756/110/21 Про стягнення банківського вкладу, процентів, неустойки, відшкодування моральної шкоди - 17.07.2024 Прийняття

5. Протягом строку дії депозитних договорів з огляду на значний розмір розміщуваних коштів в іноземній валюті на депозитних рахунках, він постійно отримував консультації та обслуговувався окремим банківським працівником (менеджером), що займалась його клієнтським супроводом - ОСОБА_2, яка працювала в установах ПАТ "Укрсоцбанку" з 17 липня 2008 року, у тому числі на керівній посаді у банківському відділення, де обслуговувались його рахунки.

6. ОСОБА_2, користуючись його довірою, із березня 2011 року повідомляла йому про автоматичну пролонгацію депозитного договору

від 29 вересня 2019 року на нові терміни (6-12 місяців) з реінвестуванням (капіталізацією) нарахованих відсотків.

7. За наявними банківськими (касовими) документами, а саме заявами на видачу готівки, засвідченими його підписом, підтверджено часткове зняття ним у 2014 році з депозитного рахунку коштів на суму 16 580 дол. США.

8. Також наявними банківськими (касовими) документами, а саме заявами на видачу готівки, засвідченими його підписом, підтверджено часткове зняття ним у 2017 році з депозитного рахунку коштів на суму

26 500 дол. США.

9. Таким чином, загальна сума коштів, видана йому через касу банківської установи (ПАТ "Укрсоцбанк"), становить 43 080 дол. США.

10. У січні 2019 року він у Дарницькому відділенні AT "Укрсоцбанк" отримав виписку за своїм рахунком за період з 26 березня 2011 року

до 08 січня 2019 року, згідно з якою залишок коштів становив

871,50 дол. США.

11. У подальшому ОСОБА_2 пояснила, що вводила його в оману та зловживала довірою, оскільки неодноразово з 2011 року, використовуючи підроблені документи, без його відома знімала кошти з депозитного рахунку, відкритого на його ім`я, у готівковій формі через касу очолюваного нею банківського відділення та використовувала їх для власних потреб.

12. 02 квітня 2019 року він звернувся до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення. За його заявою порушено кримінальне провадження № 12019100050003138 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 та частиною четвертою статті 358 КК України.

13. 17 грудня 2020 року Оболонським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві було повідомлено ОСОБА_2 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190 та частиною четвертою статті 358 КК України.

14. За останнім договором банківського вкладу (вклад "Класичний")

від 29 вересня 2010 року № 014/3991-DR2681 кошти йому не поверталися, за винятком сум, які були ним самостійно отримані через касу банку у 2014 році та у 2017 році.

15. 12 вересня 2019 року Національний банк України надав дозвіл на реорганізацію шляхом приєднання AT "Укрсоцбанк" до AT "Альфа-Банк".

16. Внаслідок реорганізації AT "Альфа-Банк" став правонаступником усіх прав та обов`язків AT "Укрсоцбанк" стосовно його клієнтів та контрагентів.

AT "Альфа-Банк" у порядку правонаступництва набув усіх прав за переданими йому активами, а також обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

17. 05 жовтня 2020 року він направив на ім`я Голови правління AT "Альфа-Банк" заяву із клопотанням провести службове розслідування діяльності працівників відділення ПАТ "Укрсоцбанк" у період з 2011-2018 роки щодо обслуговування коштів, розміщених ним на депозитних рахунках, відкритих

в ПАТ "Укрсоцбанк", про результати якого повідомити у встановленому законом порядку; а також повернути належний йому залишок вкладу (депозиту) у розмірі 138 480,88 дол. США та відсотків, розмір яких необхідно визначити, з огляду на умови депозитного договору та вимоги закону.

18. За договором банківського вкладу від 29 вересня 2010 року він вніс на депозитний рахунок грошові кошти у розмірі 180 000 дол. США на строк

з 29 вересня 2010 року до 01 квітня 2011 року з фіксованою процентною ставкою у розмірі 6,70 % річних, у 2014 році ним отримано - 16 580 дол. США, а в 2017 році - 26 500 дол. США. Отже, неповернутою залишилась частина вкладу у розмірі 136 920 дол. США.

19. За період з 29 вересня 2010 року до 01 квітня 2011 року йому мають бути нараховані проценти за ставкою 6,70 % річних.

20. Крім того, на підставі положень статті 625 ЦК України на його користь підлягають стягненню за період з 05 жовтня 2020 року до 05 січня 2021 року (92 дні) - 1 081,06 дол. США.

21. Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" на його користь підлягає стягненню з банку за період

з 05 жовтня 2020 року до 05 січня 2021 року (92 дні) - пеня у розмірі

11 218 519,56 грн, як еквівалент простроченої суми 142 966,52 дол. США. Вказаними протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди.

22. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з АТ "Альфа-Банк" заборгованість за договором банківського вкладу (вклад "Класичний") від 29 вересня 2010 року № 014/3991-DR2681 у розмірі 144 047,58 дол. США,

з яких: сума основного неповернутого банківського вкладу - 136 920 дол. США; відсотків - 6 046,52 дол. США, три проценти річних - 1 081,06 дол. США, пеня - 11 218 519,56 грн, з урахуванням положень частини другої статті 625 ЦК України та частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів"; відшкодувати моральну шкоду у розмір 50 000 грн.

Короткий зміст судових рішень

23. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада

2021 року у складі судді Майбоженко А. М. у позові відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували внесення ним коштів на депозит у розмірі 180 000 дол. США.

24. Постановою Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року апеляційну скаргу адвоката Руденка В. Б., який діє в інтересах ОСОБА_1, задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду м. Києва

від 30 листопада 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з АТ "Альфа-Банк"на користь

ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (вклад "Класичний")

від 29 вересня 2010 року № 014/3991-DR2681 основний неповернутий банківський вклад у розмірі 136 920 дол. США, відсотки - 6 046,52 дол. США; три проценти річних - 1 081,06 дол. США, пеню - 474 467,92 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов частково, апеляційний суд вказав, що виписками

з історії операцій вкладника ОСОБА_1 по рахунку № НОМЕР_1 за період

з 26 березня 2010 року до 07 березня 2011 року зафіксовано банківські операції у валюті долар США, що свідчить про рух коштів за рахунком

№ 26201027422860/1 та є підтвердженням безготівкового зарахування коштів у розмірі 180 000 дол. США.

Встановивши порушення виконання банком зобов`язань за депозитним договором, укладеними з ОСОБА_1, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з АТ "Альфа-Банк" заборгованості за договором № 014/3991-DR2681 банківського вкладу (вклад "Класичний")

від 29 вересня 2010 року у загальному розмірі 144 047,58 дол. США

є доведеними та обґрунтованими.

Відмовивши в частині відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість цих вимог.

25. Постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року касаційну скаргу

АТ "Сенс Банк" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав, що апеляційний суд не встановив, якими доказами підтверджено факт внесення позивачем коштів за договором банківського від 29 вересня 2010 року

№ 014/3991-DR2681; не перевірив доводів відповідача про те, що висновок почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України

від 03 червня 2020 року №17-3/441 (далі - висновок експерта), проведеної

у кримінальному провадженні, може підтверджувати суму депозиту

60 611 дол. США; не звернув уваги на те, що відсутній вирок суду щодо колишнього начальника відділення ПАТ "Укрсоцбанк" Пітек В. В.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

26. Постановою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк"на користь ОСОБА_1 за договором банківського вкладу (вклад "Класичний") від 29 вересня 2010 року № 014/3991-DR2681 основний неповернутий банківський вклад у розмірі

136 920 дол. США, відсотки - 6 046,52 дол. США; три проценти річних -

1 081,06 дол. США, пеню - 474 467,92 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов частково, апеляційний суд вказав, що між сторонами укладені договори банківського вкладу від 26 березня 2010 року

№ 014/1403-РR351, від 26 березня 2010 року № 014/1404-DR956,

від 26 березня 2010 року № 014/1405-DR957, від 29 червня 2010 року

№ 014/2720-DR2083, від 29 вересня 2010 року № 014/3991-DR2681. Позивач вніс на депозитний рахунок 180 000 дол. США, які банк у передбачений законодавством спосіб та по закінченню попереднього договору банківською операцією без зняття вкладу через касу безготівково зарахував на депозитний вклад ОСОБА_1 29 вересня 2010 року.

З урахуванням того, що загальна сума коштів, видана позивачу за його заявами у 2014 році та 2017 році через касу банківської установи

ПАТ "Укрсоцбанк", становить 43 080 дол. США, вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 136 920 дол. США - сума основного неповерненого банківського вкладу та 6 046,52 дол. США - сума відсотків, підлягають задоволенню.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що за порушення терміну повернення вкладу з відповідача в межах заявлених вимог підлягає стягненню сума пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 474 467,92 грн, базою нарахування якої

є сума відсотків у розмірі 6 046,52 дол. США, та на підставі частини другої статті 625 ЦК України - три проценти річних у розмірі 1 081,06 дол. США за період з 05 жовтня 2020 року до 05 січня 2021 року (день звернення

з позовом до суду).

В частині відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд відмовив за необґрунтованістю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

27. У касаційній скарзі АТ "Сенс Банк" просить оскаржену постанову скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28. 24 жовтня 2023 року АТ "Сенс Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року.

29. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні клопотання АТ "Сенс Банк" про зупинення виконання судового рішення. У грудні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

30. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року продовжено

до 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

31. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

32. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14, від 20 березня 2019 року

у справі № 761/26293/16-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16,

у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 569/12481/15, від 03 лютого 2021 року у справі № 569/12481/15,

від 31 липня 2020 року у справі № 201/3811/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

33. Вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення частини четвертої статті 203, статті 207, частин другої, третьої статті 1058, статті 1059 ЦК України, пункту 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (z1172-03) , пунктів 1.4, 2.1, 2.2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними

і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (z1256-03) .

34. Вказує, що відсутні докази, які б підтверджували факт внесення позивачем 180 000 дол. США за договором банківського вкладу

від 29 вересня 2010 року № 014/3931-DR2681.

35. Суд апеляційної інстанції проігнорував заперечення банку про те, що висновок експерта не підтверджує, що можливе підроблення документів мало місце саме щодо операцій з грошовими коштами за договором банківського вкладу від 29 вересня 2010 року № 014/3931-DR2681, оскільки об`єктом дослідження не були (і не могли бути з огляду на їх знищення) оригінали заяв про видачу готівки, меморіальні ордери і платіжні доручення за період

з моменту закінчення дії депозитного договору, тобто з 01 квітня 2011 року до 27 грудня 2013 року.

36. Отже, суд апеляційної інстанції свою постанову обґрунтував припущеннями, вказавши, що до 27 грудня 2013 року кошти зі свого рахунку знімав не позивач, хоча жодного підтвердження цьому немає.

37. Висновок експерта може підтвердити лише суму 60 611 дол. США, проте не 144 047,58 дол. США, яку суд стягнув з відповідача.

38. До того ж такий висновок експерта не може бути взятий як доказ до уваги, оскільки у кримінальній справі немає обвинувального вироку щодо колишнього начальника відділення ПАТ "Укрсоцбанк" ОСОБА_2, тобто її вина не встановлена.

39. Зазначає, що відсутні докази, які б підтверджували необізнаність позивача про банківські операції за його рахунком, оскільки йому при знятті коштів щоразу також видавалася виписка по рахунку, тому він достовірно знав про рух коштів та про залишок коштів на його рахунку.

40. Наявні в матеріалах справи заяви на видачу готівки з 17 лютого

2014 року до 28 листопада 2017 року, меморіальні валютні ордери за період

з 30 березня 2011 року до 18 квітня 2017 року, банківські виписки не підтверджують проведення операцій щодо коштів за договором банківського вкладу від 29 вересня 2010 року № 014/3931-DR2681.

41. У доповненні до касаційної скарги, поданих до Верховного Суду

у листопаді 2023 року, АТ "Сенс Банк" додатково зазначало, що до 2014 року позивач сам знімав кошти зі свого особового рахунку, а договором банківського рахунку не передбачений розмір відсотків на залишки коштів на особовому рахунку, тому відсутні підстави для стягнення відсотків у розмірі

6 046,52 дол. США, пені відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі 474 467,92 грн та трьох процентів річних нарахованих на суму відсотків.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

42. У грудні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат

Левченко К. М., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Вважає доводи касаційної скарги безпідставними, а висновки апеляційного суду такими, що ґрунтуються на наявних доказах, а також нормах матеріального права, що підлягають застосуванню у подібних правовідносинах.

43. Стверджує, що посилання заявника на відсутність доказів, які

б підтверджували факт внесення ним 180 000 дол. США за договором банківського вкладу від 29 вересня 2010 року № 014/3931-DR2681 спростовані випискою з історій операцій ОСОБА_1 за період з 26 березня 2010 року до 07 березня 2011 року по рахунку НОМЕР_1 станом на 26 січня 2021 року, яку апеляційний суд обґрунтовано взяв до уваги.

44. Розміщення кошів у розмірі 180 000 дол. США на депозитний рахунок від 29 вересня 2010 року відбулося шляхом безготівкового зарахування коштів із попереднього депозитного договору від 29 червня 2010 року

№ 014/2720-DR2083.

45. Згідно з розділом 4 Правил обслуговування банківських вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб, відкритих в АКБ "Укрсоцбанк", затверджених рішенням Правління АКБ "Укрсоцбанк", при зарахуванні безготівкових коштів банком видається виписка по рахунку, тому підтвердженням безготівкового зарахування коштів на депозитний рахунок банківського вкладу (вклад "Класичний") № 014/3931-DR2681 від 29 вересня 2010 року є саме виписка з історій операцій ОСОБА_1 .

46. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався на виконання перед ОСОБА_1 зобов`язань за всіма депозитними договорами, проте доказів на підтвердження цього не надав.

47. Вважає, що апеляційним судом правильно взято до уваги, як доказ висновок експерта, який у сукупності з іншими доказами підтверджує підроблення підписів від імені ОСОБА_1 на документах пов`язаних

із видачею готівки та її отримання не позивачем, а іншою особою.

Інформація про інші процесуальні звернення

48. У грудні 2023 року та лютому 2024 року ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Григоренко Ю. С., звернулася до Верховного Суду з письмовими поясненнями, які за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу, проте не можуть бути враховані касаційним судом, оскільки не надано документів, що підтверджують надсилання (надання) цих пояснень іншим учасникам справи. За таких обставин письмові пояснення ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Обставини справи, встановлені судами

49. 26 березня 2010 року між ОСОБА_1 та АКБ "Укрсоцбанк" укладено договір банківського рахунку № 014/1403-РR351, предметом якого є відкриття банком клієнту поточних рахунків в гривнях (№ 26201027422860/0), доларах (№ 26201027422860/1), євро (№ 26201027422860/2) та надання послуг

з розрахунково-касового обслуговування.

50. 26 березня 2010 року позивач уклав з АКБ "Укрсоцбанк" договір

№ 014/1404-DR956 банківського вкладу (вклад "Капітал"), згідно з яким вніс на депозитний рахунок кошти в розмірі 75 000 дол. США на строк з 26 березня 2010 року до 26 червня 2010 року (невключно) з фіксованою процентною ставкою 9,25 % річних.

51. 26 березня 2010 року позивач уклав з АКБ "Укрсоцбанк" договір

№ 014/1405-DR957 банківського вкладу (вклад "Капітал"), згідно з яким позивач вніс на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 104 000 дол. США на строк з 26 березня 2010 року до 26 червня 2010 року (невключно)

з фіксованою процентною ставкою 9,25 % річних.

52. 29 червня 2010 року позивач уклав з АКБ "Укрсоцбанк" договір

№ 014/2720-DR2083 банківського вкладу (вклад "Капітал"), згідно з яким вніс на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 179 000 дол. США на строк

з 29 червня 2010 року до 29 вересня 2010 року (невключно) з фіксованою процентною ставкою 6,7 % річних.

53. 29 вересня 2010 року позивач уклав з АКБ "Укрсоцбанк" договір

№ 014/3991-DR2681 банківського вкладу (вклад "Класичний"), згідно з яким вніс на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 180 000 дол. США на строк

з 29 вересня 2010 року до 01 квітня 2011 року (невключно) та фіксованою процентною ставкою 6,7 % річних.

54. Відповідно до заяв на видачу готівки від 02 квітня 2014 року

№ FJB1409200400006; від 03 квітня 2014 року № FJB1409300400011;

від 07 квітня 2014 року № FJB1409700400009; від 08 квітня 2014 року

№ FJB1409800400013; від 09 квітня 2014 року № FJB1409900400011;

від 10 квітня 2014 року № FJB1410000400013; від 11 квітня 2014 року

№ FJB1410100400012; від 15 квітня 2014 року № FJB1410500400029;

від 16 квітня 2014 року № FJB1410600400035; від 17 квітня 2014 року

№ FJB1410700400061; від 18 квітня 2014 року № FJB1410800400031;

від 22 квітня 2014 року № FJB1411200400006; від 23 квітня 2014 року

№ FJB1411300400009; від 18 серпня 2014 року № FJB1723000400010;

від 06 жовтня 2017 року № FJB1727900400012; від 28 листопада 2017 року

№ FJB1733200400029 отримувачем коштів у цих заявах вказаний ОСОБА_1,

у графі підпис отримувача наявний підпис, виконаний рукописним способом.

55. Згідно з висновком експерта за результатами почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні від 26 квітня 2019 року № 12019100050003138:

- підписи у графі "Підпис отримувача" у заявах на видачу готівки

№ FJB1409200400006, № FJB1733200400029, № FJB1727900400012,

№ FJB1723000400010, № FJB1411300400009, № FJB1411200400006,

№ FJB1410800400031, № FJB1410700400061, № FJB1410600400035,

№ FJB1410500400029, № FJB1410100400012, № FJB1410000400013,

№ FJB1409900400011, № FJB1409800400013, № FJB1409700400009,

№ FJB1409300400011 виконані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, а інші невідомою особою.

56. Відповідно до виписки з історії операцій вкладника ОСОБА_1 по рахунку НОМЕР_1 за період від 26 березня 2010 року до 07 березня

2011 року зафіксовано ряд банківських операцій.

57. Наказом по особовому складу від 17 липня 2008 року № 499-п

ОСОБА_2 з 17 липня 2008 року призначено на посаду провідного економіста відділу роздрібного обслуговування фізичних осіб Дарницького відділення Київської міської філії АКБ "Укросбанк".

58. Наказом по особовому складу від 01 жовтня 2008 року № 683-п

ОСОБА_2 переведено на посаду провідного економіста відділу роздрібного обслуговування фізичних осіб Мінського відділення Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк".

59. Наказом по особовому складу від 03 листопада 2008 року № 750-п

ОСОБА_2 переведено на посаду провідного економіста відділу роздрібного обслуговування фізичних осіб Мінського відділення департаменту роздрібних продаж Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк".

60. Згідно з наказом від 01 березня 2011 року № 159-п ОСОБА_2

з 05 березня 2011 року призначено на посаду провідного економіста відділу роздрібного обслуговування фізичних осіб Мінського відділення № 14 групи відділення № 2 у складі департаменту роздрібних продаж Північного комерційного макрорегіону (м. Київ) ПАТ "Укрсоцбанк".

61. Відповідно до наказу від 16 серпня 2011 року № 03-532-п ОСОБА_2 переведено на посаду начальника відділення "На Тимошенко" № НОМЕР_2 групи відділення № НОМЕР_3 (м. Київ) ПАТ "Укрсоцбанк" у складі департаменту роздрібних продаж Північного комерційного макрорегіону (м. Київ) ПАТ "Укрсоцбанк".

62. Згідно з наказом від 16 липня 2014 року № 2160-П ОСОБА_2 переведено на посаду начальника відділення № 004.

63. Відповідно до наказу від 30 листопада 2017 року № 4649-П ОСОБА_2 звільнено за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

64. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

65. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

66. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

67. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

68. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

69. Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

70. Положення статті 1059 ЦК України врегульовують питання форми банківського вкладу та наслідки недодержання письмової форми договору. Так, за змістом цієї статті договір банківського вкладу укладається

у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаям ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

71. Відповідно до статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

72. Згідно зі статтею 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов`язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту відповідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання визначених договором обставин, не може бути односторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено законом. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку є нікчемною. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

73. Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі,

у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України "Про банки

і банківську діяльність").

74. Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).

75. Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

76. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (статті 549, 551, 611 ЦК України).

77. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

78. Також договірні відносини за участю споживача врегульовуються Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , згідно з частиною п`ятою статті 10 якого у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

79. У розглядуваній справі встановлено, що 26 березня 2010 року між

ОСОБА_1 та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено договір банківського рахунку

№ 014/1403-РR351, предметом якого є відкриття банком клієнту в межах балансового рахунку "2620", поточних рахунків згідно валюти операцій, при цьому для валюти долар визначено поточний рахунок № 26201027422860/1.

80. Згідно з наданою відповідачем випискою з історії операцій вкладника ОСОБА_1 по рахунку № НОМЕР_1 за період з 26 березня 2010 року

до 07 березня 2011 року зафіксовано банківські операції у валюті долар США, що свідчить про рух коштів за рахунком № 26201027422860/1.

81. Апеляційний суд, врахувавши викладене, дослідивши рух коштів на рахунках позивача, дійшов висновку про те, що розміщення коштів в сумі

180 000 дол. США на депозитний рахунок від 29 вересня 2010 року відбулось шляхом безготівкового зарахування з попереднього депозиту згідно

з договором № 014/2720-DR2083 банківського вкладу (вклад "Капітал")

від 29 червня 2010 року, укладеного зі строком дії з 29 червня 2010 року до

29 вересня 2010 року (невключно).

82. При цьому апеляційний суд правильно зазначив, що таке зарахування відповідає Правилам обслуговування банківських вкладних (депозитних) рахунків фізичних осіб, відкритих в АКБ "Укрсоцбанк", затверджених рішенням Правління АКБ "Укрсоцбанк", а також Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (z1172-03) , пунктом 7.12 якої передбачено зарахування на поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів валюти, перерахованої з власного поточного або власного вкладного (депозитного) рахунку в іноземній валюті.

83. Також відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (z0559-03) , виписки

з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій

і призначаються для видачі або відсилання клієнту, тому виписка з історії операцій за рахунком клієнта ОСОБА_1 від 26 січня 2021 року,

яка засвідчена АТ "Альфа-банк" та надана суду безпосередньо відповідачем, є належним та достатнім підтвердженням безготівкового зарахування коштів у розмірі 180 000 дол. США, яку апеляційний суд обґрунтовано взяв до уваги.

84. Також встановлено, що 2014 році ОСОБА_1 з депозитного рахунку знято кошти на суму 16 580 дол. США та у 2017 році - 26 500 доларів США, що підтверджується заявами на видачу готівки, засвідченими його підписом, отже, загальна сума коштів, видана йому через касу банківської установи

ПАТ "Укрсоцбанк", становить 43 080 дол. США.

85. Отже, апеляційний суд, врахувавши вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року, встановивши, що банк не виконав свої зобов`язання щодо виплати ОСОБА_1 суми вкладу разом

з нарахованими відсотками відповідно до укладеного між сторонами договору банківського вкладу від 29 вересня 2010 року № 014/3991-DR2681, за яким позивач вніс на депозитний рахунок у ПАТ "Укрсоцбанк"

180 000 дол. США, з яких 43 080 дол. США зняв особисто у 2014, 2017 роках, врахувавши при цьому висновок експертизи, згідно з яким встановлено, що частину заяв на видачу готівки позивач не підписував, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого

є АТ "Сенс Банк", на користь ОСОБА_1 основного неповерненого банківського вкладу у розмірі 136 920 дол. США та відсотків у розмірі

6 046,52 дол. США.

86. Також апеляційний суд дійшов правильного висновку, що за порушення терміну повернення вкладу з відповідача на користь позивача в межах заявлених позовних вимог підлягає стягненню сума пені на підставі частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у розмірі

474 467,92 грн, базою нарахування якої є сума відсотків у розмірі

6 046,52 дол. США, та на підставі частини другої статті 625 ЦК України підлягає стягненню три проценти річних у розмірі 1 081,06 дол. США за період з 05 жовтня 2020 року до 05 січня 2021 року (день звернення з позовом).

87. Банк, заперечуючи проти позовних вимог, при цьому посилаючись на виконання перед ОСОБА_1 зобов`язань за всіма депозитними договорами, відповідних доказів на підтвердження такої позиції не надав.

88. З огляду на викладене не заслуговують на увагу узагальнені доводи касаційної скарги щодо відсутності доказів, які б підтверджували факт внесення позивачем саме 180 000 дол. США за договором банківського вкладу від 29 вересня 2010 року № 014/3931-DR2681.

89. Посилання в касаційній скарзі на те, що висновок експерта не може бути взятий як доказ до уваги, оскільки у кримінальній справі немає обвинувального вироку щодо колишнього начальника відділення

ПАТ "Укрсоцбанк" Пітек В. В., колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

90. У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2022 року у справі

№ 125/1501/20-ц вказано на допустимість висновку експерта складеного

в межах кримінального провадження, як письмового доказу у цивільній справі, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

91. З огляду на викладене, апеляційний суд обґрунтовано взяв до уваги як доказ висновок експерта, проведений в межах кримінального провадження, надавши йому належну оцінку, оскільки він містить інформацію щодо предмета доказування у розглядуваній справі.

92. Доводи відповідача про те, що висновком почеркознавчої експертизи, підтверджено лише суму депозиту у розмірі 60 611 дол. США, апеляційний суд відхилив, оскільки кошти у розмірі 60 611 дол. США є сумою грошових коштів, отримання якої інкримінують ОСОБА_2 у кримінальному провадженні.

93. Крім того, вочевидь в межах почеркознавчої експертизи не вирішуються фінансово-економічні питання.

94. Доводи касаційної скарги, що апеляційним судом неправильно застосовано положення частини четвертої статті 203, статті 207, частин другої, третьої статті 1058, статті 1059 ЦК України, пункту 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (z1172-03) , пунктів 1.4, 2.1, 2.2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій

з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (z1256-03) , зводяться до власного тлумачення заявником норм права та на правильність висновків апеляційного суду не впливають.

95. За встановлених обставин, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14, від 20 березня 2019 року

у справі № 761/26293/16-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16,

у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 569/12481/15, від 03 лютого 2021 року у справі № 569/12481/15,

від 31 липня 2020 року у справі № 201/3811/18, на які заявник посилався

в касаційній скарзі.

96. Апеляційний суд належним чином виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і дотримався вимог статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно встановив обставини справи та правильно вирішив спір.

97. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

98. Незгода заявника із судовим рішенням, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

99. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів

є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).