Постанова

Іменем України

31 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 761/31423/19

провадження № 61-5769св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником Шурлом Романом Павловичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року в складі колегії суддів:Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позову

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені по сплаті аліментів.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва в складі судді: Осаулова А. А., від 07 листопада 2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30 січня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню по сплаті аліментів, за період з квітня 2015 року по червень 2019 року включно, у розмірі 65 951,82 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва в складі судді: Осаулова А. А., від 25 вересня 2020 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року задоволено. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року по цивільній справі за № 761/31423/19-ц скасовано і призначено справу до розгляду в спрощеному позовному провадженні на 25 листопада 2020 року о 11 год. 00 хв. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-а, каб. № 401.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва в складі судді: Осаулова А. А., від 25 вересня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 липня 2021 рокувідкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Шурло Р. П., на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 травня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Шурло Р. П., в частині оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року повернуто особі, що її подала.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Шурло Р. П. подала апеляційну скаргу, в якій просила: 1. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по сплаті аліментів скасувати. 2. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року скасувати, а заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 листопада 2019 року залишити без змін. Вивчивши матеріали справи, суд зробив висновок про повернення апеляційної скарги в частині оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 25 вересня 2020 року з наступних підстав. Статтею 353 ЦПК України визначений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду. Згідно з частиною другою статті 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Відповідно до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Враховуючи те, що, ухвала суду першої інстанції щодо скасування заочного рішення відповідно до положень ЦПК України (1618-15) не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 ЦПК України, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, суд приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, що її подала.

Аргументи учасників справи

28 червня 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, яка підписана представником Шурлом Р. П., на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року,в якій просила:

скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду;

передати справу повністю на новий розгляд до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що до переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в апеляційному порядку, визначеного частиною першою статті 353 ЦПК України, ухвала про скасування заочного рішення не належить.

Вказує, що, відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У зв`язку з чим, позивачем були включені заперечення на ухвалу суду першої інстанції від 25 вересня 2020 року до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 25 вересня 2021 року. Однак, не зважаючи на посилання позивачем у апеляційній скарзі на наведені правові норми ЦПК України (1618-15) , апеляційний суд в оскарженій ухвалі, хоч і здійснив посилання на ті самі правові норми, але висновок зробив зовсім протилежний та безпідставний.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2022 рокупризначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 12 серпня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

У частині першій статті 353 ЦПК України передбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Відсутня у цьому переліку ухвала суду першої інстанції про скасування заочного рішення.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження № 14-190цс19) зроблено висновок, що "у частині першій статті 353 ЦПК України передбачений перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку така ухвала як ухвала про відмову у задоволені клопотання про закриття провадження у справі відсутня, тоді як можливість оскарження ухвали про відмову у скасуванні забезпечення позову передбачена. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не могла бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду щодо суті спору й окремо від цього рішення. Оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду щодо суті спору. Право на апеляційне оскарження ухвал суду учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення. Аргументи учасників процесу стосовно наявності підстав для закриття провадження у справі мають розглядатися судом, якому такі аргументи заявлені, зокрема і на стадії апеляційного оскарження рішення, ухваленого щодо суті спору".

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже неодноразово звертала увага на те, що тлумачення та застосування положень статті 353 ЦПК України має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку окремо або разом з рішенням суду(див: постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 2-41/2006 (провадження № 61-12703сво21), та постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2021 року у справі № 520/14132/18 (провадження № 61-13531сво21).

У справі, що переглядається:

ухвалою суду першої інстанції скасовано заочне рішення;

ухвалою суду апеляційної інстанції повернуто апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про скасування заочного рішення із посилання на те, що така ухвала в переліку статті 353 ЦПК України відсутня, а тому не підлягає оскарженню окремо від рішення суду;

апеляційний суд не врахував, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку окремо або разом з рішенням суду;

в апеляційному порядку позивач в одній апеляційній скарзі оскаржувала два судові рішення суду першої інстанції: ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року про скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 листопада 2019 року в справі за № 761/31423/19-ц; рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2021 року (Том 1, а. с. 21'0 - 212). Тобто позивач разом з рішенням суду першої інстанції оскаржувала в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про скасування заочного рішення. За таких обставин, апеляційний суд зробив помилковий висновок про повернення апеляційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про те, що оскаржена ухвала апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити частково; оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати; передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником Шурлом Романом Павловичем, задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Київського апеляційного суду від 12 липня 2021 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук