715/1650/22 Про визнання права власності на нерухоме самочинно збудоване майно - 28.06.2023 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України на заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області у складі судді Григорчак Ю. П. від 17 серпня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів:

Лисака І. Н., Височанської Н. К., Перепелюк І. Б., від 07 березня 2023 року.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на нерухоме майно.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 20 вересня 2021 року ним придбано земельну ділянку площею 0,1141 га, кадастровий номер 7321087900:01:003:2460, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства. Рішенням 10 сесії VIII скликання Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 23 грудня

2021 року № 213-10/2021 "Про затвердження детальних планів території житлової, громадської та комерційної забудови в населених пунктах Чагорської сільської ради" вирішено затвердити детальний план території громадської забудови земельної ділянки площею 0,1141 га, кадастровий номер 7321087900:01:003:2460, цільове призначення якої "для ведення особистого селянського господарства", із подальшою зміною цільового призначення на землі "для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства 12.04", яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

3. Рішенням 12 сесії VIII скликання Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 17 лютого 2022 року

№ 244-12/2022 "Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною цільового призначення земель в населених пунктах Чагорської сільської ради" вирішено затвердити проєкт землеустрою із зміною цільового призначення земельної ділянки із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства", площею 0,1141 га, кадастровий номер 7321087900:01:003:2460, яка знаходиться за межами с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області; затверджено розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню у зв`язку із зміною цільового призначення цієї земельної ділянки у розмірі 30 944, 23 грн та зобов`язано його сплатити вказану суму; змінено цільове призначення вищевказаної земельної ділянки та дозволено виготовлення правовстановлюючих документів на вище вказану земельну ділянку із зміною цільового призначення.

4. Позивач вказував, що на початку 2022 року на вказаній земельній ділянці він побудував гараж-майстерню літ. "А", загальною площею

313, 3 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Звернувшись до Державної інспекції архітектури та містобудування України із заявою для надання дозволу на проведення будівельних робіт, він отримав відмову у наданні йому права на виконання будівельних робіт щодо гаража-майстерні, що створило перешкоди у оформленні правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно. Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта нежитлової будівлі гаража-майстерні по АДРЕСА_1 щодо встановлення відповідності вимогам надійності і безпечної експлуатації будівлі підтверджується можливість її надійної та безпечної експлуатації, тобто відповідність будівельним нормам та стандартам. Довідкою № 22.02/2022 від 22 лютого 2022 року підтверджено, що нежитлова будівля (гараж майстерня) літ. А, загальною площею 313,3 кв. м, по АДРЕСА_1 перебуває в 100 % готовності та придатна для її безпечної експлуатації.

5. Із урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на самочинно збудований гараж-майстерню літ. "А", загальною площею 313,3 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

6. Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж-майстерню літ. "А", загальною площею 313,3 кв. м, розташовану за адресою:

7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, на якій збудовано споруду. Він намагався вирішити питання щодо введення в експлуатацію збудованого об`єкта, проте Державною інспекцією архітектури та містобудування України за наслідками розгляду поданих документів йому було в цьому відмовлено. Суд першої інстанції взяв до уваги, що відмова Державної інспекції архітектури та містобудування України є правомірною і ґрунтується на нормах Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) . Визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є винятковим способом захисту цивільного права, однак в ході розгляду справи встановлено, що позивачем вживались всі засоби позасудового врегулювання спору, проте такі заходи виявились неефективними.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишено без задоволення. Заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 серпня 2022 року залишено без змін.

9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів дотримання позивачем визначеної чинним законодавством процедури перед початком будівництва на належній йому земельній ділянці, відведеної для цієї мети. Спірний об`єкт є самочинним будівництвом, що учасниками справи не заперечується. У той же час колегія суддів дійшла висновку, що приватноправові інтереси особи у цій справі мають перевагу над інтересами держави, за винятком порушених норм екології.

10. Державна інспекція архітектури та містобудування України, на яку державною покладено обов`язок регулювати спірні відносини, формально розглянула звернення ОСОБА_1, не роз`яснила ОСОБА_1 подальші дії при здійсненні самочинного будівництва без подання декларації про початок будівельних робіт, обмежилася роз`ясненням законодавства, не сприяла інформуванню щодо процедури введення самочинно збудованого об`єкта в експлуатацію.

11. Також апеляційний суд вказав, що Державна інспекція архітектури та містобудування України, належним чином здійснюючи контроль за дотриманням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , мала повноваження виявити та припинити самочинне будівництво, яке проводилося ОСОБА_1, проте цього не зробила. Крім того, відповідно до пункту 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (461-2011-п) , у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення, і вважав, що цей аргумент спростовує доводи апелянта про спроби позивача узаконити в судовому порядку об`єкт будівництва без прийняття його в експлуатацію, що в сукупності надає змогу суду задовольнити позовні вимоги.

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. 06 квітня 2023 року Державна інспекція архітектури та містобудування України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 17 серпня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду

від 07 березня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

13. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції Державна інспекція архітектури та містобудування України зазначає неправильне застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі

№ 6-159цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі

№ 200/22329/14-ц, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі

№ 910/10987/18 та у постановах Верховного Суду від 04 червня 2018 року

у справі № 640/13030/16-ц, від 19 вересня 2018 року у справі № 2-962/2009,

від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17-ц, від 21 березня 2019 року

у справі № 909/175/18, від 25 серпня 2020 року у справі № 760/21223/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

14. Державна інспекція архітектури та містобудування України стверджує, що позивачем до суду не надано відомостей про наявність у позивача проєктної та робочої документації, що є грубим порушенням приписів статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Позивачем не надано належних доказів розрахунку класу наслідків об`єкта будівництва, здійсненого уповноваженою на це особою, а також результатів експертизи проєкту будівництва, як доказ відсутності істотних порушень будівельних норм і правил у збудованих об`єктах нерухомості, тому відсутні умови для визнання права власності на них на підставі рішення суду.

15. Заявник зазначає, що надіслана позивачем Державній інспекції архітектури та містобудування України заява щодо прийняття в експлуатацію самочинно збудованого гаража-майстерні було розглянуто в порядку Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) . Відповідь, яка була надана Державною інспекцією архітектури та містобудування України позивачу, не можна розцінювати як відмову у прийняті в експлуатацію самочинно збудованого об`єкта будівництва.

16. Судами попередніх інстанцій не було враховано той факт, що позивач не звертався до органу державного архітектурно-будівельного контролю для введення об'єкта в експлуатацію у встановленому законом порядку, а одразу звернувся до суду з позовом про визнання права власності на цей об`єкт. Суди фактично підмінили органи державної влади, що уповноважені на здійснення оформлення права власності на збудоване нерухоме майно, та визнали на нього право власності за позивачем за відсутності між сторонами спору про право цивільне.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 715/1650/22.

18. Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2023 року справу № 715/1650/22 призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19. Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Тумаком А. М. від 20 вересня 2021 року, зареєстрованим в реєстрі за № 5177, ОСОБА_1 придбав у власність у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1141 га, кадастровий номер 7321087900:01:003:2460.

20. Рішенням 10 сесії VIII скликання Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 23 грудня 2021 року № 213-10/2021 "Про затвердження детальних планів території житлової, громадської та комерційної забудови в населених пунктах Чагорської сільської ради" підтверджується, що ОСОБА_1 затверджено детальний план території громадської забудови земельної ділянки площею 0,1141 га, кадастровий номер 7321087900:01:003:2460, цільове призначення "для ведення особистого селянського господарства", із подальшою зміною цільового призначення на землі "для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства 12.04", яка знаходиться по АДРЕСА_1 .

21. Рішенням 12 сесії VIII скликання Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 17 лютого 2022 року № 244-12/2022 "Про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною цільового призначення земель в населених пунктах Чагорської сільської ради" ОСОБА_1 затверджено проєкт землеустрою із зміною цільового призначення земельної ділянки із земель "для ведення особистого селянського господарства" на землі "для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства", площею 0,1141 га, кадастровий номер 7321087900:01:003:2460, яка знаходиться за межами с. Чагор Чернівецького району Чернівецької області; затверджено розрахунок втрат сільськогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню у зв`язку із зміною цільового призначення цієї земельної ділянки в сумі 30 944, 23 грн, зобов`язано сплатити вказану суму; змінено цільове призначення земельної ділянки та дозволено виготовлення правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку зі зміною цільового призначення.

22. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки площею 0,1141 га, кадастровий номер 7321087900:01:003:2460, є позивач по справі - ОСОБА_1 .

23. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09 серпня 2022 року, цільове призначення земельної ділянки площею 0,1141 га, кадастровий номер 7321087900:01:003:2460 - "12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства".

24. Згідно з довідкою № 22.02/2022 від 22 лютого 2022 року, складеною ФОП ОСОБА_3 (експерт-інженер з інвентаризації нерухомого майна), нежитлова будівля (гараж майстерня) літ. А, загальною площею 313,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, перебуває в 100 % готовності та придатна для безпечної експлуатації.

25. Відповідно до технічного паспорта від 22 лютого 2022 року, виготовленого за замовленням ОСОБА_1, по АДРЕСА_1 знаходиться гараж-майстерня

літ. "А", загальною площею 313,3 кв. м.

26. Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта нежитлової будівлі гаража-майстерні

по АДРЕСА_1 № 58/2022 від 24 червня 2022 року, складеним ФОП ОСОБА_4, встановлена можливість її надійної та безпечної експлуатації, відповідність будівельним нормам та стандартам, а також визначений клас наслідків (відповідальності) об`єкта "СС1".

27. ОСОБА_1 26 липня 2022 року звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудуванняУкраїни із заявою щодо прийняття в експлуатація самовільно збудованого спірного об`єкту, за результатами розгляду якого отримав лист № 6141/04/13-22 від 05 серпня

2022 року, яким ОСОБА_1 роз`яснено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Зазначено, що механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначений Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) , а також вказано, що механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту нерухомого майна визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2011 року № 461, з роз`ясненням процедури оформлення дозвільних документів перед початком будівельних робіт та при прийнятті об`єкта до експлуатації.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

28. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

29. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

30. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

31. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

32. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

33. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

34. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

35. Вказаним вимогам оскаржені судові рішення не відповідають.

36. Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

37. Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

38. У частині четвертій статті 373 ЦК України зазначено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

39. Право власника на забудову земельної ділянки здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (частина третя статті 375 ЦК України). Відповідно до змісту частини четвертої статті 375 ЦК України у разі, коли власник здійснює на його земельній ділянці самочинну забудову, її правові наслідки встановлюються статтею 376 ЦК України.

40. Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

41. У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій

статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

42. У пункті 45 постанови від 23 червня 2020 року у справі 680/214/16-ц Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

43. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 зазначила, що особа не набуває права власності на об`єкт самочинного будівництва (пункт 148).

44. Разом з цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це право не порушує права інших осіб (частина п`ята статті 376 ЦК України).

45. Відповідно до статті 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

46. Вирішуючи справу за позовом власника (землекористувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушення будівельних норм та правил.

47. На підставі частини третьої статті 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, яка перебуває у власності особи, за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проєктною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу (частина третя статті 375 ЦК України).

48. Відповідно до статті 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

49. Держава гарантує, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проєктів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проєктів цих об`єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через медіа громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством (стаття 5 Закону України "Про основи містобудування").

50. При вирішенні спору про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачені статтями 26, 29- 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону).

51. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів належить до одного з етапів проєктування та будівництва об`єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частини п`ятої стаття 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

52. Частиною другою статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено заборону на виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

53. Частиною восьмою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності" передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

54. Аналогічна норма закріплена пунктом 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2011 року № 461.

55. Відповідно до статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності", пункту 3 Порядку № 461 прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

56. Пунктом 3-1 Порядку № 461 визначено перелік документів, які має подати зацікавлена особа, для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.

57. Вказані норми права, які регулюють порядок здійснення будівництва об`єктів, є такими, що відповідають критеріям правової визначеності і передбачуваності. ОСОБА_1 не міг не знати про порядок здійснення будівництва нежитлової будівлі площею 313,3 кв. м, на власний ризик здійснював самочинне будівництво.

58. Після здійснення самочинного будівництва ОСОБА_1 26 липня

2022 року звернувся до Державної інспекції архітектури та містобудування України (центрального органу виконавчої влади) із заявою про прийняття в експлуатацію самовільно збудованого гаража-майстерні. У цій заяві позивач зазначив, що йому потрібна відповідь для звернення до суду з метою визнання права власності на самочинно збудований об`єкт (а. с. 101, 102).

59. У відповідь на подану заяву Державна інспекція архітектури та містобудуванняУкраїни детально роз`яснила позивачу встановлений нормативно-правовими актами порядок прийняття в експлуатацію збудованого об`єкту, із посиланням на положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , а також Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) , Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2011 року № 461.

60. У пункті 17 Порядку № 461 зазначено, що замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації щодо об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2до цього Порядку; щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку; щодо самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.

61. Документи подають в електронній формі, паперовій формі або поштовим відправленням з описом вкладення через центри надання адміністративних послуг.

62. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру (пункті 18 Порядку № 461).

63. Відповідно до пункту 19 Порядку № 461 уразі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

64. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.

65. Слід також звернути увагу, що під час дії воєнного стану прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 722 "Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану".

66. При вирішенні спору суди залишили поза увагою, що правом на звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудоване або реконструйоване нерухоме майно наділена особа, яка у передбаченому законом порядку зверталася до органів державного архітектурно-будівельного контролю, це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність (бездіяльність) дають підстави вважати про наявність спору про право. Вказаних умов позивачем не дотримано.

67. Матеріали справи не містять доказів звернення позивача у передбаченому законом порядку до компетентного органу державного архітектурно-будівельного контролюпро прийняття самочинно збудованого об`єкту до експлуатації. Заява ОСОБА_1 від 27 липня 2022 року, направлена до Державної інспекції архітектури та містобудування України, не свідчить про дотримання порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

68. Лист Державної інспекції архітектури та містобудування України від 05 серпня 2022 року№ 6141/04/13-22 носить інформаційний характер та не свідчить про прийняття компетентним органом державного архітектурно-будівельного контролю рішення про відмову у прийнятті в експлуатацію самочинно збудованого об`єкту - нежитлової будівлі гаража-майстерні по АДРЕСА_1 .

69. Такі висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справі № 6-159цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15 та постановах Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 640/13030/16-ц, від 18 лютого 2019 року у справі № 308/5988/17, від 19 травня 2022 року у справі № 263/8509/20.

70. Із урахуванням зазначеного, враховуючи обставини цієї справи, відсутність передбачених законом підстав для визнання за позивачем у судовому порядку права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, колегія суддів не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог.

71. Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

72. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами

повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

73. Згідно з положеннями частин першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

74. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

75. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

76. Оскільки у позові належить відмовити, з ОСОБА_1 на користь Державної інспекції архітектури та містобудування України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 565 грн та за подання касаційної скарги у сумі 1984 грн 80 коп., а всього 3549,80 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України задовольнити.

2. Заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області

від 17 серпня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду

від 07 березня 2023 року скасувати.

3. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чагорської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна інспекція архітектури та містобудування України, про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Державної інспекції архітектури і містобудування України (Код ЄДРПОУ 44245840) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги у загальному розмірі 3 549 (три тисячі п`ятсот сорок дев`ять) грн 80 коп.