Постанова
Іменем України
(додаткова)
06 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 824/62/22
провадження № 61-8324ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі:
Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
секретаря судового засідання - Шабаліної К. Г.,
учасники справи:
боржник (відповідач) - державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна енергетична станція",
заявник (позивач) - Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка),
за участю представників:
заявника (позивача) - Муляра Євгенія Григоровича,
боржника (відповідача) - Савченко Яни Олександрівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) заяву представника Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) - адвоката Муляра Євгенія Григоровича про відшкодування судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) звернувся до суду з заявою про визнання та надання дозволу на виконання на території України рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 15 лютого 2022 року у справі № 237/2021 про стягнення грошових коштів із Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") (Україна) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна енергетична станція".
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року заяву Universal Baltic Group OU задоволено.
Визнано і надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТТП Украни від 15 лютого 2022 року у справі № 237/2021 про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна енергетична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь Universal Baltic Group OU 92 642,00 євро основного боргу за поставлену продукцію, 3 848,17 євро - 3 % річних, нарахованих за порушення грошового зобов`язання, 1 300,00 євро у відшкодування витрат на правову допомогу та 4 495,03 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 102 285,20 євро.
Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" (Україна) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна енергетична станція" ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь Universal Baltic Group OU 1 240,50 грн судових витрат.
Видано Universal Baltic Group OU виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТТП України від 15 лютого 2022 року у справі № 237/2021.
Постановою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна енергетична станція" залишено без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року залишено без змін.
В судовому засіданні, яке відбулось 10 листопада 2022 року, до закінчення судових дебатів у справі представник Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) - Муляр Є. Г. повідомив, що протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги він надасть докази про понесені судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 350 євро.
15 листопада 2022 року до Верховного Суду була подана заява представника Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) - адвоката Муляра Є. Г. про відшкодування судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, у якій просив: вирішити питання про розподіл судових витрат Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка)на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 350 євро; ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити заяву в повному обсязі та покласти вказані витрати на боржника.
Заява мотивована тим, що у зв`язку з наданням адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Копусь і Муляр" (далі - адвокатське об`єднання) консультації заявнику, формуванням правової позиції, підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу, підготовкою та поданням заперечень на клопотання відповідача про проведення судового засідання за відсутності учасника справи та про продовження процесуального строку розгляду апеляційної скарги, участю в судових засіданнях, підготовкою та поданням цієї заяви Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) понесла витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 350 євро, що підтверджується додатковою угодою № 2 від 24 жовтня 2022 року до договору про надання правової допомоги від 02 вересня 2021 року № KMLF/62/2021, рахунком від 09 листопада 2022 року № 62/2021/5 та копією банківської виписки від 15 листопада 2022 року.
У листопаді 2022 року до Верховного Суду від державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна енергетична станція" надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та про продовження процесуального строку розгляду заяви.
У клопотанні зазначено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю справи, часом, витраченим представником заявника на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих послуг, тому просило зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 50 євро.
Позиція сторін в суді апеляційної інстанції
У судовому засіданні представник Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) - Муляр Є. Г. повідомив, що підтримує заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу та просить її задовольнити.
Представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - Савченко Я. О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу та просила відмовити у її задоволенні, оскільки відокремлений підрозділ "Запорізька атомна енергетична станція" є окупованим й, відповідно, не отримує прибуток. При цьому також вказувала, що розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу, з урахуванням особливостей справи, є завищеним.
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про часткове задоволення заяви з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України (254к/96-ВР) та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі
№ 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі
№ 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка)- адвокат Муляр. Є. Г. просив, зокрема, покласти на відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 350 євро.
У судовому засіданні, яке відбулось 10 листопада 2022 року, представник Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) повідомив, що докази щодо розміру судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення по справі.
Так, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка)у зв`язку з переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, 15 листопада 2022 року його представник надав:
- копію договору про надання правової допомоги від 02 вересня 2021 року № KMLF/62/2021;
- копію додаткової угоди № 2 від 24 жовтня 2022 року до договору про надання правової допомоги від 02 вересня 2021 року № KMLF/62/2021;
- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 24 жовтня 2022 року;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 02 липня 2018 року серії КВ № 000240;
- копію рахунку від 09 листопада 2022 року № 62/2021/5;
- копію банківської виписки від 15 листопада 2022 року.
У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що у суді апеляційної інстанції представником Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) було подано відзив на апеляційну скаргу на 11 сторінках, коментар на клопотання про проведення судового засідання за відсутності учасника справи та про продовження процесуального строку розгляду апеляційної скарги на 5 сторінках.
В судовому засіданні, яке відбулось 10 листопада 2022 року, та згідно протоколу судового засідання тривало з 11:16 по 12:07, були присутні представники Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка), які давали пояснення, висловлювали позицію щодо заявлених апелянтом клопотань.
Заява про ухвалення додаткового рішення була направлена до Верховного Суду 15 листопада 2022 року, тобто в строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання (дивитись, наприклад, постанови Великої Плати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі
№ 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц та у справі № 464/3790/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц).
У зв`язку з цим, враховуючи договірні умови оплати Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка)адвокатських послуг, Верховний Суд визначає відшкодування витрат на правничу допомогу в євро.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 серпня 2022 року у справі № 22-з/824/392/2022 (провадження № 61-5124ав22).
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
З огляду на наявність клопотання державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна енергетична станція" про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та відсутність у тексті додаткової угоди умов щодо форми і порядку обчислення адвокатського гонорару,проаналізувавши обсяг наданих адвокатським об`єднанням заявнику послуг, колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню частково на суму 250 євро, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Таким чином, оскільки постановою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року апеляційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна енергетична станція" залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, однак не вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, то наявні підстави для ухвалення додаткової постанови у цій справі та часткового задоволення заяви представника Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) - адвоката Муляра Є. Г.
Керуючись статтями 141, 270, 382 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка) - адвоката Муляра Євгенія Григоровича про відшкодування судових витрат на професійну правничу (правову) допомогузадовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна енергетична станція" на користь Universal Baltic Group OU (Естонська Республіка)250 (двісті п`ятдесят) євро витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян