754/6964/21 Про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації - 14.02.2024 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Новак Андрій Ігорович, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року у складі судді Таран Н. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, Громадської організації "Об`єднання організацій "Нова Столиця" (далі - ГО "ОО "Нова Столиця") про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, який є керівником ГО "ОО "Нова Столиця", біля будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69, в якій знаходиться офісний центр, що на праві власності належить ТОВ "Фунзе69", було розповсюджено про нього недостовірну інформацію, яка була виражена у грубій, брутальній та образливій формі, із застосуванням нецензурних висловлювань у бік позивача та звинувачень у вчиненні кримінальних правопорушень.

Дані висловлювання були поширені ОСОБА_2 публічно, під час мирного зібрання, яке проводилося у ці дні біля даної будівлі із одночасним транслюванням поширюваних ОСОБА_2 відомостей за допомогою відеозйомки в реальному часі (прямий ефір) в соціальній мережі Facebook на особистій сторінці ОСОБА_2 та ГО "ОО "Нова Столиця". Після закінчення "прямого ефіру" дані відеозаписи були збережені як окремі публікації на особистій сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook, а також були в подальшому розміщенні й на сторінці ГО "ОО "Нова Столиця".

Позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 0:10 - 0:16 ОСОБА_2 поширено інформацію наступного змісту: " ОСОБА_1 забарикодувався в приміщенні, зробивши його рейдерське захоплення".

Запис даного відео розміщено в мережі інтернет на особистій сторінці ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Вже ІНФОРМАЦІЯ_2 о 9:50 - 10:29 ним поширено інформацію наступного змісту: "Тому що сьогодні саме ОСОБА_1 втік на таксі в невідомому напрямку і його поліція не затримала і не заарештувала. Але ж він є злочинцем. І я це заявляю чітко, тому що захопивши приміщення без документів, завівши тітушок, а на виході журналістам погрожуючи зброєю, ти не адвокат - ти справжній злочинець". 13:40 - 13:43: "Весь цей рейдерський захват організував ОСОБА_1". 13:47 - 13:54: "Після того тікав із своїм охоронцем і погрожував прострелити журналісту ногу". Запис даного відео розміщено в мережі інтернет на особистій сторінці ГО "Об`єднання організацій "Нова Столиця" за наступним посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_4

Позивач вважає, що вказані недостовірні твердження, поширені відповідачами про нього необмеженому колу осіб шляхом їх публічного виголошення під час перебування біля будівлі за адресою: вул. Кирилівська, 69 та додатково поширені через мережу інтернет, порушують його право на особисті немайнові права, зокрема на повагу до честі та гідності, завдають шкоди його діловій репутації та негативно відобразилися на його емоційному та психологічному стані.

З урахуванням зазначеного позивач просив суд:

- визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його гідності, честі та недоторканість ділової репутації, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та поширену ГО "ОО "Нова Столиця" ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12:35 на своїй особистій веб-сторінці в мережі Facebook за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме наступні твердження: "Тому що сьогодні саме ОСОБА_1 втік. Але ж він є злочинцем. Тому що захопивши приміщення без документів, завівши тітушок, а на виході журналістам погрожуючи зброєю, ти не адвокат - ти справжній злочинець" та "Весь цей рейдерський захват організував ОСОБА_1 . Після того тікав із своїм охоронцем і погрожував прострелити журналісту ногу";

- зобов`язати ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом оприлюднення на його особистій сторінці у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_5 у такий самий спосіб, як вона була поширена, інформацію під заголовком "Спростування. Інформація, що була поширена ІНФОРМАЦІЯ_1 о 12:12 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що ОСОБА_1 забарикодувався в приміщенні, зробивши його рейдерське захоплення є недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГО "ОО "Нова Столиця" спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом оприлюднення на його особистій сторінці у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_4 у такий самий спосіб, як вона була поширена, інформацію під заголовком "Спростування. Інформація, що була поширена ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12:35 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 НОМЕР_3, а саме наступні твердження: "Тому що сьогодні саме ОСОБА_1 втік. Але ж він є злочинцем. Тому що захопивши приміщення без документів, завівши тітушок, а на виході журналістам погрожуючи зброєю, ти не адвокат - ти справжній злочинець" та "Весь цей рейдерський захват організував ОСОБА_1 . Після того тікав із своїм охоронцем і погрожував прострелити журналісту ногу". є недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що інформація, яку бажає спростувати позивач, не містить фактичних даних, а є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню стосовно їх правдивості.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Ю. О. залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

25 серпня 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Новака А. І.через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року.

В касаційній скарзі заявник просив суд скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 16 жовтня 2023 року представник відповідачів- адвокат Рішко Н. І. просила суд касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

26.09.2023 матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2024 справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, який є керівником ГО "ОО "Нова Столиця", біля будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69 було розповсюджено про ОСОБА_1 інформацію.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 0:10 - 0:16 ОСОБА_2 поширено інформацію: " ОСОБА_1 забарикодувався в приміщенні, зробивши його рейдерське захоплення".

Запис даного відео розміщено в мережі інтернет на особистій сторінці ОСОБА_2 за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

ІНФОРМАЦІЯ_2 о 9:50 - 10:29 ОСОБА_2 поширено інформацію: "Тому що сьогодні саме ОСОБА_1 втік. Але ж він є злочинцем. Тому що захопивши приміщення без документів, завівши тітушок, а на виході журналістам погрожуючи зброєю, ти не адвокат - ти справжній злочинець". 13:40 - 13:43: "Весь цей рейдерський захват організував ОСОБА_1". 13:47 - 13:54: "Після того тікав із своїм охоронцем і погрожував прострелити журналісту ногу".

Запис даного відео розміщено в мережі інтернет на особистій сторінці ГО "Об`єднання організацій "Нова Столиця" за наступним посиланням:ІНФОРМАЦІЯ_4

Вказані висловлювання були поширені ОСОБА_2 публічно, під час мирного зібрання, яке проводилося у ці дні біля даної будівлі із одночасним транслюванням поширюваних ОСОБА_2 відомостей за допомогою відеозйомки в реальному часі (прямий ефір) в соціальній мережі Facebook на особистій сторінці ОСОБА_2 та ГО "ОО "Нова Столиця". Після закінчення "прямого ефіру" відеозаписи були збережені як окремі публікації на особистій сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook. А також були в подальшому розміщенні й на сторінці ГО "ОО "Нова Столиця".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Стаття 28 Конституції України кожній особі гарантує право на повагу до її гідності, а за частиною четвертою статті 32 основного Закону кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Тож право на захист честі, гідності і ділової репутації - один з основних способів захисту Конституційних прав людини на недоторканність особистого життя. Кожен має право захищати честь, гідність і ділову репутацію в суді, крім того Конституція України (254к/96-ВР) передбачає судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе або членів своєї сім`ї.

Також відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Здійснення передбачених статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зокрема, свободи дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів), пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Тобто праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

За приписами статті 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

За змістом частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 Закону України "Про інформацію").

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співвжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

У рішенні від 22 жовтня 2007 року в справі "Ліндон, Очаковський-Лоуренс і Жулі проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з пунктом 2 статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свобода вираження поглядів пов`язана з "обов`язками та відповідальністю", які застосовуються до засобів масової інформації навіть щодо питань великого суспільного значення. Більше того, ці "обов`язки та відповідальність" мають особливе значення, коли йдеться про посягання на репутацію названої особи та порушення "прав інших осіб".

Незалежно від запеклості політичної боротьби, законним є намагання забезпечити дотримання мінімального рівня поміркованості та доречності, особливо, коли репутація політика, навіть контроверсійного, повинна користуватися захистом, який надається Конвенцією.

07 листопада 2017 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення в справі EGILL EINARSSON v. ICELAND,яке набуло статусу остаточного 07 лютого 2018 року,ключові висновки у якій сформульовані в контексті з`ясування того, чим за своєю суттю є звинувачення у вчиненні злочину (зґвалтування): оціночним судженням чи твердженням про факт, схиляючись до того, що навіть припустивши теоретичну можливість визначення звинувачення у вчиненні злочину як оціночного судження, воно має мати фактологічну підставу, накшталт вироку, яким засуджено особу.

Також у цьому рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що навіть спірні публічні особи, які викликали гарячі дебати своєю поведінкою та публічними коментарями, не повинні терпіти, коли їх публічно звинувачують у насильницьких злочинних діяннях, якщо такі заяви не підтверджуються фактами.

Результат аналізу наведеного свідчить про те, що навіть ті особи, які залучені до політичних баталій, повинні виявляти принаймні мінімальний рівень стриманості та пристойності.Незважаючи на градус критики, вона є допустимою, допоки базується на фактах, а не на безпідставних обвинуваченнях.

Отже, у випадку, коли щодо особи публічно висловлено заяву, яка містить пряме або опосередковане звинувачення у вчиненні злочину, що не підтверджено перевіреними фактами, це тягне за собою порушення статті 8 Конвенції.

У справі, яка переглядається, установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, який є керівником ГО "ОО "Нова Столиця", біля будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 69, в якій знаходиться офісний центр, публічно, під час мирного зібрання, яке проводилося у ці дні біля даної будівлі, було розповсюджено оспорювануінформацію щодо ОСОБА_1 із одночасним транслюванням поширюваних ОСОБА_2 відомостей за допомогою відеозйомки в реальному часі (прямий ефір) в соціальній мережі Facebook на особистих сторінках відповідачів. Після закінчення "прямого ефіру" дані відеозаписи були збережені як окремі публікації на особистій сторінці ОСОБА_2 у соціальній мережі Facebook, а також були в подальшому розміщенні й на сторінці ГО "ОО "Нова Столиця".

Проаналізувавши зміст висловлювань, які є предметом розгляду в цій справі, колегія суддів Верховного Суду вважає, що в таких висловлюваннях міститься інформація про причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень (зокрема, щодо організації рейдерського захвату, погроз прострелити журналісту ногу), яку можна перевірити на предмет її дійсності.

При цьому ОСОБА_2, посилаючись на зазначені ним фактичні дані, неодноразово публічно назвав позивача злочинцем.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження дійсності поширеної відповідачами інформації про причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень, внаслідок чого існують підстави вважати що вона може бути недостовірною, негативною і такою, що завдає шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача, оскільки призводить до формування у суспільства негативного враження про нього і створює уявлення про те, що він причетний до протиправних дій на території України.

Вказане суд апеляційної інстанції до уваги не прийняв.

Висновок апеляційного суду, що вся зазначена вище інформація, яку просить спростувати позивач, має характер оціночних суджень, колегія суддів Верховного Суду вважає передчасним, оскільки частина цієї інформації (зокрема, про причетність позивача до вчинення кримінальних правопорушень) стосується конкретних подій, конкретної особи (позивача) та подається як установлений факт. При цьому вонаповідомляється чітко, однозначно та є констатацією факту з боку відповідача ОСОБА_2 .

Зогляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції не можна вважати обґрунтованими, оскільки вони є передчасними і невідповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішенні справ із метою ефективного захисту порушених прав.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановленні у повній мірі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови апеляційного суду з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1, яка подана представником - адвокатом Новаком Андрієм Ігоровичем, задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Громадської організації "Об`єднання організацій "Нова Столиця", про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації, направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.