554/9630/17 Про визнання припиненими правовідношення за договором кредиту та іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна - 13.07.2022 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "АНСУ" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року у складі судді Троцької А. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від

01 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Кривчун Т. О., Дряниці Ю. В.,

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ "Імексбанк" про визнання припиненими правовідношення за договором кредиту та іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Позовна заява обґрунтована тим, що 19 квітня 2007 року між АКБ "Імексбанк" та позивачем укладений договір кредиту № 534. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором між АКБ "Імексбанк" та її чоловіком - ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року, згідно якого в іпотеку банку передана квартира АДРЕСА_1 . При цьому, на зазначений об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вчинено запис про заборону відчуження на нерухоме майно, який зареєстрований за № 1-997.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_2 . Опинившись у скрутному матеріальному становищі вона була позбавлена можливості повернути кредит у відповідності до умов графіку, визначеного п. 1.1. цього договору, в зв`язку з чим між нею та відповідачем 29 травня 2013 року укладено новий графік здійснення щомісячних платежів по кредитному договору № 534 від 19 квітня 2007 року, згідно якого термін здійснення погашень кредиту обраховувався щомісячно до 28 числа з загальною сумою 115 650,00 грн.

Оскільки зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором припинились внаслідок їх належного виконання позичальником, то застава нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, що складає предмет іпотеки за договором іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року, також припиняється.

Існування договору іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року у зв`язку з викладеним є протиправним, оскільки порушує її права як власника майна на вільне розпорядження ним. Тому наразі відсутні підстави заборони обтяження зазначеного нерухомого майна.

З урахуванням наведеного просила суд:

- визнати правовідношення за договором кредиту № 534 від 19 квітня

2007 року, укладеним між АКБ "Імексбанк" та ОСОБА_1, припиненим;

- визнати іпотеку за договором іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року, укладеним між АКБ "Імексбанк" та ОСОБА_2, посвідченим державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О. І. 18 квітня 2007 року, зареєстрованим в реєстрі за № 1-996, припиненою;

- припинити та скасувати обтяження нерухомого майна за об`єктом: квартира АДРЕСА_1, зареєстрованого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О. І. у: Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (підстава - договір іпотеки від 18 квітня

2007 року, реєстраційний номер обтяження 4827296); Державному реєстрі іпотек (підстава - договір іпотеки від 18 квітня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4827374);

- виключити запис про заборону відчуження №4827296 від 18 квітня

2007 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та запис про заборону відчуження № 4827374 від 18 квітня

2007 року з Державного реєстру іпотек.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою від 26 квітня 2018 року залучено як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АНСУ" (далі - ТОВ "АНСУ"), як правонаступника ПАТ "Імексбанк".

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано правовідношення за договором кредиту № 534 від 19 квітня 2007 року, укладеним між АКБ "Імексбанк" та ОСОБА_1, припиненим.

Визнано іпотеку за договором іпотеки № 534 від 18 квітня 2007 року, укладеним між АКБ "Імексбанк" та ОСОБА_2, посвідченим Державним нотаріусом Першої Полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О. І. 18 квітня 2007 року, зареєстрованим у реєстрі за № 1-996 припиненою.

Скасовано обтяження нерухомого майна за об`єктом: квартира АДРЕСА_1, зареєстрованого державним нотаріусом Першої полтавської державної нотаріальної контори Підгайною О. І. у Державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (підстава договір іпотеки від 18 квітня 2007 року реєстраційний номер обтяження 4827296); Державному реєстрі іпотек (підстава договір іпотеки від 18 квітня 2007 року реєстраційний номер обтяження 4827374); виключено запис про заборону відчуження

№ 4827296 від 18 квітня 2007 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та запис про заборону відчуження № 482 7374 від

18 квітня 2007 року з Державного реєстру іпотек.

Стягнуто з ТОВ "АНСУ" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.

Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2020 року стягнуто з ТОВ "АНСУ" судовий збір у розмірі 1 280 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що банк, укладаючи графік погашення заборгованості після набрання рішенням суду чинності, з визначенням конкретної суми, яка відповідає сумі стягнутій за рішенням суду та терміну погашення, погодився з його добровільним виконанням ОСОБА_1 саме в такий спосіб та у розмірі як визначено у графіку. Не заслуговують на увагу твердження представника відповідача, що вказаний графік складався на стимулювання позивача погасити поточну заборгованість, оскільки рішенням суду від 12 березня 2013 року стягнуто всю суму основної заборгованості, відсотки і пеню, до суду банк звернувся до закінчення терміну дії кредитного договору, а тому суд вважає, що він укладений на виконання рішення суду, враховуючи дату його укладення та суму, що підлягала сплаті згідно графіку і яка відповідає визначеній в рішенні суду.

Суд оцінює критично посилання на те, що вказаний додаток вчинений у спосіб не передбачений кредитним договором, оскільки в умовах кредитного договору відсутні застереження щодо неможливості укладення графіку на погашення заборгованості, як і відповідно зобов`язання щодо укладення додаткової угоди для визначення погашення заборгованості після ухвалення рішення суду. Вказаний графік є чинним, будь-яких даних про його оспорювання, і застосування відповідних наслідків відповідно до статті 227 ЦК України суду не надано. Інших позовів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості

з 2013 року до суду не подавалось, будь-яких даних на спростування вказаних висновків суду не надано.

Оскільки банк, укладаючи графік погашення заборгованості, після набрання рішенням суду чинності, з визначенням конкретної суми, яка відповідає сумі стягнутій за рішенням суду та терміну сплати коштів, погодився з його добровільним виконанням позивачем саме в такий спосіб та у розмірі як визначено у графіку і вказана заборгованість згідно висновку експерта № 2124 від 16 січня 2020 року судової економічної експертизи сплачена позивачем в повному обсязі, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку із виконанням рішення суду в повному обсязі.

Окрім того, суд приймає до уваги, що відповідно до акту проведення електронних торгів 04 червня 2019 року у ВП № 5771721 також реалізовано не заставне майно - нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 302 від

19 квітня 2008 року.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "АНСУ" залишено без задоволення, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 червня 2020 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на виконання пункту 7.1 кредитного договору № 534 від 19 квітня 2007 року, 29 травня 20013 року між ОСОБА_1 та провідним фахівцем УРПЗ АТ "ІмексБанк" ОСОБА_4 укладено графік щомісячних погашень з червня 2013 року по вересень 2015 року по кредитному договору № 534 від 18 квітня 2007 року. Вказаним графіком визначено, що загальна сума погашень становить - 115 650 грн, тобто валютою зобов`язання визначено саме гривню. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що зобов`язання позивача перед Банком виникли саме в іноземній валюті та є невиконаними, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки банк, укладаючи графік погашення заборгованості саме після набрання чинності рішенням суду про стягнення коштів в іноземній валюті, визначив у ньому конкретну суму заборгованості саме в гривні, яка відповідає сумі, стягнутій за рішенням суду в гривневому еквіваленті, та термін погашення, тому банк погодився з виконанням ОСОБА_5 своїх зобов`язань саме в спосіб та у розмірі, як визначено у графіку.

Твердження Банку про те, що чинне законодавство не наділяє ні державного виконавця, ні банк правом змінювати суму заборгованості, розраховану та визначену рішенням суду, суд також оцінює критично, оскільки графік погашення було вчинено в межах договірних зобов`язань, що не має відношення до зміни рішення суду. Позичальником ОСОБА_1 виконано в повній мірі свої зобов`язання за кредитним договором № 534 від 19 квітня 2007 року та погашено заборгованість, визначену графіком погашення від 29 травня

2013 року. Експертним висновком № 2124 від 16 січня 2020 року також підтверджено відсутність заборгованості позивача перед відповідачем.

Отже судом першої інстанції правильно встановлено наявність підстав, визначених главою 50 ЦК України (435-15) , для припинення зобов`язання за кредитним договором № 534 від 19 квітня 2007 року, оскільки банк, укладаючи графік погашення заборгованості після набрання рішенням суду чинності, з визначенням конкретної суми такої заборгованості саме в гривні, погодився з його добровільним виконанням позивачем саме в такий спосіб та у розмірі, визначеному у графіку і вказана заборгованість, як убачається з висновку експерта № 2124 від 16 січня 2020 року за результатами судової економічної експертизи, сплачена позивачем в повному обсязі.

Доводи апелянта про те, що зобов`язання позивача перед відповідачем не виконано, що вбачається з розрахунку заборгованості, доданого банком до відзиву на позов, колегія суддів відхилила, оскільки розрахунок не є доказом заборгованості, а лише визначає вимоги сторони спору. При цьому наявність відповідної заборгованості та правомірність вимог відповідача повинно доводитись належними доказами, що містяться в матеріалах справи, чого апелянтом не здійснено.

Оскільки боржником виконано основне зобов`язання за кредитним договором, то наявні підстави для припинення договору іпотеки з підстав, визначених частинами першою статті 593 ЦК України, зокрема, і у зв`язку з виконання основного зобов`язання, на що обґрунтовано вказувала в позові ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

У грудні 2020 року ТОВ "АНСУ" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду. Судові витрати покласти на позивача.

Касаційну скаргу мотивовано тим, щосплата ОСОБА_1 суми зазначеної у рішенні, як гривневого еквіваленту заборгованості на дату ухваленні рішення про стягнення заборгованості у валюті кредиту не є підставою для припинення зобов`язання, у зв`язку з повним його виконанням. Зазначений висновок щодо застосування норм права повністю узгоджується з правовими позиціями, зазначеними у постановах Верховного Суду, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 у справі № 761/12665/14-ц.

Полтавський апеляційний суд в оскаржуваній постанові не звернув уваги на факти, встановлені 03 листопад 2020 року постановою Полтавського апеляційного суду у справі № 1622/13706/2012. Про ухвалення зазначеної постанови було повідомлено суду під час судового розгляду 01 грудня

Проте суд посилається саме на графік щомісячних погашень, укладений

29 травня 20013 року між ОСОБА_1 та провідним фахівцем УРПЗ АТ "ІмексБанк" ОСОБА_4, в якому визначено графік щомісячних погашень з червня 2013 року вересень 2015 року за кредитним договором № 534 від

18 квітня 2007 року в сумі 115 072, 05 грн - гривневого еквіваленту стягненої заборгованості за кредитним договором № 534 від 19 квітня 2007 року в сумі

14 431,45 доларів США рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від

12 березня 2013 року у справі № 1622/13706/2012. Однак цей документ підписано особами, у яких відсутні повноваження на внесення змін чи укладання кредитного договору, як від імені АТ "ІмексБанк" так і від імені ОСОБА_1 як іпотекодавця, а не боржника за кредитним договором. Строк дії кредитного договору № 534 від 19 квітня 2007 року до 16 квітня 2012 року, а дата документу - 29 травня 2013 року. З 17 квітня 2013 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2013 року у справі № 1622/13706/2012 вступило в законну силу, яким стягнено заборгованість за кредитним договором № 534 від 19 квітня 2007 року в сумі 14 431,45 доларів США, що в еквіваленті становить 115 072,05 грн. На момент підписання зазначеного документу було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2013 року у справі

№ 1622/13706/2012, що передбачає спеціальний порядок виконання.

Суди в оскаржуваних рішеннях виконання ОСОБА_1 вимог зазначеного документу від 29 травня 2013 року безпідставно визнали фактичною підставою для припинення зобов`язання за кредитним договором, на примусове виконання якого вже було відкрито виконавче провадження на підставі рішення суду від

12 березня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №534 в сумі 14 431,45 доларів США, що також є порушенням.

Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі

№ 373/2054/16-ц, у постановах Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 127/17686/13-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 308/1811/18, від

12 березня 2018 року у справі № 914/3151/13, від 09 жовтня 2018 року у справі № 910/25711/13).

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подачу відзиву та відзив на касаційну скаргу повернуто без розгляду;справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, підписаний ОСОБА_6, та клопотання ОСОБА_1,підписане ОСОБА_7, про продовження строку на подання відзиву на касаційну скаргу, залишено без розгляду.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що 19 квітня 2007 року між АКБ "ІмексБанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 534, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпечуваності, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 75 000 доларів США, зі сплатою 14 % річних, кінцевим терміном погашення 16 квітня 2012 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором кредиту

18 квітня 2007 року укладено договір іпотеки між АКБ "ІмексБанк" та ОСОБА_8, предметом якого є квартира

Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору № 534 від 19 квітня 2007 року, всі додатки, зміни та доповнення до цього договору, мають бути вчиненні в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов`язковим посиланням на цей договір.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкову справу щодо померлого ОСОБА_2 зареєстровано 23 січня

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2013 року у справі № 1622/13706/2012 позов ПАТ "ІмексБанк" до ОСОБА_1,

ОСОБА_9 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто

з ОСОБА_1 та ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь ПАТ "ІмексБанк" заборгованість за кредитним договором № 302 від 19 квітня

2007 року у сумі 14 431,45 доларів США, що в еквіваленті становить 115 072,05 грн, витрати по оплаті державного мита в сумі 1 150,72 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн, всього

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 17 квітня 2013 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2013 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_9 на користь ПАТ "ІмексБанк" заборгованості скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "ІмексБанк" до ОСОБА_9 відмовлено. В частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ІмексБанк" 116 342,77 грн рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2013 року, залишено без змін.

Вказаним рішенням встановлено, що станом на 13 жовтня 2011 року утворилась заборгованість загальною сумою 14 431,45 дол. США, що відповідно до курсу НБУ становить 115 072,05 грн, в тому числі 10 000 дол. США (еквівалент в національній валюті 79 737 грн) - основного боргу; 3 731,16 дол. США (еквівалент в національній валюті 29 751,05 грн) - відсотків; 700,29 дол. США (еквівалент в національній валюті 5 583,90 грн) - пені.

29 травня 2013 року ОСОБА_1 та провідним фахівцем УРПЗ АТ "ІмексБанк" ОСОБА_4 складено графік щомісячних погашень з червня 2013 року по вересень 2015 року по кредитному договору № 534 від

18 квітня 2007 року загальною сумою, визначеною у гривні, в розмірі 115 650 грн, зазначено розмір щомісячних платежів, вказаний графік підписаний сторонами та скріплений печаткою банку, вказано, що визначений графік є обов`язковим до виконання ОСОБА_1 .

Позивачем до матеріалів справи долучено копії квитанцій та платіжних доручень на підтвердження здійснення нею виплат за кредитним договором, а саме: від 17 червня 2013 року, від 24 липня 2013 року, від 20 серпня 2013 року, від 18 вересня 2013 року, від 17 жовтня 2013 року, від 25 листопада 2013 року, від 23 грудня 2013 року, від 21 січня 2014 року, від 21 лютого 2014 року, від

25 березня 2014 року, від 25 квітня 2014 року, від 19 травня 2014 року, від

16 червня 2014 року, від 23 липня 2014 року, від 22 серпня 2014 року, від

25 серпня 2014 року, від 25 вересня 2014 року, від 21 жовтня 2014 року, від

28 вересня 2015 року, де в призначенні платежу зазначено погашення простроченої заборгованості та погашення остаточної заборгованості за кредитним договором № 534 від 19 квітня 2007 року.

Згідно висновку експерта № 2124 від 16 січня 2020 року за результатами проведення судової економічної експертизи у цивільній справі №554/9630/17, встановлено:

по першому питанню - згідно платіжних доручень в іноземній валюті

ОСОБА_1 (ОСОБА_1), які додані до "клопотання про призначення судової бухгалтерської-економічної експертизи від 20.09.2019" ОСОБА_1 сплачено

8 941 доларів США, що на момент сплати, в період з 17 червня 2013 року по 28 вересня 2015 року, дорівнювало 115 650,38 грн;

по другому питанню - сума погашень, зазначена в графіку щомісячних погашень ОСОБА_1 (ОСОБА_1), укладеного між ОСОБА_1 (ОСОБА_1) і провідним фахівцем УРПЗ АТ "Імексбанк" у м. Полтаві ОСОБА_4 від 29 травня

2013 року у розмірі 115 650 грн, відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті та касових квитанцій, які додані до клопотання про призначення судової бухгалтерської-економічної експертизи від 20 вересня 2019 року, сплачено в повному розмірі;

по третьому питанню - відповідно до платіжних доручень, наявних в матеріалах справи, згідно графіку щомісячних погашень ОСОБА_1 від 29 травня

2013 року, ОСОБА_1 ( ОСОБА_10 ) в рахунок погашення простроченого кредиту згідно договору кредиту № 534 від 19 квітня 2007 року сплачено суму у розмірі 115 650,38 грн. Ця сума на 578,33 грн перевищує суму гривневого еквіваленту заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ "Імексбанк", зазначену в рішенні апеляційного суду Полтавської області від 17 квітня 2013 року.

ОСОБА_1 змінила прізвище на - " ОСОБА_1" (свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_1 від 12 липня 2016 року).

Відповідно до акту проведення електронних торгів 04 червня 2019 року у ВП

№ 5771721 також реалізовано нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 302 від 19 квітня 2008 року.

Позиція Верховного Суду

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1049 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У статтею 533 ЦК України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частини перша, п`ята статті 3 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі

№ 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц та у постановах Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 914/3151/13, від 09 жовтня 2018 року у справі № 910/25711/13, від 12 листопада 2020 року у справі № 127/17686/13-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 308/1811/18 зроблено висновок, що у разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована сума боргу в іноземній валюті, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні станом на день його ухвалення. Перерахування суми боргу у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України, станом на день ухвалення судового рішення, не вважається належним виконанням. Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.

У частинах першій, третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК Українивизначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частини перша, друга та третя статті 367 ЦПК України).

Апеляційний суд не врахував, що:

суди встановили, що судовими рішеннями у справі № 1622/13706/2012 стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ІмексБанк" заборгованість за кредитним договором № 302 від 19 квітня 2007 року у сумі 14 431,45 дол. США, яка складається: 10 000 дол. США - основного боргу, 3 731,16 дол. США - відсотків, 700,29 дол. США - пені; згідно платіжних доручень в іноземній валюті

ОСОБА_1 (ОСОБА_1) в період з 17 червня 2013 року по 28 вересня 2015 року сплачено 8 941 дол. США, тобто станом на 28 вересня 2015 року залишок кредитної заборгованості становив 5 410,45 дол. США;

звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі, і рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни;

ухвалою від 26 квітня 2018 року залучено як відповідача ТОВ "АНСУ" (правонаступника ПАТ "Імексбанк") на підставі договору від 04 квітня 2018 року № 80 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладеного між ПАТ "ІмексБанк" таТОВ "АНСУ", за яким передано право грошової вимоги за Договором кредиту № 534 від 19 квітня 2007 року і забезпечувальними договорами. Аналіз матеріалів справи свідчить, що додатком № 1 до цього договору станом від 04 квітня 2018 року визначена заборгованість в сумі 11 320,55 дол. США, яка складається: 4 556,28 дол. США - кредитна заборгованість; 6,09 дол. США - нараховані відсотки, 6 758,18 дол. США - заборгованість за нарахованими відсотками (а. с. 146 т. 2);

відповідно до акту проведення електронних торгів 04 червня 2019 року у ВП

№ 5771721 також реалізовано нежитлове приміщення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 302 від 19 квітня 2008 року (а. с. 110 т. 2).

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку із виконанням рішення суду в повному обсязі, однак не з?ясував який фактичнийобсяг права грошової вимоги передано позивачу за договором від 04 квітня 2018 року № 80 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та чи сплачений на момент звернення до суду у цій справі залишок кредитної заборгованості ОСОБА_1, який станом на 28 вересня 2015 року становив 5 410,45 дол. США. Апеляційний суд зазначених обставин не перевірив, недоліків рішення суду першої інстанції не усунув.

За таких обставин висновок апеляційного суду про виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 12 березня 2013 року у справі

№ 1622/13706/2012 в повному обсязі та залишення без змін рішення суду першої інстанції є передчасним.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

При цьому колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, що апеляційний суд не звернув уваги на факти, встановлені постановою Полтавського апеляційного суду від 03 листопад 2020 року у справі № 1622/13706/2012, оскільки за змістом статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій,які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими

в статтях 141- 142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження

№ 61-39028св18) зроблено такий висновок: "якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення

з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".