ОСОБА_1 витрат за надану адвокатом Нечаєвим В. В. правничу допомогу підтверджується доданими до клопотання квитанціями до прибуткового касового ордеру від 08 грудня 2020 року № 100, згідно з якою ОСОБА_1 сплатив готівкою адвокату Нечаєву В. В. відповідно до договору про надання правової допомоги ВМР-4 від 08 грудня 2020 року 15 000, 00 грн, договору ВМР-4 від 20 вересня 2019 року про надання правничої допомоги - 1 000,00 грн (том 3, а. с. 43-46, 95).

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надані позивачем докази підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

Доводи касаційної скарги, що позивач не надав попереднього розрахунку та не направив відповідачу докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими, проте на правильність висновків не вплинуло з огляду на докази, які підтверджують отримання позивачем правничої допомоги та понесені витрати на неї.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.