357/8183/22 Про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право власності на квартиру частково недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру - 14.02.2024 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право власності на квартиру частково недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав власності, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - батько ОСОБА_4, спадкоємцями першої черги за законом після смерті яких є він та його брат ОСОБА_2 .

Зазначав, що ОСОБА_2 прийняв та оформив все спадкове майно після смерті обох батьків, не повідомив нотаріуса про наявність інших спадкоємців, чим порушив його (позивача) права, як спадкоємця першої черги за законом.

Вказував, що він постійно проживає в м. Дніпро, є особою з інвалідністю 1 групи "Б" з дитинства, не був вчасно повідомлений про смерть своїх батьків, не отримав вчасно належної правової консультації, мав матеріальні труднощі, що в цілому є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Посилаючись на наведене, просив суд:

- визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3, яка, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на спадщину за законом, видане на ім`я ОСОБА_2, в частині права власності на частину квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 ;

- визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/ 6 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4, а всього визнати право власності на частину спадкової квартири;

- зобов`язати уповноважену особу державної реєстрації прав власності на нерухоме майно скасувати право власності на майно за відповідачем, зареєстроване приватним нотаріусом Корнійчук А. В. 23 серпня 2022 року за індексним номером 64584264.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2023 року у складі судді Ярмоли О. Я. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що повивач не довів причин, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами подати вчасно заяву до нотаріальної контори для прийняття спадщини, зазначені ним причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини (віддаленість місця проживання, наявність першої групи інвалідності з дитинства, незнання про смерть спадкодавця, юридична необізнаність) не є поважними, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для визначення йому додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, апеляційний суд виходив із їх недоведеності.

Короткий зміст постанови апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк три місяці для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, та після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині вимог відмовлено.

З огляду на недобросовісну поведінку інших спадкоємців та нотаріуса, які не повідомили позивача про смерть спадкодавця, наявність відкритої спадкової справи, наявність у позивача першої групи інвалідності з дитинства групи Б, віддаленість місця проживання, юридичну необізнаність та враховуючи, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення додаткового строку позивачеві для прийняття спадщини після смерті його батьків.

У решті апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28 липня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Любченко Н. Ю. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 431/5782/17, від 25 травня 2022 року в справі № 675/2136/19, від 08 червня 2022 року в справі № 571/731/21, від 25 травня 2022 року в справі № 459/2973/18 та постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині вирішення вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в іншій частині не оскаржується, тому в касаційному порядку не переглядається (частина перша статті 400 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні справи.

Підстави, на які посилається позивач, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, тому апеляційний суд безпідставно визначив йому додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батьків.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_1 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року.

Відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 357/8183/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Корнійчук А. В., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право власності на квартиру частково недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав власності, та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом.

Зупинено дію постанови Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2024 року справу № 357/8183/22 призначено до судового розгляду.

Обставини справи, які встановили суди попередніх інстанцій

Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4, після смерті яких відкрилась спадщина, зокрема на квартиру АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є їх сини - позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 була заведена 10 квітня 2015 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Корнійчук А. В. за заявою-претензією Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" із вимогами до спадкоємців.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була заведена 29 березня 2017 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Корнійчук А. В. за заявою ОСОБА_2

При зверненні з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину після померлого ОСОБА_4 спадкоємець ОСОБА_2 повідомив нотаріуса, що, крім нього, спадкоємцем першої черги за законом є ще син померлого - ОСОБА_1, який спадщину не прийняв.

20 серпня 2020 року приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Корнійчук А. В., видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 0,1000 га, що знаходиться на території Трушківської сількоїради на АДРЕСА_2, яка за життя належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 - свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1, з якої по частці за життя належали ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_4, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 серпня 2022, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 серпня 2022 року.

Також установлено, що 10 лютого 2020 року до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Корнійчук А. В. з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся ОСОБА_1

15 лютого 2020 року нотаріус направила йому роз`яснення щодо заяви та коментар до статті 1270 ЦК України, а також роз`яснила право звернутися до суду з вимогою про продовження пропущеного строку для прийняття спадщини.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі № 431/5782/17, від 25 травня 2022 року в справі № 675/2136/19, від 08 червня 2022 року в справі № 571/731/21, від 25 травня 2022 року в справі № 459/2973/18 та постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1486цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях; 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що "право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України (435-15) про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними".

При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61?21447св19).

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

У справі, яка є предметом касаційного перегляду, встановлено, що за життя спадкодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїм майном не розпорядилися.

В установлений законом строк спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4,. який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, прийняв його син ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги за законом, та 23 серпня 2022 року отримав свідоцтво про право власності на спадщину за законом на спадкове майно (квартиру, земельну ділянку, гараж).

10 лютого 2020 року з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, звернувся інший його син ОСОБА_1 .

Після роз`яснення нотаріуса щодо права звернутися до суду з вимогою про продовження пропущеного строку для прийняття спадщини, надісланого на адресу ОСОБА_1 15 лютого 2020 року, останній повторно звернувся до нотаріуса 10 січня 2022 року з заявою про прийняття спадщини після померлих батьків і лише 12 вересня 2022 року звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, посилався на проживання в іншій місцевості (м. Дніпро), інвалідність та обмеженість у пересуванні, невчасне сповіщення про смерть батьків, необізнаність із вимогами законодавства.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) зазначено, що неспілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносини між ними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18.

Наявність хронічних захворювань та інвалідність самі собою не є поважними причинами пропуску строку на прийняття спадщини та не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали б позивачу, у встановлений законом строк, звернутися із заявою про прийняття спадщини, у розумінні положень статті 1272 ЦК України.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 у справі № 691/481/18 (провадження N 61-5280св19).

Оскільки підстави, на які посилається позивач (проживання в іншій місцевості (м. Дніпро), інвалідність та обмеженість у пересуванні, невчасне сповіщення про смерть батьків, юридична необізнаність), з урахуванням зазначених норм права та релевантної практики Верховного Суду, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, та узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Апеляційний суд правові висновки Верховного Суду не врахував, помилково вважав, що зазначені позивачем обставини були перешкодою для звернення з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, а вказані ним причини пропуску строку для прийняття спадщини - поважними, внаслідок чого скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.

Тому постанова апеляційного суду в оскарженій частині підлягає скасуванню із залишенням в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині скасувати та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Корнійчук Антоніна Валеріївна, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини скасувати та залишити в силі в цій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2023 року.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 01 червня 2023 року у скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.