492/280/21 Про стягнення аліментів на утримання дружини - 13.07.2022 Прийняття

з урахуванням ухвали цього суду від 11 квітня 2022 року про виправлення описки, апеляційну скаргу адвоката Афанасьєва А. О. в інтересах ОСОБА_1 задоволено, рішення Арцизького районного суду Одеської області від 14 червня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 200,00 грн щомісяця, починаючи з 17 березня

2021 року і до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У березні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Афанасьєв А. О., подав до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив здійснити розподіл судових витрат і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати

на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

У заяві, посилаючись на положення статей 137 та 141 ЦПК України,

й відповідну судову практику Верховного Суду, заявник указував,

що витрати на професійну правову допомогу підлягають розподілу

за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено,

чи тільки має бути сплачено. Зазначав, що в апеляційній скарзі ним було письмово заявлено про намір подати у встановлений строк докази витрат на правову допомогу, в сумі, визначеній в апеляційній скарзі. До заяви додано відповідні докази на підтвердження розміру наданої правничої допомоги, направлення цих документів іншому учаснику справи.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2022 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Афанасьєва А. О.,

про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. При цьому до складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати. Заявником не надано належних

і допустимих доказів на підтвердження факту сплати ОСОБА_1 гонорару та інших витрат на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн, а тому відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Судом ураховано відповідні правові висновки Верховного Суду щодо розподілу судових витрат на правову допомогу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Афанасьєв А. О., просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити в повному обсязі.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали

із Арцизького районного суду Одеської області. Надіслано іншому учаснику справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року справу призначено

до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними

у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката

Афанасьєва А. О., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, викладені у статтях 133, 137, 141 ЦПК України, а також не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові

від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19, провадження

№ 61-10459св20, відповідно до якого витрати на правову допомогу відшкодовуються незалежно від того, чи вони сплачені, чи тільки підлягають сплаті. При цьому всі докази розміру наданої правничої допомоги суду надані.

Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надійшов.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката

Афанасьєва А. О., підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 14 червня

2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено (а. с. 60-62).

Постановою Одеського апеляційного суду від 01 березня 2022 року,

з урахуванням ухвали цього суду від 11 квітня 2022 року про виправлення описки, апеляційну скаргу адвоката Афанасьєва А. О. в інтересах ОСОБА_1, задоволено, рішення Арцизького районного суду Одеської області від 14 червня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задоволено

в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 1 200,00 грн щомісяця, починаючи з 17 березня 2021 року і до досягнення сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трирічного ріку, тобто до 30 серпня

2023 року (а. с. 41-45, 109-110).

У березні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат

на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн (а. с. 99-100).

До заяви додано: договір про надання правової допомоги від 21 вересня 2020 року № 29, додаткову угоду до договору договір про надання правової допомоги № 29 від 21 вересня 2020 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги № 29 від 21 вересня 2020 року від 14 червня 2021 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правової допомоги № 29 від 21 вересня 2020 року та додаткової угоди до договору від 14 червня 2021 року, опис виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правової допомоги № 29 від 21 вересня 2020 року та додаткової угоди до договору від 10 березня 2021 року

між ОСОБА_1 та адвокатом Афанасьєвим А. О. (а. с. 101-105),

а також докази їх направлення ОСОБА_2 (а. с. 107).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати

на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа,

а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю

або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру

і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість,

за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку,

що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно

до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства

є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін

до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу,

що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів

за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки

до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат,

які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів

у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови,

що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається,

що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним

із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може,

за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах:

від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року

у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19),

від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження

№ 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі

№ 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року

у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня

2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).

Указана судова практика є незмінною та існувала на час вирішення вказаного процесуального питання апеляційним судом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

Посилання апеляційного суду на постанови Верховного Суду: від 15 квітня 2020 року у справі 199/3939/18-ц, провадження № 61-15441св19,

від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц, провадження

№ 61-39474св18, є безпідставними, так як у них йдеться про фактичне доведення розміру витрат на правничу допомогу безпосередньо зі справою, яка переглядалася.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Встановлено, що представник ОСОБА_1 - адвокат Афанасьєв А. О., звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив здійснити розподіл судових витрат і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. При цьому вказав, що до заяви не додано документа про сплату, оскільки зазначена сума тільки підлягає сплаті (а. с. 99-100).

При цьому апеляційна скарга адвоката Афанасьєва А. О. містила вказівку про те, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу

за підготовку та складання апеляційної скарги, й представництво у суді апеляційної інстанції складатиме 5 000,00 грн, документи на підтвердження яких будуть надані у встановлені процесуальним законом строки (а. с. 70).

Постановою Одеського апеляційного суду від 01 березня 2022 року

не вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Афанасьєва А. О., про ухвалення додаткового судового рішення та розподіл судових витрат між сторонами, виходив

із того, що заявником не надано доказів оплати витрат на професійну правничу допомогу.

Так, позивач та її представник не надали суду документів, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги (квитанції

до прибуткового касового ордера, платіжні доручення з відміткою банку або інші банківські документи), про що зазначено в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції.

Проте суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг

і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1

частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

З акту виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правової допомоги № 29 від 21 вересня 2020 року та додаткової угоди

до договору від 14 червня 2021 року та опису виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правової допомоги № 29 від 21 вересня 2020 року та додаткової угоди до договору від 10 березня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Афанасьєвим А. О., встановлено,

що на виконання договору про надання правової допомоги № 29

від 21 вересня 2020 року адвокат надав (виконав), а клієнт отримав (прийняв) правову допомогу у формі: складання, подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 14 червня 2021 року у справі № 492/280/21, представництво у разі необхідності інтересів в Одеському апеляційному суді під час судового розгляду апеляційної скарги, вартістю 3 000,00 грн

(а. с. 105 та зворот).

Таким чином, стороною позивача підтверджено обсяг наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Верховним Судом також ураховано, що матеріали справи не містять заперечення чи клопотання ОСОБА_2 про зменшення витрат

на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку

до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги

є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання

(пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня

2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги № 29 від 21 вересня 2020 року від 14 червня 2021 року

за домовленістю сторін гонорар адвоката за цим договором/угодою складає 5 000,00 грн - виходячи з часу, який витрачено на виконання умов даної угоди, а також тарифу на надання правової допомоги - 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених законодавством України на час виконання, і 3 000,00 грн - у разі, якщо суд прийме рішення про розгляд скарги у письмовому провадженні без виклику сторін

(а. с. 104 зворот). Гонорар сплачується на умові післясплати згідно виставлених рахунків за виконану роботу (пункт 4 цієї додаткової угоди).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється

в тому самому порядку, що й судове рішення (частини друга, третя

статті 270 ЦПК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 133, 137 та 141 ЦПК України, а саме, не врахував, що витрати

на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу

за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, у зв`язку

з чим безпідставно відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

З урахуванням вищенаведеного, Верховний Суд уважає за можливе задовольнити касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Афанасьєва А. О., задовольнити заяву про ухвалення додаткового судового рішення у повному обсязі, та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн,

що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

Підстав для зменшення розміру суми цих витрат у суду касаційної інстанції немає у силу вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України, так як лише

за клопотанням іншої сторони можна зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачу

ОСОБА_2 заява про ухвалення додаткової постанови була надіслана, клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не заявлено (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого

2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19).

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки апеляційним судом було ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права і немає необхідності для встановлення нових обставин, збирання нових або здійснення переоцінки доказів, колегія суддів уважає за необхідне ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 квітня