ПОСТАНОВА
Іменем України
06 червня 2018 року
Київ
справа №817/3214/15
провадження №К/9901/12657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 817/3214/15
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури міста Рівне, прокуратури Рівненської області про визнання дій протиправними та скасування подання, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду, прийняту 15 березня 2016 року у складі колегії суддів: головуючого - Іваненко Т.В., суддів: Зарудяної Л.О., Кузьменко Л.В.,
в с т а н о в и в :
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури міста Рівне, прокуратури Рівненської області, в якому просив:
визнати протиправними дії Прокуратури міста Рівне як спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції щодо складання в порядку частини третьої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" подання від 02 жовтня 2015 №58-12486вих15 з вимогою вирішити питання про призначення та проведення службового розслідування по факту вчинення першим заступником начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією, та вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 по факту вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;
визнати протиправними дії Прокуратури Рівненської області як спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції щодо надсилання 08 жовтня 2015 року на адресу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області подання Прокуратури міста Рівне від 02 жовтня 2015 року № 58-1248вих15;
визнати протиправним та скасувати подання від 02 жовтня 2015 року №58-12486вих15 Прокуратури міста Рівне як спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції в порядку частини третьої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" з вимогою вирішити питання про призначення та проведення службового розслідування по факту вчинення першим заступником начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією, та вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 по факту вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обставиною, яка повинна передувати внесенню відповідного подання у порядку частини третьої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції", є встановлення факту вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, оскільки метою подання є виявлення причин та умов його вчинення. Оскільки жодного судового рішення, яким би підтверджувався факт вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, відносно нього не існує, вважає, що у прокурора були відсутні підстави вносити відповідне подання.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 4 грудня 2015 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправним та скасував подання Прокуратури міста Рівне від 02 жовтня 2015 року №58-12486вих15.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 15 березня 2016 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2015 року скасував в частині задоволення позовних вимог, та прийняв в цій частині нову постанову, про відмову у задоволенні позовних вимог.
В решті постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України (2747-15) ), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України (2747-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
31 січня 2018 року касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах, яка ухвалою судді-доповідача від 1 лютого 2018 року прийнята до провадження.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 08 лютого 2015 року №121/К ОСОБА_1 призначений на посаду першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
Листом від 08 жовтня 2015 року №32-474вих-15 Прокуратура Рівненської області надіслала начальнику Головного територіального управління юстиції у Рівненській області подання Прокуратури міста Рівне від 02 жовтня 2015 року №58-12486вих15, складене в порядку частини третьої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції", у якому прокурор міста Рівне вимагає вирішити питання про призначення та проведення службового розслідування по факту вчинення першим заступником начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_1 по факту вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Подання Прокуратури міста Рівне обґрунтоване тим, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 з 06 квітня 2011 року по теперішній час є керівником приватного підприємства "Полістар-Трейд", що знаходиться за адресою буд. 28, кв. 1, с. Рубче, Рівненського району, Рівненська область. Наведене суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки за вказаних обставин, як зазначає прокуратура, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, виконує функції держави, у той же час є діючим керівником приватної фірми "Полістар-Трейд", тобто займається підприємницькою діяльністю, пов'язаною з наданням юридичних послуг.
Водночас, як зазначено у поданні, під час проведення перевірки Прокуратурою міста Рівне не встановлено факту отримання прибутку приватною фірмою "Полістар-Трейд", а тому підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення на даний час не вбачається. Однак, факт перебування ОСОБА_1 на посаді директора ПП "Полістар-Трейд" одночасно з перебуванням його на державній службі створює передумови для можливого отримання доходів від підприємницької діяльності в майбутньому та відповідно вчинення корупційного правопорушення.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідачів та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відсутнє рішення суду, яке б підтверджувало факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією (перелік наведений у главі 13-А Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) , (далі - КУпАП (80731-10) )), підстав для вчинення по відношенню позивача дій в порядку частини третьої статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" не було.
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погодився, та дійшовши висновку, що подання Прокуратури міста Рівне від 02 жовтня 2015 року №58-12486вих15 винесено у відповідності до статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" в межах наявних повноважень та за наявності передбачених підстав, а тому скасуванню не підлягає.
Верховний Суд висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон №1700-VII (1700-18) ), органи прокуратури віднесені до спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
У відповідності до підпункту "в" п.1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" позивач є суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.
Згідно частин другої та третьої статті 65 Закону №1700-VII особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Визначення понять "корупційне правопорушення" та "правопорушення, пов'язане з корупцією" наведені у статті 1 Закону №1700-VII:
корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;
правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Пунктом 1 частини першої статті 25 Закону №1700-VII зазначено, що на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, у тому числі державних службовців, накладено певні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а саме їм забороняється займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики зі спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Прокуратурою м. Рівне було встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06 вересня 2015 року, ОСОБА_1 з 06 квітня 2011 року є керівником приватного підприємства "Полістар-Трейд".
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, одночасно перебуваючи на посаді керівника ПП "Полістар-Трейд" та на посаді першого заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, порушив встановлені законом вимоги, заборони та обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, які, зокрема, визначені статтею 25 Закону №1700-VII.
За змістом частини третьої статті 65 Закону №1700-VII спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції, який в даному випадку є прокуратура, може звертатися з поданням до керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює відповідна особа, про проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, які сприяли або вчиненню особою корупційного правопорушення, або вчиненню особою правопорушення, пов'язаного з корупцією, або невиконання особою вимог Закону в інший спосіб.
Оскільки метою внесення подання прокуратурою міста Рівне є вирішення питання про проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, щодо невиконання ОСОБА_1 вимог антикорупційного законодавства, оскільки, факт перебування ОСОБА_1 на посаді керівника ПП "Полістар-трейд", одночасно з перебуванням його на державній службі порушує встановлені Законом №1700-VII (1700-18) обмеження.
Тому Верховний Суд відхиляє доводи позивача, що оскільки відсутнє рішення суду, яке б підтверджувало факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, пов'язаного з корупцією (перелік наведений у главі 13-А КУпАП (80731-10) ), а тому підстав для вчинення по відношенню нього дій в порядку частини третьої статті 65 Закону №1700-VII не було.
Крім того, судом першої інстанції не враховано, що під час проведення перевірки прокуратурою м. Рівне не встановлено факту отримання прибутку ПП "Полістар-трейд", тому підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності) не вбачається, оскільки відсутність факту отримання прибутку ПП "Полістар-трейд" не утворює складу адміністративного правопорушення за статтею 172-4 КУпАП.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги посилається на рішенням засновника ПП "Полістар-Трейд" від 02 лютого 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади директора ПП "Полістар-Трейд" на підставі п. 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін, а на посаду директора призначено іншу особу, ОСОБА_2 Відтак, трудових відносин між ПП "Полістар-Трейд" та ОСОБА_1 не існує. Рішенням засновника від 15 жовтня 2015 року вирішено ліквідувати юридичну особу ПП "Полістар-Трейд", обов'язки ліквідатора покладено на засновника підприємства ОСОБА_3
Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи, подає державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи, додатково подає примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та / або примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) розпорядчого документа про їх призначення.
Згідно статті 18 зазначеного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Судом апеляційної інстанції зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01 жовтня 2015 року (оскаржуване подання винесене 02 жовтня 2015 року), згідно записів якого керівником юридичної особи ПП "Полістар-Трейд" є ОСОБА_1.
Враховуючи те, що зміни до Єдиного державного реєстру не вносились, то надані ОСОБА_1 докази щодо звільнення останнього з посади керівника ПП "Полістар-Трейд" не є достовірними та належними, а тому не можуть прийматись судом до уваги та прийматися за основу у прийнятті рішення.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що подання прокуратури м. Рівне Міністерством юстиції України задоволено. Згідно інформації Головного територіального управління юстиції у Рівненській області №131165/01-13/19 від 30 листопада 2015 року, Міністерством юстиції України за результатами розгляду подання призначено та проводиться службове розслідування.
Аналізуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскаржуване подання прокурора є таким, що винесено з дотриманням вимог Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) .
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2015 року в не скасованій частині та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець