824/120/24 Про забезпечення позову у справі - 06.02.2025 Прийняття

м. Київсправа № 824/120/24провадження № 61-14900ав24Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,за участю секретаря судового засідання - Михнюк В. М.,за участю:представника позивача - Приватного підприємства "SAYDANA" (Республіка Узбекистан) - Мозгового Олександра Олександровича,представника відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "САН-ТЕХНО" (Україна) - Шульги Андрія В`ячеславовича,розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САН-ТЕХНО" на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року за заявою Приватного підприємства "SAYDANA" (Республіка Узбекистан) про забезпечення позову у справі № 127/224, яка передана на розгляд Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, за позовом Приватного підприємства "SAYDANA" (Республіка Узбекистан) до Товариства з обмеженою відповідальністю "САН-ТЕХНО" (Україна) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів,ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У вересні 2024 року Приватне підприємство "SAYDANA" (далі - ПП "SAYDANA") звернулось до суду із заявою про забезпечення позову у справі № 127/2024 шляхом накладення арешту на грошові кошти, в тому числі електронні, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "САН-ТЕХНО" (далі - ТОВ "САН-ТЕХНО"), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, та на майно, яке належить ТОВ "САН-ТЕХНО" у межах суми позову 84 905,00 дол. США.

Заява мотивована, тим що постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 04 квітня 2024 року прийнято до провадження в МКАС при ТПП України за № 127/2024 позов ПП "SAYDANA" до ТОВ "САН-ТЕХНО" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів.

Спір між ПП "SAYDANA" і ТОВ "САН-ТЕХНО" виник з договору поставки № 26-23/01 від 26 січня 2023 року (пункт 9.3 договору), укладеного в Україні у м. Києві між сторонами ТОВ "САН-ТЕХНО" (постачальник і виробник товару), в особі директора Костянтина Тихоновського, та ПП "SAYDANA" (покупець), в особі директора Санджара Агзамова, за яким ПП "SAYDANA" придбало у ТОВ "САН-ТЕХНО" товар у вигляді валкових машин у кількості двох штук (пункт 1.1.1 договору), що являють собою комплект обладнання на базі гранулятора валкового САН ВГ- 1500 (далі - обладнання або валкова машина/машини).

Після поставки відповідного обладнання позивачу в Республіку Узбекистан 03 липня 2023 року з`ясувалась невідповідність заявленої виробником (відповідачем) відповідно до паспорта (інструкції з експлуатації) комплекту обладнання на базі гранулятора валкового САН ВГ- 1500 від 2023 року реальної потужності гранулятора в об`ємі 1500 кг/годину, оскільки фактично одна валкова машина спроможна була виготовити лише 300 кг/годину гранул.

При виробництві однією валковою машиною продукції вагою до 1500 кг/годину (100% заявленої виробником технічної потужності), так і при виробництві нею відповідної продукції вагою до 300 кг/годину (20 % фактичної реальної технічної потужності), позивач однаково змушений нести фінансові витрати на оплату комунальних послуг, зокрема послуг з оплати спожитої в процесі роботи валкової машини (валкових машин) електроенергії тощо, а також витрати на оплату праці працівників, задіяних у процесі виробництва валковою машиною (валковими машинами) продукції.

Проте позивач розраховував на виробництво однією такою валковою машиною продукції вагою до 1500 кг/годину з метою поставки відповідної виробленої продукції іншим учасникам господарських відносин як в середині Республіки Узбекистан так і на експорт.

За вказаних обставин, зазначені валкові машини в загальній їх вартості - 46 000,00 дол. США, унаслідок своїх істотних технічних недоліків є нерентабельними для підприємницької діяльності позивача, завдали йому матеріальних збитків, у тому числі збитків у вигляді упущеної вигоди та непотрібні йому. Тому він хоче повернути їх відповідачу разом з усім додатковим обладнанням і стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 46 000,00 дол. США та 5 416,00 дол. США вартості додаткового обладнання, транспортні витрати на доставку валкових машин 03 липня 2023 року з України в Республіку Узбекистан, оскільки позивач поніс всі відповідні транспортні витрати на доставку. Також стягнути з відповідача матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди.

Відповідач добровільно в позасудовому порядку наявні спірні відносини врегулювати не захотів.

Враховуючи викладене та недобросовісну поведінку відповідача, як виробника та продавця товару, вжити будь-яких можливих конструктивних заходів для врегулювання спору, позивач розумно має істотні переживання в тому, що відповідач може вчинити певні дії, щоб уникнути реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Зокрема вчинити певні дії зі своїм майном, у тому числі грошовими коштами на рахунках, що надалі та в разі задоволення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Крім того, місцезнаходження відповідача зареєстроване за адресою в квартирі, що, як тепер розуміє позивач, та враховуючи вже існуючу недобросовісну поведінку відповідача, який навіть і з самого початку виявлених позивачем технічних недоліків щодо якості поставленого товару, взагалі не виявив бажання вжити конструктивні дії для розв`язання та добросовісного ділового врегулювання питання щодо неналежної якості поставленого позивачу товару.

Вказане додатково свідчить про некоректну ділову репутацію відповідача та можливі надалі з його боку недобросовісні дії, з тим, щоб уникнути реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Відтак існують обґрунтовані підстави для забезпечення позову ПП "SAYDANA".

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду як суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2022 року заяву ПП "SAYDANA" про забезпечення позову у справі № 127/224, яка передана на розгляд МКАС при ТПП України задоволено.

Накладено арешт на грошові кошти, в тому числі електронні, що належать ТОВ "САН-ТЕХНО", що знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України та на майно, яке належить ТОВ "САН-ТЕХНО" в межах суми позову 84 905,00 дол. США, що на 27 березня 2024 року становить 3 340 417,42 грн.

Ухвала Київського апеляційного суду мотивована тим, що між сторонами існує спір з приводу невиконання відповідачем умов контрактів та понесення позивачем збитків, тому є підстави вважати, що відповідач ТОВ "САН-ТЕХНО" може вчинити дії, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду у разі, якщо арбітражний суд за наслідками розгляду справи не дійде висновку про необхідність ухвалення іншого рішення. Заходи забезпечення позову, заявлені ПП "SAYDANA", є співмірними із заявленими ним вимогами, відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У листопаді 2024 року ТОВ "САН-ТЕХНО" через підсистему "Електронний Суд" направило до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2022 року, у якій просить скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач у позові посилається на те, що виробництво добрив (гранул) працює лише на 20 %, зазначає про вібрацію дробарки.

Однак позивачем, ймовірно, не дотримано технології виробництва гранульованих добрив з калію хлористого та невідомо чи здійснює ПП "SAYDANA" підготовку сировини, чи є в них ще якесь додаткове обладнання для повноцінної лінії виробництва, зокрема цього не містять і матеріали справи.

На спростування голослівних висловлювань представника заявника щодо реєстрації ТОВ "САН-ТЕХНО" в квартирі і не маючи потужностей варто зауважити, що реєстрація товариства здійснена у власній квартирі директора та засновника ТОВ "САН-ТЕХНО" ОСОБА_1 для зручності отримання поштової кореспонденції та щоб не міняти юридичну адресу в разі оренди нових, можливо інших приміщень, для розширення складських приміщень та розміщення нових потужностей, чи в разі переїзду в інше місце.

Заявником не було надано належних та допустимих доказів, що вказувало б на необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У грудні 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив ПП "SAYDANA" на апеляційну скаргу, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що представники відповідача діють недобросовісно, затягують розгляд справи, безпідставно маніпулюють патріотизмом ураховуючи воєнний час і важливістю критичності підприємства та забезпечення життєдіяльності населення держави в особливий період, та вже навіть висловили й підтвердили свою позицію і тактику, направлену на унеможливлення розгляду справи в МКАС при ТПП України. Проте в договорі поставки № 26-23/01 від 26 січня 2023 року (пункт 9.3) відповідач сам акцентував на умові щодо розгляду будь-яких можливих спорів з цього договору саме в МКАС при ТПП України.

Такі недобросовісні дії відповідача, який взагалі не виявив бажання вжити хоч якісь конструктивні дії для розв`язання та добросовісного ділового врегулювання питання щодо неналежної якості поставленого позивачу товару, лише підтверджують обґрунтовані ризики позивача щодо реального швидкого та ефективного виконання судового рішення в майбутньому, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Якщо відповідач зараз вдається до недобросовісних дій, направлених лише на безпідставне затягування розгляду справи, то з цього очевидно вбачається цілком обґрунтоване припущення, що так само відповідач буде вживати заходів і перепон для реального швидкого та ефективного виконання судового рішення якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Позов є законним, ґрунтується на нормах міжнародного права та пред`явлений в межах передбаченого договором поставки № 26-23/01 від 26 січня 2023 року (пункт 7.2) гарантійного строку на товар, що становить один календарний рік. А відповідач добровільно в позасудовому порядку ці наявні спірні відносини врегулювати не захотів, про що саме позивач зазначив і обґрунтував у позові.

До того ж, позов ПП "SAYDANA" забезпечено в межах предмета позову (ціни позову) і таке забезпечення є тимчасовим заходом спрямованим на забезпечення матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій з боку відповідача.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду як суду апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 рокупоновлено ТОВ "САН-ТЕХНО"строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року. Відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

20 грудня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 рокусправу призначено до судового розгляду.

Короткий зміст аргументів сторін

У судовому засіданні представник ТОВ "САН-ТЕХНО" - Шульга А. В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, а також просив подану апеляційну скаргу задовольнити.

Крім того, представник ТОВ "САН-ТЕХНО" - Шульга А. В. просив оглянути та долучити до матеріалів справи такі докази: копію наказу ТОВ "САН-ТЕХНО" від 26 серпня 2024 року № 12-Шт "Про внесення змін до штатного розкладу", копію штатного розкладу, який вводиться з 01 вересня 2024 року, копію наказу ТОВ "САН-ТЕХНО" від 30 вересня 2024 року № 15-Шт "Про внесення змін до штатного розкладу", копію штатного розкладу, який вводиться з 01 жовтня 2024 року.

Суд оглянув подані в судовому засіданні докази та ухвалив їх повернути.

Представник ПП "SAYDANA" - Мозговий О. О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 24, частиною другою статті 351 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи

26 січня 2023 року між ТОВ "САН-ТЕХНО" (постачальник) та ПП "SAYDANA" (покупець) укладено договір поставки № 26-23/01.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору постачальник зобов`язується протягом дії цього договору передати покупцю замовлене ним обладнання, а саме: валкова машина в кількості двох штук відповідно додатку 1 (специфікація 1 до договору поставки № 26-23/01), що надалі за текстом цього договору іменується "Товар", в асортименті і кількості відповідно до інвойсу, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 3.2 договору поставки сума договору враховує всі комплектуючі відповідно специфікації (додаток № 1), але не може перевищувати 46 000,00 дол. США.

Відповідно до пункту 7.2 договору гарантійний строк на товар становить один календарний рік за умови належної експлуатації товару покупцем.

Постановою МКАС при ТПП України від 04 квітня 2024 року прийнято до провадження в МКАС при ТПП України за № 127/2 024 позов ПП "SAYDANA" до ТОВ "САН-ТЕХНО" про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів.

Позиція суду апеляційної інстанції, застосовані норми права та мотиви, якими керується суд під час прийняття постанови

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Частиною третьою статті 152 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.

За статтею 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України).

Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено: "конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача".

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21 (провадження № 61-19123св21).

Таким чином, позивач має право заявляти вимогу про забезпечення позову, обравши спосіб, який, на його думку, буде гарантувати виконання рішення суду, ухваленого на його користь.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виник спір з приводу неналежного виконання договору поставки № 26-23/01 від 26 січня 2023 року, за яким ПП "SAYDANA" придбало у ТОВ "САН-ТЕХНО" товар у вигляді валкових машин у кількості двох штук, що являють собою комплект обладнання на базі гранулятора валкового САН ВГ- 1500.

Після поставки відповідного обладнання позивачу в Республіку Узбекистан 03 липня 2023 року, з`ясувалась невідповідність заявленої виробником (відповідачем) відповідно до паспорта (інструкції по експлуатації) комплекту обладнання на базі гранулятора валкового САН ВГ- 1500 від 2023 року реальної потужності гранулятора в об`ємі 1500 кг/годину, так як фактично одна валкова машина спроможна була виготовити лише 300 кг/годину гранул.

Валкові машини у кількості двох штук в загальній їх вартості - 46 000,00 дол. США, унаслідок своїх істотних технічних недоліків є нерентабельними для підприємницької діяльності позивача, завдали йому матеріальних збитків, у тому числі збитків у вигляді упущеної вигоди, та непотрібні йому. Тому він хоче повернути їх відповідачу разом з усім додатковим обладнанням і стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 46 000,00 дол. США та 5 416,00 дол. США вартості додаткового обладнання, транспортні витрати на доставку валкових машин 03 липня 2023 року з України в Республіку Узбекистан, оскільки позивач поніс всі відповідні транспортні витрати на доставку цих валкових машин у кількості двох штук. Також стягнути з відповідача на свою користь матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб правового захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та підстави позову та приймаючи до уваги, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції як суду першої інстанції про обґрунтованість заяви та її задоволення.

Забезпечення позову у цій справі є пропорційним та відповідає меті застосування заходів забезпечення і свідчить про дотримання апеляційним судом справедливого балансуінтересів сторін спору.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки вони зводяться до незгоди заявника з висновком суду про задоволення заяви ПП "SAYDANA" про забезпечення позову, проте не містять достатнього обґрунтування по суті, та достатньої мотивації про необхідність відмови у вжитті відповідних заходів забезпечення позову.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, Верховний Суд не встановив.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженої ухвали - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами апеляційного перегляду вимоги заявника не підлягають задоволенню, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САН-ТЕХНО" залишити без задоволення.Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2024 року залишити без змін.Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.Повна постанова складена 11 лютого 2025 року.Судді В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко І. М. Фаловська