212/11434/21 Про визнання електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності недійсними - 28.06.2023 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Есаймент", яка підписана представником Васютою Крістіною Сергіївною, та Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного підприємства "Сетам", Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 про визнання електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності недійсними.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є власником частини вказаної квартири. У листопаді 2021 року позивачу засобами телефонного зв`язку невідомий чоловік, що представився агентом з нерухомості повідомив, що частини вказаної квартири була реалізована на прилюдних торгах Покровським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро). У грудні 2021 року представник позивача ознайомився із матеріалами виконавчого провадження № 63774780, про наявність яких дізнався із інтернету.

Згідно матеріалів виконавчого провадження останнє відкрито на підставі дублікату виконавчого листа, що виданий 04 вересня 2020 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. З матеріалів виконавчого провадження позивачу стало відомо, що ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 2-1334/10 від 04 вересня 2020 року було задоволено заяву ТОВ "ФК "Есаймент" про поновлення строку для пред`явлення та видачу дублікату виконавчих листів у справі за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видано дублікати виконавчих листів.

Позивачем на вказану ухвалу 08 грудня 2021 року було подано апеляційну скаргу, оскільки матеріали цивільної справи не містять доказів поважності причини пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та втрати виконавчого листа. Позивач вважав, що прилюдні торги проведені з істотним порушенням закону, а також із порушенням його прав та інтересів. Враховуючи, що виконавчий документ на підставі якого проводилась примусова процедура продажу майна на оспорюваних електронних торгах не мав видаватись взагалі та був виданий безпідставно, це свідчить про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого документу, що призвело до порушення майнових прав позивача.

ОСОБА_1 просив:

визнати недійсними електронні торги, проведені 10 вересня 2021 року ДП "Сетам" із реалізації частини двокімнатної квартири загальною площею 39,72 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним протокол проведення електронних торгів № 553111;

визнати недійсним свідоцтво про придбання майна з електронних торгів № 3981, видане 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Русавською Т. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2022 року в складі судді Власенко М. Д. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП "Сетам", Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2, про визнання електронних торгів, протоколу про проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності недійсними відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не вказано на будь-які порушення умов та правил проведення прилюдних торгів, порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та інших норм законодавства, наявність яких могли би бути предметом оцінки суду та могли вплинути на результати електронних торгів. Позивачем також не надано до суду жодних доказів на підтвердження оскарження ним будь-яких дій держвиконавця, зокрема щодо відкриття виконавчого провадження чи інших дій.

Посилання позивача на обставини скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції про видачу дублікату виконавчого листа через рік після проведених прилюдних торгів, не свідчить про порушення процедури їх проведення та не може бути єдиною підставою для визнання недійсними їх результатів, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження грудні 2020 року, а також на момент проведення процедури реалізації майна з електронних торгів у вересні 2021 року ухвала суду була чинною, а отже у держвиконавця були відсутні будь-які правові підстави для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. За наслідками судового розгляду, судом встановлено, що проведення прилюдних торгів відбулося з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , крім того під час проведення торгів не було порушення вимог порядку та інших норм законодавства, які вплинули на результати електронних торгів та не було порушено прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів, у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого дії адвокат Шемет І. О. задоволено, рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсними електронні торги, проведені 10 вересня 2021 року Державним підприємством "Сетам" із реалізації частини двокімнатної квартири, загальною площею 39,72 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним протокол проведення електронних торгів № 553111, проведених 10 вересня 2021 року із частини двокімнатної квартири, загальною площею 39,72 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним свідоцтво про придбання майна з електронних торгів № 3981, видане 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Русавською Т. В.

Стягнуто з ДП "Сетам", Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій по 2270 грн з кожного.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, виконавче провадження № 63774780 відкрито державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 01 грудня 2020 року на підставі заяви стягувача ТОВ "ФК "Есаймент", який надав державному виконавцю дублікат виконавчого листа, що виданий 12 жовтня 2020 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року, скасована ухвала Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 вересня 2020 року в частині видачі дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 2-1334/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором та поновлення пропущеного процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Есаймент" про поновлення пропущеного процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа. Постанова набрала законної сили 26 квітня 2022 року, в касаційному порядку не оскаржувалась.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року було встановлено, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 сплинув 20 червня 2019 року, ще до отримання права вимоги за договором про відступлення права вимоги від 06 листопада 2019 року, укладеного між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ТОВ "ФК "Есаймент", яке звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у серпні 2020 року, тобто, з пропуском визначеного на вказаний період часу трирічного строку пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Отже, враховуючи те, що дублікат виконавчого листа, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу 1/2 частини нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, оскільки судом апеляційної інстанції відмовлено у поновленні пропущеного процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачі дублікату виконавчого листа, колегія суддів дійшла висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого документу, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 07 листопада 2018 року у справі №712/1317/14-ц (провадження №61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі №759/18852/14-ц (провадження №61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі №522/1516/15-ц (провадження №61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі №372/4917/13 (провадження №61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі №202/1698/17 (провадження №61-6431св20).

Таким чином, в силу статей 203, 215 ЦПК України є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів з продажу частини двокімнатної квартири загальною площею 39,72 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, а також виданого за результатами цих торгів: протоколу проведення електронних торгів № 553111 та свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, виданого приватним нотаріусом Русавською Т. В.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, на вказане увагу не звернув, неправильно застосував до виниклих правовідносин норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Аргументи учасників справи

31 березня 2023 року ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент" засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу, яка підписана представником Васютою К. С., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, в якій просило постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент" мотивована тим, що суд не з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду. У зв`язку з цим постанова не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Позивача на всіх етапах розгляду справи інформували, про заміну сторони, про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчих листів, а також про відкриття виконавчого провадження і накладання арешту на рахунки і майно з послідуючою реалізацією забезпеченого майна. Позивач усвідомлював наявність рішення суду про стягнення заборгованості, про заміну сторони, видачу дублікатів і поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого листа, арешт майна і коштів. Позивачем не вчинялися дії для виконання рішення суду і тільки після часткового виконання рішення суду почалися зворотні дії, які знову призведуть до не виконання та затягування виконання рішення суду, яке всіма нормативними актами, визнані як обов`язкові до виконання. Позов зводиться до не згоди позивача з рішенням суду про стягнення заборгованості, яке набрало чинність і саме даними діями фактично унеможливлює його виконання.

Підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. В цій справі відсутнє порушення прав позивача, оскільки рішення суду він не виконував, не погоджується з фактом звернення стягнення на майна, що також підтверджу факт не згоди з рішенням суду і не бажанням виконувати рішення суду. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржену постанову, повністю нівелює факт обов`язковості рішення суду. Оскільки на момент продажу майна жодна сторона не могла припустити, що суд апеляційної інстанції скасує вже частково виконаний виконавчий документ і фактично підтвердить факт можливого невиконання рішення суду. Відсутнє порушення прав позивача, оскільки з моменту набрання законної сили рішенням суду про стягнення заборгованості, позивач знав, що можуть звернути стягнення на майно. Відбувався продаж забезпеченого майна, яке по волі позивача і його письмовій згоді передавалося кредитору, як забезпечення виконання зобов`язань.

Правомірність дій державного виконавця у виконавчому провадженні при здійсненні підготовчих дій з метою проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, передбачений Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) . Саме позивачем повинно бути доведено, що електронні торги відбулися з порушенням норм ЦК Україна, Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , Порядку реалізації арештованого майна, які вплинули на результати торгів, які спричинили порушення його прав чи інтересів. В постанові апеляційній інстанції цей висновок Верховного Суду ігнорується, фактично суд не бере до уваги, що відсутні будь-які порушення при підготовці реалізації майна і при продажу майна з торгів на виконання рішення суду, а лише керується статтями 215 і 203 ЦК України без врахування висновків Верховного Суду. Державний виконавець на момент продажу не міг знати про можливе скасування ухвали про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого документа. Позивачем протилежне не доведене. Позивачем не надаються пояснення чому ним не виконується рішення суду.

Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Вимоги про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним результатів електронних торгів та відновлення становища, яке існувало до порушення прав і не є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав позивала охоплюється заявленою позивачем вимогою про визнання недійсними електронних торгів.

14 квітня 2023 року Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, в якій просив постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) мотивована тим, що електронні торги по реалізації майна проведені 10 вересня 2021 року. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року, скасована ухвала Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 вересня 2020 року в частині видачі дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 2-1334/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 па користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором та поновленні пропущеного процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент" про поновлення пропущеного процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа.

Скасування ухвали про видачу дубліката виконавчого документа і поновлення строку відбулося після продажу майна майже через рік, що доводить, що продаж майна відбувся у період коли виконавчий документ був дійсним.

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення прилюдних торгів. Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі- продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами першою-третьою та частинами п`ятою, шостою статті 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства.

Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Торги можуть бути визнані недійсними у разі встановлення порушень процедури їх проведення, що впливають на результати торгів і порушуватимуть права законні інтереси особи, яка оскаржує ці торги. В справі, що переглядається позивач не зазначає про жодні порушення норм закону в частині проведення реалізації майна і інформування позивача про реалізацію майна, а навпаки підтверджує факт виконання вимог закону органами виконавчої служби стосовно направлення поштової кореспонденції. Разом з цим, позовні вимоги про визнання недійсним протоколу електронних торгів не можуть бути задоволені з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент", яка підписана представником Васютою К. С., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року: касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент", яка підписана представником Васютою К. С., на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року в частині підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України повернуто; касаційну скаргу Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року в частині підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 березня 2023 року.

07 червня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 15 травня 2023 року вказано, що касаційна скарга ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент" подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 08 липня 2020 року у справі № 201/18443/17; від 24 лютого 2021 року у справі № 591/1104/19-ц; від 11 січня 2023 року у справі № 522/18088/18; від 14 грудня 2022 року у справі № 306/604/20; від 29 червня 2022 року у справі № 727/10017/18; від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 02 липня 2019 року у справі № 48/340; від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16; від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19; від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19; від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18; від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17; від 21 листопада 2018 у справі № 465/650/16-ц; від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц; від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16; від 24 січня 2018 року у справі № 910/8052/17; від 28 січня 2021 року у справі № 820/1400/17; від 31 березня 2021 року у справі № 640/2371/20; від 29 квітня 2021 року у справі № 826/12038/17; від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17; від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17; від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б; від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/18; від 12 грудня 2019 року у справі № 911/2052/18; від 27 січня 2021 року у справі № 398/4299/17; від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17; від 24 жовтня 2022 року у справі № 910/18480/20; від 04 лютого 2022 року у справі № 925/308/13-г; від 31 січня 2023 року у справі провадження № К/990/23345/22; та постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16; від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16; від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15; від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15; від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16; від 29 червня 2016 року у справі № 6-547цс16; від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17; від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц.

В ухвалі Верховного Суду від 05 червня 2023 року вказано. що касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 08 липня 2020 року у справі № 201/18443/17; від 24 лютого 2021 року у справі № 591/1104/19-ц; від 11 січня 2023 року у справі № 522/18088/18; від 14 грудня 2022 року у справі № 306/604/20; від 23 листопада 2022 року у справі № 205/1531/14-ц; від 29 червня 2022 року у справі № 727/10017/18; від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 02 липня 2019 року у справі № 48/340; від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16; від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19; від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19; від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18; від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17; від 21 листопада 2018 у справі № 465/650/16-ц; від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц; від 10 липня 2019 року у справі № 462/2232/16; від 24 січня 2018 року у справі № 910/8052/17; від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц; від 28 січня 2021 року у справі № 820/1400/17; від 31 березня 2021 року у справі № 640/2371/20; від 29 квітня 2021 року у справі № 826/12038/17; від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17; від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17; від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б; від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/18; від 12 грудня 2019 року у справі № 911/2052/18; від 27 січня 2021 року у справі № 398/4299/17; від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17; від 24 жовтня 2022 року у справі № 910/18480/20; від 04 лютого 2022 року у справі № 925/308/13-г; від 31 січня 2023 року у справі провадження № К/990/23345/22 та постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15; від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-1981цс16; від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16; від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15; від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15; від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16; від 29 червня 2016 року у справі № 6-547цс16; від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Фактичні обставини

Суди встановили, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належала на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_7 та членам її сім`ї: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 21 квітня 1999 року. Свідоцтво видане на підставі розпорядження № Ж743 від 19 лютого 1999 року, що зареєстроване Криворізьким міський бюро технічної інвентаризації у реєстрову книгу № 167П-539.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 26 березня 2021 року частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 23 березня 2005 року на підставі договору дарування ВВС № 732606 від 21 квітня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я. О.

Заочним рішенням Центрально-міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 грудня 2010 року у цивільній справі № 2-1334/2010 позовні вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором у розмірі 569 054,69 грн та судові витрати. Рішення не оскаржене і набрало законної сили.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2020 року замінено кредитора (стягувача) у цивільній справі № 2-1334/2010 за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент".

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 вересня 2020 року поновлено ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент" строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі № 2-1334/10 за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та видано дублікати виконавчих листів.

Матеріалами виконавчого провадження № 63774780 встановлено, що 01 грудня 2020 року постановою державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на підставі заяви стягувача ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент" відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1334, виданого 01 грудня 2010 року Центрально-Міський районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за яким з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість у розмірі 570 874,69 грн на користь ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент".

Постановою державного виконавця від 07 квітня 2021 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_8, якому необхідно визначити вартість нерухомого майна, належного боржнику, а саме частини двокімнатної квартири загальною площею 39,72 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку про вартість майна від 17 квітня 2021 року, наданого ФОП ОСОБА_8, ринкова вартість частини двокімнатної квартири загальною площею 39,72 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 становить 58150,00 грн.

Протоколом проведення електронних торгів № 55311 підтверджено, що торги відбулися 10 вересня 2021 року, реєстраційний номер лота 490792, найменування майна: частина двокімнатної квартири загальною площею 39,72 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Переможцем торгів визнано ОСОБА_2, яка запропонувала найвищу цінову пропозицію 58850,00 грн.

Згідно Акту про проведений аукціон (електронні торги) з реалізації арештованого нерухомого майна від 30 вересня 2021 року, складеного державним виконацем Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та затвердженого начальником відділу ДВС, проведено реалізацію арештованого нерухомого майна, а саме на частина в праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1 . Арештоване майно було реалізовано 10 вересня 2021 року засобами Системи електронних торгів через веб-сайт (лот № 490792). Початкова ціна арештованого майна складає 40 705 грн, майно придбане ОСОБА_2 . Аукціон відбувався із дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Акт видано на підставі протоколу №553111 від 10 вересня 2021 року.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 25 листопада 2021 року вбачається, що право власності на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, серія та номер 3982, видане 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Русавською Т. В.

08 грудня 2021 року представником позивача подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 вересня 2020 року про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання у цивільній справі № 2-1334/10 за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 .

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року, апеляційну скаргу представника позивача задоволено, скасовано ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 вересня 2020 року в частині видачі дублікату виконавчого листа у цивільній справі № 2-1334/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором та поновленні пропущеного процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Есаймент" про поновлення пропущеного процесуального строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого листа.

Позиція Верховного Суду

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними торгів

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Усталеним в судовій практиці та цивілістичній доктрині є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).

Відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України (435-15) та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19)).

Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина перша та друга статті 273 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року по справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року по справі № 450/4257/20 (провадження № 61-17706сво21) вказано, що "беручи до уваги принцип "розумної обачності", який безумовно має застосовуватися у виконавчому провадженні, Верховний Суд вважає, що у порушення наведених вище основних засад здійснення виконавчого провадження, у порушення своїх імперативних обов`язків, передбачених пунктом 3 частини другої статті 18, статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з яким виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання, приватний виконавець Пиць А. А. порушив вимогу закону та засади виконавчого провадження, а саме жодного разу не відреагував на вказані заяви позивача, боржника виконавчого провадження, не вчинив дії, які законом не заборонялися, саме дочекатися набрання законної сили рішенням суду, ухваленим до проведення торгів, яким виконавчий напис, як підстава вчинення виконавчого провадження, визнаний таким, що не підлягає виконанню. При цьому ОСОБА_1 регулярно нагадував приватному виконавцю про це, зазначаючи, що з об`єктивних причин апеляційне провадження не завершене. Інших доказів у справі немає".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року по справі № 205/2535/17 (провадження № 61-16534 св 21) вказано, що "апеляційний суд, задовольняючи позов ОСОБА_1, мотивував судове рішення виключно вказаною підставою, помилково вважаючи її належною та достатньою. Саме по скасування судового рішення згідно положень ЦК України (435-15) не є підставою для визнання правочину недійсним. Про вказане зазначено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 4504257/20, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі. Інших законних підстав недійсності електронних торгів апеляційним судом не встановлено. Доводи касаційних скарг у цій частині є обґрунтованими. Суд апеляційної інстанції не врахував, що оспорювані позивачем торги відбулися 23 березня 2017 року (а. с. 201- 203, т. 1), проте ОСОБА_3, як представник за довіреністю ОСОБА_1, ще 07 лютого 2017 року ознайомилася з матеріалів виконавчого провадження № 52900908, тобто знала або повинна була знати про заплановані торги (а. с. 195, т.1). Крім того, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1, фактично не надав правової оцінки доводам позивача, які стосуються оцінки спірного майна, обмежившись посиланням на те, що дії державного виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження. Таким чином, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольняючи її позов, зробив передчасні висновки по суті вирішення спору, у тому числі, про недійсність торгів у зв`язку зі скасуванням заочного судового рішення, яке стало підставою для початку виконавчого провадження".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року по справі № 204/5371/20 (провадження № 61-6371св22) вказано, що "У справі, яка переглядається, на момент проведення оспорюваних прилюдних торгів, спірне реалізоване на торгах майно належало ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду від 08 лютого 2019року у справі № 201/13239/18, яке було скасовано постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 березня 2021 року, тобто вже після проведення торгів 03 липня 2020 року. Скасування судового рішення, на підставі якого набуто право власності на спірний об`єкт, не має зворотної дії в часі і не може породжувати правові наслідки щодо недійсності торгів, що проведені до набрання законної сили рішенням суду. У справі, яка переглядається, позивач посилається на підставу недійсності, якої не існувало в момент проведення публічних торгів. На підставі наведеного Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову. Суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову про визнання електронних торгів недійсними за тих обставин і підстав, з якими позивач пов`язує їх недійсність. У справі, яка переглядається, не встановлено сукупність підстав для визнання торгів недійсними, а саме: а) порушення, допущені виконавцем під час проведення торгів і б) скасування виконавчого документа, що став підставою для початку виконавчого провадження".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2023 року по справі № 161/15019/19 (провадження № 61-15975св21) вказано, що "Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суд апеляційної інстанції не врахував наявність судового рішення про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_2 набула право вимоги до неї, а також скасування одного із судових рішень про стягнення з неї кредитної заборгованості, висновків суду не спростовуютьта не є підставою для скасування постанови апеляційного суду, оскільки, як встановлено апеляційним судом, передача майна стягувачу державним виконавцем була здійснена 22 листопада 2017 року, тобто коли чинними були усі судові рішення про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості та був чинним договір про відступлення права вимоги № 28/2, укладений 28 грудня 2016 року між ТОВ "ФК "Фінактив" та ОСОБА_2, а саме по собі скасоване судове рішення, без доведення інших підстав для недійсності правочину згідно вимог ЦК України (435-15) , не є підставою для визнання правочину недійсним".

У справі, що переглядається:

наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення;

суд першої інстанції встановив, що позивачем не вказано на будь-які порушення умов та правил проведення прилюдних торгів, порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) та інших норм законодавства, наявність яких могли би бути предметом оцінки суду та могли вплинути на результати електронних торгів, посилання позивача на обставини скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції про видачу дублікату виконавчого листа через рік після проведених прилюдних торгів, не свідчить про порушення процедури їх проведення та не може бути єдиною підставою для визнання недійсними їх результатів, оскільки на момент відкриття виконавчого провадження грудні 2020 року, а також на момент проведення процедури реалізації майна з електронних торгів у вересні 2021 року ухвала суду була чинною, а отже у виконавця були відсутні будь-які правові підстави для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили;

апеляційний суд в оскарженій постанові не врахував, що дотримання принципу "розумної обачності" виконавцем підтверджується обставинами справи, а наявність підстав для визнання недійсними торгів має встановлюватися судом саме на момент їх проведення та необгрунтовано скасував правильне рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним протоколу та свідоцтва

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину.На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22). Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права. Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (пункти 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21).

Належним способом захисту прав і законних інтересів позивача є визнання електронних торгів недійсними, позовні вимоги про визнання недійсним та/або скасування протоколу проведення електронних торгів є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав особи, яка оспорює правочин купівлі-продажу продаж майна з електронних торгів, охоплюється вимогою про визнання торгів недійсними (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного від 26 квітня 2023 року в справі № 545/264/20 (провадження № 61-10242св22).

У справі, що переглядається: апеляційний суд позовні вимоги про визнання недійсним свідоцтва та протоколу задовольнив; суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва та протоколу в зв`язку з відсутністю підстав для визнання торгів недійсними; суди не звернули увагу, що визнання недійсним свідоцтва та протоколу про проведення торгів є неналежними способами захисту. Тому постанову апеляційного суду в цій частині належить скасувати, а рішення суду першої інстанції в частині вказаних позовних вимог підлягає зміні в мотивувальній частині.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду прийнята без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційні скарги слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати; залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними торгів; рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним протоколу та свідоцтвазмінити в мотивувальній частині. Тому судовий збір за подання касаційних скарг покладається на позивача.