638/9162/21 Про визнання заповіту недійсним - 31.07.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гончаренко Олександр Володимирович, на рішення Дзержинського районного суду

м. Харкова від 05 липня 2023 року у складі судді Штих Т. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року у складі колегії суддів:

Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про визнання заповіту недійсним.

2. Позов ОСОБА_1 обґрунтований тим, що його рідний брат

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Згідно з медичною довідкою про причину смерті від 01 грудня 2020 року смерть ОСОБА_4 настала від гострого отруєння етиловим спиртом.

4. ОСОБА_4 сім`ї не мав, проживав один та після його смерті відкрилась спадщина на частку квартири

5. 12 травня 2021 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, де довідався про наявність заповіту який

від 25 листопада 2020 року від імені його брата, було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В.

6. Вважає вказаний заповіт недійсним, оскільки рукописний текст

у заповіті виконаний не ОСОБА_4, а крім того брат не мав із собою документів для посвідчення заповіту, оскільки паспорт зберігався

у ОСОБА_5, а правовстановлюючі документи на квартиру -

7. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати заповіт ОСОБА_4, складений і посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В. від 25 листопада 2020 року, зареєстрований у реєстрі № 1963, недійсним.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня

2023 року, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного суду

від 25 січня 2024 року, у позові відмовлено.

9. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вказав, що належних доказів на підтвердження того, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало його волі позивач не надав, обґрунтовуючи свої вимоги на припущеннях. Особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про його вільне волевиявлення, обставини, які б вплинули на волевиявлення заповідача, судом не встановлені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Гончаренко О. В., просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

11. 28 лютого 2024 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат

Гончаренко О. В., подав касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 25 січня 2024 року.

12. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи, які

у квітні 2024 року надійшли до Верховного Суду.

13. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, а саме те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).

15. Вказує, що суди дійшли передчасного висновку про відмову в позові, оскільки свідків, клопотання про допит яких було задоволено, суд не викликав і не допитав, реєстр вчинення нотаріальних дій не витребував і не оглянув, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не розглянув.

16. Зазначає, що позивач був позбавлений можливості довести свої вимоги, оскільки без допиту свідків, витребування доказів, призначення та проведення почеркознавчої експертизи встановлення фактичних обставин

у розглядуваній справі є неможливим.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Обставини справи, встановлені судами

17. 25 листопада 2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Грішаковою О. В., посвідчено заповіт від імені

ОСОБА_4, згідно з яким заповідач, на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті

і на що за законом він матиме право. Заповіт зареєстровано в реєстрі за

18. На наступний день після посвідчення заповіту, тобто

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер у м. Харкові.

19. За відомостями Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1, оформленим 15 квітня 2010 року Дзержинським РВ ХМУ УМВС України

в Харківській області.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

20. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

21. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

22. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

23. Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

24. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

25. Відповідно до частини першої, другої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені

у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

26. Згідно з частинами першою-третьою статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

27. Відповідно до статті 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним. Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 ЦК Кодексу).

28. Згідно з частиною другою статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

29. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

30. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

31. Відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

32. Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,

а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

33. Підставами недійсності заповіту від 25 листопада 2020 року позивач зазначав те, що цей заповіт його брат не складав.

34. На заповіт як односторонній правочин поширюються загальні правила ЦК України (435-15) щодо недійсності правочинів.

35. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним

і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (стаття 202 ЦК України).

36. Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину

є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

37. Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої та шостої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

38. Верховний Суд зауважує, що враховуючи предмет і підстави заявленого позову, з`ясування питання чи підписував ОСОБА_4 оспорюваний позивачем заповіт, має важливе значення для встановлення обставин справи та висновку про обґрунтованість позовних вимог. Доказом цих обставин може бути, зокрема і висновок судової почеркознавчої експертизи, який підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами.

39. Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює

у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

40. Отже, обов`язку сторони довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається і праву подавати докази, кореспондує обов`язок суду сприяти реалізації цих прав і обов`язків.

41. Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

42. У клопотанні від 16 червня 2021 року, доданому до позову, ОСОБА_1 просив суд допитати свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_5 ; витребувати актовий запис про смерть ОСОБА_4 ; витребувати у приватного нотаріуса Гришакової О. В. документи на підставі яких була встановлена особа

43. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 червня

2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

44. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначеного справу до розгляду по суті.

45. 17 грудня 2021 року представник позивача - адвокат Гончаренко О. В. подав клопотання в якому звертав увагу, що клопотання, додане до позову, судом не розглянуто, просив викликати свідків; витребувати копію актового запису про смерть ОСОБА_4 ; витребувати у приватного нотаріуса Гришакової О. В. документи на підставі яких встановлена особа

ОСОБА_4, документ про оплату послуг нотаріуса та журнал реєстрації нотаріальних дій; для підтвердження доводів щодо підписання заповіту іншою особою витребувати в якості вільних зразків почерку та підпису померлого документи із територіальних органів Державної міграційної служби України та Пенсійного фонду України, а також судові справи з архіву Дзержинського районного суду м. Харкова за участі ОСОБА_4 ; призначити у справі судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити питання: "Рукописний текст та підпис в заповіті складеному від імені ОСОБА_4 25 листопада 2020 року виконано ОСОБА_4 чи іншою особою?", проведення експертизи доручити експертам Харківського НДІСЕ.

Крім того представник позивача вказав, що не з`явився у підготовче засідання 12 листопада 2021 року з поважних причин - у зв`язку із хворобою, пославшись на довідку Міської поліклініки № 4 м. Харкова.

46. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня

2023 року клопотання представника позивача від 17 грудня 2021 року задоволено в частині виклику свідків, витребування документів у нотаріуса, територіальних органів Державної міграційної служби України та Пенсійного фонду України, а також судових справ з архіву Дзержинського районного суду м. Харкова за участі ОСОБА_4 . Водночас процесуальне рішення щодо призначення почеркознавчої експертизи судом не прийнято.

47. В подальшому, після надання нотаріусом суду примірника оспорюваного заповіту, надходження документів із територіального органу Пенсійного фонду України, представник позивача, зокрема у судовому засіданні 05 липня 2023 року, продовжував наполягати на тому, що заповіт підписаний не ОСОБА_4, а іншою особою, та вважав за необхідне призначення у справі почеркознавчої експертизи, проте районний суд

будь-якого процесуального рішення з приводу вказаного клопотання не ухвалив.

48. Звертаючись з апеляційної скаргою на рішення суду першої інстанції представник позивача звертав увагу, що районний суд вирішив справу без призначення почеркознавчої експертизи. Однак апеляційний суд, процесуальних недоліків розгляду справи в суді першої інстанції не виправив

і також не прийняв будь-якого рішення з приводу клопотання представника позивача щодо призначення експертизи.

49. Водночас Верховний Суд звертає увагу що, за загальним правилом, ідентифікація почерку та підпису померлої особи, потребує спеціальних знань.

50. Встановивши, що ОСОБА_4 помер внаслідок гострого отруєння етиловим спиртом, на наступний день після посвідчення нотаріусом оспорюваного заповіту на користь особи, яка за матеріалами справи не

є родичем чи членом сім`ї заповідача, за наявності відповідного клопотання про призначення експертизи та послідовної позиції позивача про те, що заповіт підписано не ОСОБА_4, а іншою особою, суди мали б вирішити це клопотання шляхом ухвалення відповідного процесуального рішення

із наведенням мотивів його задоволення або відмови.

51. Відповідно до статті 400 ЦПК України касаційний суд не має процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а отже, не може вирішити цей спір по суті за результатами касаційного перегляду.

52. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

53. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

54. Оскільки повноваження апеляційного суду дозволяють виправити недоліки допущені під час попереднього розгляду справи, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню а справа передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

55. Під час нового розгляду апеляційному суду належить врахувати викладене, прийняти процесуальне рішення з приводу заявленого клопотання щодо призначення почеркознавчої експертизи із наведенням відповідних мотивів його задоволення чи відмови, встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та ухвалити законне

і обґрунтоване судове рішення по суті спору.

56. Верховний Суд бере до уваги тривалий час розгляду справи в судах, однак з огляду на завдання цивільного судочинства дійшов висновку про необхідність передачі справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.