Постанова
Іменем України
22 березня 2022 року
м. Київ
справа № 501/696/19
провадження № 61-308св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ",
третя особа - Незалежна профспілка працівників морського торгового порту "Чорноморськ",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2020 року у складі судді Смирнова В. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - ДП "МТП "Чорноморськ"), в якому з урахуванням уточнень просив:
- визнати незаконними та скасувати наказ т. в.о. директора ДП "МТП "Чорноморськ" від 06 грудня 2018 року № 605 "Про зміни істотних умов праці для докерів-механізаторів 4 терміналу" в частині встановлення докеру-механізатору третього класу четвертого терміналу ОСОБА_1 пунктом 2 наказу режиму роботи;
- визнати незаконними та скасувати наказ в. о. директора ДП "МТП "Чорноморськ" від 23 квітня 2019 року № 216/О-1 про припинення трудового договору та звільнення ОСОБА_1 з ДП "МТП "Чорноморськ";
- поновити його на роботі в ДП "МТП "Чорноморськ" на посаді докера-механізатора третього класу четвертого терміналу;
- стягнути з ДП "МТП "Чорноморськ" середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 квітня 2019 року до часу постановлення рішення суду.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що працював в ДП "МТП "Чорноморськ" на посаді докера-механізатора в різних структурних підрозділах, у тому числі на 4 терміналі порту.
06 грудня 2018 року в.о. директора ДП "МТП "Чорноморськ" видав наказ № 605 "Про зміну істотних умов праці для докерів - механізаторів четвертого терміналу", яким установлено новий режим роботи.
На підставі наказу від 23 квітня 2019 року № 216/О-1 з ним припинено трудовий договір та звільнено з 24 квітня 2019 року на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.
Посилаючись на те, що згоди на зміну робочого часу він не надавав, новий режим роботи введено без узгодження та згоди Незалежної профспілки працівників ДП "МТП "Чорноморськ", просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав згоду на продовження роботи в нових умовах, які викликані змінами в організації виробництва і праці, попереджений про зміни завчасно, та дійшов висновку про те, що відповідачем дотриманий порядок, передбачений вимогами частини третьої статті 32 та пунктом 6 статті 36 КЗпП України, й підстав для скасування наказу про звільнення немає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року в справі № 607/83/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Дії відповідача, як і сам наказ, є незаконними, так як відповідач реалізував своє право на запровадження нового режиму роботи для позивача без участі і погодження з виборним органом профспілки, членом якої він є.
Тобто відповідач не виконав порядок запровадження нового режиму роботи та оплати праці, визначеного статтею 247 КЗпП України, статтею 38 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", пунктом 13 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників і службовців підприємств, закладів, організацій від 20 липня 1984 року № 213 та пунктом 5 "Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу", затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 квітня 2006 року за № 138, а тому оспорюваний наказ від 23 квітня 2019 року за № 216/ 0-1 "Про припинення трудового договору" є незаконним, так як припинення трудового договору є похідним наслідком неправомірної зміни суттєвих умов праці позивачеві.
Доводи інших учасників справи
ДП "МТП "Чорноморськ" подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу № 501/696/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства морський торговельний порт "Чорноморськ", третя особа - Незалежна профспілка працівників морського торгового порту "Чорноморськ", про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2023 року справу № 501/696/19 призначено до судового розгляду.
Обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 працював у ДП "МТП "Чорноморськ" на посаді докера-механізатора в різних структурних підрозділах, у тому числі на 4 терміналі.
31 липня 2017 року між Регіональним відділенням Фонд державного майна України по Одеській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс-Холдинг" (далі - ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг") укладений договір оренди № 17/173-о/д нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з яким в оренду товариства передано частину майна ДП "МТП "Чорноморськ".
Пунктом 3.3 Угоди від 29 листопада 2017 року про співробітництво в галузі соціально-трудових та господарських відносин, що виникають відповідно до окремих положень договору оренди державного нерухомого майна від 31 липня 2017 року, передбачено, що ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" зобов`язалося прийняти до себе на роботу по переведенню 100 працівників ДП "МТП "Чорноморськ", які відповідають кваліфікаційним вимогам створених робочих місць, та гарантувало збереження суттєвих умов праці кожного переведеного працівника.
Відповідно до зазначеної Угоди третя особа, попередньо досягнувши згоди по всім суттєвим умовам, у тому числі уклала угоду в галузі соціально-трудових правовідносин працівників порту, при цьому, згідно пункту 4.5 угоди порт та профспілки самостійно забезпечують погодження положень цієї угоди між собою, доведення її змісту працівника та гарантують додержання її виконання в частинах, пов`язаних з правовідносинами порту з профспілками та працівниками порту.
Наказом в. о. директора ДП МТП "Чорноморськ" від 06 грудня 2018 року № 605 "Про зміну істотних умов праці для докерів механізаторів 4 терміналу" з 19 грудня 2019 року на четвертому терміналі цього підприємства створено бригади докерів-механізаторів № 409, 410, 416, 417, 418, 419. Установлення нового режиму роботи викликано змінами в організації виробництва і праці, а саме укладенням договору оренди від 31 липня 2017 року № 17/173-о/д нерухомого майна, що належить до державної власності.
Згідно з пунктом 5 цього наказу на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України вирішено звільнити робітників, які відмовились від переходу у новостворені бригади докерів-механізаторів 4 терміналу з відповідним режимом роботи.
22 грудня 2018 року ОСОБА_1 ознайомлений із наказом від 06 грудня 2018 року № 605.
08 лютого 2019 року ОСОБА_1 ознайомлений із повідомленням про зміну істотних умов праці, відповідно до якого йому запропоновано переведення в бригаду № 421 з режимом роботи, який зазначений у пункті 2 наказу від 06 грудня 2018 року № 605. Запропоновано у найкоротший строк письмово поінформувати адміністрацію порту шляхом подання відповідної заяви на ім`я директора про надання згоди на переведення у бригаду № 421 з новим режимом роботи. У разі відмови від продовження роботи в нових умовах праці ОСОБА_1 було попереджено про можливе звільнення за пунктом 6 статті 36 КЗпП України із виплатою вихідної допомоги.
Наказом від 23 квітня 2019 року № 216/О-1 припинено трудовий договір та звільнено ОСОБА_1 з 24 квітня 2019 року на підставі пункту 6 статті 36 КЗпП України - відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці, підстава - повідомлення про зміну істотних умов праці, наказ від 06 грудня 2018 року № 605.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження у цій справі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 вересня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року є посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 січня 2018 року в справі № 607/83/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судами норм процесуального права, а саме суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої, шостої статті 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 32 КЗпП України, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 761/11887/15-ц (провадження № 61-15506сво18) зроблено висновок, що "звільнення працівника на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із його відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці не можна відносити ні до звільнення працівника за його ініціативою, ні до звільнення працівника за ініціативою роботодавця. Зазначена підстава припинення трудового договору є окремою самостійною підставою для припинення трудового договору, яка обумовлена відсутністю взаємного волевиявлення його сторін, недосягненням ними згоди щодо продовження дії трудового договору".
Передбачена частиною третьою статті 252 КЗпП України й частиною третьою статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" гарантія про обов`язкове отримання роботодавцем попередньої згоди виборного органу, а також вищого виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника, який є членом виборного органу первинної профспілкової організації підприємства, установи, організації, розповсюджується на випадки його звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
У постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 336/5828/16 (провадження № 61-30894сво18) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив правовий висновок про те, що як при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (стаття 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (стаття 252 КЗпП України) суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення.
Отже, законодавець зобов`язує суд, у разі з`ясування того, що немає рішення профспілкового органу щодо звільнення працівника, зупинити розгляд справи та звернутися до такого профспілкового органу.
Апеляційний суд, погодившись із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зазначив, що позивач не довів, порушення відповідачем вимог чинного трудового законодавства при звільненні його з роботи за пунктом 6 статті 36 КЗпП України.
При цьому, не врахував те, що ОСОБА_1 є членом Незалежної профспілки працівників МТП "Чорноморськ".
Отже перед звільненням позивача відповідачу, відповідно до вимог статті 252 КЗпП України та частини третьої статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", необхідно було отримати згоду Незалежної профспілки працівників морського торгового порту "Чорноморськ" на звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України або щодо незгоди з таким звільненням.
Матеріали справи не містять згоди/відмови виборного органу Незалежної профспілки працівників МТП "Чорноморськ", членом якої є позивач, на його звільнення з роботи за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Не вирішивши питання про зупинення провадження у справі для отримання згоди або відмови у наданні згоди профспілки працівників морського торгового порту на звільнення працівника, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про те, що звільнення позивача було проведено з дотриманням вимог законодавства про працю.
Усунути наведені вище недоліки на стадії касаційного перегляду з урахуванням повноваження Верховного Суду та меж перегляду справи в касаційній інстанції (стаття 400 ЦПК України), коли необхідно встановлювати фактичні обставини та оцінювати докази, є неможливим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на те що суд касаційної інстанції скасовує постанову апеляційного суду та передає справу на новий апеляційний розгляд, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов