728/46/23 Про визнання особи членом сім'ї загиблого військовослужбовця - 31.07.2024 Прийняття

судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Тітова М. Ю. на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2024 року в справі № 728/46/23 (провадження № 61-2403св24)

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Міністерства оборони України, третя особа - ОСОБА_3, про визнання членом сім`ї за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року.

Предметом позову є визнання ОСОБА_1 членом сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_4 та його матері ОСОБА_2, що наділяє її правом на отримання одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Бахмацький районний суд Чернігівської області рішенням від 15 березня 2023 року позов задовольнив. Визнав ОСОБА_1 членом сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця ОСОБА_4 та його матері ОСОБА_2, що надає ОСОБА_1 право на отримання одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.

Чернігівський апеляційний суд постановою від 20 липня 2023 року рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 березня 2023 року скасував. Провадження у справі закрив. Роз`яснив ОСОБА_1 про її право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 серпня 2023 року прийняв справу до провадження та призначив справу до розгляду, а ухвалою від 30 жовтня 2023 року провадження у справі зупинив до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 560/17953/21.

Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 січня 2024 року провадження у справі закрив. Роз`яснив позивачу про його право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

У лютому 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року.

Верховний Суд постановою від 31 липня 2024 року постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначила, що враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду (постанова від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21) та вимоги, заявлені ОСОБА_1 в цій справі, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що її вимоги не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі з підстав неможливості її розгляду в порядку цивільного судочинства, з урахуванням набрання законної сили ухвалою окружного адміністративного суду про закриття провадження у цій же справі з підстав неможливості її розгляду в порядку адміністративного судочинства, свідчить про порушення прав позивача на доступ до правосуддя і порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З такими висновками колегії суддів погодитися не можу й відповідно до вимог статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку.

По-перше, право на звернення до суду з касаційною скаргою не є абсолютним і обмежене, зокрема, установленням строків для такого звернення до суду.

Так, статтею 390 ЦПК України встановлений строк на касаційне провадження.

Частина перша цієї статті визначає, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У частинах другій та третій цієї статті передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскаржувана постанова Чернігівського апеляційного суду прийнята 20 липня 2023 року.

З касаційною скаргою на це судове рішення ОСОБА_1 звернулася лише в лютому 2024 року, тобто зі спливом шести місяців після його проголошення.

Як на підставу поважності причин пропуску цього строку посилалась на те, що після передачі ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 03 серпня 2023 року цієї справи до Чернігівського окружного адміністративного суду, Чернігівський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 січня 2024 року закрив провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства (з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21). Тобто вона постійно вживала всі можливі й залежні від неї заходи для захисту свого права в судовому порядку, однак через неоднозначність судової практики домогтися такого захисту їй до цього часу в судах першої та апеляційної інстанцій не вдалось.

Поновлюючи ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, Верховний Суд в ухвалі від 06 березня 2024 року дійшов висновку про те, що такий строк пропущений з поважних причин.

Фактично підставою для поновлення позивачу строку на касаційне оскарження постанови Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року була зміна Великою Палатою Верховного Суду правової позиції щодо юрисдикції подібних спорів, що, на мою думку, не могло бути поважною причиною для поновлення цього строку, адже не є істотною обставиною, яка перешкоджала позивачу своєчасно звернутися до суду з касаційною скаргою, якщо б вона вважала, що судове рішення не є законним та обґрунтованим.

Разом з тим після ознайомлення з постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 01 серпня 2023 року подала до суду заяву про направлення справи до Чернігівського окружного адміністративного суду, тобто погодилась з висновком суду про віднесення розгляду її справи до адміністративної юрисдикції.

З цих підстав вважаю, що Верховний Суд безпідставно поновив позивачу строк на касаційне оскарження Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року.

По-друге, внаслідок перегляду в касаційному порядку постанови Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року в справі створено процесуальну проблему.

Так, ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року (постановлена на підставі постанови Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року), яка є чинною, цю справу було передано на розгляд Чернігівського окружного адміністративного суду, який пізніше своєю ухвалою від 31 січня 2024 року закрив провадження у справі з посиланням на те, що її розгляд віднесено до цивільної юрисдикції. Вказана ухвала в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили.

Тобто в справі є ухвала про закриття провадження, яка постановлена після прийняття Чернігівським апеляційним судом оскаржуваної постанови від 20 липня 2023 року.

Відповідно скасування лише постанови Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року не породжує жодних наслідків, оскільки наявність в справі пізніше ухваленого судового рішення про закриття провадження унеможливлює подальший розгляд справи.

При цьому вважаю, що право позивача на доступ до правосуддя в цьому випадку не порушено, адже вона не була позбавлена можливості оскаржити в апеляційному порядку ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року, якою адміністративний суд за наявності ухвали суду цивільної юрисдикції про закриття провадження у справі, яка набрала законної сили, закрив провадження у справі з посиланням на те, що її слід розглядати в порядку цивільної юрисдикції.

Таким чином, на мою думку, Верховний Суд не мав підстав для перегляду постанови Чернігівського апеляційного суду від 20 липня 2023 року за касаційною скаргою ОСОБА_1