243/876/23 Про відшкодування моральної шкоди - 19.12.2024 Прийняття

відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця",розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, подану адвокатом Тарасенко Вірою Юріївною, та акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2023 року у складі судді Сидоренко І. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування моральної шкоди.

2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3, приблизно о 02 годині 45 хвилин на перегоні "ст. Гаврилівка-Язикове" на 981 км пк-2 пасажирським поїздом № 92 сполученням "Одеса-Костянтинівка" стався наїзд електровозом № ЧС-7 №314 під керуванням ОСОБА_3 на трьох осіб, однією з яких була рідна сестра позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Внаслідок вказаної транспортної події ОСОБА_4 загинула на місці. Електропоїзд № ЧС-7 №314, який належить АТ "Українська залізниця", є джерелом підвищеної небезпеки та згідно з інформацією, наданою на адвокатський запит АТ "Українська залізниця" від 07 грудня 2022 року, перебуває на балансі структурного підрозділу "Дніпровське локомотивне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

4. Відповідач в порушення вимог чинного законодавства не забезпечив всіх можливих заходів щодо забезпечення безпеки громадян, зокрема, встановлення огорож, парканів, тощо та недопущення тяжких наслідків у вигляді загибелі ОСОБА_4 на залізничному перегоні внаслідок збиття рухомим складом залізничного транспорту, що рухався.

5. У зв`язку зі смертю рідної сестри, внаслідок наїзду на неї рухомого складу, позивач зазнав сильних душевних та моральних страждань, які полягали в порушенні нормальної життєдіяльності, оскільки він перебував у близьких стосунках із сестрою, дуже її любив, а тому відчував та відчуває сильний душевний біль від втрати близької йому людини.

6. Також у нього було порушено нормальний сон, часто сняться жахи та він перебуває у стані постійного стресу. У сім`ї позивача сестра була єдиною дівчинкою. Коли остання загинула, позивачу було лише 3 роки і він це дуже емоційно сприйняв, постійно плакав. З сестрою вони перебували у близьких стосунках, він був молодшим братом загиблої і постійно бавився з нею та іноді дівчинка допомогала матері у вихованні брата - позивача у даній справі.

7. Втрата близької людини є для позивача незворотною втратою, що спричиняла та спричиняє і буде спричиняти йому довготривалі сильні душевні страждання, тому йому завдано суттєвої моральної шкоди.

8. Враховуючи викладене законний представник позивача вважала, що завдану позивачу моральну шкоду внаслідок заподіяння смерті його сестрі ОСОБА_4 через наїзд рухомого залізничного складу слід оцінити в розмірі 992 400 грн, яку просила стягнути з відповідача на свою користь.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

9. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2023 року позов задоволено частково.

10. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 200 000 грн.

11. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

12. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди внаслідок непоправної втрати близької людини (сестри, яка загинула внаслідок наїзду електротранспорту), що підлягає відшкодуванню відповідачем. Та обставина, що шкода спричинена не з вини відповідача, не є підставою для відмови у захисті порушеного права, оскільки за змістом норм матеріального права власник (володілець) джерела підвищеної небезпеки відповідає за шкоду без врахування вини, та може бути звільнений від такої відповідальності лише у разі спричинення шкоди за наслідками непереборної сили або умислу потерпілого на завдання самому собі цієї шкоди. Обставин непереборної сили або умислу потерпілого судом під час судового розгляду не встановлено. З урахуванням обставин справи, суд зменшив розмір відшкодування моральної шкоди та вважав розумним та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000 грн.

13. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Тарасенко В. Ю., задоволено частково.

14. Апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" залишено без задоволення.

15. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01 вересня 2023 року змінено, доповнено його посиланням про те, що сума морального відшкодування стягнута без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

16. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

17. Доповнюючи мотиви рішення місцевого суду, апеляційний суд погодився із доводами апеляційної скарги законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Тарасенко В. Ю., про те, що судом першої інстанції не були застосовані положення статті 164.2.14 Податкового кодексу України (2755-17) , оскільки сума моральної шкоди, завданої смертю родича, підлягає виплаті позивачу без податків та обов`язкових платежів.

18. Залишаючи без змін рішення місцевого суду в іншій частині, апеляційний суд зазначив, що таке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19. У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Тарасенко В. Ю., та АТ "Українська залізниця".

20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Тарасенко В. Ю., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та стягнути на користь позивача 992 400 грн.

22. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає, те що суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 161/3557/19, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, від 25 серпня 2020 року у справі № 372/3192/18.

23. Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправомірно зменшили суму відшкодування моральної шкоди майже у 5 разів.

24. Зазначає, що факт втрати близької людини для позивача є незворотною втратою, що спричиняла, спричиняє і буде спричиняти його довготривалі сильні душевні страждання, отже спричинена йому моральна шкода потребує відшкодуванню у грошовій формі.

25. Таким чином, заявник вважає, що суди не здійснили повну, всебічну та об`єктивну оцінку доказів.

26. Судами не враховано, що основна вина за загибель члена сім`ї позивача лежить на відповідачу, який є власником джерела підвищеної небезпеки.

27. У касаційній скарзі представник АТ "Українська залізниця", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та стягнути на користь позивача не більше 30 000 грн.

28. Підставою касаційного оскарження судових рішень АТ "Українська залізниця" зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 355/981/16-ц, від 15 червня 2022 року у справі № 748/702/21-ц, від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, від 05 червня 2019 року у справі № 461/8496/15-ц.

29. Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що кримінальне провадження закрито у зв`язку із відсутністю складу злочину; позивачем не надано доказів порушення та незабезпечення відповідачем елементів заходів безпеки; вина відповідача у транспортній події відсутня; загибель ОСОБА_4 відбулась виключно з її власної вини.

30. За фактом загибелі ОСОБА_4 членами її родини подано 4 позовні заяви (справи № 243/876/23, 243/880/23, 243/861/23, 243/879/23).

31. Судами не враховано в повній мірі всіх обставин по справі та не дотримано принципів розумності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

32. У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" від адвоката Тарасенко В. Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1, у якому вказано, що касаційна скарга відповідача є необґрунтованою, просила задовольнити її касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

33. Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 06 червня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану по м. Краматорську Донецької області та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 16 травня 2012 року виконкомом Прелеснянської сільської ради Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рідними братом і сестрою.

34. Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданого 13 липня 2015 року виконкомом Прелеснянської сільської ради Слов`янського району Донецької області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

35. Згідно з довідкою Черкаської селищної ради Краматорського району Донецької області від 22 грудня 2022 № 15-20/5/311 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 07 жовтня 2008 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 та мала склад сім`ї: батько ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, брат ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, брат ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7 .

36. Згідно висновку експерта № 20 Брт/15 від 24 листопада 2015 року встановлено, що причиною смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, стали чисельні травми, несумісні з життям, які утворилися внаслідок зіткнення з потягом або залізничним транспортним засобом пересування. В крові трупу загиблої ОСОБА_4 спирти не виявлені.

37. Постановою слідчого СВ Барвінківського відділення поліції (м. Барвінкове) Ізюмського відділу поліції (м. Ізюм) ГУ НП в Харківській області старшого сержанта поліції Вічканова О. О. від 25 грудня 2015 року кримінальне провадження, відомості за яким 09 липня 2015 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015050930000303, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частини третьої статті 276 КК України.

38. Зі змісту вказаної постанови слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 02-45 годині на перегоні "ст. Гаврилівка-Язикове" ДП "Донецька залізниця" на 981 км пк-2 пасажирським поїздом № 92 сполученням "Одеса-Костянтинівка" електровозом № ЧС-7 №314 під керуванням ОСОБА_3 смертельно травмовано трьох осіб, однією з яких була сестра позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

39. В ході перевірки даного повідомлення 10 липня 2015 року було проведено нараду при начальнику Дніпропетровського локомотивного депо за участю в. о. ТЧЗЕ ОСОБА_13, ТЧЗР ОСОБА_6, ТЧГТ ОСОБА_7, ТЧБР ОСОБА_14, ТЧЮ ОСОБА_8, ТЧМІ ОСОБА_9, техніка ОСОБА_10, машиніста електровозу ОСОБА_3 та помічника машиніста електровозу ОСОБА_11, під час якої встановлено, що електровоз на перегоні "ст. Гаврилівка-Язикове" на 981 км рухався з дозволеною швидкістю 110 км/г, при екстреному гальмуванні гальмівний шлях склав 1 000 м, розрахунковий гальмівний шлях 1003 м. Електровоз слідував в умовах обмеженої видомості при русі в кривій ділянці з використанням прожектора у темний час доби.

40. Отже в діях машиніста електровоза ОСОБА_3 та помічника машиніста електровозу ОСОБА_11 відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 276 КК України.

41. Згідно листа АТ "Українська залізниця" № Ц-4-88/2836-22 від 07 грудня 2022 року електровоз № ЧС-7 № 314, який слідував у добу ІНФОРМАЦІЯ_3 з поїздом № 92, перебуває на балансі структурного підрозділу "Дніпровське локомотивне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".

42. Відповідно до довідки Дніпропетровського локомотивного депо про розшифровку швидкістномірної стрічки ЧС-7 № 314 поїзд № 92 машиніст ОСОБА_3 за ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що слідував поїздом № 92 сполученням "Одеса-Костянтинівка" о 02 годині 44 хвилин, та на 981 км пк 1 перегон "ст. Гаврилівка-Язикове" при швидкості 110 км/г та ввімкненому зеленому світлі локомотивного світлофора машиніст застосував екстрене гальмування (з наїздом). Встановлена швидкість по перегону "ст. Гаврилівка-Язикове" 120 км/г (982 км пк9 - 971 км пк6), 115 км/г (982 км пк9 - 979 км пк7, 975 км пк2, 973 км пк7), 110 км/г (979 км пк4-6). Гальмівний шлях склав S факт = 1 000 м, S расч = 1 003 м. Поїзд простояв 28 хвилин, та відправився о 03 годині 12 хвилин.

43. За актами комісійного огляду електровоза ЧС-7 № 314 від 10 липня 2015 року Дніпропетровського локомотивного депо комісією оглянуто електровоз ЧС-7 № 314 та в ході огляду технічного стану секції № 1 електровоза ЧС-7 № 314 пошкоджень не виявлено. Також комісією проведено перевірку технічного стану приладів безпеки руху та гальмівного обладнання електровоза ЧС-7 № 314, під час якої виявлено, що прилади безпеки руху і радіозв`язку, дія звукових сигналів та система піскоподачі знаходилися у справному стані і задовольняли вимогам Інструкцій ЦТ-0073, ЦТ-ЦШ-0072 та Правилам ремонту ЦТ-0039. Автогальмове обладнання знаходиться у справному стані і задовольняє вимогам Інструкцій № ЦТ-0058, № ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015, Правилам ремонту ЦТ-0039 та Правилам технічної експлуатації залізниць України. Локомотив обладнаний чавунними гальмівними колодками.

44. Товщина гальмівних колодок відповідає вимогам п. 3.2.5 Інструкції № ЦТ-ЦВ-ЦЛ-0015 та п. 3.3.11 Правилам ремонту ЦТ-0039 (не менше 15 мм). Комісією також виконано перевірку технічно-гальмівного обладнання електровоза ЧС-7 № 314, під час якої зауважень в роботі не виявлено.

45. Згідно з рапортами локомотивної бригади пасажирського поїзду № 92 "Одеса - Костянтинівка", електровоза ЧС-7 № 314 машиніста ОСОБА_3 та помічника машиніста ОСОБА_11 від ІНФОРМАЦІЯ_3 при виході з кривої дільниці на 981 км перегону Гаврилівка - Язикове в умовах обмеженої видимості помічником машиніста ОСОБА_11 подавалися попереджувальні сигнали великої гучності. В цей же час він помітив у міжрельсовому просторі жінку, яка стояла на колінах та подав сигнал значної гучності, а машиніст ОСОБА_3 застосував екстрене гальмування з застосуванням піску, але запобігти наїзду не вдалося через малу відстань. Після повної зупинки поїзда помічник машиніста оглянув місце події та виявив три тіла без ознак життя. Про транспортну подію повідомлено чергового ст. Язикове, яка викликала швидку та повідомила поліцію.

46. За протоколом наради при начальнику Слов`янської дистанції колії від 13 липня 2015 року, проведеної за фактом групового травмування з летальним наслідком сторонніх осіб, серед яких була ОСОБА_4, керівництвом підприємства з метою попередження випадків невиробничого травмування, прийнято рішення, що всім начальникам ділянок провести роз`яснювальну роботу серед населення до 29 липня 2015 року, доповідні про проведення роз`яснювальних робіт надати в службу охорони праці дистанції колії в строк до 01 серпня 2015 року. Крім того, всім начальникам ділянок забезпечити виконання плану організаційно-технічних заходів з попередження нещасних випадків з людьми, які не пов`язані з роботою на залізничному транспорті.

Позиція Верховного Суду

47. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

48. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

49. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

50. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

51. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

52. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

53. Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

54. Згідно зі статтею 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.

55. Підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України. Безпека руху поїздів - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв (частини перша-друга статті 11 Закону України "Про залізничний транспорт").

56. Пунктом 100 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457 (457-98-п) , передбачено, що залізниці повинні забезпечувати потреби населення у пасажирських перевезеннях, безпеку користування залізничним транспортом, необхідні зручності, якісне обслуговування пасажирів на вокзалах і в поїздах, своєчасне перевезення і збереження багажу і вантажобагажу.

57. У той же час Правилами безпеки громадян на залізничному транспорті України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 19 лютого 1998 року № 54 (z0193-98) , серед іншого, заборонено ходити по залізничних коліях та наближатися до них на відстань менше п`яти метрів. Переходити і перебігати через залізничні колії перед поїздом (або локомотивом, вагоном, дрезиною тощо), що наближається, якщо до нього залишилося менше ніж 400 м. Підходити ближче ніж на 0,5 метра до краю платформи після оголошення про подачу або прибуття поїзда до його повної зупинки. Сидіти на краю посадкової платформи, перону. Знаходитись на об`єктах залізничного транспорту в стані алкогольного сп`яніння (пункти 2.5, 2.6, 2.16, 2.19, 2.20).

58. Відповідно до статті 23 ЦК України кожна особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою зокрема щодо членів її сім`ї.

59. За змістом статті 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

60. Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

61. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 1193 ЦК України).

62. Положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються у випадках завдання шкоди майну, а також ушкодженням здоров`я фізичній особі. Підставою для цього може бути груба необережність потерпілого, наприклад перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо.

63. Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дій, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

64. Установивши, що причиною загибелі ОСОБА_12 стали травми, завдані внаслідок зіткнення з потягом, які були спричинені джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку зі здійсненням експлуатації останнього (за недоведеності умислу потерпілого або існування обставин непереборної сили), суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності з відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1, в інтересах якого звернулась ОСОБА_2, у розмірі 200 000 грн.

65. Доводи касаційної скарги АТ "Українська залізниця" про те, що відсутність вини відповідача унеможливлює стягнення шкоди із підприємства, є безпідставними з огляду на таке.

66. Особливі правила статті 1187 ЦК України застосовуються тоді, коли шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.

67. Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

68. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

69. Оскільки АТ "Українська залізниця" є законним володільцем джерела підвищеної небезпеки, саме воно є суб`єктом, який несе відповідальність, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

70. При визначенні розміру моральної шкоди судами правильно застосовані норми вказані вище матеріального права та обґрунтовано визначено розмір відшкодування моральної шкоди.

71. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для відшкодування завданої позивачу моральної шкоди, яка пов`язана з глибокими емоційними переживаннями та моральними стражданнями через передчасну смерть сестри. Факт загибелі ОСОБА_4 є безумовним свідченням спричинення позивачу глибоких душевних страждань.

72. Водночас колегія суддів відхиляє посилання адвоката Тарасенка В. Ю. про те, що суди безпідставно зменшили заявлений розмір відшкодування моральної шкоди майже в п`ять разів, та зауважує, що гроші виступають еквівалентом завданої моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні "трансформують" шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування "обчислює" шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

73. Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19).

74. Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20, від 23 листопада 2022 року в справі № 686/13188/21, від 19 квітня 2023 року в справі № 336/10216/21.

75. Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи. Крім того, колегія суддів не знаходить підстав для висновку, що при визначені розміру відшкодування порушено принципи розумності, пропорційності та справедливості.

76. При цьому колегією суддів враховано, що з позовами про відшкодування моральної шкоди також звертались інші родичі загиблої ОСОБА_4, а саме: справа № 243/880/23, у якій зверталась мати та якому відшкодовано моральну шкоду у розмірі 200 000 грн; справа № 243/879/23, у якій звертався батько та якому відшкодовано моральну шкоду у розмірі 200 000 грн; справа № 243/861/23, у якій звертався брат ОСОБА_4, проте зараз перебуває на розгляді в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.

77. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої ьа апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.