Постанова

Іменем України 09 лютого 2022 рокум. Київсправа № 408/1490/20провадження № 61-14631св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк", третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи",розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Сліпченка О. І., Суханової Є. М.,ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимогУ квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк"), третя особа - Державне підприємство "Національні інформаційні системи"(далі - ДП "Національні інформаційні системи"), про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття обмеження з майна.Позовна заява обґрунтована тим, що транспортний засіб марки КІА RIO, 2013 року випуску, білого кольору, номер НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить йому на праві приватної власності, який був придбаний ним 25 червня 2016 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25 червня 2016 року № 1964 у ОСОБА_2 .При здійсненні реєстрації транспортного засобу Центр 4442 видав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та реєстраційні номерні знаки змінено з НОМЕР_4 на НОМЕР_2 .Під час реєстрації придбаного ним автомобіля будь-яких записів про обтяження щодо нього не були.Проте 23 січня 2020 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстратор Регіональної філії міста Києва та Київської області ДП "Національні інформаційні системи" Біленька Є. В. внесла запис № 27414224 про заборону відчуження належного йому на праві приватної власності автомобіля.Підставою внесення запису реєстратор вказує договір застави № 2203/78, виданий 06 березня 2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Каюровим С. В.З метою поновлення своїх порушених прав щодо розпорядження та вільного володіння автомобілем він звернувся до Східної регіональної дирекції ПАТ АБ "Укргазбанк" про зняття обтяження з належного йому автомобіля, однак йому повідомили, що підстав для припинення запису про заставу немає.Згідно з листом Територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) № 4442 Регіонального сервісного центру в Луганській області 25 червня 2016 року під час проведення перереєстрації автомобіля уповноваженою особою сервісного центру МВС № 4442 були проведені всі передбачені Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (1388-98-п) (далі - Порядок № 1388), перевірки, та у зв`язку з відсутністю будь-яких обмежень зазначений автомобіль був перереєстрований на нього та видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 і номерні знаки НОМЕР_2 .Обтяження на належне йому рухоме майно було накладено після укладення договору купівлі-продажу, він є добросовісним набувачем автомобіля, наявність такого обтяження порушує його право власності, зокрема, щодо розпорядження та вільного володіння автомобілем, а тому просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна та виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про заборону відчуження автомобіля марки КІА RIO, 2013 року випуску, білого кольору, номер об`єкта Z94CC41BBDR114234, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 23 січня 2020 року, внесений реєстратором Регіональної філії міста Києва та Київської області ДП "Національні інформаційні системи" Біленькою Є. В.

Короткий зміст рішення суду першої інстанціїРішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 25 січня 2021 року позов задоволено. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у розпорядженні автомобілем марки KIA RIO, 2013 року випуску, булого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5 . Скасовано приватне обтяження, зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 23 січня 2020 року за № 27414224 реєстратором Регіональної філії м. Києва та Київської області ДП "Національні інформаційні системи" Біленькою Є. В., обтяжувач - ПАТ АБ "Укргазбанк", в частині об`єкта обтяження - автомобіля марки KIA RIO, 2013 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_5, підстава обтяження: договір застави/транспортних засобів № 2203/78, серія та номер 393, виданий 06 березня 2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Каюровим С. В., що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Вирішено питання про розподіл судових витрат.Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки на момент придбання позивачем транспортного засобу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про його обтяження, то позивач є добросовісним набувачем транспортного засобу, а тому його вимоги про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном суд вважає обґрунтованими.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанціїПостановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову про залишення позову без задоволення. Вирішено питання про розподіл судових витрат.Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені позивачем права власності на період розгляду справи ніяким чином не порушуються відповідачем та третьою особою. При цьому захист права користування та розпорядження майном позивача на майбутнє, як заявлено в позові, чинне законодавство не передбачає, оскільки захищаються лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси, чого ОСОБА_1 не підтвердив. Позивач не оспорює правочини щодо застави та реєстрації приватного обтяження 23 січня 2020 року на майно, які є правомірними відповідно до статті 204 ЦК України, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом і вони не визнані судом недійсними. Крім того, спосіб захисту прав, який обрав позивач, не є ефективним.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргуУ серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.Касаційна скарга мотивована тим, що суди встановили, що на момент придбання позивачем спірного транспортного засобу у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не було відомостей щодо його обтяження, а тому позивач є добросовісним набувачем.Зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 333/6700/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 573/1105/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 757/17150/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18, від 18 березня 2020 року у справі № 202/5584/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18.

Доводи інших учасників справиУ вересні 2021 року ПАТ АБ "Укргазбанк" надіслало до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Зазначало, що твердження скаржника є безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Рух справи в суді касаційної інстанціїУхвалою Верховного Суду від 06 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу із Солом`янського районного суду м. Києва.

Фактичні обставини справи, встановлені судом06 березня 2013 року між ПАТ АБ "Укргазбанк" і ОСОБА_2 укладено кредитний договір.Цього ж дня на забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ АБ "Укргазбанк" і ОСОБА_2 укладено договір застави № 2203/76, відповідно до якого ОСОБА_2 передала кредитору в заставу автомобіль КІА RIО, 2013 року випуску, білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_4 .Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1964 був укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 25 червня 2016 року.25 червня 2016 року у Територіальному сервісному центрі МВС № 4442 позивачу видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та змінено реєстраційні номерні знаки з НОМЕР_4 на НОМЕР_2 . Забезпечувальне обтяження у вигляді застави на спірний автомобіль у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25 червня 2016 року № 1964 зареєстровано не було.Відповідно до листа Територіального сервісного центру МВС № 4442 від 08 квітня 2020 року зазначений автомобіль пройшов реєстрацію та перевірку в органах МВС відповідно до Порядку № 1388.23 січня 2020 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна реєстратор Регіональної філії міста Києва та Київської області ДП "Національні інформаційні системи" Біленька Є. В. внесла запис № 27414224 про заборону відчуження вказаного автомобіля. Підставою внесення запису вказано договір застави № 2203/78, серія та номер 393, виданий 06 березня 2013 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Каюровим С. В. ( а. с. 12 ).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного СудуПереглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).В ухвалі Верховного Суду від 24 вересня 2021 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми праваВідповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі транспортних заходів визначають Закони України "Про заставу" (2654-12) в редакції закону на час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу (далі - Закон України "Про заставу" (2654-12) ), "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в редакції закону на час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу (далі - Закон України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" (в редакції закону на час виникнення спірних правовідносин) застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про заставу" договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону. Право застави транспортного засобу виникає з моменту укладення договору застави. Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави (частини перша - друга статті 16 Закону України "Про заставу").Відповідно до частин першої - другої статті 17 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.Відповідно до статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.Правові наслідки реєстрації обтяження визначено у статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", згідно з якою взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом (частина 1). Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. Оскільки у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій установили, що 06 березня 2013 року на забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 укладено договір застави транспортного засобу і така застава як обтяження у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25 червня 2016 року № 1964 зареєстрована не була, то до правовідносин між заставодавцем та обтяжувачем застосовується частина перша статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а до відносин між заставодавцем і покупцем - частина друга статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі відчуження предмета обтяження боржником він зобов`язаний негайно письмово повідомити про це обтяжувача, який протягом п`яти днів з дня отримання цього повідомлення повинен зареєструвати відповідні зміни у відомостях про обтяження згідно зі статтею 13 цього Закону.Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.У разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, відповідно до статті 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна.Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Таким чином, за відсутності в Державному реєстрі відомостей про обтяження рухомого майна або про права інших осіб на обтяжене майно особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих обтяжень. За таких умов право застави припиняється, відомості про заставу поновленню не підлягають. При вирішенні таких спорів необхідно враховувати обставини, що можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в Державному реєстрі відомостей про обтяження за умови законодавчо встановленої презумпції добросовісності в частині першій статті 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.Такий висновок випливає з того, що застава як забезпечувальне приватне обтяження для захисту прав та інтересів сторін правовідношення "заставодавець - третя особа" підлягає публічній реєстрації, що робить її наявність доступним для всіх третіх осіб. Функцією державної реєстрації застави є (а) оприлюднення (оголошення) належності заставленого майна певній особі та (б) оприлюднення наявності обтяжень рухомого майна. Через це відсутність відомостей про обтяження заставою рухомого майна істотно впливає на динаміку цивільних правовідносин та має враховуватись судом.Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню винності у відносинах з третіми особами. Отже, перш ніж набути у власність обтяжену заставою рухому річ, набувач має можливість довідатися про наявність такого обтяження з публічного реєстру. Добросовісна особа, яка придбає рухому річ у власність, вправі покладатися на відомості про обтяження. Такий висновок цілком узгоджується із метою запровадження державної реєстрації обтяжень рухомого майна. У протилежному випадку функціонування державних реєстрів взагалі втрачає жодний сенс. За відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про зареєстровані обтяження особа, яка добросовісно покладалась на ці відомості, тобто не знала і не могла знати про існування таких обтяжень, набуває право на таке рухоме майно вільним від незареєстрованих обтяжень.Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. В ситуаціях, коли йдеться про позбавлення права власності добросовісного набувача через помилку державного органу Європейський суд з прав людини послідовно стверджує, що "легалізація передачі права власності на квартиру шляхом процедури реєстрації, спеціально спрямованої на надання додаткової безпеки власнику титулу, відноситься до виключної компетенції держави. Оскільки численні регуляторні державні органи дозволили перехід права власності, то потреба виправити їх минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються" (рішення від 5 листопада 2002 року у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", заява № 36548/97, п. 58; рішення від 13 грудня 2007 року у справі "Гаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40; рішення від 11 червня 2009 року у справі "Трго проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67; заява № 63508/11, п. 67).Відповідно до статті 42 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. Статтею 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначені підстави реєстрації відомостей про обтяження майна та припинення обтяжень.Відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов`язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження.Статтею 44 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлений порядок внесення записів до Державного реєстру. Так, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження.Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк.Таким чином, відповідно до законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням боржником предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року в справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року в справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня 2019 року в справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19).За змістом положень частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Згідно зі статею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).Під час розгляду цієї справи встановлено, що на час укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25 червня 2016 року № 1964 автомобіль пройшов реєстрацію та перевірку в органах МВС відповідно до Порядку № 1388, що підтверджується листом Територіального сервісного центру МВС № 4442 від 08 квітня 2020 року, що на момент перереєстрації транспортного засобу будь-які обмеження на такі дії були відсутні, автомобіль був перереєстрований з колишнього власника на позивача, видані нові номерні знаки та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.З витягу з Державного реєстру, сформованого 15 квітня 2020 року, вбачається, що обтяження спірного автомобіля, як об`єкта обтяження, було внесено до реєстру 23 січня 2020 року на підставі договору застави транспортного засобу від 06 березня 2013 року.За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент придбання позивачем транспортного засобу у Державному реєстрі були відсутні відомості про його обтяження, а тому позивач відповідно до статті 391 ЦК України, частини другої статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.За таких обставин колегія суддів вважає, що є підстави для визнання припиненим обтяження рухомого майна, накладеного на автомобіль марки KIA RIO, 2013 року випуску, булого кольору, реєстраційним номер НОМЕР_5 .Тому постанова апеляційного суду підлягає скасуванню відповідно до статті 413 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скаргиСтаттею 413 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Щодо судових витратЗгідно з підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.При поданні касаційної скарги ОСОБА_1 сплатив 1 681,60 грн судового збору, що підтверджено квитанцією від 26 серпня 2021 року № 82644.Зважаючи на те що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, сплачений за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі 1 681,60 грн підлягає стягненню з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 .Керуючись статтями 400, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.Постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року скасувати, рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 25 січня 2021 року залишити в силі.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" на користь ОСОБА_1 1 681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:

М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко В. М. Коротун