Постанова

Іменем України

26 червня 2023 року

м. Київ

справа № 686/21298/22

провадження № 61-5780св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Махович Володимир Антонович, на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді

Стефанишина С. Л., від 19 січня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., від 21 березня 2023 року і виходив з наступного.

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що неправомірними діями ОСОБА_2, яка 13 серпня 2018 року, під час керування автомобілем

ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснила наїзд на неї, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості, їй спричинено моральних страждань. Позивачка вказувала, що спричинені їй моральні страждання призвели до негативних змін у її житті. Вона щоденно переживає подію й наслідки ДТП, має негативні спогади та тривогу. Їй важко виконувати повсякденні обов`язки, вона втратила можливість заробітку, оскільки її робота пов`язана із значною фізичною активністю.

3. Із урахуванням зазначеного, позивачка просила позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення, у розмірі 900 000, 00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану вчиненням кримінального правопорушення моральну шкоду у розмірі

60 000, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

5. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачкою доведено факти заподіяння моральної шкоди, а її розмір доведено належними та допустимими доказами. Сам по собі факт отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень є стресовою ситуацією і тягне моральні страждання. Позивачка зазнала моральних страждань внаслідок тілесного ушкодження, необхідності відстоювати свої права, а також понесла додаткові витрати на відновлення порушеного права. Виходячи з тяжкості та тривалості моральних страждань, а також з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд першої інстанції визначив відшкодування моральної шкоди у розмірі 60 000, 00 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 березня

2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2023 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши обставини справи та дослідивши надані на підтвердження відповідних обставин докази, з урахуванням принципів розумності та справедливості, заподіяння позивачці болю, стресу, зміни укладу та ритму її життя і тривалого розладу здоров`я, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 60 000, 00 грн відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

7. 17 квітня 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат

Махович В. А., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2023 року та скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 березня 2023 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

8. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

9. На думку заявниці, при вирішенні спору суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення частини третьої статті 23 ЦК України. Визначений судами розмір відшкодування завданої моральної шкоди не відповідає вимогам розумності і справедливості, є занадто малим, не відповідає тяжкості фізичних та моральної страждань.

10. Заявниця зазначає, що внаслідок ДТП їй діагностовано післятравматичний артроз 1-2 ступеня правого колінного суглоба, з моменту ДТП минуло вже майже 5 років і вона все ще не може нормально пересуватися внаслідок травми колінного суглобу, змушена ходити, опираючись на палицю, не може нормально сидіти, відчуває біль, морально страждає від того, що через травмування не може повноцінно проводити час зі своєю дитиною. Звичайний порядок її життя було порушено внаслідок скоєної ОСОБА_2 ДТП.

11. Позивачка також стверджує, що їй було рекомендовано оперативне лікування - артроскопія, що підтверджується консультативним висновком. Шрами та рубці, що залишилися на її ногах після ДТП, спотворюють зовнішній вигляд, що завдає їй особливих моральних страждань, оскільки вона є ще молодою жінкою, та руйнують її особисте життя. Отримана травма коліна заважає їй працювати, вона не може довго стояти і навантажувати колінний суглоб, що викликає біль, а тому вона не може влаштуватися на роботу за фахом (масажист), фактично позбавлена засобів існування. Вважає, що зазнала додаткових моральних страждань внаслідок необхідності відстоювати свої права. Досудове слідство у кримінальному провадженні тривало чотири роки, і як наслідок відповідачка не понесла жодного покарання, оскільки була звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності.

У визначений судом строк відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12. 03 серпня 2018 року приблизно о 14:00 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, на автодорозі

Т-2305 сполученням "Хмельницький - Ялтушків", поблизу Баламутівського навчально-виховного комплексу по вул. Хмельницькій, 13 в с. Баламутівка Хмельницького (колишнього Ярмолинецького) району, у напрямку

с. Михайлівка Хмельницького (колишнього Ярмолинецького) району, в порушення пункту 12.1 Правил дорожнього руху, не урахувала дорожньої обстановки, не обрала безпечної швидкості руху, внаслідок чого допустила наїзд на ОСОБА_1 передньою частиною вказаного автомобіля.

13. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але спричинили тривалий розлад здоров`я понад 21 день та стійку втрату загальної працездатності, менш ніж на одну третину (а саме на 20 %). ОСОБА_1 отримала травми у вигляді поширеної рвано-забійної рани нижньої третини правого стегна з переходом на правий колінний суглоб та осаджених ран правого колінного суглобу з частковим ушкодженням внутрішньої гомілки чотириголового м`язу стегна, частковим ушкодженням капсули правого колінного суглобу, частковим ушкодженням передньої хрестоподібної зв`язки та ушкодженням заднього рогу медіального меніску, що ускладнилися післятравматичним артрозом 1-2 ступеня правого колінного суглобу з помірним порушенням функції. Також потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, так і такі, що мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів у вигляді скальпованої рани та рани лівого колінного суглобу; рани м`яких тканин першого пальця лівої кисті з ушкодженням нігтьової пластини; осаджених ран обох кистей, по лівій бічній поверхні тулуба, саден підборіддя по заднє-зовнішній поверхні правого передпліччя в нижній та середній третинах, обох щиколоток.

14. Відносно ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження № 12018240280000255 від 14 серпня 2018 року за частиною першою статті 286 КК України, в якому ОСОБА_1 була визнана потерпілою.

15. Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області

від 14 вересня 2022 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження № 12018240280000255 відносно неї закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України. Цивільні позови залишено без розгляду.

Позиція Верховного Суду

16. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

17. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

18. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

19. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

20. Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

21. Відповідно до частини першої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

22. Частина друга вказаної статті передбачає, що моральна шкода, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

23. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

24. Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

25. Зокрема моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

26. У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) роз`яснено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

27. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказав, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа.

28. У той же час розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

29. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

30. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

31. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим доказам, дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідачки на користь позивачки відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 60 000, 00 грн.

32. Визначаючи розмір моральної шкоди, суди попередніх інстанцій врахували завдання потерпілій середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди внаслідок ДТП, характер, глибину, тривалість та обсяг страждань (фізичних, душевних), яких зазнала позивачка. У той же час суди звертали уваги на необґрунтованість доводів ОСОБА_1 про настання негативних наслідків, пов`язаних із виконанням професійної діяльності, або ускладнень, викликаних отриманими внаслідок ДТП травмами.

33. Розмір моральної шкоди визначено судами з урахуванням принципів розумності та справедливості, і підстав для перегляду визначеного розміру відшкодування судом касаційної інстанції не встановлено.

34. Доводи касаційної скарги, які є подібними доводам апеляційної скарги, не спростовують правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій та значною мірою зводяться до переоцінки доказів.

35. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

36. Порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.

37. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права.

38. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, на яку послалася заявниця у касаційній скарзі.

39. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

40. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Махович Володимир Антонович, залишити без задоволення.

2. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович