Постанова
Іменем України
30 червня 2022 року
м. Київ
справа № 824/296/21
провадження № 61-2594ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
при секретарі судового засідання - Подолянові Ю. А.,
учасники справи (сторони третейського розгляду):
заявник (позивач в третейському спорі) - кредитна спілка "Центр фінансових послуг",
заінтересована особа (відповідач в третейському спорі) - ОСОБА_1,
за участю представників:
ОСОБА_1 - адвоката Лисюк О. В. в режимі відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2022 року у складі судді: Поліщук Н. В., у справі за заявою кредитної спілки "Центр фінансових послуг" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 26 листопада 2021 року у справі за позовом кредитної спілки "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог заяви
У грудні 2021 року кредитна спілка "Центр фінансових послуг" (далі - КС "Центр фінансових послуг") звернулася із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
Заява мотивована тим, що 12 вересня 2018 року між кредитною спілкою та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № В54/278/18/136/04СЗ відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у сумі 20 000,00 грн. Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечені, зокрема, порукою ОСОБА_1 згідно із договором поруки № В54/278/18/136/04СЗ від 12 вересня 2018 року. У зв`язку із невиконанням позичальником своїх зобов`язань, кредитна спілка звернулась до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок", яким 26 листопада 2021 року прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором та третейського збору.
КС "Центр фінансових послуг" просила:
видати виконавчий лист відносно ОСОБА_1 на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 26 листопада 2021 року у справі за позовом кредитної спілки "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;
стягнути з ОСОБА_1 на користь кредитної спілки "Центр фінансових послуг" суму у розмірі 57 885,70 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2022 року заяву КС "Центр фінансових послуг" задоволено.
Видано виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_1 на користь КС "Центр фінансових послуг" 57 885,70 грн, а саме:
суму несплаченого тіла кредиту станом на 11 жовтня 2021 року в розмірі 16 466,99 грн;
суму нарахованих процентів за період з 23 січня 2019 року по 12 вересня 2021 року у розмірі 30022,84 грн;
суму втрат від інфляції за прострочення повернення тіла кредиту в розмірі 2 085,66 грн;
3% річних від простроченого тіла кредиту у розмірі 933,88 грн;
3% річних від прострочених процентів у розмірі 2 376,33 грн;
суму витрат на правову допомогу в розмірі 3 000 грн;
суму сплаченого третейського збору в розмірі 3 000 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КС "Центр фінансових послуг" 1 135,00 грн судового збору.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з матеріалів справи не убачається наявності обставин, які відповідно до статті 486 ЦПК України слугували б підставою для відмови у видачі виконавчого листа. Інформації про скасування рішення третейського суду не надано; справа підвідомча третейському суду відповідно до закону; заява подана в межах строків для звернення за видачею виконавчого листа; рішення третейського суду прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою, питання, які б виходили за межі третейської угоди не вирішувались; інформації про визнання третейської угоди недійсною не надано; склад третейського суду відповідає вимогам закону; рішення третейського суду містить передбачені законом способи захисту прав та охоронюваних інтересів; питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі третейський суд не вирішував.
Аргументи учасників справи
13 лютого 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2022 року, в якій просила:
скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2022 року в цивільній справі № 824/296/21;
ухвалити нове рішення по даній справі, яким в задоволенні заяви кредитної спілки "Центр фінансових послуг" про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" від 26 листопада 2021 року у справі за позовом кредитної спілки "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не було прийнято до уваги, що ухвалення рішення Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" 26 листопада 2021 року у цій справі про стягнення з ОСОБА_1 боргу за договором та третейського збору, відбулося без участі учасників справи. ОСОБА_1 участі у розгляді позовної заяви не приймала, так як не була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання у третейському суді. Тобто, під час винесення оспореної ухвали, Київським апеляційним судом не було дотримано вимоги пункту 9 статті 486 ЦПК України, в якій встановлено підстави для, відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а саме те, що третейський вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Зазначає, що Київським апеляційний судом не було з`ясовано і не взято до уваги той факт, що ОСОБА_1 згідно із договором поруки В54/278/18/136/04СЗ від 12 вересня 2018 року є лише поручителем, а сам кредитний договір № В54/278/18/136/04СЗ, укладений 12 вересня 2018 року між кредитною спілкою та ОСОБА_2, і боржником за цим договором є ОСОБА_2 24 листопада 2021 року Кагарлицьким районним судом Київської області у цивільній справі № 368/1008/21 за позовною заявою КС "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, було відкрито позовне провадження, і наразі, у суді першої інстанції слухається цивільна справа про стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь кредитної спілки "Центр фінансових послуг" за кредитним договором № В54/278/18/136/04С від 12 вересня 2018 року.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2022 року: закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 червня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року: клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції повернуто; відкладено розгляд справи на 30 червня 2022 року на 10:00 год. з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року: клопотання ОСОБА_1, підписане представником ОСОБА_3, про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; доручено Кагарлицькому районному суду Київської області (Київська область, місто Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3) забезпечити проведення у режимі відеоконференції судового засідання, призначеного на 30 червня 2022 року о 10:00 годині, у якому братимуть участь ОСОБА_1 та/або її представник ОСОБА_3 .
Короткий зміст аргументів сторін
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 зазначив, що про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Фактичні обставини
Суд першої інстанції встановив, що 12 вересня 2018 року між КС "Центр фінансових послуг" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № В54/278/18/136/04СЗ відповідно до умов якого позичальнику надані кредитні кошти у сумі 20 000 грн.
12 вересня 2018 року між КС "Центр фінансових послуг", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки № В54/278/18/136/04СЗ для забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № В54/278/18/136/04СЗ.
У пункті 4.2. договору поруки № В54/278/18/136/04СЗ передбачено третейське застереження та вказано, що спори, пов`язані з даним договором, вирішуватимуться шляхом розгляду їх постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" відповідно до його регламенту.
12 вересня 2018 року між КС "Центр фінансових послуг", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено окремо третейську угоду про передачу спору до постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок".
У зв`язку із невиконанням позичальником своїх зобов`язань, кредитна спілка звернулася до постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Право та обов`язок" в складі одного третейського судді Логош Т. В. від 26 листопада 2021 року за позовом КС "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задавлено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС "Центр фінансових послуг":
суму несплаченого тіла кредиту станом на 11 жовтня 2021 року в розмірі 16 466,99 грн;
суму нарахованих процентів за період з 23 січня 2019 року по 12 вересня 2021 року у розмірі 30 022,84 грн;
суму втрат від інфляції за прострочення повернення тіла кредиту в розмірі 2 085,66 грн;
3% річних від простроченого тіла кредиту у розмірі 933,88 грн;
3% річних від прострочених процентів у розмірі 2 376,33 грн;
суму витрат на правову допомогу в розмірі 3 000 грн;
суму сплаченого третейського збору в розмірі 3 000 грн,
що разом складає суму у розмірі 57 885,7 грн.
Суд першої інстанції встановив, що відсутні обставини, які відповідно до статті 486 ЦПК України слугували б підставою для відмови у видачі виконавчого листа. Інформації про скасування рішення третейського суду не надано; справа підвідомча третейському суду відповідно до закону; заява подана в межах строків для звернення за видачею виконавчого листа; рішення третейського суду прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою, питання, які б виходили за межі третейської угоди не вирішувались; інформації про визнання третейської угоди недійсною не надано; склад третейського суду відповідає вимогам закону; рішення третейського суду містить передбачені законом способи захисту прав та охоронюваних інтересів; питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі третейський суд не вирішував.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції (частина друга статті 24, частина друга статті 351 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з таких мотивів.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ (частини перша та друга статті 51 Закону України "Про третейські суди").
При розгляді справи суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 486 цього Кодексу (частина третя статті 485 ЦПК України).
Суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (стаття 486 ЦПК України).
Аналіз статті 486 ЦПК України свідчить, що при розгляді заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа. У статті 486 ЦПК України передбачено виключний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду і тягар доведення наявності цих підстав покладається на сторону, яка обґрунтовує необхідність відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палата Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 921/730/13-г/3 (провадження № 12-6гс20) зазначено, що "особа, що не брала участі у справі, у якій встановлені певні обставини щодо неї, які вона не визнає, вправі спростувати ці обставини у загальному порядку. Тобто таке рішення не буде мати преюдиційного значення для особи, яка не брала участі у справі. Отже при розгляді справи про звернення кредитором стягнення на майно заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) останній може заперечувати проти суми заборгованості за основним зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до боржника та/або поручителя, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі. Рішення суду, яким вирішено спір між кредитором та боржником та/або поручителем щодо стягнення заборгованості, яким визначено розмір такої заборгованості, не має преюдиційного характеру для заставодавця (іпотекодавця, майнового поручителя) за основним кредитним зобов`язанням і за загальним правилом не може бути оскаржено в апеляційному порядку такою особою у разі її не залучення до участі у справі".
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (частина п`ята статті 82 ЦПК України).
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що відсутні обставини, які відповідно до статті 486 ЦПК України слугували б підставою для відмови у видачі виконавчого листа. За таких обставин, суд першої інстанції, зробив обґрунтований висновок про задоволення заяви. Тому оскаржену ухвалу суду першої інстанції належить залишити без змін.
Аргумент апеляційної скарги про те, що третейський вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, колегія суддів відхиляє, з таких підстав.
Сторони третейського розгляду (далі - сторони) - позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред`явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (3480-15) . Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред`явлено позовні вимоги (абзац 7 статті 2 Закону України "Про третейські суди").
ОСОБА_1 в третейському розгляді була відповідачем, тобто особою до якої пред`явлено позовні вимоги про стягнення коштів.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі необґрунтоване, тому що залучення позичальника до участі в справі за позовом до поручителя не є обов`язковим.
Аргументи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не була повідомлена про розгляд справи третейським судом, відбулося відкриття провадження у цивільній справі № 368/1008/21 за позовною заявою КС "Центр фінансових послуг" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, здійснюється кримінальне провадження, колегія суддів відхиляє, оскільки такі обставини не є підставою для відмови у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду згідно статті 486 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, оскаржену ухвалу без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 24, 259, 268, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 січня 2022 року залишити без змін.
Повний текст постанови Верховного Суду складено 30 червня 2022 року.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков