757/287/21-ц Про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо Дочірнього підприємства - 15.02.2024 Прийняття

особа, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю - Дочірнє підприємство "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України",

заінтересована особа - Акціонерне товариство "Кристалбанк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Мостової Г. І.,

Описова частина

Короткий зміст заяви

У січні 2021 року Головне управління державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулося до суду із заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"), та просило зобов`язати Акціонерне товариство "Кристалбанк" (далі - АТ "Кристалбанк") надати до Головного управління ДПС у Запорізькій області інформацію в паперовому або електронному вигляді про обсяг та рух коштів по рахункам № НОМЕР_1 за період із 01 січня 2020 року до 31 жовтня 2020 року в розрізі контрагентів із наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ.

Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", яке зареєстроване як юридична особа, станом на день подання заяви має податковий борг у сумі 114 795, 85 грн, із яких податок на додану вартість - 111 512, 88 грн; податок на прибуток підприємств - 3 262, 97 грн; податок на доходи фізичних осіб - 20 000,00 грн.

21 серпня 2019 року у порядку вимог пункту 95.5 статі 95 ПК України (2755-17) прийнято рішення № 2/826 про стягнення боргу з рахунків боржника.

Зазначав, що на рахунки у банках, обслуговуючих платника податків ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", систематично виставляються інкасові доручення, зокрема протягом 2019-2020 років направлено 827 інкасових доручень на загальну суму 8 676 998,12 грн.

Протягом січня-травня 2020 року до установ банків підприємства-боржника ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" направлялися інкасові доручення. Згідно ІС "Податковий блок" по податку на додану вартість за рахунок інкасових доручень надійшли кошти та погашено податковий борг у сумі 304 000,1 грн на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 (АТ "Сбербанк"), у липні 2020 року рахунок закрито, інкасові доручення повернулись без списання коштів.

Проведеним аналізом інформації, отриманої з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, установлено, що за період із 01 січня 2020 року до 01 червня 2020 року на розрахункові рахунки підприємства ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зараховано 27 999,62 грн та до філій і відокремлених підрозділів - 33 171,66 грн.

Крім того, на розрахунковому рахунку підприємства в АТ "Сбербанк" 02 березня 2020 року надійшли кошти у сумі 4 000 000,00 грн, інкасове доручення від 28 лютого 2020 року № 88 банк залишив без виконання 02 березня 2020 року.

24 липня 2020 року відкрито новий рахунок № НОМЕР_1 у АТ "Кристалбанк", до банку направлено 32 інкасових доручень на загальну суму 335 748,4 грн, проте банк повернув їх без виконання.

Оскільки наведене свідчить про ведення підприємством господарської діяльності, отримання коштів на свої рахунки та не перерахування податків до бюджету, заявник, посилаючись на Закон України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) , просив заяву задовольнити.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із відсутності достатніх підстав для розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Крім того, суд зазначив, що ГУ ДПС у Запорізькій області не має статусу юридичної особи, а тому не володіє цивільною процесуальною правоздатністю та дієздатністю і не може бути заявником у розумінні Розділу 12 Глави IV ЦПК України (1618-15) , оскільки не надало підстав заміни правонаступника у справі.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ГУ ДПС у Запорізькій області рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

У решті судове рішення залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що заявник, як контролюючий орган, не довів наявність обставин, за яких перевірка була неможливою або існувала інша об`єктивна потреба у розкритті інформації, яка містить банківську таємницю, відносно ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Водночас, апеляційний суд вважав передчасними висновки місцевого суду про відсутність у заявника повноважень на звернення до суду з заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, тому змінив судове рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21 листопада 2023 року представник ГУ ДПС у Запорізькій області Стародумова А. С. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року в справі № 646/3518/19, від 01 листопада 2021 року в справі № 761/21850/19, від 08 грудня 2021 року в справі № 686/4972/21, від 23 березня 2023 року в справі № 752/18896/21 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Суди не врахували, що Головне управління ДПС у Запорізькій області отримало інформацію про ухилення платником податків від сплати податків до Державного та місцевого бюджетів України, що, як наслідок, при дослідженні виписки з розрахункового рахунку, може привести до ініціювання податкової перевірки на підставі статті 78 Податкового кодексу України.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 15 червня 2023 року та 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Печерського районного суду міста Києва справу № 757/287/21-ц за заявою Головного управління державної податкової служби у Запорізькій області про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, щодо Дочірнього підприємства "Запорізький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", заінтересована особа - Акціонерне товариство "Кристалбанк".

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Суди встановили, що ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" має податковий борг у сумі 114 795, 85 тис. грн, з якого податок на додану вартість - 111 512,88 грн; податок на прибуток підприємств - 3 262,97 грн, податок на доходи фізичних осіб - 20 000,00 грн.

У порядку вимог пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України 21 серпня 2019 року прийнято рішення № 2/826 про стягнення боргу з рахунків боржника, оскільки на рахунки у банках, обслуговуючих платника податків ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", систематично виставляються інкасові доручення. Всього протягом 2019-2020 років направлено 827 інкасових доручень на загальну сучу 8 676 998,12 грн.

За період із січня до травня 2020 року до установ банків підприємства-боржника ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" направлялися інкасові доручення. Згідно IC "Податковий блок" по податку на додану вартість за рахунок інкасових доручень надійшли кошти та погашено податковий борг у сумі 304 000,1 грн на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 (АТ "Сбербанк"), у липні 2020 року закрито рахунок, інкасові доручення повернулись без списання коштів.

Відповідно до інформації з Єдиного Веб-порталу використання публічних коштів за період із 01 січня 2020 року до 01 червня 2020 року на розрахункові рахунки підприємства ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зараховано 27 999,62 грн та до філій і відокремлених підрозділів зараховано - 33 171,66 грн (філія "Куйбишевський райавтодор" - 18 643,32 грн. та філія "Веселівський райавтодор" - 13 882,89 грн).

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року в справі № 646/3518/19, від 01 листопада 2021 року в справі № 761/21850/19, від 08 грудня 2021 року в справі № 686/4972/21, від 23 березня 2023 року в справі № 752/18896/21 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Згідно зі статтею 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.

Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.

Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" (2121-14) та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України (2755-17) податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України (2755-17) . У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Статтею 348 ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено.

Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19 (провадження № 61-196св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19 (провадження № 61-8131св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21 (провадження № 61-10767св21), від 23 березня 2023 року у справі № 752/18896/21 (провадження № 61-1578св23).

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.

Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.

У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій установили, що ГУ ДПС у Запорізькій області просило зобов`язати АТ "Кристалбанк" надати йому інформацію в паперовому або електронному вигляді про обсяг та рух коштів по рахункам № НОМЕР_1 за період із 01 січня 2020 року до 31 жовтня 2020 року в розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, найменування, кодів ЄДРПОУ, оскільки має інформацію про ухилення платником податків від сплати податків до Державного та місцевого бюджетів України.

При цьому, заявник не надав суду доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ДП "Запорізький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законом

Установивши, що заявник, як контролюючий орган, не довів існування обставин, за яких перевірка була неможливою або існувала інша об`єктивна потреба у розкритті інформації, яка містить банківську таємницю,суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судами попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Суди правильно застосували норми матеріального права у спірних правовідносинах та не допустили порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі на неврахування судами висновків, викладених Верховним Судом в постанові, що зазначена заявником в касаційній скарзі, оскільки висновки у цій справах і у справі, що переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст спірних правовідносин, є різними, у зазначених справах суди виходили з конкретних обставин та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що рішення суду першої інтенції у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та постанова апеляційного суду ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та постанову апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління державної податкової служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 листопада 2022 року у незміненій при перегляді апеляційним судом частині та постанову Київського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року залишити без змін.