824/146/22 Про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України - 16.03.2023 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

за участю секретаря судового засідання - Котелянець Н. В.,

учасники справи:

заявник (боржник) - компанія IMMCO TRADE PTE.LTD (Республіка Сінгапур),

стягувач - акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (Україна),

представника заявника (боржника) - адвоката Горянської Крістіни Ігорівни,

представника стягувача - адвоката Козуба Богдана Юрійовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) справу за заявою компанії

IMMCO TRADE PTE. LTD про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022 за позовом акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" до компанії IMMCO TRADE PTE. LTD

про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою компанії IMMCO TRADE PTE. LTD на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня

2022 рокуу складі судді Мазурик О. Ф.,

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У листопаді 2022 року компанія IMMCO TRADE PTE.LTD (Республіка Сінгапур) (далі - компанія) звернулася до Київського апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022

за позовом акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (Україна) (далі - АТ "ОГХК") до компанії про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви зазначала, що рішенням МКАС при ТПП України

від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022 стягнуто з компанії на користь

АТ "ОГХК" 1 028 645,50 доларів США заборгованості за поставлений товар, 113 264,34 доларів США пені за прострочку оплати товару,

28 789,64 доларів США - 3 % річних та 16 842,80 доларів США

на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього -

1 187 542,28 доларів США.

Предметом розгляду цієї справи було стягнення з компанії на користь

АТ "ОГХК" заборгованості за поставлений товар за контрактом

від 21 грудня 2020 року № 148/1-20.

Компанія вказувала, що від`ємний баланс по цьому контракту виник через порушення зобов`язань АТ "ОГХК" по іншим контрактам.

У 2020-2021 роках між АТ "ОГХК" та компанією було укладено декілька контрактів, зокрема: від 29 жовтня 2020 року № 126/1-20; від 21 грудня

2020 року № 148/1-20; від 11 січня 2021 року № 001/1-21.

Компанія повідомляла АТ "ОГХК" про несвоєчасність платежів по контракту

від 21 грудня 2020 року № 148/1-20 через затримання вантажу

та неможливості його експортувати за іншими контрактами. При цьому вантаж за контрактом від 11 січня 2021 року № 001/1-21 вилучено в рамках кримінального провадження.

У зв`язку з цим компанією не було здійснено оплату по контракту

від 21 грудня 2020 року № 148/1-20 із застосуванням свого зустрічного права, визначеного частиною четвертою статті 538 ЦК України.

Під час перемовин щодо розстрочення заборгованості та виконання

АТ "ОГХК" зустрічних обов`язків з компенсації збитків компанія провела

11 платежів на суму 570 792,00 доларів США, а також на прохання АТ "ОГХК" проводила фінансування його діяльності, сплачуючи авансом продукцію

по іншим контрактам у другому та третьому кварталах 2021 року.

Компанія вважала, що нею не було порушено права АТ "ОГКХ", а рішенням МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022 з неї стягнуто заборгованість на користь АТ "ОГХК", проте термін виконання зобов`язань зі сплати грошових коштів за контрактом на момент звернення останнього з позовом не настав.

Крім того, МКАС при ТПП України не враховано, що на підставі пункту 3.8 контракту від 21 грудня 2020 року № 148/1-20 компанія має право

на призупинення обов`язку по сплаті до моменту виконання зустрічних зобов`язань, а тому арбітражний суд не міг задовольнити позов

про стягнення суми балансу, пені та 3 % річних.

МКАС при ТПП України безпідставно не застосував при вирішенні спору

частину першу статті 233 ГК України, частину третю статті 551 ЦК України, відмовив у задоволенні клопотання компанії про зменшення розміру пені, не оцінив винятковість обставин, які є підставою для зменшення судом розміру неустойки.

Компанія вважала, що рішення МКАС при ТПП України від 05 серпня

2022 року у справі № 3/2022 суперечить публічному порядку України, невід`ємною частиною якого є дотримання принципу законності

та обґрунтованості судового рішення.

З урахуванням наведеного, компанія просила суд скасувати рішення МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022 та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову АТ "ОГХК".

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду, ухваленого як судом першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року

у задоволенні заяви компанії про скасування рішення МКАС

при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022 за позовом

АТ "ОГХК" до компанії про стягнення заборгованості відмовлено. Рішення МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022

за позовом АТ "ОГХК" до компанії про стягнення заборгованості залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відсутні правові підстави

для скасування рішення МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року

у справі № 3/2022, визначені частиною другою статті 459 ЦПК України, статтею 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Суд уважав необґрунтованими посилання компанії про те, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України (підпункт "б" пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України), як на підставу для скасування вказаного рішення МКАС при ТПП України. Доводи компанії зводиться

до незгоди з правильністю застосування МКАС при ТПП України норм матеріального права та дослідження доказів при вирішенні спору,

що не свідчать про порушення арбітражним рішенням публічного порядку України. У цій частині враховано судову практику Верховного Суду

у подібних справах.

Суд указав, що рішення МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року

у справі № 3/2022 не суперечить публічному порядку України, оскільки воно ухвалено виключно стосовно боржника як окремої юридичної особи

та самостійного учасника господарського обороту. Спірні правовідносини

у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін, зміст договору не свідчить про наявність факту застосування норми права,

яка порушує публічний порядок. Арбітражне рішення не впливає

на суспільні, економічні та соціальні основи діяльності держави Україна

та не заподіює шкоду суверенітету чи безпеці держави Україна.

При цьому суд не має правових підстав аналізувати правильність застосування МКАС при ТПП України норм матеріального права

при вирішенні спору та переглядати спір по суті.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У січні 2023 року компанія подала до Верховного Суду апеляційну скаргу

на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року, в якій, просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву компанії про скасування рішення МКАС

при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022.

Надходження апеляційної скарги до Верховного Суду та рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року апеляційну скаргу компанії залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

На виконання вимог указаної ухвали Верховного Суду заявником надано матеріали на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року заяву компанії

про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, поновлено компанії строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року. Відкрито апеляційне провадження у цій справі. Надіслано іншим учасникам справи копію апеляційної скарги та доданих

до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2023 року закінчено підготовчі дії

у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що Київський апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні заяви компанії про скасування рішення МКАС

при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022, не врахував судову практику Верховного Суду у подібних справах. У даному випадку порушення арбітражним судом норм матеріального права суперечить основоположним процесуальним та матеріально-правовим принципам,

на яких ґрунтується публічний порядок України. Тому оскаржуване рішення МКАС при ТПП України суперечить публічному порядку України, який включає в себе, у тому числі, фундаментальні принципи і засади правосуддя, забезпечення принципу верховенства права.

Зазначає, що компанія не порушила праваАТ "ОГХК", оскільки строк виконання зобов`язання з оплати товару за контрактом від 21 грудня

2020 року № 148/1-20 не настав. МКАС при ТПП Українине надав оцінку умовам указаного контракту, безпідставно не зменшив розмір пені,

не оцінив винятковість обставин, які є підставою для зменшення розміру неустойки.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від АТ "ОГХК" в якому просить залишити оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін, а апеляційну скаргу компанії - без задоволення. Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду.

Короткий зміст доводів учасників справи

Представник заявника (боржника) у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити з підстав, наведених у скарзі.

Представник стягувача у судовому засіданні вказав про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Фактичні обставини справи

21 грудня 2020 року АТ "ОГХК" (продавець) та компанія IMMCO TRADE PTE.LTD (покупець) уклали контракт № 148/1-20 (а. с . 31-37).

Відповідно до пункту 1.1 контракту продавець продає, а покупець купує продукцію виробництва філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат" АТ "ОГХК", що далі згадується, як товар.

Згідно з пунктами 10.1, 10.2, 10.3 контракту всі суперечки,

що не врегульовані між сторонами, які виникли у зв`язку з цим контрактом, мають бути передані на розгляд та остаточне вирішення до МКАС

при ТПП України згідно з його регламенту, з використанням діючого законодавства України.

Місце проведення арбітражу - місто Київ, Україна. Мова арбітражного розгляду - українська. Розгляд і вирішення суперечок за цим контрактом проводить один арбітр.

Рішення МКАС при ТПП України є остаточним та обов`язковим для обох сторін.

Рішенням МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022 за позовом АТ "ОГХК" до компанії IMMCO TRADE PTE. LTD про стягнення заборгованостістягнуто з компанії IMMCO TRADE PTE.LTD на користь

28 789,64 доларів США - 3 % річних та 16 842,80 доларів США

на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього -

1 187 542,28 доларів США (а. с. 10-30).

У казаному рішенні МКАС при ТПП України зазначено, що воно набирає законної сили з дати його винесення, є остаточним і підлягає негайному виконанню.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 23 ЦПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження,

з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла таких висновків.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться

на території України.

Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно

від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи,

чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2

до цього Закону).

Частиною першою статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути

між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Частиною першою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування

згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України,

або Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (4002-12) .

Згідно з частиною другою вказаної норми процесуального права рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: одна

із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода

є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення;

або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору

або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань,

що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань,

які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих,

що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки

та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань,

що не охоплюються арбітражною угодою; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони

не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди,

не відповідали закону; або суд визначить, що: відповідно до закону спір,

з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Отже, тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону,

яка звертається із заявою про скасування такого рішення.

Рішення державного суду про скасування арбітражного рішення,

як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення, може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", частиною другою статті 459 ЦПК України.

Отже, існує вичерпний перелік підстав, за наявності яких арбітражне рішення може бути скасоване. При цьому суд не вправі перевіряти рішення міжнародного арбітражу по суті спору.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено у цьому Законі.

Звертаючись до суду із заявою про скасування рішення МКАС

при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022, як на підставу скасування вказаного арбітражного рішення компанія посилалася на те,

що воно суперечить публічному порядку України.

Відповідно до підпункту "б" пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічне положення закрпілено у частині другій статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня1999 року № 12 (v0012700-99) "Про практику розгляду судами клопотань про визнання

й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України" судам роз`яснено, що під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Стаття 459 ЦПК України не містить визначення того, що розуміється

під "публічним порядком".

При визначенні змісту цього поняття варто враховувати рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті

у місті Нью-Делі у 2002 році, у яких зазначено, що остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися

за винятком надзвичайних обставин.

Такі надзвичайні обставини існують, якщо визнання або примусове виконання арбітражного рішення буде суперечити міжнародному публічному порядку. Згідно з пунктом 1 (d) цих рекомендацій, міжнародний публічний порядок будь-якої держави включає в себе: (I) фундаментальні принципи, що стосуються справедливості або моралі, які держава бажає захищати, навіть якщо вона не була безпосередньо залучена до участі у спорі;

(Ii) правила, призначені для обслуговування основних політичних, соціальних або економічних інтересів держави, відомі як lois de polis

або "правила громадського порядку"; і (Iii) обов`язок держави дотримуватися своїх зобов`язань перед іншими державами

або міжнародними організаціями.

Застереження про публічний порядок у загальному вигляді сформульоване

у міжнародних конвенціях. Зокрема, у статті 6 Конвенції ООН про право,

що застосовується до міжнародної купівлі-продажу товарів, від 15 червня

1995 року, встановлено, що в кожній із держав, які домовляються, застосування права, визначеного цією Конвенцією, може бути виключено

з мотивів публічного порядку. Таке ж правило встановлене у статті 18 Конвенції ООН про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів від 22 грудня 1986 року.

У постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 (провадження № 61-30854ав18) указано, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади,

які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).

Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи

і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.

Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи,

у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.

Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.

Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам,

на яких тримається публічний порядок.

У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням такого рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар`єру, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки

не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах:

від 05 вересня 2018 року у справі № 761/46285/16 (провадження

№ 61-4138св18), від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19 (провадження № 61-15459ав20), від 27 січня 2022 року у справі № 824/170/21 (провадження № 61-17080ав21).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, не встановлено,

а заявником не доведено обставин, які б свідчили про те, що рішення

МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022 суперечить публічному порядку України.

Доводи компанії щодо порушення арбітражним рішенням публічного порядку України зводяться до незгоди з правильністю застосування

МКАС при ТПП України норм матеріального та процесуального права

при вирішенні спору, з правильністю визначення строку виконання зобов`язання та не свідчать про порушення публічного порядку України.

Посилання заявника на істотні, на його думку, порушення матеріальних

та процесуальних норм при ухваленні арбітражного рішення, зокрема

на відсутність порушеного права позивача, не є підставою для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.

При цьому компанія не надала доказів на підтвердження того, що рішення МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022 стосується суспільних, економічних та соціальних основ держави

або ж спрямоване на втручання у публічний порядок держави Україна.

Ураховуючи наведене та правову концепцію публічного порядку, правильним є висновок апеляційного суду про те, що рішення МКАС

при ТПП України від 05 серпня 2022 року у справі № 3/2022 є таким,

що відповідає публічному порядку України.

Будь-яка оцінка судом першої інстанції обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які були подані сторонами арбітражного розгляду тощо, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж",

та порушення принципу юридичної визначеності судового рішення.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах:

від 06 вересня 2022 року у справі № 824/255/21 (провадження

№ 61-5310ав22), від 06 вересня 2022 року у справі № 824/256/21 (провадження № 61-5306ав22), від 15 вересня 2022 року у справі

№ 824/267/21 (провадженя № 61-5308ав22).

Таким чином, Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, повно

та всебічно встановив усі фактичні обставини справи, надав належну правову оцінку поданим сторонами доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав, передбачених пунктом 2

частини другої статті 459 ЦПК України, пунктом 2 частини другої статті 34 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", для скасування оспорюваного заявником рішення МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року.

Прохання апеляційної скарги компанії ухвалити судове рішення, яким задовольнити її заяву про скасування рішення МКАС при ТПП України

від 05 серпня 2022 року та відмовити у задоволенні позову АТ "ОГХК", безпідставні, так як під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу, повноваження національного суду

є обмеженими, зокрема, він не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу, вдаватися до його повної переоцінки. При цьому Верховний Суд погоджується з висновками Київського апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви компанії

про скасування рішення МКАС при ТПП України від 05 серпня 2022 року.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують, а тому відхиляються Верховним Судом.

Передбачених законом підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду від 05 грудня 2022 року та рішення МКАС

при ТПП України від 05 серпня 2022 року судом не встановлено.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки Київський апеляційний суд, як суд першої інстанції, повно, всебічно і правильно встановив обставини справи та ухвалив законне

та обґрунтоване судове рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, то оскаржуване судове рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу компанії - без задоволення.

Керуючись статтями 24, 268, 351, 367, 368, 374, 375, 381- 384, 459 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду