132/1967/23 Про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні - 06.03.2024 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року

м. Київ

справа № 132/1967/23

провадження № 61-14018св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,

суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7,

третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_8, на ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 27 червня 2023 року у складі судді Павленко І. В. та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Рибчинського В. П., Голоти Л. О., Денишенко Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні.

Позов мотивований тим, що з грудня 2020 року позивачка та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, виховували дітей ОСОБА_3 від попереднього шлюбу.

У зв`язку з мобілізацією в травні 2022 року ОСОБА_3 був призваний на проходження військової служби.

Під час перебування на військовій службі ОСОБА_3 постійно телефонував і писав позивачці, здійснював грошові перекази на її банківську картку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув, захищаючи Батьківщину.

Між позивачкою та матір`ю, батьком, законними представниками дітей ОСОБА_3 виник спір щодо права на частку в отриманні одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого.

ОСОБА_1 просила:

встановити факт, що ОСОБА_1 відноситься до членів сім`ї ОСОБА_3, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2, та факт того, що ОСОБА_1 і ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік і дружина (подружжя) без реєстрації шлюбу з грудня 2020 року до дня призову його на військову службу по мобілізації;

встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні померлого годувальника - ОСОБА_3 з грудня 2022 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 27 червня 2023 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 23 серпня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та перебування на утриманні.

Відмова у відкритті провадження в справі мотивована тим, що метою встановлення факту проживання позивачки з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та перебування на його утриманні є підтвердження певного соціально-правового статусу для отримання одноразової грошової виплати внаслідок смерті військовослужбовця під час участі у бойових діях, тобто за предметом і можливими правовими наслідками ці правовідносини існують у сфері публічно-правових, а не приватно-правових відносин.

Аргументи учасників

У вересні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій її представник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 мотивована тим, що згідно з вимогами статті 19 КАС України до юрисдикції адміністративних судів не віднесено розгляд справ щодо встановлення юридичних фактів, оскільки справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, вирішуються згідно з розділом IV ЦПК України (1618-15) . Справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, не мають ознак публічно-правового спору. Саме тому такі справи розглядаються в порядку непозовного або позовного цивільного судочинства, а не в порядку адміністративного судочинства. Заявлені у цій справі позовні вимоги щодо встановлення факту, що має юридичне значення, не є публічно-правовими вимогами, а тому не можуть бути розглянуті адміністративним судом.

У січні 2024 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому її представник вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що цю справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства. При відмові у відкритті провадження у справі суди врахували правову мету звернення позивачки з цим позовом.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії з п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України).

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) зазначено, що:

"чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства. Отже, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року судом встановленим законом, який розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, є суд цивільної юрисдикції на підставі статті 19 ЦПК України та пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України";

"Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2020 у справі

№ 287/167/18-ц виснувала, що встановлення юридичного факту, який пов`язаний із вирішенням спору із суб`єктом владних повноважень щодо права на отримання пенсії, відповідно до частини другої, пункту 3 частини шостої статті 12, пункту 2 частини першої статті 263 КАС України має розглядатися в спрощеному позовному провадженні як справа незначної складності за правилами адміністративного судочинства. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 22.03.2023, від висновку якого просить відступити Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, застосувавши наведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, виснував про те, що оскільки вимоги заявниці пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за нею певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням, то відповідно за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами заявниці з державою, а отже, не підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства. Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими такі висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки вказаний підхід до визначення юрисдикції справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, не узгоджується із завданням і метою адміністративного судочинства, визначеними статтею 2 КАС України. Також неефективним є підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в залежності від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України (1618-15) ".

У справі, що переглядається:

позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_7, у якому просила встановити факт, що вона відноситься до членів сім`ї ОСОБА_3, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2, та факт того, що вона і ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік і дружина (подружжя) без реєстрації шлюбу з грудня 2020 року до дня призову його на військову службу по мобілізації, встановити факт її перебування на утриманні померлого годувальника - ОСОБА_3 з грудня 2022 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що між нею і членами сім`ї загиблого ОСОБА_3 виник спір щодо отримання нею частини одноразової грошової допомоги як члена сім`ї загиблого;

відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з огляду на мету звернення позивачки до суду з цим позовом справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства;

разом з тим, суди попередніх інстанцій не врахували, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема, факту перебування фізичної особи на утриманні і факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України (1618-15) , внаслідок чого зробили помилковий висновок про відмову у відкритті провадження у справі.

Таким чином, оскаржені судові рішення належить скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що ухвала та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права. У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити, оскаржені судові рішення - скасувати з переданням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_8, задовольнити.

Ухвалу Калинівського районного суду Вінницької області від 27 червня 2023 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 23 серпня 2023 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Калинівського районного суду Вінницької області від 27 червня 2023 року та постанова Вінницького апеляційного суду від 23 серпня 2023 року втрачають законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук