707/1319/22 Про припинення стягнення з батька аліментів на утримання неповнолітньої дитини - 23.08.2023 Прийняття

треті особи: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, Придніпровський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ)

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Гармаш Нелею Миколаївною, на постанову Черкаського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2022 року неповнолітня ОСОБА_1, яка діє через представника - адвоката Гармаш Н. М., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просила стягнути з відповідачів аліменти на свою користь.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є її батьками, які з 07 жовтня 2006 року до 09 березня 2021 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2021 року у справі № 707/999/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її (позивачку) утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2021 року і до досягнення нею повноліття.

На підставі вказаного судового рішення 21 вересня 2021 року видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження № 67370154.

У період тимчасового її проживання під час зимових канікул разом із батьком ОСОБА_2, останній звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини, вказуючи, що вона проживає з ним та повністю перебуває на його утриманні з 03 січня 2022 року.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у справі № 707/274/22 припинено з 31 січня 2022 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1, які стягуються на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2021 року у справі № 707/999/21, та цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31 січня 2022 року і до її повноліття. На підставі вказаного рішення суду видано виконавчий листа та 27 червня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69298126.

Позивачка вказувала, що ОСОБА_2 за весь час припинення шлюбних відносин із ОСОБА_3 жодної фінансової підтримки як їй особисто, так i ОСОБА_3 на виконання вимог рішення суду про стягнення аліментів, не надавав та не надає. За період часу проживання з батьком із 03 січня 2022 року до 31 травня 2022 року вона не отримувала навіть кишенькових коштів, а всі витрати з її утримання несе мати ОСОБА_3 .

Посилаючись на наведене та те, що батьки не можуть досягнути згоди щодо стягнення аліментів, які вони повинні сплачувати на її (позивачку), а також у зв`язку з тим, що вона має намір проживати окремо від батьків у гуртожитку за місцем навчання, просила суд стягнути аліменти з відповідачів на свою користь у твердій грошовій сумі у розмірі 3 500,00 грн із кожного та припинити стягнення аліментів на її утримання із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, починаючи з 01 липня 2022 року і до досягнення нею повноліття, у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, починаючи з 01 липня 2022 року і до досягнення нею повноліття, у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500,00 грн.

Припинено стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 січня 2021 року і до її повноліття, та визнано виконавчий лист, виданий на підставі постанови Черкаського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у справі № 707/274/22, таким, що втратив чинність.

Рішення допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що неповнолітня ОСОБА_1 має право на самостійне отримання і розпорядження аліментами від батьків, які мають можливість таку допомогу надавати. Суд першої інстанції, застосувавши положення статті 179 СК України, стягнув аліменти з батьків на користь дитини, припинивши стягнення за виконавчим листом, виданим на виконання судового рішення у справі № 707/274/22.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 21 вересня 2022 року скасовано, прийнято нову постанову.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог неповнолітньої ОСОБА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд виходив із того, що неповнолітня ОСОБА_1 проживає разом із батьком, що нею не спростовано, він є її законним опікуном та на його користь рішенням суду стягнуто аліменти на її утримання до повноліття. Вказане рішення не скасовано в судовому порядку та є чинним, тому відсутні підстави для задоволення вимог неповнолітньої ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2022 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Гармаш Н. М. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду: від 23 вересня 2021 року в справі № 758/6706/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 921/730/13-г (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини третьої статті 179 СК України у взаємодії зі статтею 181 та частиною третьою 160 СК України (2947-14) (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.

Суд апеляційної інстанції, всупереч положенням частини п`ятої статті 82 ЦПК України, не вірно оцінив надані позивачкою докази.

Апеляційний суд не врахував, що обставини цієї справи колізійні визначеним під час слухання іншої цивільної справи (№ 707/274/22), на яку він безпідставно посилався, а тому справу, яка переглядається, слід вирішити відповідно до тих обставин, які безпосередньо встановлені судом, який її розглядає. Сторона у справі може заперечувати преюдиціальні факти належними та допустимим доказами й суд повинен ці заперечення розглядати й оцінювати. Однак у цій справі апеляційний суд формально поставився до вказаних обстави та до позовних вимог неповнолітньої позивачки.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Черкаського районного суду Черкаської області цивільну справу № 707/1319/22 за позовом неповнолітньої ОСОБА_1, яка діє через представника адвоката Гармаш Нелю Миколаївну, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, Придніпровський відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), Черкаський відділ державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) про стягнення аліментів.

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2023 справу № 707/1319/22 призначено до судового розгляду.

Обставини справи, які встановили суди попередніх інстанцій

Суди встановили, що з 07 жовтня 2006 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 березня 2021 року у справі № 707/2886/20.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2021 року у справі № 707/999/21 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2021 року і до досягнення дочкою повноліття, на виконання якого 21 вересня 2021 року виданий виконавчий лист та відкрито виконавче провадження № 67370154

Постановою Черкаського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у справі № 707/274/22 скасовано рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 11 квітня 2022 року та ухвалено нове судове рішення, яким припинено з 31 січня 2022 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, які стягуються на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2021 року у справі № 707/999/21. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 31 січня 2022 року і до її повноліття.

На виконання зазначеного судового рішення виданий виконавчий лист та 27 червня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69298126.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду: від 23 вересня 2021 року в справі № 758/6706/14 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 921/730/13-г (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування частини третьої статті 179 СК України у взаємодії зі статтею 181 та частиною третьою 160 СК України (2947-14) (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року (789-12) , визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 179 СК України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до ЦК України (435-15) .

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом (частина друга статті 47 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

Частиною четвертою статті 152 СК України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Особа, якій виповнилось 14 років, може сама звернутись до суду із заявою, зокрема про стягнення аліментів.

У справі, яка переглядається, позовні вимоги неповнолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, стосуються безпосередньо її майнових прав, як неповнолітньої особи, яка станом на день подання позову досягла 14 років.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивачка посилалась на те, що має намір проживати самостійно без батьків у студентському гуртожитку за місцем навчання. Оскільки батьки не можуть досягнути згоди щодо стягнення аліментів, які вони повинні сплачувати на її утримання, просила їх стягнути безпосередньо на свою користь відповідно до статті 179 СК України.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що неповнолітня ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та звернулася з позовом про стягнення з батьків аліментів на своє утримання, які, в свою чергу, не можуть досягнути згоди щодо стягнення аліментів на дитину, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачка має право на самостійне одержання і розпорядження аліментами від батьків.

Враховуючи, що неповнолітня ОСОБА_1 має право на самостійне отримання і розпорядження аліментами від батьків, які мають можливість таку допомогу надавати й цей факт не спростували, суд першої інстанції, застосувавши положення статті 179 СК України, стягнув аліменти з батьків на користь дитини, припинивши стягнення за виконавчим листом, виданим на виконання судового рішення у справі № 707/274/22

Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, та узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Апеляційний суд, пославшись на те, що судовим рішенням, яке не скасоване та є чинним, на користь батька неповнолітньої з матері вже стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_1, не врахував положення статті 179 СК України щодо права неповнолітньої на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними, помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.

Тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу, постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.

Щодо заяви ОСОБА_1 про залишення без розгляду касаційної скарги

У лютому 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про залишення без розгляду касаційної скарги, поданої від її імені адвокатом Гармаш Н. М., на постанову Черкаського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року з посиланням на те, що така скарга подана представником без її відома та згоди.

Заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положеннями статті 398 ЦПК України передбачено право особи на доповнення, зміну або відкликання касаційної скарги, або відмову від неї.

Так частинами першою, другою та третьою статті 398 ЦПК України встановлено право особи на доповнення, зміну чи відкликання касаційної скарги до відкриття касаційного провадження у справі, а частиною четвертою цієї статті - на відмову від касаційної скарги після відкриття касаційного провадження.

Частиною п`ятою статті 398 ЦПК України визначено, що у разі закриття касаційного провадження у зв`язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.