761/33183/20 Про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення - 21.06.2023 Прийняття

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" від 30 вересня 2020 року № 784 "Про застосування дисциплінарного стягнення"; витрати із судового збору та інші витрати, пов`язані із розглядом цього позову, покласти на відповідача.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" від 30 вересня 2020 року № 784 "Про застосування дисциплінарного стягнення". Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при видачі оскаржуваного наказу не врахував вимог Інструкції про відрядження, Антикорупційної програми, Положення про порядок оцінки корупційних ризиків в діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом", а тому наказ про застосування дисциплінарного стягнення не можна вважати законним та обґрунтованим. Відповідач видав наказ про відрядження з порушенням Інструкції про відрядження в межах України працівників ДП "НАЕК "Енергоатом", зокрема наказ про відрядження не підготовлений структурним підрозділом, в якому працює особа, що направляється у відрядження; не завізований керівником структурного підрозділу, в якому працює особа, що направляється у відрядження, тобто з порушенням пункту 2.4. цієї Інструкції. Також суд погодився із доводами позивача про те, що вказаний наказ є незаконним та виданий на порушення затверджених документів, що діють в компанії, зокрема пункту 10.07 Антикорупційної програми підприємства.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ про застосування дисциплінарного стягнення за формою та змістом повністю відповідає статтям 147, 149 КЗпП України, Інструкції про порядок застосування до працівників ДП "НАЕК "Енергоатом" заходів дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни, у ньому чітко вказано, яке саме порушення допущено позивачем відповідно до окремих пунктів посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента. Висновок суду першої інстанції про те, що наказ про відрядження від 25 вересня 2020 року № 346-в не був підготовлений відповідним структурним підрозділом, є необґрунтованими, оскільки позивач як директор - радник президента за своєю посадою до окремого підрозділу ДП НАЕК "Енергоатом" не входить та перебуває у безпосередньому підпорядкуванні президента компанії.

Невиконання позивачем наказу про відрядження від 25 вересня 2020 року № 346-в є невиконанням ним своїх посадових обов`язків, яке полягало, зокрема, у недотриманні ним особисто організаційно-розпорядчої документації та розпорядження свого керівника - президента компанії, у безпосередньому підпорядкуванні якого перебував позивач, а завдання, які ставились наказом від 25 вересня 2020 року № 346-в про відрядження, безпосередньо пов`язані із посадовими обов`язками позивача.

На спростування доводів позивача про його статус як викривача корупції та неможливості у зв`язку з цим застосування до нього дисциплінарної відповідальності, суд апеляційної інстанції зазначив, що обов`язок забезпечувати повідомлення у письмовій формі спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції у разі виявлення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками компанії безпосередньо передбачений підпунктом 4.1.16 пункту 4.1 посадової інструкції позивача, а тому ОСОБА_1 як особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми компанії, не міг набути статусу викривача, так як направлення службової записки було його безпосереднім посадовим обов`язком.

ІІ. Розгляд справи у Верховному Суді

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції - змінити, доповнивши його мотивувальну частину оцінкою обставин щодо застосування до ОСОБА_1 негативних заходів дисциплінарного характеру у зв`язку з набуттям ОСОБА_1 статусу викривача корупції; в частині стягнення витрат на правову допомогу - додатково стягнути з ДП НАЕК "Енергоатом" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 31 972,84 грн; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У грудні 2022 року Національне агентство з питань запобігання корупції звернулося до Верховного Суду засобами поштового зв`язку, з пропуском строку на касаційне оскарження, із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 21 червня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року скасовано. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 листопада 2021 року змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд виходив із такого:

- наведені у спірному наказі пункти посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента та Кодексу корпоративної етики ДП "НАЕК "Енергоатом" носять загальний характер чи стосуються функціонального змісту діяльності такої посадової особи, а за їх порушення/недотримання немає підстав для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани за установлених судами обставин справи;

- матеріали справи не містять організаційно-розпорядчих та виробничих документів ВП "Хмельницька АЕС", що регулюють оцінку наявних корупційних ризиків, відповідач таких документів не надав. У свою чергу згідно з пунктом 6.2 Антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом" внутрішня оцінка корупційних ризиків в компанії проводиться Робочою комісією з оцінки корупційних ризиків у діяльності ДП "НАЕК "Енергоатом". ОСОБА_1 не мав повноважень одноосібно здійснювати оцінку корупційних ризиків ВП "Хмельницька АЕС".

- позивач здійснив повідомлення стосовно т.в.о. президента ОСОБА_4 про порушення ним Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) , відповідно до приписів статті 1 вказаного закону колегія суддів погоджується із висновками місцевого суду про те, що позивач набув статус викривача, дії відповідача суперечать вимогам статті 53-4 Закону України "Про запобігання корупції".

ІІІ. Доводи окремої думки судді

Погоджуюсь із висновками колегії суддів, яка погодилась з висновками суду першої інстанції в частині, що позивач набув статусу викривача, оскільки здійснив повідомлення компетентного органу про порушення, які на думку позивача мають місце в ДП "НАЕК "Енергоатом" Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) , проте не можу погодитись з тим, що позивачем не вчинено дисциплінарного проступку, за який його могло бути притягнено до дисциплінарної відповідальності.

Із висновками Верховного Суду з таких мотивів.

Імунітет, надані законом викривачам, спрямований на убезпечення цих осіб від негативних заходів впливу, пов`язаних з повідомленням про корупцію, тобто від дій, які мають безпосередній зв`язок між викриванням та негативним впливом роботодавця. Разом з тим, такий імунітет не захищає від відповідальності за вчинення працівником, який набув статусу викривача, від дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, визначальним в такій ситуації є те, чи вчинено працівником дисциплінарний проступок, чи має місце негативним впливом на викривача, пов`язаний з його викривальною діяльністю.

Іншими словами, статус викривача не захищає працівника, наприклад, від звільнення за прогули чи накладення дисциплінарного за невиконання трудових обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147- 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Суди встановили, що наказом від 25 вересня 2020 року № 346-в "Про відрядження ОСОБА_1 в межах України", з метою реалізації задекларованої політики ДП "НАЕК "Енергоатом", своєчасного відстеження та оцінки корупційних ризиків, директора із запобігання і протидії корупції - радника президента ОСОБА_1 відряджено до ВП "Хмельницка АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" (м. Нетішин, Хмельницька область) терміном 26 діб, з 28 вересня до 23 жовтня 2020 року.

30 вересня 2020 року ДП "НАЕК "Енергоатом" прийнято наказ № 784 "Про застосування дисциплінарного стягнення".

Згідно з пунктом 1 вказаного наказу за невиконання наказу про відрядження ДП "НАЕК "Енергоатом" від 25 вересня 2020 року № 346-в та порушення трудової дисципліни, яке виявилося у неналежному виконанні ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, передбачених пунктами 4.2.12, 5.1, 6.2 посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента, а також пункту 2.2 Кодексу корпоративної етики ДП "НАЕК "Енергоатом" щодо дисциплінованості й відповідальності за виконання покладених завдань, ОСОБА_1, директору із запобігання і протидії корупції - раднику президента, оголошено догану.

Підпунктом 4.2.12 посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента ІП-К.6.34.001-19 визначено, що відповідно до функціонального змісту своєї діяльності, а також з метою виконання встановлених у компанії вимог директор - радник президента виконує загальні функції управління, а саме: дотримання ним особисто та здійснення контролю за дотриманням підлеглим персоналом вимог нормативно-правових актів з охорони праці та пожежної безпеки, правил та норм безпеки в атомній енергетиці, організаційно-розпорядчої, нормативної та виробничої документації.

Директор - радник президента, який є посадовою особою компанії, відповідальною за реалізацію Антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом" (Уповноважений), перебуває у безпосередньому підпорядкуванні президента компанії та підзвітний і підконтрольний керівникові уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить компанія (пункт 5.1 посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента).

Відповідно до пункту 6.2 посадової інструкції директор із запобігання і протидії корупції - радник президента, згідно з чинним законодавством України та в установленому в компанії порядку, несе відповідальність за: невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання своїх посадових обов`язків, а також невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання посадових обов`язків підлеглим персоналом; перевищення своїх повноважень або видачу вказівок, розпоряджень, що суперечать встановленим вимогам; необґрунтоване невиконання, неповне, неналежне або несвоєчасне виконання вимог нормативної, виробничої та організаційно-розпорядчої документації компанії, розпоряджень керівників; порушення встановлених вимог щодо оформлення та зберігання документації ним особисто або підлеглим персоналом; недотримання вимог щодо роботи з інформацією з обмеженим доступом; порушення нормативно-правових актів з ядерної, радіаційної, пожежної безпеки та охорони праці ним особисто або підлеглим персоналом; невиконання чи неналежне виконання вимог антикорупційного законодавства, організаційно-розпорядчих, нормативних та виробничих документів компанії з цих питань; копіювання особистого ключа та/або передачу його іншим особам; використання особистого ключа у випадках, не пов`язаних з діяльністю Компанії; порушення трудової дисципліни ним особисто або підлеглим персоналом згідно з вимогами трудового законодавства та відповідних документів компанії.

Згідно з пунктом 2.2 Кодексу корпоративної етики ДП "НАЕК "Енергоатом" цінує у своїх працівниках та їхній роботі особисте усвідомлення важливості безпеки; прихильність принципам культури безпеки; відповідальність і самоконтроль під час виконання усіх робіт, що впливають на безпечну експлуатацію АЕС; орієнтованість на компетентність та високий рівень професійної підготовки; сумлінне ставлення до своїх посадових обов`язків, ініціативність і активність під час виконання посадових обов`язків; професіоналізм у діяльності і прагнення до підвищення професійного рівня; уміння працювати в команді; дисциплінованість і відповідальність за виконання покладених завдань; чесність, порядність і доброзичливість; комунікативність, прагнення до повного достовірного обміну інформацією; обережність та виваженість під час виконання робіт; розуміння своїх цілей і їх взаємозв`язок з цілями свого підрозділу та компанії; прагнення до постійного удосконалення процесів виробництва, безпеки та якості виконуваної роботи; підтримку антикорупційної політики компанії та особистий внесок у результативність системи запобігання і протидії корупції в компанії.

Так, відповідно до пункту 4.1.3 посадової інструкції директора із запобігання і протидії корупції - радника президента до його обов`язків належить, зокрема забезпечувати здійснення нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням працівниками, президентом компанії антикорупційного законодавства і антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом", виробничих, нормативних, організаційно-розпорядчих документів компанії з питань запобігання і протидії корупції (а. с. 26 т. 1).

Відповідно до пункту 2 наказу про відрядження від 25 вересня 2020 року № 346-в метою відрядження позивача є проведення оцінки встановлених організаційно-розпорядчими та виробничими документами ВП "Хмельницька АЕС" наявних корупційних ризиків, перевірка достатності та належності заходів, що вживаються для усунення, підготовка за результатами пропозиції і план заходів по недопущенню негативних наслідків та подання т.в.о. директору ДП "НАЕК "Енергоатом" на затвердження звіт про проведену роботу (а. с. 19 т. 1).

На моє переконання, мета відрядження позивача, а саме: проведення оцінки встановлених організаційно-розпорядчими та виробничими документами ВП "Хмельницька АЕС" наявних корупційних ризиків, стосувалась виконання позивачем його безпосередніх функціональних обов`язків, визначених його посадовою інструкцією (пункт 4.1.3).

Вважаю, що колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла помилкового висновку про те, що позивач не мав повноважень одноосібно здійснювати оцінку корупційних ризиків ВП "Хмельницька АЕС", оскільки Антикорупційною програмою ДП "НАЕК "Енергоатом" внутрішня оцінка корупційних ризиків в компанії проводиться робочою комісією з оцінки корупційних ризиків.

Антикорупційна програма відповідно підприємства - це документ, виконання якого сприяє формуванню негативного ставлення працівників відповідних державних органів та юридичних осіб до корупції. Він визначає правила, стандарти і процедури щодо виявлення, протидії та запобігання корупції (стаття 62 Закону України "Про запобігання корупції").

Для реалізації антикорупційної програми призначається окрема посадова особа - Уповноважений, правовий статус якого визначається статтею 64 Закону України "Про запобігання корупції".

Відповідно на позивача, як директора із запобігання і протидії корупції - радника президента покладались трудові обов`язки, визначені його посадовою інструкцією, а саме: здійснення нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням працівниками, президентом компанії антикорупційного законодавства і антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом", виробничих, нормативних, організаційно-розпорядчих документів компанії з питань запобігання і протидії корупції (п. 4.1.3 посадової інструкції), а також як на уповноважену особу відповідно до статті 64 Закону України "Про запобігання корупції" покладались обов`язки по реалізації антикорупційної програми підприємства.

Відповідно до наказу про відрядження від 25 вересня 2020 року № 346-в позивача відряджали до ВП "Хмельницька АЕС" для проведення оцінки наявних корупційних ризиків у організаційно-розпорядчих та виробничих документах ВП "Хмельницька АЕС".

Проте, позивач вважав, що таку роботу як оцінка наявності корупційних ризиків на Хмельницька АЕС може проводити лише робоча група відповідно до розділу 6 Антикорупційної програми ДП "НАЕК "Енергоатом", а не він одноосібно, як директор із запобігання і протидії корупції - радник президента, що і стало підставою невиконання ним наказу керівника про відрядження.

На моє переконання є очевидним, що за змістом посадових обов`язків позивача, як директора із запобігання і протидії корупції - радник президента, саме на позивача покладаються обов`язки по здійснення нагляду, контролю та моніторингу за дотриманням працівниками, президентом компанії антикорупційного законодавства, що не може відбуватись без оцінки корупційних ризиків, бо оцінка корупційних ризиків є складовою процесу забезпечення дотримання антикорупційного законодавства.

Метою ж відрядження позивача і було здійснити оцінку наявних корупційних ризиків у діяльності ВП "Хмельницька АЕС", і для цього не потрібно створення робочої групи. Саме тому вважаю, що мета відрядження позивача відповідала його трудовій функції, а невиконання наказу керівництва про відрядження з метою, яка відповідала трудовим обов`язками позивача за його посадою - є дисциплінарним проступком, за який на нього правомірно накладено дисциплінарне стягнення.

Подвійна трудова функція позивача як директора із запобігання і протидії корупції - радник президента, та особи, уповноваженої на реалізацію антикорупційної програми, не звільняє останнього від виконання поточної роботи за посадою, а навпаки, створює умови за рахунок наданих посадових повноважень на реалізацію антикорупційної програми.

Виконання антикорупційної програми покладає на кожного працівника додаткові обов`язки у сфері запобігання корупції, але виконання антикорупційної програми підприємства не підміняє виконання основних трудових обов`язків.

За встановленими у справі обставинами притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 30 вересня 2020 року № 784 "Про застосування дисциплінарного стягнення" пов`язане з порушенням позивачем трудової дисципліни, а саме: необґрунтоване невиконання, розпоряджень (наказу) керівника, оскільки всупереч виданому наказу від 25 вересня 2020 року № 346-в "Про відрядження ОСОБА_1 в межах України" позивач у відрядження не відбув.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що наказ від 30 вересня 2020 року № 784 про застосування дисциплінарного стягнення за формою та змістом відповідає вимогам статей 147, 149 КЗпП України, Інструкції про порядок застосування до працівників ДП "НАЕК "Енергоатом" заходів дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни ІН-Д.0.07.365-18. У наказі чітко вказано, яке саме порушення допущено позивачем, відповідно до наведених пунктів його посадової інструкції.