341/1443/19 Про припинення правовідношення за договором іпотеки - 30.08.2022 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підписану представником ОСОБА_3, на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Горейко М. Д., Фединяка В. Д.,

Зміст позовних вимог

У серпні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") про припинення правовідношення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24 квітня 2007 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/00365/74/74034, за умовами якого остання отримала кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 18 286,00 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим договором між банком та ОСОБА_2 24 квітня 2007 року укладено договір поруки, а між сторонами 28 квітня 2007 року - договір іпотеки. Відповідно до умов договору про внесення змін до договору іпотеки від 03 червня 2009 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передано в іпотеку банку нерухоме майно: нежиле приміщення загальною площею 61,4 кв. м у АДРЕСА_1 . У зв`язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2015 року солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 810,08 доларів США. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Оскільки стягувач не скористався своїм правом на пред`явлення виконавчого листа до виконання у строки, встановлені законом, враховуючи постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, позивачі вважали, що він втратив право на примусове виконання рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2015 року.

Посилаючись на те, що зобов`язання, які виникли між банком та ОСОБА_1 на підставі кредитного договору, та зобов`язання ОСОБА_2 за договором іпотеки фактично припинились, позивачі просили: припинити правовідношення, які виникли між іпотекодержателем АТ "Райффайзен Банк Аваль", іпотекодавцем - ОСОБА_1, майновим поручителем - ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору від 28 квітня 2007 року; зняти обмеження (заборону на нерухоме майно), накладене на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власниками якого вони є по Ѕ частині.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

У січні 2020 року представник АТ "Райффайзен Банк Аваль" Куриш В. І. подав заяву, в якій просив замінити відповідача АТ "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником АТ "Оксі Банк".

Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2020 року заяву задоволено. Замінено відповідача АТ "Райффайзен Банк Аваль" на належного відповідача АТ "Оксі Банк".

Заочним рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2020 року позов ОСОБА_4 та ОСОБА_2 задоволено. Припинено правовідносини, які виникли між іпотекодержателем АТ "Оксі Банк", іпотекодавцем - ОСОБА_1, майновим поручителем - ОСОБА_2, на підставі іпотечного договору від 28 квітня 2007 року, та знято обтяження (заборону на нерухоме майно), накладене на нежиле приміщення на АДРЕСА_1, власниками якого є ОСОБА_1 (1/2), та ОСОБА_2 (1/2).

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

02 жовтня 2020 року ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", як особа, яка не брала участі у розгляді справи, оскаржило заочне рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2020 року в апеляційному порядку.

Апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" мотивувало тим, що 29 березня 2019 року між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" укладений договір відступлення права вимоги № 114/72/1, а 24 квітня 2019 року - договір про відступлення прав за договорами іпотеки. Згідно з умовами цих договорів банк відступив ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" право вимоги, у тому числі і за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 014/0035/74/74034 та договором іпотеки від 28 квітня 2007 року № 1310. Тому, як новий кредитор та іпотекодержатель за вказаними договорами, товариство є правонаступником прав АТ "Оксі Банк". Однак при розгляді справи та ухваленні заочного рішення ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" не було залучено до участі у справі, у зв`язку із чим позбавлене можливості захисту прав та інтересів.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року в задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" про зупинення провадження у справі відмовлено.

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на заочне рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2020 року закрито.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що:

- наведені в клопотанні обставини не є такими, з якими процесуальний закон пов`язує можливість зупинити провадження у справі;

- ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" як правонаступник АТ "Оксі Банк" порушило спеціальний порядок оскарження заочного рішення, а тому апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на заочне рішення у цій справі відкрито помилково.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року касаційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" задоволено частково. Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" на заочне рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2020 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 02 грудня 2020 року залишено без змін.

Суд касаційної інстанції вказав, що:

- ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" не було залучено судом першої інстанції до участі у справі як процесуальний правонаступник відповідача АТ "Оксі Банк", а тому висновки апеляційного суду про автоматичне процесуальне правонаступництво заявника є помилковими;

- ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" не було залучено судом першої інстанції до участі у справі як процесуальний правонаступник відповідача АТ "Оксі Банк", тому воно має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку;

- закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд не послався на жодну із підстав, визначених у частині першій статті 362 ЦПК України, а лише вказав на помилкове відкриття апеляційного провадження у справі з огляду на порушення, на його думку, ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" порядку оскарження заочного рішення. Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавив ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" як особи, яка не брала участі у справі, права на апеляційне оскарження заочного судового рішення, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" задоволено частково.

Рішення (заочне) Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2020 року скасовано.

Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до АТ "Оксі Банк" про припинення правовідношення відмовлено.

Суд апеляційної інстанції вказав, що:

- відповідно до договору відступлення права вимоги від 29 березня 2019 року № 114/72 АТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "Оксі Банк" уклали цей договір разом зі всіма додатками, актами-приймання, додатковими угодами (договорами) до нього, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 24 квітня 2019 року, де первісний кредитор відступає та передає, а новий іпотекодержатель приймає та набуває всіх прав, належних первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у додатку № 1 до цього договору - реєстрі іпотечних договорів, відомості про нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договорами іпотеки, права вимоги за якими відступаються за цим договором, викладено в реєстрі іпотечних договорів;

- 29 березня 2019 року між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" укладений договір відступлення права вимоги № 114/72/1, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості). 24 квітня 2019 року АТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" уклали договір про відступлення прав за договорами іпотеки. Згідно з пунктом 1 цього договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, і в зв`язку з укладенням сторонами договору відступлення, предметом якого є відступлення прав вимоги за кредитними договорами відповідно до підписаних реєстрів боржників, первісний іпотекодержатель відступає та передає, а новий іпотекодержатель приймає та набуває всіх прав, належних первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у додатку № 1 до цього договору - реєстр іпотечних договорів;

- перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичну зміну осіб у процесуальному відношенні. Процесуальний правонаступник відповідача може бути залучений до участі у справі лише судом на підставі відповідної ухвали;

- ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" не було залучено судом першої до участі у справі як процесуальний правонаступник відповідача АТ "Оксі Банк", хоча на день ухвалення оскаржуваного рішення до нього перейшли усі матеріальні права та обов`язки кредитора (іпотекодержателя) АТ "Оксі Банк" за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 014/0036/74/74034 та договором іпотеки від 28 квітня 2007 року № 1310;

- пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Оскільки на день ухвалення оскаржуваного рішення ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" повинно було мати статус відповідача у цій справі у зв`язку з матеріальним правонаступництвом, то суд першої інстанції розглянув справу з неналежним відповідачем. У заяві про перегляд заочного рішення суду відповідач АТ "Оксі Банк" наголошувало на тому, що права вимоги за основним і забезпечувальним договором перейшли до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", проте суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, а заява про перегляд судового рішення помилково залишена без задоволення.

Аргументи учасників

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У жовтні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій їхній представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначає, що:

- суд апеляційної інстанції не залучив ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" у якості правонаступником АТ "Оксі Банк";

- апеляційний суд дослідив докази правонаступництва, надані ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", які є недопустимими;

- суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування та дослідження відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна щодо об`єкта нерухомо майна - нежилого приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна щодо об`єкта нерухомо майна - нежиле приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, отриманого 20 вересня 2021 року за заявою ОСОБА_2, встановлено, що у відомостях з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лише 24 березня 2021 року приватним нотаріусом Пономарьовою Д. В. внесено записи про те, що: (а) цей об`єкт нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2021 року відчужено ОСОБА_5 ; (б) зміна іпотеки (іпотекодержателем зазначено ТОВ "ФК "Довіра та гарантія") відбулася лише 24 березня 2021 року, тобто, через півроку після ухвалення рішення судом першої інстанції; (в) інформація про зміну обтяжень внесена лише 24 березня 2021 року, проте обтяжувачем чомусь зазначено АТ "Райффайзен Банк Аваль". Однак у самих відомостях з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та відомостях з Державного реєстру іпотек будь-яка інформація про це відсутня.

Короткий зміст пояснення

У грудні 2021 року ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" надало пояснення на касаційну скаргу, якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити постанову апеляційного суду без змін.

У поясненні представник ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" зазначає, що позивачі не надали інформацію з Державного реєстру іпотек, тому апеляційний суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів. Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іпотека за ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" була зареєстрована 26 квітня 2019 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 341/1443/19, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 8 частини першої, пунктів 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 24 квітня 2007 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/0035/74/74034, відповідно до умов якого останній надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 18 286 доларів США.

Згідно з умовами договору іпотеки від 08 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_1, а також майновим поручителем ОСОБА_2 укладено цей договір, предметом якого були майнові права на дольову участь у будівництві офісного приміщення, та договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідчені Галицькою районною нотаріальною конторою 28 квітня 2007 року за реєстраційним номером № 1310, предметом іпоетки є нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 61,4 кв. м, розташоване на АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 червня 2010 року № 27346293 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками нежилого приміщення по 1/2 частці кожен окремо загальною площею 61,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, підстава обтяження - заборона на вказане майно відповідно до договору про внесення змін до договору іпотеки.

Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором у частині суми виданого кредиту та відсотків у розмірі 15 810,08 доларів США, що еквівалентно 213 273,38 грн.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року ухвалу Галицького районного суду від 21 грудня 2018 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні заяви представника АТ "Райффайзен Банк Аваль" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.

Згідно з договором відступлення права вимоги від 29 березня 2019 року № 114/72 АТ "Райффайзен Банк Аваль" та АТ "Оксі Банк" уклали цей договір разом зі всіма додатками, актами-приймання, додатковими угодами (договорами) до нього, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 24 квітня 2019 року, де первісний кредитор відступає та передає, а новий іпотекодержатель - приймає та набуває всіх прав, належних первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у додатку № 1 до цього договору - Реєстрі іпотечних договорів, відомості про нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договорами іпотеки, права вимоги за якими відступаються за цим договором, викладено в Реєстрі іпотечних договорів.

29 березня 2019 року між АТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" укладено договір відступлення права вимоги № 114/72/1, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості).

24 квітня 2019 року АТ "Оксі Банк" та ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" уклали договір про відступлення прав за договорами іпотеки. Згідно з пунктом 1 цього договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, і у зв`язку з укладенням сторонами договору відступлення, предметом якого є відступлення прав вимоги за кредитними договорами відповідно до підписаних реєстрів боржників, первісний іпотекодержатель відступає та передає, а новий іпотекодержатель приймає та набуває всіх прав, належних первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, які забезпечують виконання зобов`язань за кредитними договорами та перелічені у додатку № 1 до цього договору - реєстр іпотечних договорів.

Як убачається з витягу з додатку № 1 та витягу з додатку № 7 до договору про відступлення прав вимоги від 29 березня 2019 року, новий кредитор та іпотекодержатель отримав право вимоги за кредитним договором від 24 квітня 2007 року № 014/0036/74/74034 та договором іпотеки від 28 квітня 2007 року № 1310.

Згідно з платіжними дорученнями від 29 березня 2019 року № Т284003337, від 22 квітня 2019 року № Т284003540 ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" сплатило банку 150 000,00 грн та 2 922 543,81 грн відповідно.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

У частині першій статті 352 ЦПК України закріплено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України (1618-15) . За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 495/555/21 (провадження № 61-1767св22) зазначено, що "законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. З огляду на наведені норми закону право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їхні права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду".

У справі, що переглядається, апеляційний суд встановив, що на день ухвалення заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2020 року ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" було іпотекодержателем за договором іпотеки від 28 квітня 2007 року № 1310, тому ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" було належним відповідачем за вимогами про припинення правовідношення за іпотечним договором від 28 квітня 2007 року № 1310 і зняття обмеження (заборони на нерухоме майно), накладеного на підставі цього договору.

З цього випливає, що суд першої інстанції розглянув справу за позовом до неналежного відповідача.

За таких обставин, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та інтереси ТОВ "ФК "Довіра та гарантія", у зв'язку з чим обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.

Колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування та дослідження відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - нежиле приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Позивачі не обґрунтували неможливості самостійно отримати відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна.

Натомість із доданої до касаційної скарги інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна щодо об`єкта нерухомого майна - нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, отриманої 20 вересня 2021 року за заявою ОСОБА_2, вбачається, що в розділі "актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки" ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" вказано іпотекодержателем.

У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки від 26 квітня 2019 року, наданому ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" до пояснення на касаційну скаргу, ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" вказано іпотекодержателем згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 квітня 2019 року приватного нотаріуса Мурська Н. В.

Таким чином, ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" станом на момент ухвалення заочного рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 26 серпня 2020 року ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" було іпотекодержателем за іпотечним договором від 28 квітня 2007 року № 1310.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги, з урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 495/555/21 (провадження № 61-1767св22), не дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена із порушенням норм процесуального права і зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін, а тому судовий збір покладається на осіб, які подали касаційну скаргу.